• Автостоянки

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Статтею 5 Закону № 2535-ХІІ встановлено, що об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яку передано у власність або надано у користування, у тому числі на умовах оренди. Суб’єктами плати за землю (платниками) є власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Власники земельних ділянок i землекористувачі згідно з Земельним кодексом (статті 91, 96) зобов’язані забезпечувати використання землі відповідно до цільового призначення та умов її надання, залежно від чого i здійснюється оподаткування земельних ділянок.
Законом № 2535-ХІІ (ст. 12) визначено пільги зі сплати земельного податку за земельні ділянки в межах граничних норм, встановлених Земельним кодексом, інвалідам I i II груп, громадянам, які виховують трьох дітей i більше, та громадянам, члени сімей яких проходять строкову військову службу, пенсіонерам, а також іншим особам, які користуються пільгами відповідно до Закону № 3551-XII, громадянам, яким у встановленому порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, чинним законодавством передбачено пільги зазначеній категорії громадян, які можуть скористатися ними індивідуально. Проте у даному випадку землекористувач — автостоянка, яка є платником земельного податку у встановлених розмірах на загальних підставах за всю площу виділеної їй земельної ділянки. На автостоянку норма ст. 12 Закону в частині пільг зі сплати земельного податку не поширюється. У разі якщо автостоянка є кооперативною та призначена для зберігання власних транспортних засобів громадян, податок за земельні ділянки, зайняті нею, справлятиметься у розмірі трьох відсотків від суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої ст. 7 Закону № 2535-ХІІ.