• ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Чинним в Україні законодавством передбачено кілька способів оподаткування доходів, одержуваних громадянами від здійснення підприємницької діяльності, кожен з яких регулюється відповідними нормативно-правовими актами i має певні обмеження та переваги, а також різний порядок оподаткування таких доходів, ведення обліку доходів i витрат та порядок подання звітності. Тому кожен суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа самостійно, за своїм бажанням, обирає один з існуючих способів оподаткування, який найбільш раціонально відповідає індивідуальним критеріям (особливостям) та умовам здійснення підприємницької діяльності.
Порядок оподаткування доходів громадян прибутковим податком з громадян, у тому числі тих, які здійснюють підприємницьку діяльність, регулюється Декретом № 13-92.
Доходи фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність i обрали загальну систему оподаткування доходів, одержаних від такої діяльності, оподатковуються в загальному порядку відповідно до положень розділу четвертого Декрету, механізм застосування яких викладено в п. 4 Інструкції № 12.
Оподатковуваним доходом фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, одержаним від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формах) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з одержаним у відповідному звітному періоді доходом. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, визначеними ГДПІ України за погодженням з Мінекономіки України й Державним комітетом України сприяння малим підприємствам та підприємництву, наведеними у додатку 6 до Інструкції № 12.
З метою правильного визначення оподатковуваного доходу фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані вести облік доходів i витрат, безпосередньо пов’язаних з їх одержанням, та подавати податковому органу у визначеному порядку декларації про доходи i витрати.
Згідно з Декретом № 13-92 (статті 13, 14) прибутковий податок фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності обчислюється податковими органами на підставі поданих ними в установленому порядку декларацій про очікуваний (оціночний) у поточному році дохід або про фактично одержані у звітному календарному році доходи. Обчислений таким чином прибутковий податок сплачується протягом календарного року авансовими платежами в установлені терміни, а в кінці року провадиться остаточний розрахунок суми прибуткового податку з фактично отриманого ними доходу з урахуванням сплаченого протягом звітного року авансовими платежами податку.
При сплаті фізичною особою — суб’єктом підприємницької діяльності з одержуваних нею від здійснення підприємницької діяльності доходів прибуткового податку у відповідних випадках надається пільга щодо прибуткового податку у вигляді зменшення їхнього місячного сукупного оподатковуваного доходу на відповідну кількість неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пільги щодо прибуткового податку, визначені у ст. 6 Декрету № 13-92, надаються у вигляді зменшення місячного сукупного оподатковуваного доходу громадян на відповідну кількість неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункти 1 — 4 ст. 6).
З метою реалізації державної політики з питань розвитку i підтримки малого підприємництва, ефективного використання його можливостей для розвитку національної економіки Указом № 727/98 запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва, зокрема для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, в трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом календарного року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. грн.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності не є обов’язковою.
Фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності при додержанні ними вищезазначених умов мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд із загальною системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб’єкта малого підприємництва.
Якщо фізична особа — суб’єкт підприємницької діяльності обирає спосіб оподаткування доходів, одержуваних від здійснення підприємницької діяльності, за єдиним податком, то така особа повинна дотримуватися вимог вищезазначеного Указу, згідно з якими право встановлювати ставки єдиного податку для фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності надано місцевим радам.
Згідно зі ст. 2 Указу № 727/98 ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва — фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації у фіксованому розмірі залежно від виду діяльності у межах від 20 до 200 грн. на місяць для самостійного здійснення підприємницької діяльності (з використанням праці найманих осіб, включаючи членів його сім’ї, розмір єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу) i розмір єдиного податку не залежить від результатів підприємницької діяльності, тобто від розміру чистого доходу за окремо взятий місяць за умови, що обсяг виручки платника єдиного податку від реалізації продукції чи надання послуг за календарний рік не перевищує 500 тис. грн. Суб’єкти малого підприємництва, виходячи зі своїх фінансових можливостей, можуть сплачувати єдиний податок як за квартал, півріччя, рік, так i щомісяця.
Указом № 727/98 визначено межі граничних розмірів ставок єдиного податку, а місцеві ради вже самостійно визначають види діяльності, на які будуть встановлені ставки єдиного податку, та їх розміри, виходячи з інтересів розвитку свого регіону та його специфіки. Пільг щодо сплати єдиного податку законодавством не передбачено.
Отже, якщо для громадянина — суб’єкта підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування, ставка єдиного податку (у розмірі 200 грн. на місяць), встановлена місцевою радою з надання послуг у сфері перевезень пасажирів, значна, він може перейти на загальну систему оподаткування, прибутковий податок за якою обчислюється податковими органами i на суму податку в такому разі впливає розмір чистого оподатковуваного доходу, одержаного таким суб’єктом підприємницької діяльності. При обчисленні прибуткового податку податковими органами надаються у встановлених випадках пільги, передбачені законодавством.