КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 23 квітня 1999 р. N 663
Київ
Про норми відшкодування витрат на відрядження
в межах України та за кордон
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 850 ( 850-2000-п ) від 30.05.2000
N 1355 ( 1355-2000-п ) від 30.08.2000
N 1398 ( 1398-2000-п ) від 06.09.2000
N 423 ( 423-2001-п ) від 06.05.2001
N 977 ( 977-2002-п ) від 11.07.2002 )
Відповідно до підпункту 5.4.8 статті 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) Кабінет
Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Установити для працівників підприємств, установ і
організацій всіх форм власності (крім державних службовців, а
також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами,
установами та організаціями, що повністю або частково утримуються
(фінансуються) за рахунок коштів бюджетів) такі граничні норми
добових витрат:
а) у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у
готелях не включаються витрати на харчування, для відряджень у
межах України - 18 гривень, для відряджень за кордон - 280
гривень; ( Підпункт "а" пункту 1 із змінами, внесеними згідно з
Постановами КМ N 850 ( 850-2000-п ) від 30.05.2000, N 1398
( 1398-2000-п ) від 06.09.2000, N 423 ( 423-2001-п ) від
06.05.2001, N 977 ( 977-2002-п ) від 11.07.2002 )
б) у разі коли до рахунків вартості проживання у готелях
включаються витрати на:
одноразове харчування, для відряджень у межах України -
14 гривень 40 коп., для відряджень за кордон - 224 гривні;
дворазове харчування, для відряджень у межах України -
10 гривень 80 коп., для відряджень за кордон - 154 гривні;
триразове харчування, для відряджень у межах України -
7 гривень 20 коп., для відряджень за кордон - 98 гривень.
( Підпункт "б" пункту 1 в редакції Постанови КМ N 850
( 850-2000-п ) від 30.05.2000, із змінами, внесеними згідно з
Постановами КМ N 1398 ( 1398-2000-п ) від 06.09.2000, N 423
( 423-2001-п ) від 06.05.2001, N 977 ( 977-2002-п ) від
11.07.2002 )
2. Установити норми відшкодування витрат на відрядження у
межах України та за кордон для державних службовців і працівників
підприємств, установ та організацій, що повністю або частково
утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, згідно з
додатком.
У разі коли працівники, відряджені за кордон, за умовами
запрошення забезпечуються стороною, яка приймає, безкоштовним
харчуванням у країні відрядження (в дорозі), добові витрати
відшкодовуються у розмірах, що визначаються у відсотках норм
добових витрат для даної зарубіжної країни згідно з додатком,
зокрема 80 відсотків при одноразовому, 55 відсотків - дворазовому,
35 відсотків - триразовому харчуванні.
Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на
оплату вартості проживання у готелях або до проїзних документів,
оплачуються відрядженим за рахунок добових.
Державним службовцям і працівникам зазначених підприємств,
установ та організацій, які перебувають за кордоном тривалий
термін і отримують заробітну плату в іноземній валюті, та
працівникам дипломатичних установ України, які перебувають за
кордоном у довготерміновому відрядженні та отримують виплати в
іноземній валюті, у разі відрядження в межах країни перебування
добові витрати відшкодовуються у розмірі 80 відсотків норм добових
витрат, визначених у додатку до цієї постанови для даної країни. У
разі відрядження у межах країни перебування терміном на одну добу
добові витрати відшкодовуються у розмірі 50 відсотків зазначених
норм.
3. Граничні норми добових витрат для працівників
підприємств, установ та організацій всіх форм власності (крім
державних службовців, а також інших осіб, які направляються у
відрядження підприємствами, установами та організаціями, що
повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок
бюджетних коштів) у разі відрядження за межі України
переглядаються за поданням Міністерства фінансів після прийняття
закону про Державний бюджет України на наступний рік, якщо
прогнозний середньорічний курс гривні до долара США відповідно до
Основних напрямів грошово-кредитної політики України на новий
бюджетний рік відрізняється від встановленого на попередній рік
курсу більш як на 10 відсотків.
Норми добових витрат і граничні норми відшкодування витрат на
наймання житлових приміщень для державних службовців, а також
інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами,
установами та організаціями, що повністю або частково утримуються
(фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, у разі відрядження за
межі України переглядаються, якщо виникла така потреба, за
поданням Міністерства фінансів на підставі обгрунтованих
пропозицій Міністерства закордонних справ.
( Пункт 3 в редакції Постанови КМ N 977 ( 977-2002-п ) від
11.07.2002 )
4. Підприємства, установи та організації, що направляють
працівників у відрядження за кордон, зобов'язані забезпечити їх
коштами у національній валюті країни, куди відряджається
працівник, або у вільно конвертованій валюті як аванс на поточні
витрати у розмірах згідно з установленими нормами.
Працівникам, які направляються у відрядження підприємствами,
установами та організаціями всіх форм власності (крім державних
службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження
підприємствами, установами та організаціями, що повністю або
частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів),
добові виплачуються в іноземній валюті у сумі, яка в еквіваленті
за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим
Національним банком на день видачі коштів із каси уповноваженого
банку, не перевищує встановлених граничних норм добових витрат.
Залишок коштів понад суму, використану згідно з авансовим
звітом, підлягає поверненню працівником до каси підприємства,
установи та організації у грошових одиницях, в яких було видано
аванс, але не пізніше трьох робочих днів після повернення з
відрядження; в разі застосування корпоративних пластикових карток
міжнародних платіжних систем - не пізніше 10, а з дозволу
керівника (з поважних причин) - 20 робочих днів. Якщо працівник не
повернув залишка коштів до каси підприємства, установи,
організації, відповідна сума стягується бухгалтерією в
установленому законодавством порядку.
( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 850
( 850-2000-п ) від 30.05.2000, N 423 ( 423-2001-п ) від
06.05.2001, в редакції Постанови КМ N 977 ( 977-2002-п ) від
11.07.2002 )
5. Термін відрядження визначається керівником, але не може
перевищувати в межах України 30 календарних днів, за кордон - 60
календарних днів.
Термін відрядження працівників, які направляються для
виконання у межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і
будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва
об'єктів.
Термін відрядження військовослужбовців, направлених на
навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення
кваліфікації кадрів, на навчальні та підсумково-випускні збори
слухачів заочних факультетів вищих військових навчальних закладів,
не повинен перевищувати 90 днів. ( Пункт 5 доповнено абзацом
згідно з Постановою КМ N 1355 ( 1355-2000-п ) від 30.08.2000 )
6. Установити, що державним службовцям, а також іншим особам,
які направляються у відрядження в межах України і за кордон
підприємствами, установами та організаціями, що повністю або
частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за
наявності підтвердних документів відшкодовуються витрати:
на проїзд (включаючи перевезення багажу) до місця відрядження
і назад, а також за місцем відрядження;
на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату
вартості проживання у готелях (прання, чистка, лагодження та
прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків
норм добових витрат для країни, куди відряджається працівник,
визначених у додатку до цієї постанови, за всі дні проживання;
( Абзац третій пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою
КМ N 850 ( 850-2000-п ) від 30.05.2000 )
на бронювання місць у готелях у розмірах не більш як 50
відсотків вартості місця за добу;
на користування постільними речами в поїздах;
на користування у готелях холодильником і телевізором;
на комісійні у разі обміну валюти.
Відшкодування витрат на службові телефонні переговори
проводиться в розмірах, погоджених з керівником.
7. Витрати на проїзд державних службовців, а також інших
осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами
та організаціями, що повністю або частково утримуються
(фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, у м'якому вагоні, в
каютах, що оплачуються за 1-4 групою тарифних ставок, на суднах
морського флоту, в каютах 1 і 2 категорії на суднах річкового
флоту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу,
фактичні витрати, що перевищують граничні норми відшкодування
витрат на наймання житлового приміщення та на перевезення до 30
кілограмів багажу понад кількість багажу, вартість перевезення
якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким
користується працівник, відшкодовуються в кожному випадку з
дозволу керівника згідно з підтвердними документами.
Фактичні витрати, визначені абзацом першим цього пункту і
пунктом 6, які пов'язані з перебуванням у місці відрядження, є
компенсаційними. ( Пункт 7 доповнено абзацом другим згідно з
Постановою КМ N 850 ( 850-2000-п ) від 30.05.2000 )
8. У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі
витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються відповідно
до діючих норм за кілометр пробігу та затвердженого маршруту.
9. У разі коли сторона, яка приймає, забезпечує працівника,
відрядженого за кордон, додатковими валютними коштами у вигляді
компенсації поточних витрат (крім витрат на проїзд до країни
призначення і назад та на наймання житлового приміщення) або
добових витрат, сторона, яка направляє, виплату добових витрат
зазначеним особам зменшує на суму додатково наданих коштів. Якщо
сума, надана стороною, яка приймає, більша або дорівнює
встановленим нормам добових витрат, то сторона, яка направляє,
виплату добових витрат зазначеним особам не проводить.
10. Міністерству фінансів внести зміни до інструкції про
порядок відряджень за кордон і в межах України.
11. Особливості направлення у відрядження військовослужбовців
визначаються за погодженням з Міністерством фінансів відповідно
Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою
безпеки, Державним комітетом у справах охорони державного кордону,
Головним управлінням командуючого Національною гвардією,
Управлінням державної охорони, Міністерством з питань надзвичайних
ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи, а військовослужбовців Державної
фельд'єгерської служби при Державному комітеті зв'язку та
інформатизації - також Державним комітетом зв'язку та
інформатизації.
11-1. Розмір добових витрат, що виплачуються працівникам,
направленим у відрядження підприємствами, установами та
організаціями усіх форм власності (крім підприємств, установ та
організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються)
за рахунок бюджетних коштів), не може бути нижчим ніж норми
добових витрат, установлених додатком до постанови Кабінету
Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 977 ( 977-2002-п ).
( Постанову доповнено пунктом 11-1 згідно з Постановою КМ N 977
( 977-2002-п ) від 11.07.2002 )
11-2. Затвердити розміри надбавок до норм добових витрат в
іноземній валюті для окремих категорій працівників, що додаються.
У разі коли сума добових витрат в іноземній валюті разом з
установленою відповідно до абзацу першого цього пункту надбавкою в
перерахунку у гривні (за офіційним курсом гривні до іноземних
валют, установленим Національним банком на день одержання
іноземної валюти працівником) перевищує встановлені граничні норми
добових витрат, сума перевищення зараховується до сукупного
оподатковуваного доходу працівника, з якого утримується
прибутковий податок з громадян в установленому законодавством
порядку.
( Постанову доповнено пунктом 11-2 згідно з Постановою КМ N 977
( 977-2002-п ) від 11.07.2002 )
12. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. N 10
( 10-98-п ) "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах
України та за кордон" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 1,
ст. 20);
постанову Кабінету Міністрів України від 10 липня 1998 р.
N 1046 ( 1046-98-п ) "Про внесення змін і доповнень до постанови
Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. N 10" (Офіційний
вісник України, 1998 р., N 28, ст. 1039).
Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд. 26
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 23 квітня 1999 р. N 663
РОЗМІРИ
надбавок до норм добових витрат в іноземній
валюті для окремих категорій працівників
Надбавки до норм добових витрат в іноземній валюті для
окремих категорій працівників виплачуються:
1) членам Уряду, державним службовцям 1 рангу та
дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного посла -
в розмірі 50 відсотків норм добових витрат;
2) державним службовцям 2 і 3 рангу, дипломатичних рангів
Надзвичайного і Повноважного посланника 1 і 2 класу - в розмірі
40 відсотків норм добових витрат;
3) державним службовцям 4 і 5 рангу, дипломатичних рангів
радника 1 і 2 класу - у розмірі 30 відсотків норм добових витрат;
4) членам делегацій, що виїжджають за кордон на міжнародні
переговори, наради та для підписання міжурядових угод, - у розмірі
25 відсотків, а керівникам цих делегацій - у розмірі 30 відсотків
норм добових витрат.
---------------
Примітки. 1. Зазначені у цьому додатку працівники мають право на
одержання тільки однієї надбавки.
2. До членів делегацій, зазначених у пункті 4, належать
лише ті члени делегації (представники), які мають
повноваження виступати від імені або за дорученням
Президента України та Уряду України на міжнародних
переговорах, конференціях, форумах та для підписання
міжурядових угод. Інші члени делегації (представники,
включаючи наглядачів), які виїжджають за кордон згідно з
рішенням Президента України та Уряду України, до таких
делегацій не відносяться.
( Постанову доповнено додатком згідно з Постановою КМ N 977
( 977-2002-п ) від 11.07.2002 )
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 23 квітня 1999 р. N 663
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 11 липня 2002 р. N 977
( 977-2002-п )
НОРМИ
відшкодування витрат на відрядження у межах України
та за кордон для державних службовців і працівників
підприємств, установ та організацій, що повністю
або частково утримуються (фінансуються)
за рахунок бюджетних коштів
(доларів США)
------------------------------------------------------------------
Назва країни | Норма | Гранична норма відшкодування
|добових| витрат на наймання житлового
| витрат| приміщення за добу
| | (не більш як)
------------------------------------------------------------------
Австралія 35 79
Австрія 45 105
Азербайджан 25 69
Албанія 33 100
Алжир 37 79
Ангола 44 165
Андорра 36 66
Антигуа і Барбуда 45 89
Аргентина 42 110
Афганістан 38 63
Багамські Острови 36 53
Бангладеш 33 63
Барбадос 37 53
Бахрейн 36 79
Беліз 34 53
Бельгія 50 150
Бенін 37 60
Бермудські Острови 34 55
Білорусь 25 69
Болгарія 34 80
Болівія 34 63
Боснія і Герцеговина 36 90
Ботсвана 32 74
Бразилія 38 132
Бруней 29 53
Буркіна-Фасо 40 56
Бурунді 37 63
Вануату 35 51
Великобританія 50 145
Венесуела 35 63
В'єтнам 32 58
Вірменія 25 69
Габон 40 90
Гаїті 35 63
Гайана 36 90
Гамбія 37 63
Гана 35 69
Гватемала 33 63
Гвінея 36 84
Гвінея-Бісау 44 50
Гібралтар 33 40
Гондурас 36 40
Гонконг 34 121
Гренада 44 63
Греція 44 133
Грузія 25 79
Данія 44 122
Джибуті 40 55
Домініканська Республіка 34 50
Еквадор 30 63
Екваторіальна Гвінея 38 35
Еритрея 36 40
Естонія 34 74
Ефіопія 40 63
Єгипет 36 100
Ємен 36 150
Замбія 34 78
Заморські території Франції 37 93
Зімбабве 35 63
Ізраїль 43 121
Індія 38 105
Індонезія 39 115
Ірак 39 80
Іран 32 105
Ірландія 37 86
Ісландія 39 83
Іспанія 39 105
Італія 50 152
Йорданія 34 95
Кабо-Верде 31 55
Казахстан 25 69
Кайманові Острови 36 90
Камбоджа 36 63
Камерун 39 60
Канада 45 108
Катар 34 111
Кенія 34 84
Киргизстан 25 69
Китай 50 121
Кіпр 38 90
Кірибаті 43 40
КНДР 35 111
Колумбія 34 70
Коморські Острови 37 55
Конго 40 100
Демократична Республіка 37 67
Конго (Заїр)
Коста-Ріка 33 63
Кот-д'Івуар 40 84
Куба 40 111
Кувейт 36 121
Лаос 36 63
Латвія 34 105
Лесото 33 40
Литва 34 100
Ліберія 36 40
Ліван 39 90
Лівія 39 75
Ліхтенштейн 39 63
Люксембург 44 83
Маврикій 30 69
Мавританія 38 60
Мадагаскар 37 69
Макао 31 65
Македонія 36 95
Малаві 35 63
Малайзія 33 60
Малі 40 90
Мальдіви 32 63
Мальта 33 63
Марокко 37 63
Мексика 33 110
Мозамбік 38 69
Молдова 25 69
Монако 36 120
Монголія 39 79
М'янма 33 75
Намібія 33 100
Науру 31 40
Непал 29 63
Нігер 37 90
Нігерія 42 250
Нідерланди 41 105
Нікарагуа 36 74
Німеччина 50 121
Нова Зеландія 26 80
Норвегія 46 111
Об'єднані Арабські Емірати 38 127
Оман 36 90
Пакистан 37 100
Палау 29 50
Панама 34 63
Папуа-Нова Гвінея 39 120
Парагвай 31 40
Перу 34 70
Південно-Африканська 36 105
Республіка
Польща 38 90
Португалія 40 90
Пуерто-Ріко 32 63
Республіка Корея 44 190
Росія 37 75
Руанда 39 63
Румунія 37 100
Сальвадор 30 37
Самоа 27 36
Сан-Марино 29 74
Сан-Томе і Принсіпі 34 63
Саудівська Аравія 39 110
Свазіленд 31 63
Сейшельські Острови 40 130
Сенегал 40 70
Сент-Люсія 42 79
Сінгапур 35 120
Сирія 39 131
Словаччина 34 74
Словенія 36 90
Соломонові Острови 33 60
Сомалі 33 35
Співдружність Домініки 40 63
Судан 42 137
Суринам 39 69
США 50 198
Сьєрра-Леоне 37 63
Таджикистан 25 69
Таїланд 37 79
Тайвань 34 74
Танзанія 34 63
Того 38 63
Тонга 30 35
Трінідад і Тобаго 37 79
Туніс 36 80
Туреччина 39 96
Туркменистан 25 69
Уганда 38 69
Угорщина 34 88
Узбекистан 25 69
Україна 18 80
гривень гривень
Уругвай 32 75
Фіджі 29 40
Філіппіни 36 121
Фінляндія 41 132
Франція 50 132
Хорватія 37 90
Центральноафриканська 43 80
Республіка
Чад 45 80
Чехія 34 90
Чилі 33 100
Швейцарія 44 105
Швеція 44 101
Шрі-Ланка 34 63
Югославія 37 100
Ямайка 38 90
Японія 50 190
---------------
Примітка. Забезпечення працівників коштами у разі відрядження за
межі України здійснюється згідно з установленими нормами
відшкодування витрат на відрядження чи в еквіваленті цих
сум в іншій іноземній валюті (у валюті країни
відрядження або у вільно конвертованій валюті) за
офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим
Національним банком на день складання кошторису витрат
на відрядження.
Урядовий Секретар
Кабінету Міністрів України В.ЛИСИЦЬКИЙ
( Додаток в редакції Постанови КМ N 850 ( 850-2000-п ) від
30.05.2000; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1398
( 1398-2000-п ) від 06.09.2000; в редакції Постанов КМ N 423
( 423-2001-п ) від 06.05.2001, N 977 ( 977-2002-п ) від
11.07.2002 )