ДОГОВОРИ З ЧЛЕНАМИ РОДИНИ


Чи повинен платник фіксованого податку укладати трудові договори з членами своєї сім'ї, які беруть участь у його підприємницькій діяльності?


Можливість укладення суб'єктами підприємницької діяльності як фізичними, так і юридичними особами договорів з громадянами на використання їхньої праці для здійснення підприємницької діяльності встановлено ст. 9 Закону "Про підприємництво" від 07.02.1991 року № 698-ХІІ (з відповідними змінами та доповненнями). Укладення з громадянином трудового договору (контракту, угоди) на використання його праці зобов'язує підприємця забезпечувати умови та охорону праці, її оплату, а також інші соціальні гарантії відповідно до чинного законодавства.

Законом "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 13.02.1998 року № 129/98-ВР внесено зміни до ст. 14 відповідного Декрету, згідно з якими фізична особа-під-приємець здійснює діяльність з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках та є платником ринкового збору відповідно до чинного законодавства. Підприємець має право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту. Причому кількість осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сімТ, не перевищує п'яти, та валовий дохід такої особи від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (19 000 грн.).

Для одержання патенту платник податку подає до податкового органу заяву, складену в довільній формі, яка повинна містити, зокрема, інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності, перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, та їхні ідентифікаційні номери або членів їхньої сімї, які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, та їхні ідентифікаційні номери.

До патенту, який видається органами державної податкової служби платнику фіксованого податку згідно з Порядком заповнення патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації від 25.03.1998 року № 137, заносяться дані про осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником фіксованого податку, і цим особам видаються відповідним чином засвідчені фото, ксерокопії патенту.

Отже, виходячи із зазначеного, суб'єкт підприємницької діяльності — платник фіксованого податку не може залучати для здійснення діяльності з продажу товарів та надання супутніх такому продажу послуг на ринку осіб, включаючи членів своєї сім'ї, з якими не укладено трудових договорів, оскільки це порушує умови, що дозволяють застосовувати спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку.

Трудові відносини громадян регулюються, зокрема, Кодексом законів про працю, Законом "Про оплату праці" та іншими нормативними актами.

Згідно зі ст. 48 Кодексу законів про працю (з урахуванням змін, внесених Законом України від 24.12.1999 року № 1356-ХІУ "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України") фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, як і юридичні особи — підприємства, організації, установи мають право ведення трудових книжок на всіх працівників, які працюють у нього понад п'ять днів. Порядок ведення трудових книжок, у тому числі фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності, регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 (зі змінами та доповненнями, зокрема, внесеними наказом Мінпраці, Мін'юсту від 08.06.2001 року № 259/34/5).

Укладений у письмовій формі трудовий договір між фізичною особою — суб'єктом підприємницької діяльності і працівником, зареєстрованим у державній службі зайнятості за місцем проживання підприємця у порядку, визначеному Мінпраці, у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи є підставою для ведення фізичною особою — суб'єктом підприємницької діяльності трудової книжки найманого працівника у разі, якщо цей найманий працівник не має місця роботи, де вже ведеться трудова книжка. Наказом Мінпраці та соціальної політики "Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою" від 08.06.2001 року № 260 затверджено форму трудового договору між працівником і фізичною особою та порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою у державній службі зайнятості за місцем проживання такої фізичної особи.

Сторінку підготувала Тетяна НІКОЛАЄВА

По материалам газеты "Юридичний вісник України" № 41 (433) 11-17 жовтня 2003 р.