Вихідна допомога при звільненні

     Чи існує тенденція щодо зменшення терміну виникнення права на
отримання    щорічної   відпустки   з   урахуванням   європейських
стандартів?

                                                      О.ГАНЧЕНЮК.
                                                      м. Миколаїв.

     Відробив повних  три  місяця  а  потім вирішив звільнитися за
власним бажанням.  Відпустку мені дали строком 6 календарних днів,
але  ж  повинні  дати 12 днів - за половину шестимісячного терміну
праці.  Та й вихідну допомогу теж треба давати пропорційно  праці.
Дайте, будь ласка, консультацію.

                                                      М.КОМАРОВ.
                                                      м. Миколаїв.


     Статтею 10  Закону  України  "Про  відпустки"  (  504/96-ВР )
передбачено,  що право працівника на щорічні основну та  додаткові
відпустки  повної  тривалості  у  перший  рік  роботи настає після
закінчення 6 місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

     У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток  до
закінчення   шестимісячного   терміну   безперервної   роботи   їх
тривалість визначається пропорційно до  відпрацьованого  часу,  за
винятком випадків, передбачених цією ж статтею.

     29.05.2001 р.   Законом   України  N  2481-III  (  2481-14  )
ратифіковано Конвенцію  Міжнародної  організації   праці   N   132
( 993_022  )  (переглянутої)  1970  року про оплачувані відпустки.
Слід підкреслити,  що хоча Конвенція ( 993_022 ) набрала  чинність
ще з 30.06.1973 р., але СРСР її так і не ратифікував.

     Конвенцією ( 993_022 ) передбачені зазначені вище європейські
гарантії, і жодних відомостей про їх перегляд нема. Та й навіщо це
робити, якщо наш законодавець сам може це зробити у будь-який час.
Не  випадково  у  статті  5  Конвенції  (  993_022   )   записано:
"Тривалість  будь-якого  такого  періоду визначається компетентним
органом влади чи іншим відповідним органом в кожній країні, але не
повинна перевищувати 6 місяців".

     В даному   випадку   власник,   надаючи   дописувачу  6  днів
відпустки,  мав  рацію.  Щорічна,  основна   відпустка   надається
працівникам   тривалістю   не   менш  як  24  календарних  дні  за
відпрацьований робочий рік,  який  відлічується  з  дня  укладення
трудового договору   (ст.   6   Закону   України  "Про  відпустки"
( 504/96-ВР ). До речі, ст. 4 Конвенції ( 993_022 ) передбачає, що
відпустка ні в якому разі не може бути меншою трьох робочих тижнів
за один робочий рік роботи.

     Таким чином,  розрахунок  відпустки  для  дописувача   такий:
24 календарних дні: 12 місяців = 2 дні; 3 місяці х 2 дні = 6 днів.

     При звільненні  за ст.  38 та ст.  39 КЗпП України ( 322-08 )
вихідна допомога виплачується у розмірі, передбаченому колективним
договором,  але  не  менше  тримісячного  середнього заробітку,  у
випадках,  коли звільнення відбулося внаслідок порушення власником
або  уповноваженим  ним  органом  законодавства про охорону праці,
умов колективного договору з цих питань.


     Анатолій Баронов, юрист.