ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
05.08.2003 N 12142/7/24-2217
Про урегулювання деяких питань податкової
застави, що виникають в ході реорганізації
вугільних підприємств
(Витяг)
На виконання Указу Президента України від 07.02.96 р. N 116
( 116/96 ) "Про структурну перебудову вугільної промисловості"
Міністерством палива і енергетики України здійснюється другий етап
реорганізації вугільної галузі, який полягає у зміні
організаційної структури управління підприємствами шляхом злиття
колишніх самостійно господарюючих суб'єктів у більш потужні
структури, з позбавленням більшості вугледобувних підприємств
права юридичної особи. На базі існуючих підприємств вугільної
промисловості (ДХК, ВО, ДП, ДВАТ) створюються нові державні
підприємства (ДП).
Концепція структурних змін у вугільній промисловості була
попередньо погоджена з Фондом державного майна України та
Антимонопольним комітетом.
Однак, як свідчать звернення окремих керівників вугледобувних
компаній, місцеві органи державної податкової служби у зв'язку з
існуванням податкової застави видають приписи про заборону на
відчуження активів (передачу їх на баланс новостворених
підприємств), а в окремих випадках нараховують штрафні санкції за
таке відчуження, а також розривають угоди про розстрочення
податкового боргу у зв'язку з позбавленням підприємств статусу
юридичної особи. Ситуація ускладнюється тим, що значна частина
підприємств, які реорганізуються, позбавляється права юридичної
особи (ліквідується), однак вони залишаються самостійними
платниками місцевих податків і зборів.
Разом з тим правові основи реорганізації підприємств
містяться в законах України "Про підприємства в Україні"
( 887-12 ), "Про підприємництво" ( 698-12 ), "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ), "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ).
Зокрема, поняття реорганізації юридичної особи чи суб'єкта
підприємницької діяльності визначено нормами статті 34 Закону
України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) і стосується
злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення таких осіб.
У разі коли активи платника податків, що реорганізується,
перебувають у податковій заставі, порядок розподілу податкових
зобов'язань або податкового боргу між таким платником податків та
особами, створеними у процесі його реорганізації, відрізняється
від порядку розподілу майнових прав і обов'язків, визначеного
статтею 34 Закону України "Про підприємства в Україні"
( 887-12 ).
Так, відповідно до норм статті 13 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (далі - Закон N 2181)
урегулювання податкової заборгованості або податкового боргу
платника податків, що реорганізується, здійснюється таким чином:
У разі коли власник платника податків або уповноважений ним
орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків,
його податкова заборгованість або податковий борг підлягає
врегулюванню в такому порядку:
якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни назви,
організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника
податків, такий платник податків після реорганізації набуває всіх
прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань або
податкового боргу, які виникли до його реорганізації;
якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання двох або
більшої кількості платників податків в одного платника податків з
ліквідацією платників податків, що об'єдналися, такий об'єднаний
платник податків набуває всіх прав і обов'язків щодо погашення
податкових зобов'язань або податкового боргу всіх платників
податків, що об'єдналися;
якщо реорганізація здійснюється шляхом розподілу платника
податків на дві або більше особи з ліквідацією такого платника
податків, усі платники податків, які виникнуть після такої
реорганізації, набувають усіх прав і обов'язків щодо погашення
податкових зобов'язань чи податкового боргу, які виникли до такої
реорганізації. Зазначені зобов'язання чи борг розподіляються між
новоствореними платниками податків пропорційно часткам балансової
вартості активів, отриманим ними у процесі реорганізації згідно з
розподільчим балансом. У разі коли одна чи більше новостворених
осіб не є платниками податків, щодо яких виникли податкові
зобов'язання або борг платника податків, який був реорганізований,
зазначені податкові зобов'язання чи борг повністю розподіляються
між особами, що є платниками таких податків, пропорційно часткам
отриманих ними активів без урахування активів, наданих особам, які
не є платниками таких податків.
Реорганізація платника податків шляхом виділення з його
складу іншого платника податків або внесення частини активів
платника податків до статутного фонду іншого платника податків без
ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за
собою розподілу податкових зобов'язань чи податкового боргу між
таким платником податків та особами, створеними у процесі його
реорганізації, чи встановлення їх солідарної податкової
відповідальності, за винятком випадків, коли за висновками
податкового органу така реорганізація може призвести до
неналежного виконання податкових зобов'язань платником податків,
який реорганізовується. Рішення про застосування солідарної або
розподільної податкової відповідальності може бути прийняте
податковим органом у разі, коли активи платника податків, що
реорганізовується, перебувають у податковій заставі на момент
прийняття рішення про таку реорганізацію.
Узгодження плану реорганізації:
Платник податків, активи якого передано в податкову заставу,
або той, хто скористався правом реструктуризації податкового
боргу, зобов'язаний завчасно повідомити податковий орган про
прийняття рішення щодо проведення будь-яких видів реорганізації та
надати податковому органу план такої реорганізації. У разі коли
податковий орган встановлює, що план реорганізації призводить або
може у майбутньому призвести до неналежного погашення податкових
зобов'язань або податкового боргу, він має право прийняти рішення
про: розподіл суми податкових зобов'язань або податкового боргу
між платниками податків, що виникають внаслідок реорганізації,
виходячи з очікуваної прибутковості (ліквідності) кожного такого
платника податків, без застосування принципу пропорційного
розподілу, встановленого пунктом 13.1 статті 13 Закону N 2181
( 2181-14 );
погашення податкових зобов'язань, забезпечених податковою
заставою, до проведення такої реорганізації;
встановлення солідарної відповідальності за сплату податкових
зобов'язань платника податку, що реорганізовується, стосовно всіх
осіб, створених у процесі реорганізації, що тягне за собою
застосування режиму податкової застави щодо всіх активів таких
осіб;
поширення права податкової застави на всі активи платника
податків, який створюється шляхом об'єднання інших платників
податків, якщо один або більше з них мали податкові зобов'язання
або податковий борг, забезпечений податковою заставою.
Строки погашення податкових зобов'язань чи податкового боргу
реорганізованими платниками податків:
Реорганізація платника податків не змінює строків погашення
податкових зобов'язань або податкового боргу платниками податків,
створеними внаслідок такої реорганізації.
З метою врегулювання спірних ситуацій, які виникають в ході
реорганізації вугільної промисловості, Державна податкова
адміністрація України зобов'язує:
1. Розглянути і погодити на обласному рівні плани
реорганізації підприємств вугільної промисловості, розташованих на
території відповідної області.
2. Не видавати приписи щодо заборони на передачу майна від
підприємств, які реорганізуються (ліквідуються), на баланс
новостворюваних державних підприємств - правонаступників, активи
яких за правонаступництвом підпадають під дію податкової застави,
а також не застосовувати до зазначених підприємств штрафні санкції
за таку передачу, за винятком випадків продажу чи передачі майна
іншим суб'єктам господарювання, які не входять до складу
новостворених державних підприємств, чи його списання без згоди
податкового органу.
3. Погодити з керівниками підприємств вугільної
промисловості, майно яких перебуває в податковій заставі, питання
передачі на баланс державного підприємства "Енерговугілля" окремих
видів майна, що використовується для постачання електроенергії та
необхідне для забезпечення його діяльності, за умови, що вартість
майна, яке залишається в підприємства-боржника, у два чи більше
разів перевищує суму його податкового боргу.
4. При узгодженні плану реорганізації кожної окремої
холдингової компанії взяти до уваги таке:
4.1. У випадку коли ліквідоване підприємство - боржник, яке
стало структурним підрозділом державного підприємства без права
юридичної особи, не підлягає реєстрації як окремий платник
податків внаслідок переходу на централізовану форму розрахунків з
бюджетом новоствореним підприємством, податкова застава
переводиться (поширюється) на всі активи новоствореного
підприємства, у тому числі й на активи ліквідованого підприємства,
які передаються структурному підрозділу в оперативне управління.
Тому одразу після зняття такого підприємства з податкового
обліку та взяття на облік новоствореного державного підприємства
до Державного реєстру податкових застав вносяться відповідні
зміни, а саме:
виключити запис про податкову заставу майна ліквідованого
підприємства з Державного реєстру податкових застав;
зареєструвати податкову заставу на майно новоствореного
державного підприємства (правонаступника боргових зобов'язань
підприємств, що ліквідовані).
Для цього державні податкові інспекції за місцем реєстрації
новоствореного підприємства подають заяву до Державного реєстру
податкових застав про реєстрацію податкової застави на майно
новоствореного державного підприємства, а податкові інспекції за
місцем реєстрації ліквідованих підприємств, що знімаються з
податкового обліку, подають заяви до Держреєстру податкових застав
щодо скасування запису про заставу майна ліквідованого
підприємства.
4.2. У разі коли підприємство в результаті реорганізації
позбавляється права юридичної особи (перетворюється у
відокремлений підрозділ державного підприємства), однак після
реорганізації залишається платником податків до місцевого чи до
державного бюджету, право податкової застави поширюється на всі
активи новоствореного державного підприємства (правонаступника), у
тому числі й на майно, яке передається відокремленому підрозділу в
оперативне управління.
У цьому випадку з метою перереєстрації податкової застави
одразу після реєстрації нових платників податків податковими
органами виконуються такі дії:
ДПІ за місцем реєстрації новоствореного державного
підприємства подає до Державного реєстру податкових застав заяву
про реєстрацію податкової застави на майно новоствореного
підприємства;
ДПІ за місцем реєстрації ліквідованого (реорганізованого)
підприємства, яке стало платником податків на правах
відокремленого структурного підрозділу без права юридичної особи,
подає до Державного реєстру податкових застав заяву про
перереєстрацію податкової застави, а саме про внесення змін
стосовно особи заставодавця (відповідно до пункту 10 Порядку
ведення Державного реєстру застав рухомого майна, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.98 р. N 1185
( 1185-98-п ).
4.3. З метою поширення дії раніше виставлених першої та
другої податкових вимог на новостворені (реорганізовані)
підприємства державні податкові інспекції за місцем реєстрації
підприємств, які ліквідуються, повинні направити письмове
повідомлення (інформацію) новоствореному державному підприємству
(правонаступнику), а також до ДПІ за місцем реєстрації останнього
про виставлені податкові вимоги ліквідованим підприємствам, в
якому обов'язково зазначити номер та дату направлення податкових
вимог, суми податкового боргу, а також дату виникнення податкової
застави.
4.4. Державні податкові адміністрації в областях у разі
дотримання вугледобувними підприємствами умов договорів про
розстрочення (відстрочення) податкового боргу, визначених
статтею 18 Закону N 2181 ( 2181-14 ), мають право прийняти нове
рішення про розстрочення таких боргів з одночасним скасуванням
діючих рішень, а також укласти нові договори з новоствореними
платниками податків - правонаступниками боргових зобов'язань.
При цьому несплачені розстрочені суми податкового боргу
ліквідованих (реорганізованих) підприємств (терміни сплати яких ще
не настали) об'єднуються (сумуються) за видами платежів і
розстрочуються рівними частинами на термін, який не виходить за
межі останньої дати платежу, передбаченої попередніми графіками
скасованих розстрочок.
Аналогічним чином здійснюється переоформлення розстрочок,
наданих на підставі статті 14 Закону N 2181 ( 2181-14 ).
Заступник Голови М.В.Степанов