Плата за землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального
користування не справляється (ст. 12 Закону № 2535-ХІІ).
До земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам
та організаціям залізничного, автомобільного транспорту i дорожнього
господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту
та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань
щодо експлуатації, ремонту i розвитку об’єктів транспорту. Землі транспорту
можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Розміри
земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно
до затверджених у встановленому порядку норм i проектно-технічної документації
(ст. 67 Земельного кодексу).
У Законі № 232/94-ВР наведено перелік земель дорожнього господарства
(ст. 31), а ст. 21 Закону № 3353-ХІІ визначено, які дороги відносяться
до автомобільних доріг загального користування.
Враховуючи викладене, а також те, що нарахування земельного податку
проводиться на підставі даних державного земельного кадастру, який є
єдиною державною системою земельно-кадастрових робіт, що встановлює
процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності i
права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей
i документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх
оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл
серед власників землі та землекористувачів, від земельного податку звільняються
дорожні господарства за надані їм у користування земельні ділянки під
дорогами загального користування, облік яких ведеться землевпорядними
службами.
За всі інші земельні ділянки, які знаходяться у користуванні дорожніх
господарств, земельний податок справляється на загальних підставах.