Угода
про взаємну адміністративну допомогу
в митних справах між Кабінетом Міністрів України
та Урядом Королівства Бельгія
( Угоду затверджено Постановою КМ
N 1364 ( 1364-2003-п ) від 27.08.2003 )
Кабінет Міністрів України та Уряд Королівства Бельгія, далі -
Договірні сторони,
враховуючи, що порушення митного законодавства заподіюють
збитків економічним, торговельним інтересам їх країн,
враховуючи, що важливо забезпечити правильне стягнення мита
та інших податків та застосування обмежень, заборон та контролю,
визнаючи необхідність співробітництва на міжнародному рівні з
питань, пов'язаних із застосуванням їх митних законодавств,
беручи до уваги відповідні документи Ради митного
співробітництва, а саме Рекомендацію про адміністративну
взаємодопомогу від 5 грудня 1953 року щодо взаємної
адміністративної допомоги,
а також беручи до уваги міжнародні конвенції, які
передбачають заборони, обмеження та особливі види контролю
відносно деяких товарів,
домовились про таке:
Визначення
Стаття 1
Для цілей цієї Угоди використовуються такі терміни:
1. "Митні адміністрації":
в Україні - Державна митна служба;
в Королівстві Бельгія - Митна та акцизна адміністрація
Міністерства фінансів.
2. "Митне законодавство" - сукупність законодавчих та
розпорядчих положень, які застосовуються митними органами щодо
стягнення мита чи будь-яких інших зборів та податків, а також
заборон, обмежень та контролю при ввезенні, вивезенні та транзиті
товарів.
3. "Митне порушення" - будь-яке порушення чи спроба порушення
митного законодавства.
4. "Особа" - будь-яка фізична чи юридична особа.
5. "Дані особистого характеру" - дані про фізичну особу, яка
мала бути чи може бути встановлена.
6. "Інформація" - будь-яка інформація, документ, звіт, їх
відповідна копія чи будь-яке інше повідомлення.
7. "Дані" - дані, викладені чи проаналізовані з метою
уточнення щодо митного порушення.
8. "Адміністрація, що запитує" - митна адміністрація, яка
звертається із запитом про допомогу.
9. "Запитувана адміністрація" - митна адміністрація, до якої
був адресований запит про допомогу.
Сфера подання допомоги
Стаття 2
1. Договірні сторони домовляються подавати одна одній
допомогу в рамках цієї Угоди при посередництві їх митних
адміністрацій з метою відвернення, розслідування та припинення
будь-якого порушення митного законодавства.
2. За запитом однієї з митних адміністрацій відповідно до
цієї Угоди, допомога включає також надання будь-яких даних, що
мають забезпечити правильне стягнення митними органами мита та
інших податків.
3. Будь-яка допомога подається кожною з Договірних сторін
відповідно до їх національних законодавств і в рамках наявних
ресурсів своїх митних адміністрацій.
Стаття 3
1. На запит запитувана адміністрація надає будь-яку
інформацію щодо законодавства та національних митних процедур, яка
може бути необхідна для проведення розслідування порушення митного
законодавства.
2. Кожна митна адміністрація повідомляє на запит чи за своєю
ініціативою будь-яку інформацію, яка є в її розпорядженні, з таких
питань:
a) нових методів боротьби з митними порушеннями, ефективність
яких була підтверджена;
b) нових тенденцій у митних порушеннях, а також засобів чи
методів їх здійснення.
Виняткові випадки подання допомоги
Стаття 4
Запитувана адміністрація надає на запит митній адміністрації,
що запитує, інформацію з таких питань:
a) регулярності вивезення з митної території країни
запитуваної Договірної сторони товарів та ввезення їх на митну
територію країни Договірної сторони, що запитує;
b) регулярності ввезення на митну територію країни
запитуваної Договірної сторони товарів, які були вивезені з митної
території країни Договірної сторони, що запитує, а також митного
режиму, під яким перебували ці товари.
Стаття 5
На запит запитувана адміністрація надає інформацію та дані та
виконує спеціальний нагляд за:
a) особами, відносно яких Договірна сторона, що запитує, має
підстави вважати, що вони здійснили чи можуть здійснити порушення
митного законодавства;
b) товарами, визначеними Договірною стороною, що запитує, як
такі, що становлять предмет незаконної торгівлі чи підозрюються у
цьому та призначені для митної території її країни чи походять з
неї;
c) транспортними засобами, які підозрюються як такі, що
використовуються для вчинення порушень митного законодавства на
митній території країни Договірної сторони, що запитує.
Стаття 6
1. Митні адміністрації повідомляють одна одній на запит чи за
своєю ініціативою інформацію та дані щодо здійснених чи
запланованих операцій, які становлять чи можуть становити предмет
порушення митного законодавства.
2. У виняткових випадках, які можуть заподіяти серйозних
збитків економіці, здоров'ю людей, громадській безпеці чи будь-
якому іншому життєво важливому інтересу однієї Договірної сторони,
митна адміністрація іншої Договірної сторони терміново надає
інформацію та дані за своєю ініціативою.
Інформація та дані
Стаття 7
1. Оригінали справ, документів та інших матеріалів
запитуються лише у тому разі, якщо їх копій недостатньо. У тих
випадках, коли оригінали документів не можуть бути надані
адміністрації, що запитує, надсилаються їх засвідчені копії.
2. Передача оригіналів справ, документів та інших матеріалів
здійснюється таким чином, щоб не була заподіяна шкода правам
запитуваної Договірної сторони або третьої сторони, які вони
отримали згідно з цими матеріалами.
3. Оригінали справ, документів та інших матеріалів мають бути
якнайшвидше повернуті.
4. Інформація та дані, якими має здійснюватись обмін згідно з
цією Угодою, супроводжуються корисними коментарями, які полегшують
їх використання.
Експерти та свідки
Стаття 8
Митна адміністрація однієї з Договірних сторін може на запит
митної адміністрації іншої Договірної сторони дозволити їх
представникам виступати як свідкам у судах чи адміністративних
органах на території іншої Договірної сторони та використовувати
справи, документи, інші матеріали або їх завірені копії, що можуть
вважатися важливими для розслідування. Ці представники діють у
рамках, встановлених дозволом про констатацію фактів у ході
виконання ними таких функцій. Запит про виступ має уточнювати,
саме по якій справі та як хто буде опитаний цей представник.
Виконання запитів
Стаття 9
Якщо запитувана адміністрація не має у своєму розпорядженні
інформації, яку запитують, вона повинна в рамках національного
законодавства:
a) вжити заходів для пошуку та отримання такої інформації, чи
b) терміново передати запит компетентному органу, чи
c) зазначити компетентні органи з цих питань.
Стаття 10
1. На письмовий запит з метою розслідування порушення митного
законодавства службовці, спеціально призначені адміністрацією, що
запитує, можуть, маючи дозвіл запитуваної адміністрації:
a) для отримання інформації щодо цього порушення ознайомитися
з документами, справами та іншими матеріалами, які зберігаються в
установах запитуваної адміністрації;
b) взяти копії цих документів, справ та інших матеріалів;
c) бути присутніми під час проведення розслідування на митній
території країни запитуваної Договірної сторони, яке необхідно
адміністрації, що запитує.
2. Якщо в умовах, передбачених пунктом 1 цієї статті,
службовці адміністрації, що запитує, присутні на території країни
іншої Договірної сторони, вони повинні мати можливість у будь-який
час надати доказ, що вони офіційно уповноважені на таку
діяльність.
3. На місці вони користуються таким же захистом та допомогою,
несуть відповідальність за порушення, якщо такі будуть вчинені, як
і митні службовці іншої Договірної сторони, відповідно до
законодавства, чинного на її території.
Захист інформації
Стаття 11
1. Інформація чи дані, які були отримані в рамках
адміністративної допомоги згідно з цією Угодою, можуть бути
використаними лише в цілях цієї Угоди митними органами, якщо
Договірна сторона, яка надала таку інформацію або дані, не дасть
спеціального письмового дозволу на їх використання з іншими цілями
чи іншими органами.
2. Інформація чи дані, отримані згідно з цією Угодою, мають
вважатися конфіденційними та користуватися захистом, передбаченим
національним законодавством Договірної сторони, що їх отримує, для
інформації та даних такого характеру.
Відмова у поданні допомоги
Стаття 12
1. У поданні допомоги, передбаченої цією Угодою, може бути
відмовлено, якщо вона може заподіяти школи суверенітету, безпеці,
громадському порядку чи іншим важливим національним інтересам
країни однієї з Договірних сторін, або призвести до порушення
промислової, комерційної чи професійної таємниці, або несумісна з
національним законодавством цієї Договірної сторони.
2. Якщо адміністрація, що запитує, не має можливості
задовольнити запит такого характеру, як би він був зроблений
запитуваною адміністрацією, вона позначає цей факт при викладенні
свого запиту. У такому разі, запитувана адміністрація має підстави
визначитися щодо задоволення запиту.
3. Подання допомоги може бути відкладене, якщо це заподіює
шкоди дізнанню, судовому розслідуванню чи провадженню у справі, що
проводяться. У такому разі запитувана адміністрація звертається до
адміністрації, що запитує, щоб визначитися чи може бути подана
допомога у випадку, якщо визначені адміністрацією, що запитує,
умови будуть виконані.
4. У разі, якщо не може бути надана відповідь для подання
допомоги, адміністрація, що запитує, про це відразу повідомляється
та викладаються мотиви та умови, які можуть бути важливими для
продовження справи.
Форма та зміст запиту про подання допомоги
Стаття 13
1. Запити, які подаються на виконання цієї Угоди, мають бути
у письмовій формі. Документи, необхідні для розгляду таких
запитів, мають додаватися до них. Якщо того потребує ситуація,
усні запити також можуть бути прийнятими, але вони мають бути
підтверджені письмово.
2. Згідно з пунктом 1 цієї статті запити мають містити таку
інформацію:
a) назву органу, який надсилає запит;
b) характер процедури, про яку йдеться;
c) предмет та мотив запиту;
d) імена та адреси осіб, яких стосується процедура, у разі
якщо вони відомі;
e) стисле викладення справи та посилання на відповідні чинні
законоположення.
Витрати
Стаття 14
1. Митні адміністрації відмовляють у будь-яких вимогах щодо
відшкодування витрат, пов'язаних із застосуванням цієї Угоди, за
винятком тих, що пов'язані з роботою свідків та виплатою гонорарів
експертам та перекладачам, які не є представниками митних
адміністрацій. Витрати Договірної сторони, що запитує, мають
визнаватись лише у разі, якщо існуватиме відповідна попередня
домовленість.
2. Якщо задоволення запиту спричинить або може спричинити
великі або надмірно великі витрати, Договірні сторони домовляються
з метою визначення умов, за яких буде задоволено запит, та способу
відшкодування таких витрат.
3. Витрати, спричинені застосуванням статті 8 та пункту 1
статті 10, бере на себе Договірна сторона, що запитує.
Застосування
Стаття 15
1. Ця Угода чинна на митних територіях країн обох Договірних
сторін, як це визначено їх національними законодавствами.
2. Будь-яка інформація, що могла б бути передана митною
адміністрацією України митній адміністрації Королівства Бельгія,
про контрабанду чи митні порушення, що стосуються Європейського
Союзу, може бути передана останніми до Європейської Комісії.
3. Таке передання може здійснюватись автоматично без
попереднього дозволу на те договірної сторони, яка надала дані.
Стаття 16
1. З метою обміну інформацією митні адміністрації Договірних
сторін приймають рішення щодо встановлення прямих робочих
контактів між підлеглими їм посадовими особами, які уповноважені
на запобігання митним порушенням, їх розслідування та припинення.
2. Митні адміністрації Договірних сторін обмінюються списками
посадових осіб, спеціально призначених з цією метою.
Вирішення спірних питань
Стаття 17
1. Механізм виконання цієї Угоди визначається спільно митними
адміністраціями Договірних сторін.
2. Спірні питання, які виникли під час тлумачення чи
застосування Угоди, вирішуються дипломатичними шляхами.
Набрання чинності
Стаття 18
Ця Угода набирає чинності в перший день третього місяця після
отримання останнього письмового повідомлення однієї з Договірних
сторін про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для
набрання чинності цією Угодою.
Перегляд положень та внесення змін
Стаття 19
1.Через п'ять років після набрання чинності цією Угодою на
запит однієї з Договірних сторін, представники митних
адміністрацій збираються з метою перегляду положень Угоди.
Денонсація
Стаття 20
1. Ця Угода укладається на невизначений термін, але кожна
Договірна сторона може денонсувати її в будь-який час, зробивши
про це повідомлення дипломатичними шляхами.
2. Угода втрачає чинність через шість місяців з дня
повідомлення іншій Договірній стороні про денонсацію. Процедури,
які виконуються на момент денонсації, мають бути закінчені
відповідно до положень цієї Угоди.
На посвідчення чого нижчезазначені, належним чином
уповноважені своїми урядами, підписали цю Угоду.
Вчинено в Брюсселі 01 липня 2002 року у двох примірниках,
кожний українською, французькою та голландською мовами, причому
три тексти є автентичними.
За Кабінет Міністрів України М. Каленський
За Уряд Королівства Бельгія Д. Рейндєрс