Суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку у
звітному періоді у зв’язку з придбанням (спорудженням)
основних фондів, що підлягають амортизації, включаються
до складу податкового кредиту незалежно від строків
введення в експлуатацію основних фондів, а також від
того, чи має платник податку оподатковувані обороти
протягом такого звітного періоду (пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.
7 Закону № 168/97-ВР).
Тобто право на податковий кредит платник податку отримує
i при придбанні основних фондів у сторонніх організацій,
i при їх спорудженні незалежно від строків введення
їх в експлуатацію. При цьому слід враховувати таке.
Поняття основних фондів визначено наказом № 92, відповідно
до якого об’єкт основних засобів — це: закінчений пристрій
з усіма пристосуваннями i приладдям до нього; конструктивно
відокремлений предмет, призначений для виконання певних
самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно
з’єднаних предметів однакового або різного призначення,
що мають для їх обслуговування загальні пристосування,
приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого
кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс
— певну роботу лише у складі комплексу, а не самостійно;
інший актив, що відповідає визначенню основних засобів,
або частина такого активу, що контролюється підприємством.
У разі якщо платник ПДВ придбаває товарно-матеріальні
цінності для спорудження основних фондів (у бухгалтерському
обліку такі витрати обліковуються як капіталовкладення),
тобто такі товарно-матеріальні цінності під час спорудження
фондів не використовуються в оподатковуваних операціях,
то відповідно до вимог підпунктів 7.4.3 i 7.4.1 ст.
7 Закону № 168/97-ВР право платника на включення до
складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум
ПДВ при здійсненні таких витрат виникає лише після визнання
споруджуваного об’єкта основним фондом.