Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР платник
податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової
вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації,
та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих
виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах,
у незавершеному виробництві та залишках готової продукції,
витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання)
яких включаються до складу валових витрат згідно з цим
Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Порядок оподаткування доходів від виконання довгострокових
договірних зобов’язань визначено п. 7.10 ст. 7 цього
Закону.
Виконавець самостійно визначає доходи i витрати, нараховані
(понесені) протягом звітного періоду у зв’язку з виконанням
довгострокового договору (контракту), використовуючи
оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового
контракту (пп. 7.10.3 п. 7.10 ст. 7 цього Закону).
Витрати виконавця у звітному періоді визначаються на
рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов’язаних
з виконанням довгострокового договору (контракту) в
такому звітному періоді (пп. 7.10.6 п. 7.10 ст. 7 зазначеного
Закону).
Згідно з пп. 7.10.7 п. 7.10 ст. 7 Закону № 334/94-ВР
витрати i доходи, понесені (нараховані) виконавцем довгострокового
договору (контракту) протягом звітного періоду, включаються
до складу валових витрат або валових доходів такого
виконавця за наслідками такого періоду в сумах, визначених
підпунктами 7.10.5 та 7.10.6 цієї статті.
Отже, облік приросту (убутку) балансової вартості товарів
слід здійснювати в тій частині, що відповідає частині
витрат, включених до складу валових витрат платника
податку, який здійснює діяльність з виконання довгострокових
договірних зобов’язань.