КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 15 жовтня 2003 р. N 610-р
Київ
Про схвалення Концепції реалізації державної політики
щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря, які призводять до підкислення,
евтрофікації та утворення приземного озону
Схвалити Концепцію реалізації державної політики щодо
скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які
призводять до підкислення, евтрофікації та утворення приземного
озону (додається).
Міністерству охорони навколишнього природного середовища
разом з МОЗ, МОН, Мін'юстом, Мінтрансом, Мінагрополітики,
Мінпромполітики, Мінпаливенерго, Національною академією наук,
Держспоживстандартом розробити і затвердити у тримісячний строк
заходи щодо реалізації зазначеної Концепції.
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 33
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 15 жовтня 2003 р. N 610-р
КОНЦЕПЦІЯ
реалізації державної політики щодо скорочення
викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря,
які призводять до підкислення, евтрофікації та
утворення приземного озону
Проблема
Сучасний стан забруднення атмосферного повітря викидами
сполук сірки та азоту, летких органічних сполук і твердих
частинок, а також вторинними забруднювачами, зокрема такими, як
озон і продукти реакції аміаку (далі - забруднюючі речовини),
негативно впливає на здоров'я населення, в цілому на екосистеми і
розвиток сільськогосподарських культур, призводить до
несприятливих екологічних наслідків, знищення рослинного покриву,
пам'яток історії та культури, знеліснення, підвищення кислотності
води тощо.
Викиди, хімічні реакції в атмосфері та опади, що містять
сполуки сірки і азоту, зумовлюють підкислення в наземних та водних
екосистемах. Унаслідок застосування азотних добрив, які
переносяться в атмосферному повітрі, порушується структура та
функціонування екосистем, прискорюється заростання водних об'єктів
водоростями, виникає таке явище, як евтрофікація.
У нижніх шарах атмосфери унаслідок реакцій летких органічних
сполук та оксидів азоту утворюється приземний озон, який є
потужним фотохімічним окислювачем. Збільшення його вмісту у
повітрі негативно впливає на здоров'я людей, тваринний і рослинний
світ, зокрема на сільськогосподарські культури.
У великих містах та промислово розвинутих регіонах серйозною
проблемою для здоров'я, пов'язаною із забрудненням атмосферного
повітря, є негативний вплив твердих частинок. Висока їх
концентрація може викликати загострення симптомів у хворих на
астму, скорочення об'єму легень та підвищення рівня смертності.
Діюча система регулювання не передбачає встановлення жорстких
нормативів на викиди забруднюючих речовин, ефективних економічних
інструментів впливу на підприємства з метою скорочення викидів
забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Так, на підприємствах паливно-енергетичного комплексу
використовується морально та фізично застаріле технологічне та
очисне обладнання, а вугілля має найгірші показники щодо вмісту
сірки, зольності, калорійності, що призводить до надмірних викидів
сполук сірки і твердих частинок.
Повільно впроваджуються системи управління транспортними
потоками з метою зменшення загальної кількості викидів.
Використовується пальне, яке не відповідає екологічним вимогам
європейських стандартів.
Не впроваджуються ефективні заходи для скорочення викидів
аміаку у сільському господарстві.
Не дістають широкого застосування засоби, спрямовані на
підвищення енергоефективності, енергозбереження і використання
нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії.
Конвенцією про транскордонне забруднення атмосферного повітря
на великі відстані 1979 року ( 995_223 ) та протоколами до неї
встановлено загальнообов'язкові правила щодо максимальних
показників викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Україна як сторона Конвенції повинна забезпечити їх дотримання в
повному обсязі.
Такий стан справ зумовлює необхідність прийняття Концепції та
розроблення комплексу заходів із скорочення викидів забруднюючих
речовин в атмосферне повітря, які призводять до підкислення,
евтрофікації та утворення приземного озону.
Суттєві фактори
Основними джерелами підкислення та евтрофікації є
підприємства паливно-енергетичного комплексу, обробної та добувної
промисловості, транспорт, сільське господарство.
На частку підприємств паливно-енергетичного комплексу в
загальному обсязі викидів стаціонарних джерел у цілому по Україні
припадає близько 30 відсотків, у тому числі твердих речовин - 50,
оксидів сірки - 68, оксидів азоту - 50 відсотків. За останні роки
на підприємствах цієї галузі спостерігалося зменшення обсягів
викидів забруднюючих речовин переважно за рахунок скорочення
обсягів виробництва енергії.
Пилоочисне обладнання на електростанціях було спроектоване ще
в 60 - 70-і роки і не відповідає сучасним екологічним вимогам.
Запиленість унаслідок викидів димових газів в атмосферному повітрі
перевищує європейські нормативи у 20-30 разів. Концентрація пилу
на окремих електростанціях досягає 2500 міліграмів на 1 куб. метр,
тоді як норма становить 100 міліграмів на 1 куб. метр.
Концентрація оксиду сірки досягає 4000 (норма - 400), оксиду
азоту - 2500 (норма - 650 міліграмів на 1 куб. метр). Очищення
димових газів від оксидів сірки та азоту не передбачено на жодній
електростанції країни. Роботи з упровадження сучасного
газоочисного устаткування практично не ведуться через відсутність
коштів.
Підприємства паливно-енергетичного комплексу належать до
числа основних споживачів вугілля вітчизняних родовищ з підвищеним
вмістом сірки та золи, що у разі зростання виробництва
електроенергії на ТЕС без упровадження нових технологій підготовки
палива та очищення димових газів може призвести до істотного
збільшення викидів забруднюючих речовин і, як наслідок, до
подальшого погіршення якості атмосферного повітря, ґрунтів, води.
У 2001 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
підприємств обробної промисловості становили 36,8 відсотка,
вуглеводнів та летких органічних сполук підприємств добувної
промисловості - 74,9 відсотка.
Одним із найбільших забруднювачів атмосферного повітря є
транспортна галузь. У 2002 році транспортними засобами було
викинуто в атмосферне повітря 2019,4 тис. тонн забруднюючих
речовин, що становить 33 відсотки загального обсягу викидів по
країні, у тому числі майже 29 відсотків оксидів азоту.
Протягом останніх п'яти років обсяги викидів в атмосферне
повітря забруднюючих речовин від автотранспортних засобів зростали
в середньому на 2 відсотки щороку. У багатьох містах, насамперед
курортних, та в західному регіоні ці викиди перевищують 80
відсотків їх загального обсягу.
Підвищення рівня забруднення атмосферного повітря, пов'язане
з викидами автотранспортних засобів, повсюдно спостерігається
вздовж автомагістралей та у великих містах. Концентрація
забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та на ґрунті перевищує
граничнодопустимі рівні у 5-7 разів.
На підприємствах сільського господарства збільшилися викиди
майже всіх речовин, зокрема пилу (не диференційованого
за складом) - на 22 відсотки, оксидів азоту - 10, вуглеводнів та
летких органічних сполук - на 20 відсотків. Лише викиди діоксиду
сірки зменшилися на 5 відсотків. Викиди аміаку у 2001 році
становили 378 тис. тонн, тобто майже 95 відсотків усіх викидів.
Мета і основні завдання Концепції
Метою цієї Концепції є визначення напрямів, пріоритетів, а
також організаційних, соціально-економічних і
матеріально-технічних засад реалізації державної політики у сфері
обмеження та скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря.
Основними завданнями Концепції є:
створення державної системи регулювання скорочення викидів
забруднюючих речовин;
гармонізація природоохоронного законодавства України із
законодавством ЄС щодо скорочення викидів забруднюючих речовин,
викликаних антропогенною діяльністю, що призводить до підкислення,
евтрофікації та підвищення вмісту приземного озону і може стати
причиною негативного впливу на здоров'я людини, природні
екологічні системи і сільськогосподарські культури;
організація вітчизняного виробництва сучасного технологічного
та газоочисного устаткування, яке забезпечує мінімальні обсяги
викидів забруднюючих речовин.
Упровадження Концепції
На основі завдань Концепції передбачається розроблення
заходів щодо:
а) гармонізації природоохоронного законодавства України із
законодавством ЄС щодо скорочення викидів забруднюючих речовин,
зокрема:
удосконалення діючого природоохоронного законодавства, що
регулює діяльність, яка призводить до підкислення, евтрофікації та
підвищення вмісту приземного озону;
розроблення нормативів, технічних регламентів, що обмежують
викиди забруднюючих речовин, і вимог до якості продуктів, що їх
містять, з урахуванням директив Європейського Союзу і Протоколу
про боротьбу з підкисленням, евтрофікацією та приземним озоном до
Конвенції про транскордонне забруднення атмосферного повітря на
великі відстані 1979 року;
розроблення рекомендацій щодо запровадження належної
сільськогосподарської практики з метою обмеження викидів аміаку;
б) технічних питань:
проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин та
створення банку даних щодо їх обсягів;
упровадження на підприємствах технологічних процесів та
устаткування, що забезпечуватимуть зменшення викидів забруднюючих
речовин;
здійснення заходів з підвищення енергоефективності,
енергозбереження, використання нетрадиційних та відновлюваних
джерел енергії;
використання екологічно безпечних транспортних засобів та
сприяння розвитку систем управління транспортними потоками з метою
зменшення ними загальної кількості викидів;
організація вітчизняного виробництва технологічного та
газоочисного устаткування для забезпечення мінімальних обсягів
викидів забруднюючих речовин;
в) науково-методичних та інформаційно-освітніх питань:
створення банку технологій, які дадуть змогу зменшити рівень
забруднення атмосферного повітря;
розширення обсягу видання науково-популярної та іншої
літератури, організація випуску науково-пізнавальних теле-,
радіопрограм;
створення банку даних про рівень забруднення, склад та обсяги
викидів відповідних забруднюючих речовин, одержаних за допомогою
державної системи моніторингу довкілля.
Для організаційного забезпечення координації діяльності щодо
реалізації положень Концепції передбачається створення
Мінекоресурсів в установленому порядку робочої групи із числа
фахівців заінтересованих центральних органів виконавчої влади,
підприємств, установ, організацій, провідних учених.
Фінансування заходів Концепції
Фінансування заходів Концепції передбачається здійснювати за
рахунок коштів підприємств, а також фондів охорони навколишнього
природного середовища всіх рівнів, інвестицій, коштів програм
допомоги Європейського Союзу Україні та з інших джерел, не
заборонених законодавством.