• Цільове призначення земель

Згідно зі ст. 19 Земельного кодексу землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення;
землі лісового фонду; землі водного фонду.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (ст. 13 Закону № 2535-ХІІ), який є єдиною державною системою земельно-кадастрових робіт, що встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності i права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей i документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів (ст. 193 Земельного кодексу).
Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов’язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням (статті 91, 96 Земельного кодексу).
Оскільки згідно з довідкою міського відділу земельних ресурсів надана підприємству земельна ділянка за основним цільовим призначенням відноситься до земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, то до цього підприємства не може застосовуватися норма ст. 10 Закону № 2535-ХІІ у частині оподаткування земель лісового фонду, зайнятих виробничими та господарськими будівлями i спорудами.