Порядок надання громадянам або їх об’єднанням земельних ділянок для
городництва встановлено ст. 36 Земельного кодексу.
Зокрема, частинами першою, другою i третьою цієї статті встановлено,
що громадянам або їх об’єднанням із земель державної або комунальної
власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.
На земельних ділянках, наданих для городництва, закладання багаторічних
плодових насаджень, а також спорудження капітальних будівель i споруд
не допускаються. На цих ділянках можуть бути зведені тимчасові споруди
для зберігання інвентарю та захисту від непогоди. Після закінчення терміну
оренди зазначеної земельної ділянки побудовані тимчасові споруди підлягають
знесенню власниками цих споруд за їх рахунок.
До розмежування земель державної i комунальної власності повноваження
щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих
у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські
ради, а за межами населених пунктів — відповідні органи виконавчої влади
(частина дванадцята розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу).
Колективні об’єднання городників діють на основі статуту, який визначає
права, обов’язки їхніх членів, а також компетенцію органів їх самоврядування.
Отже, згідно з чинним законодавством України земельні ділянки для ведення
городництва можуть надаватися громадянам або їх об’єднанням на обумовлений
термін відповідно до укладеного договору в оренду, а розпоряджаються
зазначеними земельними ділянками місцеві ради або відповідні органи
виконавчої влади.
Щодо справляння орендної плати за землю, то статтями 19 законів № 2535-ХІІ
та № 161-XIV установлено, що розмір, форма й умови внесення орендної
плати за землю встановлюються виключно в договорі оренди між орендодавцем
i орендарем.
Оскільки орендодавцем землі виступають відповідні органи місцевої влади,
то орендар (колективне об’єднання городників), уклавши з ними договір
на оренду землі, самостійно сплачує до бюджету орендну плату за землю,
яка відповідно до частини п’ятої ст. 19 Закону № 161-XIV (землі державної
або комунальної власності) не може бути меншою за розмір земельного
податку, що встановлюється п. 6 Закону № 2535-ХІІ.