Нормами Житлового кодексу визначено, що житловий фонд включає: жилі
будинки i жилі приміщення в інших будівлях, що належать установам, організаціям,
їх об’єднанням та іншим громадським організаціям, квартири, що належать
громадянам на правах приватної власності тощо. Жилі будинки i жилі приміщення
призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання
у встановленому порядку як службові жилі приміщення i гуртожитки.
Законом № 2535-ХІІ визначено, що вітчизняні заклади освіти звільняються
від сплати земельного податку (п. 4 ст. 12 Закону № 2535-ХІІ), а за
земельні ділянки, зайняті житловим фондом, податок справляється у розмірі
трьох відсотків від суми земельного податку, обчисленого відповідно
до частин першої та другої ст. 7 Закону № 2535-ХІІ.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного
кадастру (ст. 13 Закону № 2535-ХІІ).
Враховуючи вимоги чинного законодавства України, гуртожитки не є закладами
освіти, оскільки за даними державного земельного кадастру обліковуються
як землекористувачі земель житлового фонду (рядок 57), а заклади освіти
— відповідно до рядка 45, що підтверджується Інструкцією № 377. Отже,
сплата земельного податку за ці об’єкти повинна справлятися згідно з
частиною п’ятою ст. 7 Закону № 2535-ХІІ. Норма ст. 12 цього Закону в
частині пільгового оподаткування закладів освіти не може поширюватися
на категорію земель житлового фонду.