Відповідно до пп. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 Закону № 334/94-ВР платник податку
веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого
об’єкта власності. Якщо у майбутньому такий об’єкт власності продається,
платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю
між сумою доходу, отриманою внаслідок такого продажу, та сумою витрат,
пов’язаних з купівлею такого об’єкта власності, збільшених на коефіцієнт
індексації.
Земельна ділянка для цілей податкового обліку згідно з пп. 8.2.2 п.
8.2 ст. 8 цього Закону не включається до жодної групи основних фондів,
оскільки вартість земельної ділянки не зменшується поступово
у зв’язку з фізичним або моральним зносом, тому такі земельні ділянки
не підлягають амортизації.
Згідно з п. 1.28 ст. 1 Закону № 334/94-ВР інвестиція — господарська
операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів,
корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.
Під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка
передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів
та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на
прямі та портфельні.
Пряма інвестиція — господарська операція, яка передбачає внесення коштів
або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні
права, емітовані такою юридичною особою.
Таким чином, внесення земельної ділянки до статутного фонду іншої юридичної
особи в обмін на корпоративні права вважається прямою інвестицією.
При цьому ст. 14 «Перехідні положення» Земельного кодексу України заборонено
внесення права на земельну частку (пай) до статутних фондів господарських
товариств. Зазначені обмеження стосуються фізичних осіб, власників земельних
часток (паїв).