Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні, є Земельний
кодекс, а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону
№ 2535-ХІІ, ст. 2 якого визначено, що використання землі в Україні є
платним.
Відповідно до ст. 7 Закону № 2535-ХІІ ставки земельного податку за землі,
грошову оцінку яких визначено, встановлюються у розмірі одного відсотка
від їх грошової оцінки за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах
п’ятій — десятій цієї статті та частині другій ст. 6 цього Закону. Якщо
грошову оцінку земельних ділянок не визначено, середні ставки земельного
податку встановлюються за шкалою у розмірах, передбачених частиною другою
ст. 7 Закону № 2535-ХІІ.
Виходячи з цього, слід зазначити, що нормою Закону № 2535-ХІІ (частина
п’ята ст. 7) для деяких платників земельного податку визначено оподаткування
земель за пільговою ставкою. Так, зокрема, податок за земельні ділянки,
зайняті кооперативними автостоянками для власних транспортних засобів
громадян, гаражно-будівельними, індивідуальними гаражами, справляється
у розмірі трьох відсотків від суми земельного податку, обчисленого відповідно
до частин першої та другої ст. 7 Закону № 2535-ХІІ.
Оскільки земельну ділянку надано за рішенням міської ради гаражному
кооперативу, а не кожному члену кооперативу окремо, то кооператив як
землекористувач повинен не тільки сплачувати земельний податок за всю
виділену площу землі, а й виконувати всі вимоги чинного земельного та
податкового законодавства.
Щодо пільг зі сплати земельного податку за землі, які зазнали радіоактивного
забруднення, то нормою ст. 12 Закону № 2535-ХІІ встановлено, що не справляється
плата за сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій,
визначених ст. 2 Закону № 791а-ХІІ (зон відчуження, безумовного (обов’язкового)
відселення, гарантованого добровільного відселення i посиленого радіоекологічного
контролю). Тобто ця пільга не застосовується до гаражних кооперативів.