Об’єктом оподаткування ПДВ є операції з продажу товарів (робіт, послуг)
на митній території України, вивезення (пересилання) товарів за межі
митної території України, а також отримані роботи (послуги), що надаються
нерезидентами для їх використання та споживання на митній території
України (п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР).
Визначення терміна «продаж» наведено у п. 1.4 ст. 1 Закону № 168/97-ВР,
згідно з яким до операцій з продажу відносяться не тільки операції,
що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, які передбачають
передачу права власності, а також операції з безоплатного надання товарів
та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс
орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу)
або надання майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких
передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке
майно не пізніше дати останнього платежу.
А тому операції з передачі сільськогосподарськими товаровиробниками
та іншими суб’єктами господарювання техніки у державну власність, компенсацією
вартості якої є погашення заборгованості таких суб’єктів за кредитами,
залученими під державні гарантії, оподатковуються ПДВ.
Що стосується дати виникнення податкових зобов’язань, то це питання
регулюється п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Щодо права формування податкового кредиту, слід зазначити, що Закон
№ 168/97-ВР передбачає окремі вимоги, при виконанні яких платники ПДВ
можуть відносити суми ПДВ до податкового кредиту. Це, зокрема, наявність
права на включення витрат на придбання матеріальних ресурсів до складу
валових витрат, нарахування амортизації за основними фондами i нематеріальними
активами та участь в оподатковуваних операціях.
При визначенні джерела сплати ПДВ до державного бюджету слід враховувати,
що таким джерелом у продавця — платника ПДВ є суми податку, сплачені
покупцями у складі ціни за придбані товари (роботи, послуги), а при
безкоштовній передачі товарів (робіт, послуг) — власні грошові ресурси.