Згідно з пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону № 334/94-ВР під терміном «основні
фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником
податку для використання у господарській діяльності платника податку
протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення
в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово
зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.
Отже, витрати на придбання малоцінних необоротних матеріальних активів,
термін використання яких у господарській діяльності перевищує 365 днів,
у податковому обліку з податку на прибуток відображаються в порядку,
передбаченому для обліку основних фондів, згідно зі ст. 8 зазначеного
Закону.
Щодо товарно-матеріальних цінностей, термін використання яких у господарській
діяльності платником податку передбачається менше ніж 365 календарних
днів, то вони не належать до категорії основних фондів, а їхня вартість
у повному обсязі відноситься до складу валових витрат відповідно до
пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР як витрати, сплачені (нараховані)
протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням
виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) i охороною праці, у
тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну),
з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 — 5.8 цієї статті.
Відповідно до абзацу другого п. 15 розділу II «Перехідні положення»
Закону № 349/IV-ВР до основних фондів групи 4 включаються відповідні
основні фонди, придбані (виготовлені) платником податку після набрання
чинності цим Законом (а також витрати на поліпшення таких новопридбаних
(виготовлених) основних фондів у встановленому порядку).
Таким чином, товарно-матеріальні цінності, придбані (виготовлені) після
01.01.2003 р., які використовуватимуться у господарській діяльності
платника податку протягом періоду, що перевищує 365 днів, та відповідають
ознакам групи 4 основних фондів, належать до такої групи незалежно від
вартості.