Протокол
що консолідує Міжнародну конвенцію щодо співробітництва у
галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" з усіма змінами,
укладену 13 грудня 1960 року
( Протокол ратифіковано із застереженням Законом
N 1338-IV ( 1338-15 ) від 26.11.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.215 )
Дата підписання: 27.06.1997
Дата ратифікації: 26.11.2003
Дата набуття чинності: 01.05.2004
ФЕДЕРАТИВНА РЕСПУБЛІКА НІМЕЧЧИНА,
АВСТРІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА,
КОРОЛІВСТВО БЕЛЬГІЯ,
РЕСПУБЛІКА БОЛГАРІЯ,
РЕСПУБЛІКА КІПР,
РЕСПУБЛІКА ХОРВАТІЯ,
КОРОЛІВСТВО ДАНІЯ,
КОРОЛІВСТВО ІСПАНІЯ,
ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА,
СПОЛУЧЕНЕ КОРОЛІВСТВО ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ І ПІВНІЧНОЇ ІРЛАНДІЇ,
ГРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА,
УГОРСЬКА РЕСПУБЛІКА,
ІРЛАНДІЯ,
ІТАЛІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА,
ВЕЛИКЕ ГЕРЦОГСТВО ЛЮКСЕМБУРГ,
РЕСПУБЛІКА МАЛЬТА,
КНЯЗІВСТВО МОНАКО,
КОРОЛІВСТВО НОРВЕГІЯ,
КОРОЛІВСТВО НІДЕРЛАНДИ,
ПОРТУГАЛЬСЬКА РЕСПУБЛІКА,
РУМУНІЯ,
СЛОВАЦЬКА РЕСПУБЛІКА,
РЕСПУБЛІКА СЛОВЕНІЯ,
КОРОЛІВСТВО ШВЕЦІЯ,
ШВЕЙЦАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ,
ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА,
ТУРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА,
беручи до уваги той факт, що зростання повітряного руху,
необхідність централізації заходів національної політики кожної
європейської держави на європейському рівні та технологічні
досягнення у галузі повітряного руху вимагають перегляду
Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки
аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ", укладеної 13 грудня 1960 року
( 994_373 ), зі змінами, внесеними згідно з Протоколом про
внесення змін від 12 лютого 1981 року ( 994_376 ), для того, щоб
забезпечити заснування єдиної європейської системи управління
повітряним рухом для управління загальним повітряним рухом у
європейському повітряному просторі, в аеропортах і навколо них;
вважаючи, що бажано посилити співробітництво між державами у
рамках організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" з метою ефективної організації і
безпечного управління повітряним простором як для цивільних, так і
для військових користувачів, засноване на фундаментальному
принципі, згідно з яким повітряний простір повинен розглядатися, з
точки зору користувачів повітряного простору, як неподільна
система, зокрема через визначення загальної політики, мети,
планів, стандартів і технічних умов, включаючи спільну політику
щодо маршрутних зборів, у тісному співробітництві з користувачами
служб повітряного руху і з належним урахуванням оборонних
інтересів;
зважаючи на необхідність забезпечення того, щоб всі
користувачі повітряного простору могли отримати користь від
максимальної ефективності при мінімальних витратах, сумісної з
необхідним рівнем безпеки і необхідністю мінімізації шкідливого
впливу на навколишнє середовище за допомогою гармонізації та
інтеграції служб, відповідальних за управління повітряним рухом у
Європі;
беручи до уваги, що Договірні Сторони визнають необхідність
гармонізації та інтеграції їхніх систем управління повітряним
рухом для створення єдиної європейської системи управління
повітряним рухом;
беручи до уваги важливість місцевих ініціатив, що стосуються
управління повітряним рухом, особливо на рівні аеропортів;
беручи до уваги, що функціонування спільної системи
маршрутних зборів, з належним урахуванням керівних принципів,
рекомендованих Міжнародною організацією цивільної авіації,
особливо відносно справедливості і прозорості, підтримує фінансові
основи єдиної європейської системи управління повітряним рухом і
сприяє консультаціям зі споживачами;
беручи до уваги, що організація "ЄВРОКОНТРОЛЬ" є для
Договірних Сторін органом для співробітництва у галузі управління
повітряним рухом;
бажаючи розширити і зміцнити співробітництво з європейськими
або міжнародними установами, заінтересованими у виконанні завдань,
покладених на організацію "ЄВРОКОНТРОЛЬ", для підвищення її
ефективності;
беручи до уваги, таким чином, що доцільно створити
європейську систему управління повітряним рухом, що
функціонуватиме поза межами територій окремих держав Договірних
Сторін у повітряному просторі, який охоплюється цією Конвенцією
( 994_373 );
вважаючи, що для Договірних Сторін є важливим забезпечити
Організацію законними засобами, необхідними для здійснення її
завдань, переважно у галузі стягнення сум маршрутних зборів і
управління потоком повітряного руху;
визнаючи, що безпечній та ефективній реалізації завдань
Організації сприятиме відокремлення, де це можливо, її регулюючих
функцій і функцій надання послуг;
бажаючи заохотити інші європейські держави стати членами цієї
міжнародної організації,
домовились про таке:
Стаття I
Міжнародна конвенція щодо співробітництва у галузі безпеки
аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ", укладена 13 грудня 1960 року
( 994_373 ), змінена Протоколом від 6 липня 1970 року ( 994_374 ),
зміненим, у свою чергу, Протоколом від 21 листопада 1978 року
( 994_375 ), які всі були змінені на основі Протоколу від 12
лютого 1981 року ( 994_376 ), далі - "Конвенція", замінюється
таким чином консолідованою версією Конвенції, яка додається до
цього Протоколу, який включає чинний текст Конвенції разом зі
змінами, внесеними Дипломатичною конференцією, яка була проведена
27 червня 1997 року.
Стаття II
1. Цей Протокол відкритий для підписання всіма
державами-учасницями Конвенції ( 994_373 ) 27 червня 1997 року.
До дати набуття чинності цим Протоколом він також відкритий
для підписання будь-якою іншою державою, запрошеною на
Дипломатичну конференцію, на якій він був прийнятий, і будь-якою
іншою державою, уповноваженою підписати його згідно з одностайно
прийнятим рішенням Постійної комісії.
2. Цей Протокол підлягає ратифікації, прийняттю або
схваленню. Ратифікаційні грамоти та документи про прийняття або
схвалення здаються на зберігання Уряду Королівства Бельгія.
3. Цей Протокол набуває чинності 1 січня 2000 року за умови,
що до цієї дати він буде ратифікований, прийнятий або схвалений
всіма державами-учасницями Конвенції ( 994_373 ). У разі, якщо ця
умова не буде виконана, він набуде чинності або 1 липня, або 1
січня після дати здачі на зберігання останньої ратифікаційної
грамоти або документа про прийняття або схвалення, залежно від
того, чи згадана здача на зберігання відбувається протягом першого
або другого півріччя.
4. У разі, якщо будь-яка держава, що підписала цей Протокол,
не є Стороною Конвенції ( 994_373 ) і чия ратифікаційна грамота
або документ про прийняття або схвалення здається на зберігання
після дати набуття чинності цим Протоколом, останній набуває
чинності для такої держави у перший день другого місяця, який
наступає після здачі на зберігання відповідної ратифікаційної
грамоти або документа про прийняття або схвалення.
5. Будь-яка держава, що підписала цей Протокол, яка не є
Стороною Конвенції ( 994_373 ), стане Стороною Конвенції у разі
ратифікації, прийняття або схвалення цього Протоколу.
6. Уряд Королівства Бельгія інформує Уряди інших
держав-учасниць Конвенції ( 994_373 ) і будь-яких інших держав, що
підписали цей Протокол, про будь-яке підписання, здачу на
зберігання ратифікаційної грамоти або документа про прийняття або
схвалення і будь-яку дату набуття чинності цим Протоколом згідно з
пунктами 3 і 4 вище.
Стаття III
З дати набуття чинності цим Протоколом Протокол від 6 липня
1970 року ( 994_374 ), змінений Протоколом від 21 листопада 1978
року ( 994_375 ) і статтею XXXVIII Протоколу від 12 лютого 1981
року ( 994_376 ), замінюється Додатком III (під назвою "Положення
про податки") до консолідованого тексту Конвенції, який додається
до цього Протоколу.
Стаття IV
3 дати набуття чинності цим Протоколом Багатостороння угода
про сплату маршрутних зборів від 12 лютого 1981 року ( 994_377 )
припиняє свою дію і замінюється відповідними положеннями
консолідованого тексту Конвенції, який додається до цього
Протоколу, включаючи Додаток IV (під назвою "Положення щодо
спільної системи маршрутних зборів").
Стаття V
Уряд Королівства Бельгія реєструє цей Протокол у Генерального
секретаря Організації Об'єднаних Націй згідно зі статтею 102
Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ) і у Раді
Міжнародної організації цивільної авіації згідно зі статтею 83
Конвенції про міжнародну цивільну Авіацію, підписаної у Чикаго 7
грудня 1944 року ( 995_038 ).
НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані Повноважні представники,
після представлення своїх належним чином оформлених повноважень,
підписали цей Протокол.
ВЧИНЕНО у Брюсселі, 27 червня 1997 року, німецькою,
англійською, болгарською, хорватською, датською, іспанською,
французькою, грецькою, угорською, італійською, голландською,
норвезькою, португальською, румунською, словацькою, словенською,
шведською, чеською і турецькою мовами, в одному примірнику, який
зберігатиметься в архівах Уряду Королівства Бельгія, який передає
завірені копії Урядам інших держав, що підписали цей Протокол. У
разі будь-яких розбіжностей, переважну силу має текст французькою
мовою.
За Федеративну Республіку Німеччина:
За Австрійську Республіку:
За Королівство Бельгія:
За Республіку Болгарія:
За Республіку Кіпр:
За Республіку Хорватія:
За Королівство Данія:
За Королівство Іспанія:
За Французьку Республіку:
За Сполучене Королівство Великої Британії і Північної
Ірландії:
За Грецьку Республіку:
За Угорську Республіку:
За Ірландію:
За Італійську Республіку:
За Велике Герцогство Люксембург:
За Республіку Мальта:
За Князівство Монако:
За Королівство Норвегія:
За Королівство Нідерланди:
За Португальську Республіку:
За Румунію:
За Словацьку Республіку:
За Республіку Словенія:
За Королівство Швеція:
За Швейцарську Конфедерацію:
За Чеську Республіку:
За Турецьку Республіку:
Консолідована версія, яка містить тексти існуючої
Конвенції, що зберігають чинність, і змін, внесених
Дипломатичною конференцією 27 червня 1997 року
Консолідований текст чинних положень Конвенції
Стаття 1
1. Для досягнення узгодженості та інтеграції, з метою
запровадження єдиної європейської системи управління повітряним
рухом Договірні Сторони домовляються посилити своє співробітництво
і розвинути спільну діяльність у галузі аеронавігації, належним
чином враховуючи оборонні потреби і надаючи максимальну свободу
для всіх користувачів повітряного простору, які відповідають
необхідному рівню безпеки у забезпеченні економічно ефективного
обслуговування у галузі повітряного руху, і беручи до уваги
необхідність мінімізації будь-якого несприятливого впливу на
навколишнє середовище, серед іншого, в оперативному, технічному та
економічному аспектах.
Переслідування цієї мети не повинно зашкоджувати принципу,
згідно з яким кожна держава має повний і винятковий суверенітет
над повітряним простором над її територією, а також здатності
кожної держави здійснювати свої прерогативи стосовно безпеки і
оборони у її національному повітряному просторі.
З цією метою вони домовляються:
(a) визначити європейську політику в галузі управління
повітряним рухом, включаючи визначення стратегій і програм, мета
яких - розвинути потенціал, необхідний для виконання вимог усіх
цивільних і військових користувачів в економічно ефективний
спосіб, підтримуючи необхідний рівень безпеки;
(b) взяти на себе зобов'язання щодо визначення конкретних
цілей відносно ефективності дій з управління повітряним рухом у
районах польотної інформації, перелічених у Додатку II до цієї
Конвенції, у межах яких, згідно з відповідними положеннями
Конвенції про міжнародну цивільну авіацію ( 995_038 ), держави
домовились забезпечити обслуговування у галузі повітряного руху
без шкоди для принципів вільного руху в повітряному просторі, щодо
якого не здійснюється суверенітет держав, які випливають з
конвенцій, міжнародних угод і норм та принципів звичаєвого
цивільного міжнародного права;
(c) запровадити огляд результатів управління повітряним рухом
і систему визначення цілей;
(d) запровадити спільний план конвергенції та імплементації
для аеронавігаційних служб і технічних об'єктів у Європі;
(e) прийняти і застосовувати загальні стандарти і технічні
умови;
(f) узгодити правила служб повітряного руху;
(g) розвинути наявний потенціал для того, щоб він відповідав
вимогам повітряного руху, і забезпечити його якомога ефективніше
використання шляхом спільного заснування, введення в дію і
розвитку загальноєвропейської системи управління повітряним рухом,
у рамках запровадження єдиної європейської системи управління
повітряним рухом;
(h) заохочувати спільне оснащення систем повітряного руху і
технічних об'єктів;
(i) проводити спільну політику для встановлення і обчислення
сум зборів, що стягуються з користувачів за користування засобами
та послугами організації повітряного руху на маршрутах, далі -
"маршрутні збори";
(j) запровадити механізм, окремий від надання послуг, для
багатостороннього розвитку і узгодження режиму регулювання безпеки
в галузі управління повітряним рухом у рамках загального підходу
до системи авіаційної безпеки;
(k) брати участь у розробці, впровадженні і моніторингу
глобальної системи супутникової навігації;
(l) шукати нові можливості для спільних дій у галузі
розробки, запровадження, моніторингу або функціонування систем і
служб аеронавігації;
(m) у контексті концепції "від воріт до воріт" розвивати
всеохоплюючу політику і відповідний продуктивний і ефективний
процес стратегічної розробки і планування маршрутів і повітряного
простору.
2. З цією метою вони цим засновують "Європейську організацію
з безпеки аеронавігації (ЄВРОКОНТРОЛЬ)", далі - "Організація", яка
здійснює свою діяльність у співробітництві з національними
цивільними та військовими відомствами та
організаціями-користувачами. Організація складатиметься з трьох
органів:
(a) Генеральної Асамблеї, яка являє собою орган,
відповідальний за визначення і схвалення загальної політики
Організації, включаючи:
(i) загальну політику щодо маршрутних зборів і діяльності
Організації стосовно інших видів зборів;
(ii) функції Організації щодо огляду та оцінки
результатів діяльності;
(iii) визначення цілей діяльності Організації, включаючи
стандартизацію, планування, виконання і регулювання безпеки;
(iv) технічний і фінансовий відбір головних рамкових
програм для співробітництва;
(v) зовнішні відносини з державами та організаціями, а
також заяви про приєднання до цієї Конвенції.
(b) Ради, яка являє собою орган, завданням якого є виконання
рішень Генеральної Асамблеї і, з урахуванням повноважень, наданих
останній, прийняття рішень щодо всіх заходів, які стосуються
Договірних Сторін і є обов'язковими для них, а також нагляд за
роботою Агентства;
(c) Агентства, Статут якого міститься у Додатку I до цієї
Конвенції, яке є органом, якому доручено виконання завдань
Організації відповідно до положень нижченаведених статей цієї
Конвенції і завдань, покладених на нього Генеральною Асамблеєю або
Радою, внесення відповідних пропозицій та використання технічних,
фінансових і кадрових ресурсів для досягнення поставлених цілей.
3. Штаб-квартира Організації знаходиться у Брюсселі.
Стаття 2
1. Організація бере на себе такі завдання:
(a) розвивати і схвалювати детальні плани для координації та
інтеграції служб і систем повітряного руху Договірних Сторін,
зокрема наземних і повітряних систем аеронавігації, з метою
заснування єдиної європейської системи управління повітряним
рухом;
(b) узгоджувати імплементаційні плани Договірних Сторін таким
чином, щоб забезпечити наближення до єдиної європейської системи
управління повітряним рухом;
(c) досліджувати і координувати від імені Договірних Сторін
питання в галузі аеронавігації, які вивчаються Міжнародною
організацією цивільної авіації (ІКАО) та іншими міжнародними
організаціями у галузі цивільної авіації та узгоджувати і подавати
зміни або пропозиції до цих організацій;
(d) визначати, розробляти, розвивати, затверджувати і
організовувати запровадження єдиної європейської системи
управління повітряним рухом;
(e) розвивати і керувати загальноєвропейською системою
управління повітряним рухом у спільному міжнародному центрі на
підставі вищенаведеного пункту (d);
(f) розвивати, приймати та переглядати загальні стандарти,
технічні умови і правила технічної експлуатації для систем і служб
управління повітряним рухом;
(g) розробляти і схвалювати процедури щодо стратегії
спільного оснащення систем і технічних об'єктів управління
повітряним рухом;
(h) координувати науково-дослідні програми Договірних Сторін
стосовно нових технічних засобів у галузі аеронавігації, збирати
та поширювати їхні результати, а також сприяти проведенню та
проводити спільні дослідження, випробування та прикладні
дослідження, а також технічні розробки у цій галузі;
(i) заснувати незалежну систему огляду результатів
діяльності, яка стосуватиметься всіх аспектів управління
повітряним рухом, включаючи політику і планування, управління
безпекою в аеропортах, навколо них і у повітряному просторі, а
також фінансові та економічні аспекти наданих послуг, та визначити
цілі стосовно всіх цих аспектів;
(j) вивчати і сприяти заходам з покращення економічної
ефективності у галузі аеронавігації;
(k) розробляти і схвалювати загальні критерії, процедури і
методи для забезпечення найвищої ефективності та якості
функціонування систем управління повітряним рухом і служб
повітряного руху;
(l) розробити пропозиції щодо узгодження європейських правил
стосовно служб повітряного руху;
(m) підтримувати покращення ефективності і гнучкості у
користуванні повітряним простором цивільними і військовими
користувачами;
(n) розробляти і схвалювати узгоджену або спільну політику
для вдосконалення управління повітряним рухом в аеропортах та
навколо них;
(о) розробляти і схвалювати загальні критерії для відбору, а
також загальну політику з підготовки, ліцензування і перевірки
кваліфікації персоналу служб повітряного руху;
(p) розвивати, запроваджувати і керувати елементами
майбутньої загальноєвропейської системи, дорученими їй Договірними
Сторонами;
(q) визначати, повідомляти та стягувати маршрутні збори від
імені Договірних Сторін, які беруть участь у спільній системі
маршрутних зборів, як передбачено у Додатку IV;
(r) визначити та запровадити механізм багатостороннього
розвитку і узгодження правил безпеки в галузі управління
повітряним рухом;
(s) виконувати будь-які інші завдання, які стосуються
принципів і цілей цієї Конвенції.
2. На запит однієї або більше Договірних Сторін і на підставі
спеціальної угоди або угод між Організацією і відповідними
Договірними Сторонами, Організація може:
(a) надавати допомогу таким Договірним Сторонам у плануванні,
специфікації та запровадженні систем та служб повітряного руху;
(b) надати і забезпечити функціонування, цілком або частково,
технічних об'єктів і служб повітряного руху від імені таких
Договірних Сторін;
(c) надавати допомогу таким Договірним Сторонам у визначенні,
повідомленні та стягненні сум зборів, якими такі Договірні Сторони
обкладають користувачів аеронавігаційних служб і на які
поширюється Додаток IV до цієї Конвенції.
3. Організація може:
(a) укладати спеціальні угоди з державами, які не є
Договірними Сторонами та заінтересовані брати участь у виконанні
завдань, передбачених у статті 2.1;
(b) на запит держав, які не є Договірними Сторонами, або
інших міжнародних організацій виконувати від їхнього імені
будь-які інші завдання згідно з цією статтею на підставі
спеціальних угод між Організацією і заінтересованими Договірними
Сторонами.
4. Організація, наскільки це можливо, забезпечує, щоб її
функції з надання послуг, зокрема ті, що передбачені у статтях 2.1
(e), 2.1 (g), 2.1 (p), 2.1 (q), 2.2 і 2.3 (b), здійснюються
незалежно від її регулятивних функцій.
5. Для сприяння виконанню своїх завдань Організація може, за
рішенням Генеральної Асамблеї, створити підприємства, які
керуються конкретним статутом згідно з міжнародним публічним
правом або національним законодавством Договірної Сторони, або
отримати більшість акцій у таких підприємствах.
Стаття 3
1. Ця Конвенція застосовується щодо служб аеронавігації при
обслуговуванні авіаційних маршрутів і відповідних диспетчерських
систем заходження на посадку та аеродромних систем, необхідних для
забезпечення повітряних перевезень у районах польотної інформації,
перелічених у Додатку II.
2. (a) Рішення щодо будь-якої зміни, яку Договірна Сторона
бажає внести до переліку її районів польотної інформації, який
міститься у Додатку II, приймається Генеральною Асамблеєю шляхом
одностайного голосування, якщо це може призвести до змін загальних
меж повітряного простору, на який поширюється ця Конвенція.
(b) Проте про будь-яку зміну, яка не призводить до згаданих
наслідків, Організації повідомляє заінтересована Договірна
Сторона.
3. Для цілей цієї Конвенції термін "повітряний рух"
стосується польотів повітряних суден цивільної авіації і польотів
тих військових, митних та поліцейських повітряних суден, на які
поширюються процедури, запроваджені Міжнародною організацією
цивільної авіації.
На підставі спеціальної угоди, як це передбачено у статті 2.2
(b), Договірна Сторона може попросити, щоб термін "повітряний рух"
стосувався інших видів повітряного транспорту на території її
держави.
Стаття 4
Організація є суб'єктом права. На територіях держав
Договірних Сторін вона у повному обсязі володіє правоздатністю, на
яку мають право корпоративні організації згідно з національним
законодавством. Крім того, Організація має право на придбання і
передачу рухомого або нерухомого майна і на звернення до суду.
Якщо інше не передбачено цією Конвенцією або Статутом, який
міститься у Додатку I, Організацію представляє Агентство, яке діє
від її імені. Управління майном Організації здійснює Агентство.
Стаття 5
1. Генеральна Асамблея складається з представників Договірних
Сторін на рівні міністрів. Кожна Договірна Сторона може призначити
декількох представників, зокрема, для того, щоб представляти
інтереси цивільної авіації і національної оборони, але вона має
тільки один голос.
2. Рада складається з представників Договірних Сторін на
рівні Генеральних директорів департаментів цивільної авіації.
Кожна Договірна Сторона може призначити декількох представників,
зокрема, для того, щоб представляти інтереси цивільної авіації і
національної оборони, але вона має тільки один голос.
3. Щодо питань, які стосуються спільної системи маршрутних
зборів, Генеральна Асамблея і Рада складаються з представників
Договірних Сторін, які беруть участь у спільній системі маршрутних
зборів на умовах, визначених у Додатку IV.
4. Представники міжнародних організацій, які можуть сприяти
роботі Організації, у разі необхідності запрошуються Генеральною
Асамблеєю або Радою для участі у роботі органів Організації в
якості спостерігачів.
Стаття 6
1. Генеральна Асамблея приймає рішення стосовно Договірних
Сторін, Ради і Агентства, зокрема у випадках, згаданих у статті
1.2 (a).
Крім того, Генеральна Асамблея:
(a) призначає Генерального Директора Агентства за
рекомендацією Ради;
(b) дозволяє звернення від імені Організації до Постійного
арбітражного суду в Гаазі у випадках, передбачених у статті 34;
(c) визначає принципи, які застосовуються до функціонування
спільної європейської системи управління повітряним рухом,
передбаченої у статті 2.1 (e);
(d) схвалює зміни та доповнення до Додатка I відповідно до
умов голосування, передбачених у статті 8.1;
(e) схвалює зміни та доповнення до Додатків II і IV
відповідно до умов голосування, передбачених у статті 8.3;
(f) періодично переглядає завдання Організації.
2. Для визначення спільної політики щодо маршрутних зборів
Генеральна Асамблея, серед іншого:
(a) визначає принципи оцінки витрат, які Договірні Сторони та
Організація покладають на користувачів за надані їм технічні
засоби та послуги з організації повітряного руху на маршрутах;
(b) визначає формулу, яка застосовується для обчислення сум
маршрутних зборів;
(c) визначає принципи, які стосуються звільнення від сплати
маршрутних зборів, і може надалі вирішувати, що для конкретних
категорій польотів, таким чином звільнених від сплати маршрутних
зборів, передбачених у Додатку IV, витрати, які виникають у
зв'язку з наданням технічних засобів та послуг з організації
повітряного руху на маршрутах, стягувались безпосередньо
Договірними Сторонами;
(d) затверджує звіти Ради відносно маршрутних зборів.
3. Генеральна Асамблея може:
(a) передавати на розгляд Ради будь-яку справу, що входить до
сфери її компетенції;
(b) передавати Раді, у разі необхідності, повноваження щодо
прийняття рішень у справах, що входять до сфери її загальної
компетенції, як це передбачено у статті 1.2 (a);
(c) засновує інші допоміжні установи, які вона вважає
необхідними.
Стаття 7
1. Рада, згідно з повноваженнями, які надаються їй цією
Конвенцією, може приймати рішення стосовно Договірних Сторін, у
завданнях, згаданих у статті 2.1.
2. Рада, згідно з її контрольними повноваженнями, які
надаються їй цією Конвенцією стосовно Агентства:
(a) схвалює, після консультацій з організаціями, які
представляють користувачів повітряного простору, визнаних Радою,
п'ятирічні та щорічні програми роботи Агентства, які
представляються їй Агентством на виконання завдань, згаданих у
статті 2, разом з п'ятирічним фінансовим планом і бюджетом,
включаючи фінансові зобов'язання, звіт про діяльність Агентства і
звіти, які представляються згідно зі статтями 2.2 (c), 10.3 і 11.1
Статуту Агентства;
(b) схвалює принципи, які визначають загальну структуру
Агентства;
(c) контролює діяльність Агентства у галузі аеронавігаційних
зборів;
(d) визначає, після консультацій з організаціями, які
представляють користувачів повітряного простору та аеропортів,
визнаних Радою, загальні умови функціонування спільної
європейської системи управління потоком повітряного руху,
передбачені у статті 2.1 (e), з належним урахуванням прерогатив,
які здійснюються державами стосовно управління їхнім повітряним
простором. Ці загальні умови, серед іншого, визначають застосовні
правила, а також процедури фіксування фактів невиконання цих
правил;
(e) видає директиви Агентству на підставі регулярних звітів
останнього або кожного разу, коли вона вважає це за необхідне для
виконання завдань, покладених на Агентство, і схвалює заходи
співробітництва між Агентством і відповідними національними
організаціями для надання Агентству можливості внести відповідні
пропозиції;
(f) призначає за пропозицією Генерального директора
консультативну аудиторську фірму для надання допомоги Аудиторській
раді у перевірці рахунків усіх надходжень та видатків;
(g) може вимагати, щоб служби Агентства підлягали
адміністративним і технічним інспекціям;
(h) звільняє Генерального директора від його обов'язків щодо
управління бюджетом;
(i) схвалює призначення Директорів Агентства Генеральним
директором;
(j) схвалює Статут Генерального директора, Кадрові
інструкції, Фінансовий регламент і Правила щодо контрактів;
(k) може уповноважити Агентство розпочати переговори щодо
спеціальних угод, згаданих у статті 2, приймає укладені в
результаті переговорів угоди перед їх поданням на затвердження
Генеральною Асамблеєю або укладає такі угоди у випадках, коли Раді
були передані повноваження згідно з положеннями статті 13.3;
(l) схвалює правила щодо захисту даних;
(m) у виконанні завдань, передбачених у статті 2.1 (f),
визначає правила і процедури, застосовні до стандартів, технічних
умов і правил технічної експлуатації для систем і служб управління
повітряним рухом.
3. Рада засновує Комісію з огляду результатів діяльності і
Комісію з питань регулювання безпеки. Ці Комісії нададуть Раді
доречні пропозиції та отримають адміністративну підтримку і
допомогу від служб Агентства, які мають необхідний ступінь
незалежності у здійсненні своїх функцій.
4. Рада засновує Постійну комісію з питань
цивільної/військової взаємодії.
5. Рада засновує Аудиторську раду, якій вона може передавати
обов'язки і, за конкретних умов, - повноваження.
6. Рада може одержувати допомогу від інших комітетів в інших
галузях діяльності Організації.
7. Рада може делегувати обов'язки і, за конкретних умов, -
повноваження Постійній комісії з питань військової/цивільної
взаємодії та будь-якому Комітету, який створюється після набуття
чинності цією Конвенцією. Таке делегування обов'язків або
повноважень не перешкоджає можливості Ради підняти питання в
будь-який момент як частину її завдання стосовно загального
контролю.
Стаття 8
1. Рішення, які виносяться стосовно Договірних Сторін
Генеральною Асамблеєю, зокрема на підставі статті 1.2 (a) і
першого підпункту статті 6.1, або Радою, зокрема на підставі
статті 1.2 (b) і статті 7.1, приймаються більшістю поданих
голосів, за умови, що згадана більшість представляє щонайменше три
чверті поданих пропорційних голосів, кількість яких визначається
за допомогою оцінювання відповідно до статті 11, і щонайменше три
чверті Договірних Сторін, які голосують.
Це правило також застосовується до рішень, які приймаються у
випадках, передбачених у статтях 2.1 (i), (p), (r) та (s), 2.5,
6.1 (a), (c) і (d), 6.2, 6.3 (b), 7.2 (d), (j) і (k), 7.3, 7.6 і
7.7, 12, 13.2 і 13.3.
Це правило також застосовується до рішень, які приймаються на
виконання статті 3 Додатка IV. Ці рішення, коли вони відносяться
до єдиних ставок, тарифів та умов застосування системи маршрутних
зборів, згаданої у статті 3 (c) Додатка IV, не застосовуються
відносно Договірної Сторони, якщо ця Договірна Сторона голосувала
проти і прийняла таке рішення. У цьому разі така Договірна Сторона
представляє пояснювальну заяву щодо причин і не може поставити на
розгляд питання загальної політики, як визначено у статті 6.2.
2. Рішення, які приймаються стосовно Агентства Генеральною
Асамблеєю, зокрема на підставі статті 1.2 (a) і (c) і першого
підпункту статті 6.1, або Радою, зокрема на підставі статті 1.2
(b) і (c), приймаються більшістю голосів, за умови, що більшість
представляє більше половини всіх пропорційних голосів, визначених
відповідно до статті 11, і більше половини Договірних Сторін, які
голосують. У справах особливої важливості, а також у випадках,
коли щонайменше одна третина Договірних Сторін, що мають право
голосу, вимагають цього, більшість повинна представляти щонайменше
три чверті пропорційних голосів замість кількості, яка становить
більше половини.
Це правило також застосовується до рішень, які приймаються у
випадках, передбачених у статтях 6.1 (b), 6.3 (a), 7.2 (a) - (c),
(e) - (i), (1) та (m), 9.2 і 10.2.
3. Однак, рішення приймаються шляхом одностайного голосування
стосовно заяв про приєднання до Організації, як передбачено у
статті 39, будь-яких змін та доповнень, внесених до Додатка II,
крім випадку, згаданого у статті 3.2 (b), і до Додатка IV, а також
умов, які стосуються виходу або приєднання згідно зі статтями
36.4, 36.5, 38.3 і 38.4.
4. Рішення, які приймаються Генеральною Асамблеєю і Радою, є
обов'язковими для Договірних Сторін та Агентства, відповідно до
положень статті 9.
Стаття 9
1. У разі, якщо Договірна Сторона інформує Генеральну
Асамблею або Раду про те, що внаслідок особливих обставин у
державі Договірної Сторони, пов'язаних з національною обороною та
безпекою, вона неспроможна виконувати рішення, прийняте більшістю
поданих голосів, як передбачено у статті 8.1 вище, така Договірна
Сторона може бути звільнена від виконання цього рішення за умови
повідомлення Генеральної Асамблеї або Ради про причини та
інформування про те, чи:
(a) звільнення стосується справи, щодо якої немає заперечення
до рішення, яке набуває чинності для інших Договірних Сторін, при
цьому мається на увазі, що заінтересована Договірна Сторона не
застосовує це рішення або застосовує його лише частково;
(b) звільнення стосується питання, яке має таку важливість
для національної оборони та безпеки, що рішення не повинне
виконуватися взагалі, допоки не буде прийнято друге рішення згідно
з заходами, описаними нижче у підпункті 2 (b).
2. (a) У разі застосування обставин підпункту 1 (a) вище
Генеральний директор надає Генеральній Асамблеї або Раді звіти
щонайменше один раз на рік для того, щоб показати результати,
досягнуті для наближення до такої ситуації, коли жодна Договірна
Сторона не заявляє про звільнення.
(b) У разі застосування підпункту 1 (b) вище виконання
рішення призупиняється і протягом періоду, який буде визначений,
подається Генеральній Асамблеї для прийняття другого рішення,
навіть якщо перше рішення було прийнято Радою. Якщо в результаті
такого повторного розгляду друге рішення підтверджує перше,
Договірна Сторона може бути звільнена від його виконання згідно з
умовами, викладеними вище у підпункті 1 (a). Генеральна Асамблея
перегляне перше рішення протягом періоду, який не перевищує одного
року.
3. У разі бойових дій або конфлікту положення цієї Конвенції
не впливають на свободу дій будь-яких Договірних Сторін, залучених
до бойових дій або конфлікту. Той самий принцип застосовується у
разі кризи або надзвичайного становища у державі. Зокрема, кожна
Договірна Сторона може тимчасово відновити відповідальність за всі
або частину послуг у галузі повітряного руху у повітряному
просторі під її контролем з огляду на особливі обставини у її
державі, особливо у галузі оборони. Організація європейської
системи управління повітряним рухом повинна дозволяти ефективне
відновлення таких послуг відповідно до вимог Договірних Сторін.
Стаття 10
1. Річний внесок кожної Договірної Сторони до бюджету
визначається для кожного фінансового року відповідно до
нижченаведеної формули:
(a) початкова сума, що становить 30% від суми внеску,
обчислюється пропорційно до розміру валового національного
продукту Договірної Сторони, як визначено нижче у пункті 2;
(b) решта внеску, що становить 70% від суми внеску,
обчислюється пропорційно до базової вартості об'єктів для
обслуговування авіаційних маршрутів Договірної Сторони, як
визначено у пункті 3 нижче.
2. Дані про валовий національний продукт, які
використовуються для обчислень, беруться зі статистичних даних,
зібраних Організацією економічного співробітництва та розвитку, а
за їхньої відсутності - будь-яким іншим органом, який дає
аналогічні гарантії і визначений рішенням Ради, - шляхом
обчислення середнього арифметичного за останні три роки, щодо яких
такі дані є наявними. Вартість валового національного продукту
обчислюється на основі факторних витрат і поточних цін, виражених
у відповідних європейських розрахункових одиницях.
3. Базова вартість об'єктів для обслуговування авіаційних
маршрутів визначається як базова вартість, встановлена на
передостанній рік перед відповідним фінансовим роком.
Стаття 11
1. Оцінювання, згадане у статті 8, здійснюється згідно з
нижченаведеною таблицею:
Річний внесок Договірної Сторони у Пропорційна
відсотках від загальних річних внесків кількість
усіх Договірних Сторін голосів
Менше 1% 1
Від 1 до менш ніж 2% 2
Від 2 до менш ніж 3% 3
Від 3 до менш ніж 4,5% 4
Від 4,5 до менш ніж 6% 5
Від 6 до менш ніж 7,5% 6
Від 7,5 до менш ніж 9% 7
Від 9 до менш ніж 11% 8
Від 11 до менш ніж 13% 9
Від 13 до менш ніж 15% 10
Від 15 до менш ніж 18% 11
Від 18 до менш ніж 21% 12
Від 21 до менш ніж 24% 13
Від 24 до менш ніж 27% 14
Від 27 до менш ніж 30% 15
30% 16
2. Спочатку визначаються пропорційні кількості голосів, які
починають застосовуватися з дати набуття чинності Протоколом,
відкритим для підписання у Брюсселі у 1997 році, за допомогою
вищенаведеної таблиці та відповідно до правила, яке міститься у
статті 10 вище щодо визначення річних внесків Договірних Сторін до
бюджету Організації.
3. У разі приєднання держави кількість голосів Договірних
Сторін визначається заново згідно з тією ж процедурою.
4. Кількості голосів визначаються заново щороку відповідно до
вищезазначених положень.
Стаття 12
Генеральна Асамблея і Рада визначають свої правила процедури,
включаючи правила щодо виборів Голови і заступника Голови, а також
правила щодо застосування процедур голосування і кворуму.
Стаття 13
1. Організація підтримує з відповідними державами та іншими
міжнародними організаціями відносини, необхідні для втілення в
життя її цілей.
2. Лише Генеральна Асамблея має право, без шкоди для положень
статті 7.2 (k), пункту 3 цієї статті та статті 15, укладати від
імені Організації спеціальні угоди, які необхідні для виконання
завдань, передбачених у статті 2.
3. Генеральна Асамблея може, за пропозицією Ради, передавати
останній повноваження щодо прийняття рішень про укладення
спеціальних угод, необхідних для виконання завдань, передбачених у
статті 2.
Стаття 14
Спеціальні угоди, згадані у статті 2, передбачають відповідні
завдання, права і обов'язки Сторін угод, а також фінансові
домовленості та визначають заходи, які мають бути вжиті. Такі
угоди можуть бути укладені Агентством в результаті переговорів,
відповідно до положень статті 7.2 (k).
Стаття 15
У рамках директив, виданих Радою, Агентство може
встановлювати відносини, які є важливими для координування
повітряного руху і функціонування Агентства, з відповідними
державними або приватними технічними службами держав Договірних
Сторін, держав, що не є Договірними Сторонами, або міжнародних
організацій. З цією метою Агентство може від імені Організації
укладати договори суто організаційного, технічного або
комерційного характеру в тій мірі, в якій вони необхідні для
діяльності Агентства, за умови, що Агентство інформуватиме про це
Раду.
Стаття 16
1. Там, де це необхідно, характер суспільних інтересів
визнається згідно з національним законодавством і з наслідками,
які випливають з положень такого законодавства щодо експропріації
майна у суспільних інтересах, у тому, що стосується придбання
нерухомого майна, необхідного для розміщення об'єктів Організації,
за умови згоди Уряду відповідної держави. Процедура експропріації
з міркувань суспільних інтересів може бути розпочата компетентними
органами відповідної держави згідно з її національним
законодавством з метою придбання такого майна у разі неможливості
досягнення взаємоприйнятної домовленості.
2. На територіях держав Договірних Сторін, де згадана у
попередньому пункті процедура не передбачена, Організація може
скористатися тими процедурами примусового придбання, які можуть
застосовуватися на користь цивільної авіації і телекомунікацій.
3. Договірні Сторони визнають право Організації щодо
будь-яких об'єктів і служб, заснованих від її імені на території
їхніх відповідних держав, застосовувати національне законодавство
стосовно тих обмежень прав власників нерухомого майна, які можуть
існувати в суспільних інтересах на користь національних служб з
тією ж метою і, зокрема, стосовно сервітутів у суспільних
інтересах.
4. Організація оплачує витрати, які виникають внаслідок
застосування положень цієї статті, включаючи компенсацію, що
підлягає виплаті згідно з законодавством держави, на території
якої знаходиться майно.
Стаття 17
При виконанні завдань, передбачених у статті 2.2 (b),
Агентство застосовує нормативні документи, чинні на територіях
держав Договірних Сторін і у повітряному просторі, надання послуг
з управління повітряним рухом у межах якого покладено на них
згідно з міжнародними угодами, Сторонами яких вони є.
Стаття 18
При виконанні завдань, передбачених у статті 2.2 (b),
Агентство, у межах повноважень, покладених на служби управління
повітряним рухом, видає всі необхідні приписи командирам екіпажів
повітряних суден. Командири екіпажів повітряних суден зобов'язані
дотримуватись цих приписів за винятком випадків, коли їхнє
виконання неможливе внаслідок форс-мажорних обставин, визначених у
нормативних документах, згаданих у попередній статті.
Стаття 19
1. При виконанні завдань, передбачених у статті 2.1 (e),
Організація визначає відповідно до загальних умов, передбачених у
статті 7.2 (d), необхідні регулятивні заходи та повідомляє їх
експлуатантам повітряних суден та відповідним службам управління
повітряним рухом. Договірні Сторони забезпечують, щоб експлуатанти
повітряних суден, командири екіпажів повітряних суден і відповідні
служби управління повітряним рухом дотримувалися цих умов та
заходів, якщо цьому не перешкоджають непереборні обставини
безпеки.
2. Дотримання службами управління повітряним рухом Договірних
Сторін загальних умов і регулятивних заходів, згаданих вище у
пункті 1, є виключною відповідальністю згаданої Договірної
Сторони.
3. У разі недотримання експлуатантом повітряного судна або
командиром екіпажу повітряного судна загальних умов або
регулятивних заходів, згаданих вище у пункті 1, може бути порушена
справа проти порушника за заявою Організації:
(a) Договірною Стороною, в якій був зафіксований факт
недотримання, на території її держави;
(b) Організацією, відповідно до засад юрисдикції, викладених
у статті 35, якщо Договірна Сторона, де має бути порушена справа,
погоджується.
4. Договірні Сторони включають до свого національного
законодавства положення, які забезпечують дотримання загальних
умов, передбачених у статті 7.2 (d).
Стаття 20
При виконанні завдань, передбачених у статті 2.1 (e) і, у
відповідному випадку, у статті 2.2 (b), порушення правил
аеронавігації, вчинені у повітряному просторі, надання послуг з
управління повітряним рухом у межах якого доручено Агентству,
фіксуються у звітах співробітників, спеціально призначених
Агентством з цією метою, без шкоди для права посадових осіб держав
Договірних Сторін, наданого їм на підставі національного
законодавства, повідомляти про подібні порушення. Вищезгадані
звіти мають таку саму силу в національних судових установах, що й
ті, які подаються посадовими особами держав Договірних Сторін,
уповноваженими доповідати про подібні порушення.
Стаття 21
1. Розповсюдження публікацій та інших інформаційних
матеріалів, що надсилаються Організацією або надходять до неї у
зв'язку з її офіційною діяльністю, здійснюється без жодних
обмежень.
2. Щодо своїх офіційних повідомлень і розповсюдження всіх
своїх документів Організація користується такими умовами, що є не
менш сприятливими за ті, що надаються кожною Договірною Стороною
міжнародним організаціям подібного рівня.
Стаття 22
1. На територіях держав Договірних Сторін Організація
звільняється від сплати всіх податків та зборів, пов'язаних з її
створенням, розпуском або ліквідацією.
2. Вона звільняється від сплати всіх податків та зборів,
пов'язаних з придбанням нерухомого майна, необхідного для
виконання її завдань.
3. Вона звільняється від сплати всіх прямих податків,
застосовних до неї, її майна, активів та доходів.
4. Вона звільняється від усіх непрямих фіскальних зборів, що
пов'язані з випуском позик і накладаються на неї.
5. Вона звільняється від будь-якого оподаткування виключного
або дискримінаційного характеру.
6. Звільнення, передбачені у цій статті, не стосуються
податків та зборів, що стягуються як плата за комунальні послуги.
Стаття 23
1. Організація звільняється від усіх митних зборів та
еквівалентних податків або зборів, крім виплат за надані послуги,
а також від будь-яких заборон або обмежень щодо ввозу або вивозу
матеріалів, обладнання, ресурсів та інших засобів, що ввозяться
для використання у процесі офіційної діяльності Організації і
призначені для споруд та об'єктів Організації або для забезпечення
її функціонування.
2. Ввезені таким чином речі не можуть продаватися, позичатися
або передаватися ні безоплатно, ні за плату на території держави
Договірної Сторони, куди вони були ввезені, за винятком випадків,
визначених Урядом відповідної Договірної Сторони.
3. Можуть вживатися будь-які контрольні заходи, що вважаються
доцільними, для забезпечення того, щоб матеріали, обладнання,
ресурси та інші засоби, згадані у пункті 1 і ввезені для потреб
Організації, були належним чином доставлені Організації і
ефективно використовувалися в її офіційних приміщеннях і на
об'єктах або для забезпечення її функціонування.
4. Організація звільняється від усіх митних зборів і
будь-яких заборон або обмежень щодо ввозу або вивозу публікацій,
на які поширюється дія статті 13 Статуту, який додається до цієї
Конвенції.
Стаття 24
1. Організація може мати кошти у будь-якій валюті і
відкривати банківські рахунки у будь-якій валюті настільки,
наскільки це потрібно для виконання операцій, необхідних для цілей
її діяльності.
2. Договірні Сторони зобов'язуються надати Організації
необхідні повноваження щодо всіх переказів коштів, пов'язаних із
заснуванням і діяльністю Організації, включаючи випуск і
обслуговування позик, якщо випуск таких позик дозволений Урядом
відповідної Договірної Сторони, відповідно до умов, встановлених
національним законодавством і застосовними міжнародними угодами.
Стаття 25
1. Агентство може користуватися послугами кваліфікованих
осіб, які є громадянами держав Договірних Сторін.
2. Працівники Організації та члени їхніх сімей, що є їхніми
найближчими родичами, звільняються від виконання правил, що
обмежують імміграцію і регламентують реєстрацію іноземних
громадян, що загалом стосується працівників міжнародних
організацій подібного рівня.
3. (a) Під час будь-якої міжнародної кризи Договірні Сторони
забезпечують для працівників Організації та членів їхніх сімей,
які є їхніми найближчими родичами, такі самі можливості для
репатріації, які і для працівників інших міжнародних організацій.
(b) Положення пункту (a) вище не впливають на зобов'язання
працівників Організації перед нею.
4. Будь-які винятки з положень пунктів 1 та 2 цієї статті
можливі тільки з міркувань державної політики, суспільної безпеки
або охорони здоров'я громадян.
5. Працівники Організації:
(a) звільняються від сплати мита і митних зборів (за винятком
мита і митних зборів за надані послуги) у разі ввозу їхніх
особистих речей, рухомого майна та інших предметів побутового
призначення, які не є новими і ввозяться з-за кордону при першому
поселенні на означеній території, а також у разі вивозу згаданих
речей та рухомого майна після припинення виконання ними своїх
службових обов'язків;
(b) можуть, приступаючи до виконання своїх службових
обов'язків на території держави будь-якої Договірної Сторони,
тимчасово ввезти до цієї держави свій особистий автомобіль без
сплати мита, а згодом, але не пізніше закінчення періоду своєї
роботи, вивезти цей автомобіль без сплати мита, однак у всіх
випадках виконуючи будь-які умови, які в кожному окремому випадку
вважає необхідними Уряд Договірної Сторони;
(c) користуються недоторканністю всіх їхніх офіційних паперів
і документів.
6. Договірні Сторони не зобов'язані надавати громадянам своїх
держав пільги, передбачені вище у пунктах 5 (a) і (b).
7. На додаток до пільг та звільнень, що надаються працівникам
Організації, Генеральній директор Агентства користується
імунітетом від юрисдикції щодо своїх вчинків, включаючи письмові
або усні висловлювання, зроблені ним під час виконання своїх
функцій. Однак такий імунітет не поширюється на порушення правил
дорожнього руху або на пошкодження, спричинені автомобілем, який
належить Генеральному директору або яким керує Генеральний
директор.
8. Уряди держав відповідних Договірних Сторін вживають усіх
заходів, необхідних для забезпечення необмеженого переказу чистих
сум заробітної плати.
Стаття 26
Представники Договірних Сторін під час виконання ними своїх
службових обов'язків, а також під час здійснення поїздок до місць
проведення ділових зустрічей та повернення з них користуються
недоторканністю їхніх службових паперів і документів.
Стаття 27
Внаслідок існування власної системи соціального забезпечення
Організація, Генеральний директор і працівники Організації
звільняються від усіх обов'язкових внесків до національних фондів
соціального забезпечення, без шкоди для домовленостей між
Організацією і Договірними Сторонами, що існують на дату набуття
чинності Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1997
році.
Стаття 28
1. Договірна відповідальність Організації регулюється
законодавством, застосовним до відповідного договору.
2. Що стосується недоговірної відповідальності, Організація
відшкодовує збитки, завдані внаслідок недбалості її органів або
працівників у рамках їхньої службової діяльності, якщо ці збитки
можна віднести на їхній рахунок. Згадане вище положення не
перешкоджає здійсненню права на інше відшкодування за національним
законодавством Договірних Сторін.
Стаття 29
1. (a) Об'єкти Організації є недоторканними. Майно й активи
Організації не підлягають будь-якій реквізиції, експропріації або
конфіскації.
(b) Архіви Організації та всі офіційні папери та документи,
що їй належать, є недоторканними, незалежно від місцезнаходження
цих паперів та документів.
2. Майно й активи Організації не можуть бути арештовані, на
них не може бути звернено стягнення, крім як на підставі судового
рішення. Таке судове рішення може бути винесене, лише якщо
Організація була належним чином повідомлена про відповідну судову
справу і мала адекватну можливість протидіяти винесенню цього
рішення. Однак у жодному разі об'єкти Організації не можуть бути
арештовані та на них не може бути звернено стягнення.
3. Незважаючи на вищесказане, з метою проведення судового
розслідування і для забезпечення виконання судових рішень на
відповідних територіях компетентні органи держави, в якій
знаходиться штаб-квартира Організації, та інших держав, в яких
розміщені об'єкти та архіви Організації, мають право доступу до
згаданих об'єктів та архівів після повідомлення Генерального
директора Агентства.
Стаття 30
1. Організація постійно співпрацює з компетентними органами
держав Договірних Сторін з метою сприяння належному відправленню
правосуддя, забезпечення дотримання вимог нормативних актів про
охорону громадського порядку і запобігання будь-яким зловживанням,
які могли б виникнути у зв'язку з користуванням пільгами,
імунітетами або звільненнями, встановленими цією Конвенцією.
2. Організація, наскільки можливо, сприяє виконанню
громадських робіт у межах або поблизу будь-якого нерухомого майна,
наданого їй у користування на територіях держав Договірних Сторін.
Стаття 31
При виконанні завдань, передбачених у статті 2.1 (e) і, у
відповідному випадку, у статті 2.2 (b), міжнародні угоди та
національні нормативні документи, що стосуються надання дозволів
для доступу на територію держав відповідних Договірних Сторін,
прольоту над нею та забезпечення її безпеки, є обов'язковими для
Агентства, яке вживає всіх заходів, необхідних для забезпечення
застосування таких угод і нормативних документів.
Стаття 32
При виконанні завдань, передбачених у статті 2.1 (e) і, у
відповідному випадку, у статті 2.2 (b), Агентство надає Договірним
Сторонам на запит усю необхідну інформацію, пов'язану з
повітряними суднами, щодо яких воно є компетентним при виконанні
ним своїх функцій, пов'язаних з повітряним простором відповідної
Договірної Сторони, для того, щоб заінтересовані Договірні Сторони
мали змогу перевірити стан виконання міжнародних угод і
національних нормативних документів.
Стаття 33
Договірні Сторони визнають, що Агентству необхідно досягти
збалансованого фінансового стану, і зобов'язуються надати йому
відповідні фінансові ресурси у межах та на умовах, які
визначаються у цій Конвенції і Статуті Агентства у Додатку I.
Стаття 34
1. Будь-який спір, який виникає між двома або більше
Договірними Сторонами або між однією або більше Договірними
Сторонами та Організацією стосовно тлумачення, застосування або
виконання цієї Конвенції, включаючи її існування, чинність або
припинення дії, який не може бути вирішений протягом
шестимісячного періоду шляхом прямих переговорів або будь-якими
іншими засобами, передається до Постійного арбітражного суду у
Гаазі відповідно до Факультативних правил арбітражу згаданого
Суду.
2. Повинно бути три арбітра.
3. Арбітражний розгляд спору відбувається у Гаазі. Міжнародне
бюро Постійного арбітражного суду виступає в якості Реєстратора і
надає такі адміністративні послуги, які вкаже Постійний
арбітражний суд.
4. Рішення Постійного арбітражного суду є обов'язковим для
Сторін у спорі.
Стаття 35
1. Без шкоди для застосування положень Додатка IV щодо
примусового стягнення маршрутних зборів суди Договірних Сторін
мають виключну юрисдикцію щодо розгляду спорів, що виникають між
Організацією, яку представляє Генеральний директор, і будь-якою
фізичною особою або корпоративною організацією у зв'язку з діями
Організації.
2. Без шкоди для застосування положень Додатка IV щодо
примусового стягнення маршрутних зборів справа порушується у
державі Договірної Сторони:
(a) де відповідач мешкає або має зареєстрований офіс;
(b) де знаходиться компанія відповідача у разі, якщо ні місце
його проживання, ні зареєстрований офіс не розташовані на
території держави Договірної Сторони;
(c) за відсутності засад юрисдикції, зазначених вище у
підпунктах (a) і (b), там, де відповідач має активи;
(d) за відсутності засад юрисдикції, зазначених вище у
підпунктах (a)-(c), там, де знаходиться штаб-квартира організації
"ЄВРОКОНТРОЛЬ".
Стаття 36
1. Зміни, внесені згідно з умовами, передбаченими цією
Конвенцією, до Статуту Агентства, що міститься у Додатку I, і до
статті 16 і т.д. положень щодо спільної системи маршрутних зборів,
що вони викладені у Додатку IV, є чинними на територіях держав
Договірних Сторін.
2. До положень про податки, викладених у Додатку III, і до
статей 1-15 положень щодо спільної системи маршрутних зборів, що
вони викладені у Додатку IV, Генеральною Асамблеєю не можуть бути
внесені зміни.
3. Для кожної Договірної Сторони Додаток IV є обов'язковим
протягом п'ятирічного періоду, починаючи з дати набуття чинності
цією Конвенцією. П'ятирічний період буде автоматично продовжений
на подальші п'ятирічні періоди. Для Договірної Сторони, яка
письмово повідомила Генеральну Асамблею не менш ніж за два роки до
закінчення п'ятирічного періоду про те, що вона не погоджується з
продовженням періоду, зобов'язання за Додатком IV припиняються по
закінченні цього п'ятирічного періоду.
4. Права і обов'язки Договірної Сторони, що виходить, можуть
бути визначені, якщо необхідно, у спеціальній угоді, яка
укладається між нею та Організацією. Ця угода повинна бути
схвалена одностайним голосуванням Генеральної Асамблеї, в якому
Договірна Сторона, що виходить, не бере участі.
5. Договірна Сторона, для якої Додаток IV більше не є
обов'язковим, може у будь-який час письмово попросити Генеральну
Асамблею про відновлення зобов'язань за Додатком IV. Для
заінтересованої Договірної Сторони Додаток IV знову стане
обов'язковим через шість місяців після дня, коли Генеральна
Асамблея прийме згадане прохання одностайним голосуванням
Договірних Сторін, які беруть участь у спільній системі. Для
заінтересованої Договірної Сторони Додаток IV буде знов
обов'язковим протягом п'ятирічного періоду від дня, коли він став
таким для цієї Договірної Сторони. Цей період буде автоматично
продовжений на тих же умовах, що викладені вище у пункті 3.
Стаття 37
Договірні Сторони зобов'язуються забезпечити застосування
щодо Агентства положень чинних законодавчих положень, покликаних
забезпечити безперервність тих загальних комунальних послуг, які
потрібні для належного функціонування експлуатаційних служб.
Стаття 38
1. Термін дії Конвенції зі змінами згідно з Протоколом від 12
лютого 1981 року ( 994_376 ) і подальшими змінами згідно з
Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1997 році, буде
продовжений на невизначений період.
2. Як тільки Конвенція, розширена таким чином, буде чинною
протягом двадцяти років, будь-яка Договірна Сторона зможе
припинити застосування Конвенції, наскільки це її стосується,
надіславши письмове повідомлення Уряду Королівства Бельгія, який
поінформує Уряди інших Договірних Сторін про таке повідомлення.
Рішення про вихід набуває чинності наприкінці року, який
наступає за роком, в якому було надіслано повідомлення про вихід,
за умови, що спеціальна угода, передбачена нижче у пункті 3, була
укладена до цієї дати. За відсутності цього, рішення про вихід
набуває чинності з дати, визначеної у згаданій спеціальній угоді.
3. Права і обов'язки, зокрема фінансового характеру,
Договірної Сторони, яка виходить з Конвенції, визначаються у
спеціальній угоді, яка укладається між нею і Організацією.
Ця угода повинна бути схвалена одностайним голосуванням
Генеральної Асамблеї, при цьому Договірна Сторона, що виходить, не
бере участі у голосуванні.
4. Організація може бути розпущена, якщо число Договірних
Сторін знизиться до менш ніж 50% Сторін, що підписали згаданий
раніше Протокол 1997 року, згідно з рішенням Генеральної Асамблеї,
яке виноситься одностайним голосуванням.
5. Якщо із застосуванням вищезазначеного Організація
розпускається, її правосуб'єктність та правоздатність, визначені у
статті 4, продовжують існувати для цілей ліквідації Організації.
Стаття 39
1. Приєднання до Конвенції зі змінами, внесеними згідно з
Протоколом від 12 лютого 1981 року ( 994_376 ) і Протоколом,
відкритим для підписання у Брюсселі у 1997 році, будь-якої
держави, що не підписала останній Протокол, повинно бути схвалене
одностайним голосуванням Генеральної Асамблеї.
2. Голова Генеральної Асамблеї повідомляє цю державу, що не
підписала згаданий Протокол, про рішення дати згоду на її
приєднання.
3. Документ про приєднання здається на зберігання Урядові
Королівства Бельгія, який інформує Уряди інших держав, що
підписали Конвенцію і що приєдналися до неї.
4. Приєднання набуває чинності у перший день другого місяця,
який наступає після здачі на зберігання документа про приєднання.
Стаття 40
1. Приєднання до Конвенції зі змінами, внесеними згідно з
Протоколом від 12 лютого 1981 року ( 994_376 ) і Протоколом,
відкритим для підписання у Брюсселі у 1997 році, є відкритим для
регіональних організацій економічної інтеграції на умовах, які
погоджуються між Договірними Сторонами і такими організаціями,
серед членів яких є одна або більше держав, що підписали
Конвенцію; ці умови включаються до додаткового Протоколу до
Конвенції.
2. Документ про приєднання здається на зберігання Урядові
Королівства Бельгія, який сповістить про це інші Сторони.
3. Приєднання регіональної організації економічної інтеграції
набуває чинності з першого дня другого місяця, який наступає після
здачі на зберігання документа про приєднання, за умови, що
Додатковий протокол, на який є посилання у пункті 1 вище, набув
чинності.
Цей консолідований текст чинних положень Конвенції і Додатків
до неї складений німецькою, англійською, болгарською, хорватською,
датською, іспанською, французькою, грецькою, угорською,
італійською, голландською, норвезькою, португальською, румунською,
словацькою, словенською, шведською, чеською і турецькою мовами.
Відповідно до заключного положення Міжнародної конвенції щодо
співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" від
13 грудня 1960 року ( 994_373 ), заключного положення Протоколу
від 12 лютого 1981 року ( 994_376 ), який змінює вищезгадану
Конвенцію, а також заключного положення Протоколу, відкритого для
підписання у Брюсселі у 1997 році, який консолідує згадану
Конвенцію з усіма внесеними змінами, текст французькою мовою має
переважну силу у разі будь-яких розбіжностей між текстами.
Додаток I
Статут Агентства
Стаття 1
1. Агентство є органом, відповідальним за досягнення цілей і
виконання завдань, викладених у Конвенції або поставлених
Генеральною Асамблеєю або Радою та їхніми допоміжними структурами.
Воно висуває і подає пропозиції до відповідних структур щодо
здійснення різних функцій і виконання різних завдань цих структур,
а також щодо інших завдань, покладених на Організацію. Воно також
надає підтримку Генеральній Асамблеї і Раді та їхнім допоміжним
структурам у виконанні їхніх контролюючих функцій.
2. У виконанні своїх завдань Агентство може отримувати
допомогу, у разі необхідності, від цивільних і військових
експертів, призначених державами або заінтересованими
організаціями постачальників послуг.
3. Агентство є місцем для міжурядового співробітництва і
координації у галузі аеронавігації. Воно представляє пропозиції і
забезпечує необхідну підтримку з огляду на наближення до єдиної
європейської системи управління повітряним рухом і її
запровадження.
4. Зокрема, воно надає регулятивні, інформаційні та
консультативні послуги, а також допомогу Договірним Сторонам і на
підставі угод згідно зі статтею 2 Конвенції - визнаним міжнародним
організаціям і державам, що не є Договірними Сторонами.
5. Зокрема, Агентство:
(a) координує імплементаційні плани Договірних Сторін для
того, щоб гарантувати наближення до єдиної європейської системи
управління повітряним рухом;
(b) досліджує питання у галузі аеронавігації, які вивчаються
Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) та іншими
міжнародними організаціями у галузі цивільної авіації, а також
узгоджує і подає на розгляд зміни та доповнення до документів
ІКАО;
(c) розробляє пропозиції для детального планування,
гармонізації та інтеграції служб та систем повітряного руху,
зокрема наземних та повітряних компонентів систем аеронавігації
Договірних Сторін з метою запровадження єдиної європейської
системи управління повітряним рухом;
(d) розробляє пропозиції відносно заходів для стратегічного
планування і розробки маршрутів і підтримки структур повітряного
простору у співробітництві з цивільними і військовими експертами,
які призначаються державами;
(e) розробляє пропозиції для узгодження положень про
обслуговування у галузі повітряного руху, розробляє скоординовану
або спільну політику для вдосконалення управління повітряним рухом
в аеропортах і навколо них, підтримує покращення ефективності і
гнучкості у користуванні повітряним простором цивільними і
військовими користувачами;
(f) виносить пропозиції або відіграє консультативну роль у
всіх аспектах політики і планування. Його компетенція не
обмежується управлінням повітряним рухом на авіаційних маршрутах,
але поширюється на забезпечення інтегрованого підходу "від воріт
до воріт" до управління повітряним рухом. У підготовці цих
пропозицій Агентству допомагають національні експерти;
(g) вивчає і підтримує заходи для підвищення економічної
ефективності у галузі аеронавігації;
(h) розробляє загальні критерії, процедури і методи для
забезпечення найвищої ефективності та якості систем управління
повітряним рухом і служб повітряного руху;
(i) координує науково-дослідні, оцінювальні та випробувальні
програми (RDTE) національних організацій з управління повітряним
рухом, включаючи збір і розповсюдження результатів;
(j) проводить спільні дослідження, випробування і прикладні
дослідження, а також інший технічний розвиток;
(k) визначає, розробляє, розвиває, затверджує і організовує
впровадження єдиної системи для управління повітряним рухом у
Європі під егідою Ради.
6. Агентство має такі цілі у процесі забезпечення ним
аеронавігаційного обслуговування:
(a) запобігання зіткненням повітряних суден;
(b) забезпечення впорядкованого і швидкого потоку повітряних
перевезень;
(c) надання консультацій та інформації, необхідних для
безпечного та ефективного проведення польотів;
(d) надання інформації відповідним організаціям про повітряні
судна, що потребують пошукової та рятувальної допомоги, і сприяння
таким організаціям у разі необхідності.
7. Агентство працює у тісній співпраці з організаціями
користувачів для того, щоб досягти, найбільш ефективно з
мінімальними витратами забезпечити виконання вимог цивільної
авіації. Воно працює у тісному співробітництві з військовими
відомствами для того, щоб на тих же умовах виконати спеціальні
вимоги військової авіації.
8. Для виконання своїх завдань Агентство може, серед іншого,
будувати і експлуатувати необхідні споруди і об'єкти. Однак воно
звертатиметься до національних технічних служб і використовуватиме
існуючі національні об'єкти кожного разу, коли це технічно і
економічно виправдано, для того, щоб уникнути будь-якого
дублювання.
Стаття 2
1. З урахуванням повноважень, наданих Генеральній Асамблеї і
Раді, Агентством управляє Генеральний директор, який користується
широкою незалежністю в управлінні стосовно залучення, використання
і ефективного функціонування технічних, фінансових і кадрових
ресурсів, які знаходяться у його розпорядженні. З цією метою він
вживає заходів, які він вважає необхідними, для виконання своїх
зобов'язань.
2. Проте Генеральний директор, з метою подання на схвалення
Радою відповідно до положень Конвенції:
(a) розробляє річні і п'ятирічні робочі програми, які
визначають вплив на тенденції цін та єдиних ставок;
(b) складає п'ятирічний фінансовий план і бюджет, включаючи
фінансові зобов'язання, і, як передбачено у Додатку IV, єдині
ставки та тарифи;
(c) подає Раді річний звіт про діяльність і фінансовий стан
Організації;
(d) представляє принципи, які регулюють загальну структуру
Агентства, при цьому деталі цієї структури є повною
відповідальністю Генерального директора.
3. Крім того, Генеральний директор:
(a) представляє через регулярні проміжки часу звіти і
звертається за інструкціями до Ради кожного разу, коли є ризик
того, що не будуть досягнуті цілі, що будуть перевищені кінцеві
строки або фінансові межі, або у разі суттєвих змін у програмах;
(b) веде переговори щодо угод, згаданих у статті 2 Конвенції,
у рамках основних директив, виданих Радою.
Стаття 3
Генеральний директор складає і подає Раді на затвердження
Правила щодо договорів, які стосуються:
(a) укладення договорів на постачання товарів і послуг для
Організації;
(b) постачання товарів та послуг Організацією;
(c) продажу або передачу зайвих активів.
Стаття 4
Генеральний директор складає і подає Раді на затвердження
Фінансовий регламент, який визначає, зокрема, умови, які регулюють
сплату внесків державами, а також умови, на яких Агентство може
брати позики, і забезпечують належне фінансове управління,
включаючи внутрішню ревізію.
Стаття 5
1. Без шкоди для права Договірних Сторін подавати пропозиції,
Генеральний директор складає і подає Раді на затвердження Кадрові
інструкції Агентства:
(a) вони містять, зокрема, положення щодо громадянства
персоналу, процедур і принципів відбору та найму, шкал заробітної
плати, пенсій, внутрішнього податку, позбавлення права обіймати
посаду, професійної таємниці і тривалості роботи;
(b) працівники Агентства набираються з числа громадян держав
Договірних Сторін. Працівники з числа громадян держав, що не є
Договірними Сторонами, можуть бути прийняті на роботу згідно з
угодами, передбаченими у статті 2.3 Конвенції, або, у виняткових
випадках, згідно з належним чином затвердженим рішенням
Генерального директора.
2. Адміністративний трибунал Міжнародної організації праці
має виключну юрисдикцію щодо спорів між Організацією і персоналом
Агентства, аж до виключення юрисдикції всіх інших судів і
трибуналів, як національних, так і міжнародних.
Стаття 6
1. Генеральний директор призначається строком на п'ять років
Генеральною Асамблеєю більшістю поданих голосів, за умови, що
згадана більшість сягає трьох чвертей поданих пропорційних
голосів, кількість яких обчислюється відповідно до оцінювання,
передбаченого у статті 11 Конвенції, і принаймні трьох чвертей
Договірних Сторін, які беруть участь у голосуванні. Строк його
повноважень може бути продовжений один раз таким самим чином.
Статут Генерального директора має бути схвалений Радою.
2. Генеральний директор представляє Організацію у судових
процесах та у всіх цивільних справах.
3. Крім того, відповідно до постанов, схвалених Генеральною
Асамблеєю і Радою, Генеральний директор:
(a) може призначати і звільняти працівників Агентства згідно
з Кадровими інструкціями; призначення на посади Ступенів А1 та А2,
строк перебування на яких становить, як правило, п'ять років і
може бути продовжений один раз, підлягають схваленню Радою;
(b) може брати грошові позики відповідно до Фінансового
регламенту у межах, визначених Радою для таких позик;
(c) може укладати договори згідно з Правилами щодо договорів,
згаданими у Статті 3, у межах, визначених Радою для таких
договорів;
(d) складає і подає Раді на затвердження Положення про захист
даних, передбачене у статті 7.2 (l) Конвенції;
(e) складає і подає Раді на затвердження правила і процедури,
застосовні до стандартів, технічних умов і правил технічної
експлуатації для систем і служб управління повітряним рухом.
4. Генеральний директор може виконувати вищезгадані функції
без попереднього звернення до Ради, але він повинен інформувати
Раду про всі заходи, вжиті при здійсненні вищезгаданих
повноважень.
5. Рада визначає умови, за яких може бути призначений
заступник Генерального директора у разі неспроможності останнього
виконувати свої обов'язки.
Стаття 7
1. У бюджеті мають бути збалансовані надходження та видатки.
Кошториси всіх надходжень та видатків Агентства готуються для
кожного фінансового року.
2. Фінансовий рік починається 1 січня і закінчується 31
грудня.
3. Проект бюджету і проект п'ятирічного фінансового плану
подається Генеральним директором Раді на схвалення не пізніше 31
жовтня попереднього року.
Стаття 8
1. З метою отримання необхідних ресурсів для виконання своїх
завдань Організація може позичати кошти на міжнародних фінансових
ринках.
2. Організація може випускати позики на фінансових ринках
Договірної Сторони згідно з національними законодавчими актами
щодо внутрішніх позик, або, за відсутності таких законодавчих
актів, згідно з угодою з Договірною Стороною.
3. У Фінансовому регламенті визначаються процедури, які
регламентують одержання і погашення позик Організацією.
4. У кожному бюджеті і кожному п'ятирічному фінансовому плані
визначається максимальна сума, яку Організація може позичити
протягом років, які покриваються цим бюджетом і п'ятирічним
фінансовим планом.
5. У питаннях, які підпадають під дію цієї статті,
Організація діє узгоджено з компетентними органами держав
Договірних Сторін або з їхніми емісійними банками.
Стаття 9
Бюджет і п'ятирічний фінансовий план можуть бути переглянуті
протягом фінансового року, якщо цього вимагають обставини,
відповідно до вимог, встановлених для їхньої підготовки та
схвалення.
Стаття 10
1. Рахунки всіх бюджетних надходжень і видатків Агентства, а
також фінансове управління Агентством, щороку перевіряються
Аудиторською радою.
2. Аудиторська рада у своїй роботі отримує допомогу від
зовнішніх консультативних аудиторів. Зовнішня аудиторська
консультативна фірма призначається Радою строком на три роки
відповідно до статті 7.2 (f) Конвенції.
3. Метою перевірки, яка проводиться Аудиторською радою за
допомогою зовнішніх консультативних аудиторів, є встановити
регулярний характер надходжень і видатків та забезпечити надійне
фінансове управління. Аудиторська рада наприкінці кожного
фінансового року надає Раді звіт, який включає коментарі
Агентства. Рада може наказати Агентству вжити будь-яких
відповідних заходів, рекомендованих у доповіді про аудит, на
виконання статті 7.2 (a) Конвенції.
4. Аудиторська рада забезпечує, щоб у рамках Агентства діяв
належний внутрішній механізм контролю, який відповідає надійній
корпоративній практиці та управлінню.
5. Аудиторська рада може переглянути інші фінансові питання
стосовно Агентства відповідно до її компетенції.
Стаття 11
1. Адміністративні або технічні перевірки служб Агентства
можуть проводитися, якщо цього вимагає Рада, за її власною
ініціативою або на прохання Генерального директора.
2. Такі перевірки здійснюються посадовими особами владних
органів держав Договірних Сторін, у разі необхідності, із
залученням зовнішньої допомоги. Кожна інспекційна комісія
складається з щонайменше двох осіб, які є громадянами різних
держав, і включає, наскільки це можливо, особу, яка брала участь у
попередній перевірці.
Стаття 12
Рада визначає робочі мови Агентства.
Стаття 13
Агентство випускає публікації, необхідні для його діяльності.
Стаття 14
Проекти всіх змін до Статуту подаються Генеральній Асамблеї
на затвердження згідно з положеннями статті 6.1 (d) Конвенції.
Додаток II
Райони польотної інформації (РПІ)
Федеративна Республіка Німеччина
РПІ верхнього повітряного простору (ВПП) Берліна
РПІ ВПП Ганновера
РПІ ВПП Рейну
РПІ Бремена
РПІ Дюссельдорфа
РПІ Франкфурта
РПІ Мюнхена
РПІ Берліна
Австрійська Республіка
РПІ Відня
Королівство Бельгія - Велике Герцогство Люксембург
РПІ ВПП Брюсселя
РПІ Брюсселя
Республіка Болгарія
РПІ Софії
РПІ Варни
Республіка Кіпр
РПІ Нікосії
Республіка Хорватія
РПІ Загреба
Королівство Данія
РПІ Копенгагена
Королівство Іспанія
РПІ ВПП Мадрида
РПІ Мадрида
РПІ ВПП Барселони
РПІ Барселони
РПІ ВПП Канарських островів
РПІ Канарських островів
Французька Республіка - Князівство Монако
РПІ ВПП Франції
РПІ Парижа
РПІ Бреста
РПІ Бордо
РПІ Марселя
РПІ Реймса
Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії
РПІ ВПП Шотландії
РПІ Шотландії
РПІ ВПП Лондона
РПІ Лондона
Грецька Республіка
РПІ ВПП Афін
РПІ Афін
Угорська Республіка
РПІ Будапешта
Ірландія
РПІ ВПП Шенона
РПІ Шенона
Перехідний океанський район Шенона з такими координатами: 51
град. північної широти 15 град. західної довготи, 51 град.
північної широти 8 град. західної довготи, 48 град. 30 хв.
північної широти 8 град. західної довготи, 49 град. північної
широти 15 град. західної довготи, 51 град. північної широти 15
град. західної довготи в і над FL55.
Італійська Республіка
РПІ ВПП Мілана
РПІ ВПП Рима
РПІ ВПП Бріндізі
РПІ Мілана
РПІ Рима
РПІ Брідізі
Республіка Мальта
РПІ Мальти
Королівство Норвегія
РПІ ВПП Осло
РПІ ВПП Ставангера
РПІ ВПП Трондхейма
РПІ ВПП Бодо
РПІ Осло
РПІ Ставангера
РПІ Трондхейма
РПІ Бодо
Океанський РПІ Бодо
Королівство Нідерланди
РПІ Амстердама
Португальська Республіка
РПІ ВПП Лісабона
РПІ Лісабона
РПІ Санта Марія
Румунія
РПІ Бухареста
Словацька Республіка
РПІ Братіслави
Республіка Словенія
РПІ Любляни
Королівство Швеція
РПІ ВПП Мальме
РПІ ВПП Стокгольма
РПІ ВПП Сундсвалла
РПІ Мальме
РПІ Стокгольма
РПІ Сундсвалла
Швейцарська Конфедерація
РПІ ВПП Швейцарії
РПІ Швейцарії
Чеська Республіка
РПІ Праги
Турецька Республіка
РПІ Анкари
РПІ Стамбула
Додаток III
Положення про податки
Стаття 1
1. Без шкоди для звільнень, передбачених статтями 22 і 23
Конвенції, якщо Організація в рамках своєї офіційної діяльності у
значному обсязі закуповує майно або користується послугами значної
вартості, щодо яких сплачені або підлягають сплаті непрямі збори,
податки або нарахування (включаючи такі збори, податки або
нарахування, якими обкладається імпорт, крім тих, що зазначені у
статті 23.1 Конвенції), Уряди держав-учасниць, у разі можливості,
вживають відповідних заходів для компенсації наслідків для
Організації від сплати таких зборів, податків або нарахувань
шляхом коригування фінансових внесків до Організації або шляхом
звільнення Організації від сплати зборів, податків або нарахувань
або їхнього відшкодування.
2. Що стосується платежів Організації державам-учасницям,
пов'язаних з капіталовкладеннями, здійсненими цими державами,
оскільки їхня вартість має бути відшкодована Організацією, то
зазначені держави забезпечують, щоб їхні звіти про зазначені суми,
подані до Організації, не включали збори, податки або нарахування,
від яких Організація була б звільнена, або які були б їй
відшкодовані, або які були б компенсовані шляхом коригування
фінансових внесків до Організації, якби Організація сама здійснила
такі капіталовкладення.
3. Положення цієї статті не поширюються на збори, податки або
нарахування, що стягуються в якості платежів за комунальні
послуги.
Стаття 2
Придбане Організацією майно, на яке поширюється стаття 1.1,
не можна продавати або іншим чином ним розпоряджатися, крім як
відповідно до умов, встановлених Урядами відповідних держав.
Стаття 3
1. Генеральний директор Агентства і працівники Організації
сплачують прибутковий податок на користь Організації із заробітних
плат та винагород, сплачених Організацією, відповідно до правил і
умов, визначених Генеральною Асамблеєю. Такі заробітні плати та
винагороди звільняються від сплати державного прибуткового
податку.
Однак держави-учасниці можуть враховувати заробітні плати та
винагороди, звільнені від сплати державного прибуткового податку,
при обчисленні суми податку, який сплачується з інших прибутків
осіб, які одержують згадані заробітні плати та винагороди.
2. Положення пункту 1 не поширюються на пенсії і ренти,
сплачувані Організацією.
3. Прізвища, посади, адреси, а також винагороди і, у
відповідних випадках, пенсії працівників та колишніх працівників,
на яких поширюються положення пунктів 1 та 2 цієї статті,
періодично повідомляються державам-учасницям.
Стаття 4
Для цілей цього Додатка Організація діє у взаємодії з
відповідними органами заінтересованих держав-учасниць.
Стаття 5
1. Цей Додаток замінює Додатковий протокол до Конвенції,
підписаний у Брюсселі 6 липня 1970 року ( 994_374 ), змінений
Протоколом, підписаним у Брюсселі 21 листопада 1978 року
( 994_375 ), які у свою чергу були обидва змінені статтею XXXVIII
Протоколу, підписаного у Брюсселі 12 лютого 1981 року ( 994_376 ),
що змінює Конвенцію ( 994_373 ).
2. Незважаючи на положення пункту 1 вище, зобов'язання за
статтею 3 Додаткового протоколу від 6 липня 1970 року ( 994_374 )
зберігають чинність доти, доки відповідні вимоги і зобов'язання не
будуть повністю виконані.
Додаток IV
Положення про спільну систему маршрутних зборів
Стаття 1
Договірні Сторони домовляються продовжувати керувати спільною
системою визначення, повідомлення та стягнення сум маршрутних
зборів в якості єдиного збору за політ і користування для цих
цілей послугами організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ".
Стаття 2
Організація визначає, повідомляє і стягує суми маршрутних
зборів, якими обкладаються користувачі аеронавігаційних послуг на
авіаційних маршрутах, за пропозицією Договірних Сторін, які беруть
участь у спільній системі маршрутних зборів.
Стаття 3
У питаннях, що стосуються маршрутних зборів, Рада є органом,
відповідальним за визначення заходів для здійснення рішень
Генеральної Асамблеї у питаннях маршрутних зборів і контроль за
завданнями Агентства у цій галузі.
Рада, серед іншого:
(a) готує рішення для Генеральної Асамблеї з питань політики
у галузі маршрутних зборів;
(b) визначає розрахункову одиницю, в якій виражатимуться
маршрутні збори;
(c) визначає відповідно до рішень, винесених на підставі
статті 6.2 Конвенції, умови застосування системи, включаючи умови
сплати, а також єдині ставки і тарифи та період, протягом якого
вони повинні застосовуватися;
(d) затверджує звіти про діяльність організації
"ЄВРОКОНТРОЛЬ" у галузі маршрутних зборів;
(e) приймає Фінансовий регламент, що застосовується до
Системи маршрутних зборів;
(f) схвалює додатки до бюджету, що стосуються діяльності
організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" у галузі маршрутних зборів.
Стаття 4
Маршрутні збори, які зазначаються у квитанції, виданій
Організацією, являють собою єдину суму, сплачувану за кожний рейс,
яка становить єдину вимогу організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ", що
сплачується у її штаб-квартирі.
Стаття 5
1. Збір сплачується особою, яка була експлуатантом
повітряного судна під час здійснення рейсу. Збір накладається як
право утримання на повітряне судно, яке підлягає збору, незалежно
від того, у чиїх руках воно знаходиться, якщо це дозволяється
законодавством відповідної Договірної Сторони.
2. Якщо для ідентифікації рейсу використовується покажчик
ІКАО або будь-який інший визнаний покажчик, організація
"ЄВРОКОНТРОЛЬ" може вважати експлуатантом агентство, що експлуатує
повітряне судно, якому покажчик ІКАО був наданий, або був у
процесі надання на момент здійснення рейсу, або яке було
ідентифіковано у представленому плані польоту, або ідентифіковане
завдяки використанню того покажчика ІКАО або іншого визнаного
покажчика у контакті з авіадиспетчерською службою чи будь-якими
іншими засобами.
3. Якщо особа експлуатанта невідома, експлуатантом вважається
власник літака, якщо він не доведе що експлуатантом була інша
особа.
4. Експлуатант та власник повітряного судна є спільно і
індивідуально відповідальними за сплату збору, якщо це
дозволяється законодавством відповідної Договірної Сторони.
Стаття 6
1. У разі, якщо належна сума не була сплачена, можуть
вживатися заходи для здійснення примусового стягнення, включаючи
затримання і продаж повітряного судна, якщо це дозволяється
законодавством Договірної Сторони, де приземлилося повітряне
судно.
2. Заходи також можуть включати, на прохання організації
"ЄВРОКОНТРОЛЬ", перегляд Договірною Стороною або будь-яким
компетентним органом адміністративного дозволу, пов'язаного з
авіатранспортом або управлінням повітряним рухом, виданого особі,
відповідальній за сплату збору, якщо це передбачається відповідним
законодавством.
Стаття 7
1. Справа щодо стягнення суми, що підлягає сплаті,
порушується організацією "ЄВРОКОНТРОЛЬ", або, на її прохання,
Договірною Стороною, або будь-яким органом, уповноваженим з цією
метою Договірною Стороною.
2. Стягнення здійснюється за допомогою судових або
адміністративних процедур.
3. Кожна Договірна Сторона інформує організацію
"ЄВРОКОНТРОЛЬ" про процедури, застосовні в її державі, та про
компетентні суди, трибунали, або адміністративні органи.
Стаття 8
Процедура стягнення порушується на території держави
Договірної Сторони:
(a) де боржник мешкає або має зареєстрований офіс;
(b) де знаходиться компанія боржника, у разі якщо ні місце
його проживання, ні зареєстрований офіс не розташовані на
території держави Договірної Сторони;
(c) за відсутності засад юрисдикції, зазначених вище у
пунктах (a) і (b), там, де боржник має активи;
(d) за відсутності засад юрисдикції, зазначених вище у
пунктах (a)-(c), там, де знаходиться штаб-квартира організації
"ЄВРОКОНТРОЛЬ".
Стаття 9
1. Положення статей 5, 6, 7 і 8 не перешкоджають жодній
Договірній Стороні або будь-якому органу, уповноваженому
Договірною Стороною, яка діє на прохання організації
"ЄВРОКОНТРОЛЬ", від здійснення дій, пов'язаних зі стягненням
належної суми у вигляді затримання і продажу повітряного судна
згідно з адміністративними або судовими процедурами відповідної
Договірної Сторони.
2. Повноваження на затримання і продаж поширюються на
обладнання, запасні частини, паливо, запаси і документи
повітряного судна, який затримується або продається.
3. Дійсність та наслідки дій із затримання і продажу
визначаються законодавством Договірної Сторони, де мало місце
затримання.
Стаття 10
Організація "ЄВРОКОНТРОЛЬ" правоздатна порушити справу у
компетентних судах, трибуналах і адміністративних органах держав,
що не є сторонами Конвенції.
Стаття 11
Нижчеперелічені рішення, прийняті у державі однієї Договірної
Сторони, визнаються і виконуються на території інших Договірних
Сторін:
(a) остаточні рішення суду або трибуналу;
(b) рішення адміністративного органу, які були піддані
перегляду в суді або трибуналі, але вже не переглядаються, тому що
суд або трибунал відхилив апеляцію остаточним рішенням, або тому
що апеляцію було відкликано, або тому що час для подання апеляції
минув.
Стаття 12
Рішення, згадані у статті 15, не визнаються та не виконуються
у таких випадках:
(a) якщо суд, трибунал або адміністративний орган Договірної
Сторони походження не мав компетенції згідно зі статтею 8;
(b) якщо рішення суперечить державній політиці відповідної
Договірної Сторони;
(c) якщо боржник заздалегідь не отримав повідомлення про
рішення адміністративного органу або установи, де розглядалася
справа, і не мав достатньо часу для того, щоб мати можливість
захищати справу або подавати апеляцію до суду або трибуналу;
(d) якщо справа стосовно сплати тих самих маршрутних зборів
була порушена раніше і все ще знаходиться на розгляді в суді,
трибуналі або адміністративному органі відповідної Договірної
Сторони;
(e) якщо рішення несумісне з рішенням стосовно сплати тих
самих маршрутних зборів, прийнятим у відповідній Договірній
Стороні;
(f) якщо суд, трибунал або адміністративний орган Договірної
Сторони походження для того, щоб прийняти рішення, вирішив
попереднє питання стосовно статусу або правоздатності фізичних
осіб, прав власності, що виникають зі шлюбних зв'язків, заповітів
або спадкоємства таким чином, що це суперечить нормам приватного
міжнародного законодавства відповідної Договірної Сторони, якщо
той самий результат був би отриманий шляхом застосування норм
приватного міжнародного законодавства тієї Договірної Сторони.
Стаття 13
Рішення, згадані у статті 11, якщо вони можуть бути виконані
у Договірній Стороні походження, виконуються згідно з
законодавством відповідної Договірної Сторони. У разі необхідності
ордер примусового виконання видається на запит судом, трибуналом
або адміністративним органом відповідної Договірної Сторони.
Стаття 14
1. Запит супроводжується:
(a) завіреною копією рішення;
(b) у випадку рішення суду або трибуналу, винесеного заочно,
оригіналом або завіреною копією документа, який підтверджує, що
повідомлення установи, яка займалася справою, було належним чином
вручено боржнику;
(c) у випадку адміністративного рішення, документом, який
підтверджує, що вимоги статті 11 були виконані;
(d) документом, який свідчить про те, що рішення може бути
виконано у Договірній Стороні походження та що боржник завчасно у
належний термін отримав повідомлення про рішення.
2. Належним чином завірений переклад документів подається,
якщо суд, трибунал або адміністративний орган Договірної Сторони
походження вимагає цього. При цьому не потрібна легалізація або
інша подібна формальність.
Стаття 15
1. Запит може бути відхилений лише з однієї з причин,
зазначених у статті 16. Рішення у жодному разі не може бути
переглянуте по своїй суті у відповідній Договірній Стороні.
2. Процедура визнання та виконання рішення визначається
законодавством відповідної Договірної Сторони, якщо Конвенція не
передбачає іншого.
Стаття 16
Сума, стягнена організацією "ЄВРОКОНТРОЛЬ", виплачується
Договірним Сторонам згідно з рішеннями Ради.
Стаття 17
У разі, якщо Договірна Сторона стягує суму вимоги, ця
стягнена сума без затримки сплачується організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ",
яка діє відповідно до статті 16. Витрати на стягнення, що їх
понесла ця Договірна Сторона, покладаються на організацію
"ЄВРОКОНТРОЛЬ".
Стаття 18
Компетентні органи Договірних Сторін співпрацюють з
організацією "ЄВРОКОНТРОЛЬ" у визначенні та стягненні сум
маршрутних зборів.
Стаття 19
Якщо Рада одностайно вирішить відмовитися від стягнення суми
збору, відповідні Договірні Сторони можуть вжити будь-яких
заходів, які вони вважають належними. У такому разі положення
Конвенції щодо стягнення і визнання та виконання рішень втрачають
чинність.
Додатковий протокол
щодо заміни Багатосторонньої угоди
про сплату маршрутних зборів від 12 лютого 1981 року
відповідними положеннями консолідованого тексту
Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі
безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ", зміненої у
Брюсселі у 1997 році, включаючи Додаток IV до неї
ФЕДЕРАТИВНА РЕСПУБЛІКА НІМЕЧЧИНА,
АВСТРІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА,
КОРОЛІВСТВО БЕЛЬГІЯ,
РЕСПУБЛІКА БОЛГАРІЯ,
РЕСПУБЛІКА КІПР,
РЕСПУБЛІКА ХОРВАТІЯ,
КОРОЛІВСТВО ДАНІЯ,
КОРОЛІВСТВО ІСПАНІЯ,
ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА,
СПОЛУЧЕНЕ КОРОЛІВСТВО ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ І ПІВНІЧНОЇ ІРЛАНДІЇ,
ГРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА,
УГОРСЬКА РЕСПУБЛІКА,
ІРЛАНДІЯ,
ІТАЛІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА,
ВЕЛИКЕ ГЕРЦОГСТВО ЛЮКСЕМБУРГ,
РЕСПУБЛІКА МАЛЬТА,
КНЯЗІВСТВО МОНАКО,
КОРОЛІВСТВО НОРВЕГІЯ,
КОРОЛІВСТВО НІДЕРЛАНДИ,
ПОРТУГАЛЬСЬКА РЕСПУБЛІКА,
РУМУНІЯ,
СЛОВАЦЬКА РЕСПУБЛІКА,
РЕСПУБЛІКА СЛОВЕНІЯ,
КОРОЛІВСТВО ШВЕЦІЯ,
ШВЕЙЦАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ,
ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА,
ТУРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА,
далі - "Національні Договірні Сторони",
ЄВРОПЕЙСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ З БЕЗПЕКИ АЕРОНАВІГАЦІЇ,
далі - організація "ЄВРОКОНТРОЛЬ",
беручи до уваги Міжнародну конвенцію щодо співробітництва у
галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" ( 994_373 ), змінену у
Брюсселі у 1981 році ( 994_376 ), і зокрема її статті 6.3, 7.2, 11
і 12;
беручи до уваги документ N 85/43, прийнятий Постійною
комісією організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" щодо укладення цього
Додаткового протоколу;
з огляду на те, що Національні Договірні Сторони у цей день
підписують Протокол, який консолідує Міжнародну конвенцію щодо
співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" від
13 грудня 1960 року з усіма змінами, (далі - "Протокол");
з огляду на те, що організація "ЄВРОКОНТРОЛЬ", як і
Національні Договірні Сторони, є стороною Багатосторонньої угоди
про сплату маршрутних зборів від 12 лютого 1981 року ( 994_377 )
(далі - "Багатостороння угода");
з огляду на те, що Протокол відкритий для підписання лише
Національними Договірними Сторонами і будь-якою іншою державою,
запрошеною на Дипломатичну конференцію, на якій він був схвалений,
і будь-якою іншою державою, якій Постійною комісією організації
"ЄВРОКОНТРОЛЬ" дозволено його підписати;
з огляду на те, що згідно зі статтею IV Протоколу як тільки
останній набуває чинності, Багатостороння угода ( 994_377 )
припиняє свою дію і замінюється відповідними положеннями
консолідованого тексту Конвенції, який додається до Протоколу,
включаючи Додаток IV;
з огляду на те, що така заміна можлива лише за згодою всіх
Сторін;
домовились про таке:
Стаття 1
З набуттям чинності Протоколом від 27 червня 1997 року, який
консолідує Міжнародну конвенцію щодо співробітництва у галузі
безпеки аеронавігації від 13 грудня 1960 року з усіма змінами, дія
Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів від 12 лютого
1981 року ( 994_377 ) припиняється.
Стаття 2
Уряд Королівства Бельгія реєструє цей Додатковий протокол у
Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй, як
передбачено у статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй
( 995_010 ), і у Раді Міжнародної організації цивільної авіації,
як передбачено у статті 83 Конвенції про міжнародну цивільну
авіацію, підписаної у Чикаго 7 грудня 1944 року ( 995_038 ).
НА ЗАСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані повноважні представники,
після представлення своїх належним чином оформлених повноважень,
підписали цей Додатковий протокол.
ВЧИНЕНО у Брюсселі 27 червня 1997 року, німецькою,
англійською, болгарською, хорватською, датською, іспанською,
французькою, грецькою, угорською, італійською, голландською,
норвезькою, португальською, румунською, словацькою, словенською,
шведською, чеською і турецькою мовами, в одному дійсному
примірнику, який зберігатиметься в архівах Уряду Королівства
Бельгія, який передає завірені копії державам, що підписали цей
Додатковий протокол. У разі будь-яких розбіжностей переважну силу
має текст французькою мовою.
За Федеративну Республіку Німеччина:
За Австрійську Республіку:
За Королівство Бельгія:
За Республіку Болгарія:
За Республіку Кіпр:
За Республіку Хорватія:
За Королівство Данія:
За Королівство Іспанія:
За Французьку Республіку:
За Сполучене Королівство Великої Британії і Північної
Ірландії:
За Грецьку Республіку:
За Угорську Республіку:
За Ірландію:
За Італійську Республіку:
За Велике Герцогство Люксембург:
За Республіку Мальта:
За Князівство Монако:
За Королівство Норвегія:
За Королівство Нідерланди:
За Португальську Республіку:
За Румунію:
За Словацьку Республіку:
За Республіку Словенія:
За Королівство Швеція:
За Швейцарську Конфедерацію:
За Чеську Республіку:
За Турецьку Республіку:
За організацію "ЄВРОКОНТРОЛЬ":