Якими нормативними документами регулюються орендні
відносини, якщо земельну ділянку в розмірі земельної
частки (паю) виділено в натурі (на місцевості) i видано
державний акт на право власності на землю? Що є підставою
для відмови у державній реєстрації договору оренди землі?
(СП «Семенівське», с. Жовтневе, Чернігівська обл.)
Якщо земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю)
виділено в натурі (на місцевості) i видано державний
акт на право власності на землю, то орендні відносини
регулюються Законом № 161-ХІV.
Згідно зі ст. 6 цього Закону орендарями земельних ділянок
є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору
оренди належить право володіння й користування земельною
ділянкою. Розмір, форма та умови внесення орендної плати
за землю встановлюються виключно за угодою сторін у
договорі оренди між орендодавцем (власником) i орендарем.
Відповідно до ст. 21 Закону № 161-ХІV умови договору
оренди щодо розміру плати можуть переглядатися за згодою
сторін. Таким чином, орендна плата за землю може збільшуватись
або зменшуватись, але за землі державної або комунальної
власності орендна плата не може бути меншою за розмір
земельного податку, встановленого Законом № 2535-ХІІ.
Договір оренди земельної ділянки набирає чинності після
підписання його сторонами i здійснення державної реєстрації
(ст. 16 Закону № 161-ХІV). Відсутність у договорі оренди
однієї з істотних умов, передбачених п. 8 Порядку №
2073, порушення вимог статей 4 — 7, 9, 13, 15 Закону
№ 161-ХІV є підставою для відмови у державній реєстрації,
а також для визнання договору недійсним. Рішення про
відмову в державній реєстрації може бути оскаржено в
судовому порядку (п. 16 Порядку № 2073 ).