Договір
про дружбу і співробітництво
між Україною і Республікою Хорватія
( Договір ратифіковано Законом N 1008-IV ( 1008-15 )
від 19.06.2003, ВВР, 2004, N 2, ст.11 )
Україна і Республіка Хорватія (далі - Договірні Сторони),
зважаючи на традиційно дружні відносини між їхніми народами,
прагнучи далі розвивати дружні відносини і зміцнювати існуюче
співробітництво у всіх сферах, що становлять взаємний інтерес, з
великими перспективами в економіці, торгівлі, правосудді й
внутрішніх справах,
прагнучи співпрацювати для встановлення тривалого миру,
стабільності й економічного розвитку в Європі,
усвідомлюючи важливість співробітництва між регіонами, до
яких вони географічно й історично належать,
керуючись цілями й принципами Статуту Об'єднаних Націй
( 995_010 ) і загальноприйнятими нормами міжнародного права,
дотримуючись зобов'язань, які вони на себе взяли в рамках
Організації з безпеки й співробітництва в Європі,
переконані, що проблеми, пов'язані з наявністю джерел
напруженості в міжнародних відносинах, регіональні кризи і
відкриті питання у відносинах між окремими державами чи групами
держав можуть і повинні вирішуватися шляхом переговорів при
дотриманні демократичних стандартів і міжнародних норм,
бажаючи зробити внесок у створення й розвиток такої Європи, в
якій поважатимуться права і основні свободи людини, включаючи
права меншин, і основні принципи демократії та верховенства права,
бажаючи удосконалити регулярний політичний діалог з
двосторонніх та багатосторонніх питань, що становлять спільний
інтерес,
беручи до уваги всі двосторонні угоди, укладені між
Договірними Сторонами, і встановлені форми консультацій, діалогу й
співробітництва,
бажаючи розширити двосторонні відносини в усіх сферах і маючи
намір створити для цього відповідну договірно-правову базу,
домовилися розвивати взаємні відносини на основі таких
принципів:
Стаття 1
Як дружні держави Договірні Сторони розвиватимуть всебічні
взаємні відносини, активно використовуючи нові можливості,
створені значними змінами в Європі.
У своїх взаємних відносинах вони будуть послідовно керуватися
принципами суверенної рівності, незастосування сили чи загрози
силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності, мирного
розв'язання суперечок, невтручання у внутрішні справи, поваги до
прав і основних свобод людини та взаємовигідного співробітництва.
Стаття 2
Договірні Сторони вирішуватимуть спори у разі їх виникнення
виключно мирними засобами, згідно зі Статутом Об'єднаних Націй
( 995_010 ) і принципами Організації з безпеки й співробітництва в
Європі.
Стаття 3
Договірні Сторони сприятимуть зміцненню безпеки і
співробітництва в Європі.
З цією метою Договірні Сторони підтримуватимуть діяльність і
подальший розвиток інституцій та органів загальної європейської
системи колективної безпеки.
Договірні Сторони співробітничатимуть у боротьбі з
міжнародним тероризмом.
Стаття 4
Договірні Сторони особливого значення надаватимуть процесові
створення в Європі єдиного правового простору, що грунтується на
повазі до прав людини, на принципах демократії й панування права,
й будуть співробітничати для досягнення цієї мети.
Стаття 5
Договірні Сторони активно підтримуватимуть процес
роззброєння, зменшення звичайного озброєння, поступової ліквідації
всіх видів зброї масового знищення і заборони її розповсюдження,
подальшого скорочення збройних сил, зміцнення довіри й безпеки на
двосторонній та багатосторонній основі в Європі.
Договірні Сторони розвиватимуть співробітництво у сфері
оборони.
Стаття 6
Договірні Сторони зобов'язуються подавати одна одній допомогу
в тих міжнародних організаціях, в яких одна з Договірних Сторін не
є членом, але прагне здобути в них членство.
Стаття 7
Договірні Сторони зміцнюватимуть співробітництво в процесі
наближення до Європейського Союзу та НАТО шляхом взаємних
консультацій та обміну інформацією.
Стаття 8
Договірні Сторони вестимуть регулярний політичний діалог з
міжнародних питань, що становлять спільний інтерес, і з питань
двостороннього співробітництва.
У рамках політичного діалогу розглядатиметься таке:
- питання, що становлять двосторонній інтерес;
- питання, що становлять взаємний регіональний інтерес;
- питання, що становлять взаємний інтерес у зв'язку з
розширенням Європейського Союзу й НАТО;
- питання, пов'язані із збереженням миру і стабільності в
регіоні;
- інші питання, що становлять взаємний інтерес.
На вимогу Договірних Сторін політичний діалог може
відбуватися шляхом зустрічей представників міністерств закордонних
справ на різних рівнях.
Міністри закордонних справ проводитимуть зустрічі щонайменше
раз на рік.
Зустрічі на найвищому рівні проводитимуться у разі потреби.
Стаття 9
Договірні Сторони заохочуватимуть зв'язки між їхніми
урядовими інституціями на всіх рівнях.
Договірні Сторони сприятимуть розвиткові міжпарламентських
зв'язків, заохочуватимуть співробітництво між органами місцевого й
регіонального самоврядування в питаннях, що належать до їхньої
компетенції, як це визначено національним законодавством.
З метою зближення своїх народів на основі дружби і взаємної
довіри Договірні Сторони сприятимуть контактам між своїми
громадянами та їхніми об'єднаннями, політичними партіями,
релігійними й іншими організаціями згідно з національним
законодавством.
Стаття 10
Договірні Сторони домовились зміцнювати співробітництво у
всіх сферах, зокрема у сферах економіки та торгівлі, переміщення
робочої сили та капіталу, використання права на започаткування
ділової діяльності, надання послуг, узгодження національного
законодавства з acquis communautaire, правосуддя і внутрішніх
справ.
Стаття 11
Договірні Сторони у розвитку співробітництва особливу увагу
приділятимуть економічному розвитку та сприянню діловому
співробітництву, інноваціям та обміну технологіями; модернізації
прикордонного управління, розвитку транспортної інфраструктури;
захисту навколишнього середовища; культурному та науковому
обмінові; співробітництву місцевої та регіональної влади та
неурядових організацій.
Стаття 12
Виходячи з документів Організації з питань безпеки і
співробітництва в Європі та Декларації про принципи
співробітництва між Українською Радянською Соціалістичною
Республікою та Угорською Республікою по забезпеченню прав
національних меншостей ( 348_322 ), до якої приєдналась Республіка
Хорватія, Договірні Сторони зобов'язуються поважати права та
основні свободи людини, включаючи права меншин.
Стаття 13
Договірні Сторони готові до зміцнення співробітництва у сфері
правосуддя та внутрішніх справ.
Договірні Сторони співпрацюватимуть у питаннях взаємної
правової допомоги в цивільних, сімейних та кримінальних справах.
Договірні Сторони співпрацюватимуть та здійснюватимуть обмін
досвідом й інформацією у сфері боротьби з організованою
злочинністю, контрабандою та зловживанням наркотичними речовинами,
незаконним вивезенням культурних цінностей та нелегальним
перетинанням кордону.
Стаття 14
Цей Договір укладається на необмежений час.
Кожна Договірна Сторона може денонсувати цей Договір шляхом
письмового повідомлення дипломатичними каналами щонайменше за 6
місяців.
Стаття 15
Цей Договір набуває чинності в день отримання останнього
письмового повідомлення, яким Договірні Сторони повідомляють одна
одну дипломатичними каналами про виконання необхідних
внутрішньодержавних процедур.
Вчинено в м. Загреб, 24 жовтня 2002 року у двох примірниках
українською, хорватською та англійською мовами, причому всі тексти
автентичні.
У разі розбіжностей при тлумаченні перевага надається тексту
англійською мовою.
За Україну За Республіку Хорватія