Ухвалений Закон України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів
фізичних осіб» (за текстом — Закон) передбачає зменшення податкового
тиску на громадян за рахунок зниження ставки оподаткування, запровадження
податкового кредиту та податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга (за текстом — пільга) — це суттєво змінений
неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який на відміну від неоподатковуваного
мінімуму, передбаченого для доходів, що обкладалися прибутковим податком,
спрямовано на соціальний захист насамперед тих громадян, які отримують
відносно невелику заробітну плату.
Згідно з підпунктами 6.1.1 — 6.1.3 п. 6.1 ст. 6 Закону платник податку
має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу,
отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді
заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, яка надається
йому працедавцем щомісяця у джерела виплати доходу у разі, якщо розмір
цього доходу не перевищує суми місячного прожиткового рівня для працездатної
особи, встановленого на 1 січня податкового року, помноженої на коефіцієнт
1,4 та округленої до найближчих 10 грн.
Примітка: станом на 01.10.2003 р. прожитковий мінімум для працездатної
особи на 2003 р. становить 365 грн. Помноживши його на коефіцієнт 1,4,
отримаємо суму 511 грн. Округлимо, як передбачено Законом, до найближчих
10 грн. i маємо суму 510 грн.
Платникам податку Законом також надано право самостійно обирати місце
отримання (застосування) пільги i вони реалізують його, подаючи одному
з працедавців Заяву про застосування податкової соціальної пільги (за
текстом — заява про застосування пільги). Форми заяв про застосування
податкової соціальної пільги i про відмову від цієї пільги затверджено
наказом ДПА України від 30.09.2003 р. № 461, зареєстрованим у Мін’юсті
України 14.10.2003 р. за № 929/8250.
Пільга платникам податку надається у розмірі, що дорівнює одній мінімальній
заробітній платі (у розрахунку на місяць), встановленій Законом на 1
січня звітного податкового року (пп. 6.1.1 п. 6.1. ст. 6 Закону).
На перехідний період п. 22.4 ст. 22 Прикінцевих положень Закону визначено
такі розміри пільги:
у 2004 р. — у розмірі 30% суми податкової соціальної пільги.
Примітка: якщо у 2004 р. мінімальна заробітна плата залишиться на рівні
237 грн., то 30% від неї становитиме суму 71 грн. 10 коп.
У наступних роках (2005 — 2007 рр.) розміри пільги встановлено на рівні
50%, 80% та 100% суми пільги.
Згідно з абзацами «а» — «д» пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону у випадках,
якщо платник податку протягом звітного податкового місяця отримує певні
види доходів, то до інших доходів таких платників податку пільга одночасно
не застосовується.
Наприклад: якщо фізична особа отримувала протягом звітного податкового
місяця такий дохід, як:
а) плата за виконання громадських робіт, яка повністю або частково фінансується
за рахунок бюджету або відповідного фонду загальнообов’язкового державного
соціального страхування;
б) стипендія, грошове чи майнове (речове) забезпечення, одержувані учнями,
студентами, аспірантами, ординаторами, ад’юнктами, військовослужбовцями
строкової служби, що виплачуються з бюджету;
в) заробітна плата під час відбування покарання у вигляді позбавлення
волі;
г) заробітна плата, нарахована (виплачена) за здійснення роботи за наймом
у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами
території України, її територіальних вод (виключної економічної зони),
у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності
або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є
зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі
України;
д) заробітна плата осіб, які відповідно до Закону є державними службовцями,
то у цьому звітному податковому місяці пільга не може бути застосована
до інших доходів такого платника податку. Окремо слід зазначити, що
пільга починає застосовуватися до доходів, визначених у підпунктах «а»
— «д» цього абзацу при їх нарахуванні (виплаті), та закінчує застосовуватися
при завершенні нарахування таких доходів, без подання заяв про застосування
та про відмову від застосування пільги.
Щодо категорій платників податку, які відповідно до Закону мають право
на застосування податкової соціальної пільги, то це:
по-перше, платники податку, розмір нарахованого (отриманого) місячного
доходу у вигляді заробітної плати яких не перевищує суми, визначеної
у пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону (у 2004 р. розмір доходу може становити
510 грн. включно). За умови подання ними працедавцю заяви про застосування
пільги платникам надають пільгу у розмірі, встановленому пп. 6.1.1 п.
6.1 ст. 6 Закону (у 2004 р. розмір пільги може становити 71 грн. 10
коп.);
по-друге, передбачені у абзацах «а» — «ж» пп. 6.1.2 та абзацах «а» —
«д» пп. 6.1.3 п. 6.1 ст. 6 Закону категорії платників податку, для яких
сума податкової соціальної пільги визначається у розмірі, що дорівнює:
150% суми пільги, визначеної у пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 зазначеного Закону,
а саме — для платника податку, який:
є самотньою матір’ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником)
— у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років (абзац «а» пп. 6.1.2
п. 6.1 ст. 6 Закону);
утримує дитину — інваліда I або II групи — у розрахунку на кожну дитину
віком до 18 років (абзац «б» пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону);
має троє чи більше дітей віком до 18 років — у розрахунку на кожну таку
дитину (абзац «в» пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону);
є вдівцем або вдовою (абзац «г» пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону);
є особою, віднесеною Законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих
внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами
Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи (абзац «д» пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону);
є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом, військовослужбовцем
строкової служби (абзац «е» пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону);
є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства (абзац «є» пп.
6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону);
є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав
переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів (абзац
«ж» пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону) (у 2004 р. розмір збільшеної на 150%
пільги може становити 106 грн. 65 коп.).
У розмірі, що дорівнює 200% суми пільги, визначеної за вищенаведеними
правилами, для платника податку, який є:
особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повним кавалером
ордена Слави чи Трудової Слави (абзац «а» пп. 6.1.3 п. 6.1 ст. 6 Закону);
учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка
у той час працювала в тилу i має відповідні державні відзнаки (абзац
«б» пп. 6.1.3 п. 6.1 ст. 6 Закону);
колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання
під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою
(абзац «в» пп. 6.1.3 п. 6.1 ст. 6 Закону);
особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час
Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни
з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками
(абзац «г» пп. 6.1.3 п. 6.1 ст. 6 Закону);
особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда
(Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року
по 27 січня 1944 року (абзац «д» пп. 6.1.3 п. 6.1 ст. 6 Закону) (у 2004
р. розмір збільшеної на 200% пільги може становити 142 грн. 65 коп.).
Щодо доходів від підприємницької чи здійснення іншої незалежної професійної
діяльності та інших доходів самозайнятих осіб, які здійснюють підприємницьку
чи незалежну професійну діяльність, то до них податкова соціальна пільга
не застосовується (пп. 6.3.3 та абзац «е» пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону),
у тому числі й у разі здійснення підприємцями діяльності, визначеної
у другому абзаці п. 1.8 ст. 1 Закону.
Абзацами «г» та «е» п. 19.1 ст. 19 Закону визначено, що платники податку
зобов’язані надавати особам, які згідно з Законом визначені відповідальними
за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, а саме: надавати
одному з працедавців документи на підтвердження прав платника податку
на застосування соціальних податкових пільг та у разі зміни місця отримання
податкової соціальної пільги здійснювати заходи, передбачені цим Законом.
Вищенаведена умова діє в усіх випадках, якщо платник податку бажає отримати
пільгу, збільшену на 150% або 200%. Тому в заяві про застосування пільги
платником податку зазначається відповідна норма (підпункт) п. 6.1 ст.
6 Закону.
Наприклад: Для платників податку, якщо розмір їх нарахованого (отриманого)
місячного доходу у вигляді заробітної плати не перевищує суми, визначеної
у пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону (станом на 01.10.2003 р. 510 грн.),
це буде пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону, але якщо зазначений платник відноситься
до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи,
або до осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку
з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, i надає
разом із заявою про застосування пільги відповідні підтверджуючі документи,
то він у своїй заяві посилається на абзац «д» пп. 6.7.2 п. 6.7 ст. 6
Закону.
Громадяни, які на дату набрання чинності Законом (на 1 січня 2004 р.)
вже отримували від працедавця за місцем роботи, де ведеться трудова
книжка, дохід у вигляді заробітної плати, відповідно до положень пп.
6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону набувають право отримувати пільгу без подання
заяви про її застосування.
При прийнятті платником податку рішення про зміну місця отримання (застосування)
пільги або у разі втрати права на її отримання він подає працедавцю
за попереднім місцем застосування пільги Заяву про відмову від застосування
податкової соціальної пільги (за текстом — заява про відмову від пільги).
Заява про відмову від пільги не подається, якщо платник податку припиняє
трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав, а також у
випадках, визначених у абзацах «а» — «д» пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону
(отримання плати за виконання громадських робіт, стипендії, грошового
чи майнового забезпечення чи певних видів заробітної плати).
При порушенні платником податку вимог щодо отримання податкової соціальної
пільги він повинен повністю компенсувати бюджету втрати i виплатити
штраф у розмірі 100% суми такої недоплати.
А саме: право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями
отримання доходу втрачається (починаючи з місяця, в якому мало місце
таке порушення) у разі подання платником податку заяви про застосування
пільги більше ніж одному працедавцю, i відновлюється тільки після самостійного
подання платником усім працедавцям заяви про відмову від пільги та повного
погашення розрахованих працедавцями сум недоплати податку та штрафу
(пп. 6.3.4 п. 6.3 ст. 6 Закону).
Усі випадки отримання заяв про застосування пільги та заяв про відмову
від пільги працедавець відображає у складі податкової звітності.
Податкові органи інформують платників податку про наявність випадків
застосування податкової соціальної пільги, а саме: про наявність порушень
платником норм пп. 6.3.1 п. 6.3 ст. 6 Закону, тобто якщо дані аналізу
податкової звітності чи результати документальних перевірок свідчать
про отримання платником податку податкової соціальної пільги протягом
будь-якого податкового місяця більше ніж за одним місцем нарахування
(виплати) доходу у вигляді заробітної плати.
Процедуру інформування державним податковим органом платників про наявність
порушень ними порядку отримання пільги визначено в Порядку інформування,
затвердженому наказом ДПА України від 30.09.2003 р. № 461. Цим же наказом
затверджено Форму повідомлення про наявність порушень застосування податкової
соціальної пільги та зразок реєстру повідомлень про наявність порушень
застосування пільги.