Зміни у справлянні податку


 
 


Законом України № 659-IV внесено зміни до Закону № 320-ХІV, згідно з якими до об’єкта оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП) крім сільськогосподарських угідь віднесено землі водного фонду, що використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).
Для зазначених господарств установлено ставку ФСП для земель водного фонду в розмірі 1,5 відсотка грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях та Автономній Республіці Крим, яка перевищує ставку цього податку для ріллі, сіножатей та пасовищ у 3 рази, а для багаторічних насаджень — у 5 разів.
Отже, підприємства, які сплачували ФСП i мали в користуванні землі водного фонду, до набрання чинності Законом № 659-IV до розрахунку суми ФСП включали лише сільськогосподарські угіддя (ріллю, сіножаті, пасовища та багаторічні насадження). Після введення цього Закону рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які були платниками ФСП, повинні включити до об’єкта оподаткування земельні ділянки водного фонду.
Враховуючи вимоги ст. 3 Закону № 320-ХІV щодо уточнення сум податкових зобов’язань у разі зміни протягом звітного періоду об’єкта оподаткування, а також те, що зазначені зміни до Закону № 320-ХІV набрали чинності 1 січня 2003 р., рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства — платники ФСП повинні були подати уточнені розрахунки цього податку на поточний рік до органів державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки та до органу державної податкової служби за місцем знаходження платника.
У зв’язку з цим рекомендовано платникам до затвердження нової форми розрахунку ФСП самостійно доповнити Форму розрахунку (додатки 1, 2 див. на стор. 40), затверджену наказом № 230, відповідними колонками даних стосовно земель водного фонду.
Зокрема, після колонки «12» додати колонки «а», «б», «в», де відповідно «а» — площа, «б» — грошова оцінка, «в» — сума ФСП земель водного фонду. Потім дані колонки «в» додаються до колонки «13» — усього сума ФСП i далі за Формою розрахунку.
Запропоновані зміни до розрахунку не суперечать нормам та змісту оподаткування ФСП i обумовили єдиний підхід до заповнення всіма платниками уточнених розрахунків цього податку з урахуванням прийнятих змін.
Разом з тим відмінено сплату ФСП у вигляді поставок сільськогосподарської продукції, надходження яких протягом останніх років становили незначний відсоток від загальної суми надходжень.
Низку питань, що виникли в період справляння ФСП, врегульовано Законом № 974-IV, який набере чинності 1 січня 2004 р.
Закон продовжив спеціальний режим оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників у вигляді сплати ними ФСП до 31.12.2009 р., збільшивши при цьому питому вагу сільськогосподарської продукції у валових доходах до 75 відсотків.
Нормами Закону № 974-IV встановлено, що новостворені суб’єкти господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво (вирощування), переробка та збут сільськогосподарської продукції, у рік створення є платниками ФСП.
Однак ті з них, які займаються іншими видами діяльності, крім сільськогосподарського, повинні будуть вести окремий облік фінансових результатів від інших видів господарської діяльності відповідно до п. 7.20 ст. 7 Закону № 334/94-ВР, які підлягатимуть оподаткуванню на загальних підставах. Порядок ведення такого обліку надалі буде доведено до платників.
З 1 січня 2004 р. скасовується діюча у цьому році норма щодо застосування підвищуючих коефіцієнтів при здійсненні розрахунку ФСП.
Нагадаємо, що згідно зі ст. 2 Закону № 320-ХІV якщо у сільськогосподарських товаровиробників нарахована у 1997 р. сума податків i зборів (обов’язкових платежів), які включено до складу ФСП, перевищує суму фіксованого податку більше ніж у три рази, то до суми цього податку застосовуються такі коефіцієнти:
у разі перевищення у три — чотири рази — 1,5;
у разі перевищення більше ніж у чотири рази — 2.
Оскільки на суб’єктів господарювання різних організаційно-правових форм, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції i стали платниками ФСП в результаті реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до Указу № 1529/99, не поширюється вимога щодо застосування ними підвищуючих коефіцієнтів при розрахунку цього податку, то відміна таких коефіцієнтів для сільськогосподарських підприємств, які реорганізувалися до впровадження в дію цього Указу, дає змогу не порушувати принцип рівності в оподаткуванні сільськогосподарських товаровиробників, а також певною мірою сприятиме їх відродженню.
Закон привів у відповідність до Закону № 2181-III терміни сплати фіксованого сільськогосподарського податку. Нагадаємо, що платники ФСП сплачують його щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, в розмірах: I та II квартали — по 10 відсотків, III квартал — 50 відсотків та IV квартал — 30 відсотків.
Разом з тим Закон встановив для платників ФСП проведення реструктуризації (відстрочки) сплати цього податку, порядок якої буде розроблено ДПА України. Тобто у разі виникнення форс-мажорних обставин (стихійне лихо, дія обставин непереборної сили) по кожному конкретному платнику податку за його клопотанням Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з Мінфіном України та Мінагрополітики України приймається рішення про реструктуризацію (відстрочку) сплати фіксованого сільськогосподарського податку.
Продовження терміну впровадження для сільськогосподарських товаровиробників ФСП до 31.12.2009 р. надалі вимагатиме відслідковування та, за необхідності, вдосконалення порядку його сплати, що сприятиме поліпшенню розвитку сільського господарства.

Катерина ГРИВНАК,
начальник відділу місцевих податків i зборів та плати за землю управління місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПА України

 
ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 36 вересень 2003 року