Наказом ДПА України від 30.09.2003 р. № 466 «Про внесення змін до податкової
звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Мін’юсті України
22.10.2003 р. за № 964/8285 (далі — наказ № 466), внесено зміни як до
форми податкової декларації, так i до Порядку заповнення та подання
податкової декларації з податку на додану вартість (далі — Порядок).
Зазначений наказ не погоджувався з Комітетом Верховної Ради України
з питань фінансів та банківської діяльності, оскільки норма Закону України
від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі — Закон
№ 2181-III), яка передбачає таке погодження, а саме пп. «ї» пп. 4.4.2
п. 4.4 ст. 4, набирає чинності з 1 січня 2004 р., якщо більш короткі
терміни не будуть визначені законами з питань оподаткування. Закон України
від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами
та доповненнями; далі — Закон № 168/97-ВР) такої норми не містить.
Зазначені зміни пов’язані в основному зі зміною порядку виправлення
помилок, визначеного Законом № 2181-III.
Виходячи з норм, встановлених п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-III, платник
податку в разі самостійного виявлення помилки, що міститься в раніше
поданій ним податковій декларації, може виправити цю помилку одним із
двох способів:
або подати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку
з виправленням самостійно виявлених помилок. Наказом № 466 затверджено
форму уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку
з виправленням самостійно виявлених помилок та форму уточнюючого розрахунку
податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених
помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої)). При
цьому необхідно звернути увагу на те, що при заповненні відповідних
рядків уточнюючого розрахунку суми, які не були враховані в декларації
того звітного періоду, за який виправляються помилки, в уточнюючому
розрахунку відображаються зі знаком «+», а суми, які були зайво враховані,
— зі знаком «–»;
або зазначити уточнені показники у складі декларації з ПДВ за будь-який
наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно
виявлені. Для таких цілей у формах податкових декларацій передбачено
окремі рядки — 8.1 та 16.1.
Необхідно звернути увагу, що виправлення помилки, яка призвела до заниження
податкового зобов’язання, шляхом включення відповідних показників до
податкової декларації може бути здійснено лише у складі декларації,
яка подається за наступний податковий період (п. 17.2 ст. 17 Закону
№ 2181-III).
Для відображення суми штрафу, нарахування якого передбачено п. 17.2
ст. 17 Закону № 2181-III, як у податкових деклараціях, так i в уточнюючих
розрахунках передбачено окремі рядки. При нарахуванні таких штрафів
слід звернути увагу на те, що штраф не нараховується, якщо:
зменшується сума, заявлена до відшкодування з бюджету, але не відшкодована;
збільшення раніше нарахованої суми, що підлягала сплаті до бюджету,
не призводить до недоплати;
здійснюється виправлення помилок за операціями, на які поширюються норми
пунктів 11.12 (абзацу дванадцятого), 11.21, 11.29, 11.35 ст. 11 Закону
№ 168/97-ВР;
платником податку після подачі декларації за звітний період до закінчення
граничного строку подання декларації за такий самий період подається
нова декларація з виправленими показниками.
Водночас слід зазначити, що при самостійному донарахуванні суми податкових
зобов’язань адміністративні штрафи не накладаються (п. 17.2 ст. 17 Закону
№ 2181-III).
Форми декларацій з ПДВ також доповнено новими рядками 8.2, до яких повинні
включатися суми ПДВ, пов’язані з нецільовим використання товарів, ввезених
у пільговому режимі. Наприклад, суб’єкти підприємницької діяльності,
які для реалізації інвестиційних проектів ввезли на митну територію
України товари без сплати ПДВ (згідно з указами Президента України та
законами України щодо запровадження спеціального режиму інвестиційної
діяльності на територіях пріоритетного розвитку), але використали такі
товари не для реалізації інвестиційного проекту, а на інші цілі, суми
ПДВ по таких операціях вказують у рядку 8.2 декларації (з урахуванням
відповідних положень нормативно-правових актів). До того ж декларації
доповнено рядками 26.2 (декларація за повною формою) та 25.2 (декларація
/скорочена/), в яких відображаються суми пені за операції, зазначені
в рядку 8.2 (за умови встановлення відповідними актами норм щодо нарахування
пені).
Для відображення сум коригування податкових зобов’язань податкового
кредиту в інших випадках (наприклад, відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону
№ 168/97-ВР) форми податкових декларацій доповнено рядками 8.3 та 16.2
відповідно.
Слід зазначити, що, як i раніше, в разі заповнення рядків 8 та 16 декларацій
обов’язковим є подання Розрахунку коригувань сум ПДВ.
Враховуючи те, що згідно з чинним законодавством (абзац дванадцятий
п. 11.12, пункти 11.21, 11.29, 11.35 ст. 11 Закону № 168/97-ВР) існує
категорія платників, які суми ПДВ, визначені до сплати в бюджет, до
бюджету не сплачують, а залишають у своєму розпорядженні для цільового
використання, до форми декларації (скороченої) та до уточнюючого розрахунку
до такої декларації включено відповідні рядки.
Форми декларацій доповнено також новими рядками, в яких відображаються
такі операції:
1.1 — передача товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника для
невиробничого використання, витрати на яке не належать до валових витрат
виробництва (обігу) i не підлягають амортизації, база оподаткування
яких визначається відповідно до п. 4.2 ст. 4 Закону № 168/97-ВР;
1.2 — ліквідація основних фондів за рішенням платника, база оподаткування
яких визначається згідно з п. 4.9 ст. 4 Закону № 168/97-ВР;
2.1.2 — експорт робіт (послуг).
Необхідно відзначити, що до п. 5.4 Порядку включено абзац, в якому вказано,
що якщо платником у звітному періоді при ввезенні товарів на митну територію
України видано більше одного векселя на суму ПДВ, то до декларації цим
платником подається довідка (перелік) довільної форми, засвідчена підписом
бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник — фізична
особа), в якій зазначаються суми податку та терміни погашення кожного
векселя. Таким записом не запроваджено нову процедуру, а лише зафіксовано
те, що i раніше було зазначено в рядку 6 декларації.
Слід наголосити, що відповідно до абзацу першого пп. 4.1.2 п. 4.1 ст.
4 Закону № 2181-III податкові декларації повинні прийматися податковим
органом без попередньої перевірки зазначених у них показників. Водночас
зареєстровані у податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають
камеральній перевірці (відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 вказаного
Закону камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим
органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях,
без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків). За
результатами камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ складається
акт (за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку).
На суму ПДВ, донараховану за результатами камеральної перевірки (збільшення
суми, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником
податку до бюджету, та/або зменшення суми, що за результатами звітного
періоду підлягає відшкодуванню платнику податку з бюджету), виписується
податкове повідомлення (податкове повідомлення-рішення). Необхідно звернути
увагу, що Розпорядження про внесення змін у визначену платником суму
податку, яка підлягає нарахуванню (виписка якого була передбачена абзацом
четвертим п. 7.4 Порядку), не виписується.
Слід зупинитися ще на одному пункті змін, який стосується визначення
податкового (звітного) періоду. Звітний (податковий) період встановлюється
в порядку, визначеному п. 7.9 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, i може дорівнювати
одному календарному місяцю або одному календарному кварталу залежно
від обсягу оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг)
за попередній календарний рік. При цьому платник податку, який має обсяг
оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) менший, ніж
7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, при виборі податкового
(звітного) періоду повинен за один місяць до початку календарного року,
тобто не пізніше 30 листопада (а в поточному році — до 28 листопада,
оскільки 29 та 30 листопада є вихідними днями) подати до податкової
інспекції (адміністрації) заяву про встановлення обраного ним податкового
періоду (за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку). Змінами до Порядку,
затвердженими наказом № 466, визначено, що неподання платником, якому
раніше за його заявою вже було встановлено податковий (звітний) період,
указаної вище заяви прирівнюється до його рішення залишити податковий
період незмінним.
Насамкінець слід звернути увагу, що п. 5 Прикінцевих положень Закону
України від 20.02.2003 р. № 550-IV «Про внесення змін до Закону України
від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено,
що до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які наберуть чинності
з податкового періоду, наступного за податковим періодом, в якому відбулося
їх оприлюднення, діють форми декларацій (розрахунків), які мали чинність
до такого визначення. З урахуванням зазначеного податкову звітність
з ПДВ за формами, затвердженими наказом № 466, платники цього податку,
яким встановлено місячний податковий період, зобов’язані подавати за
листопад поточного року, а платники, яким встановлено квартальний податковий
період — за четвертий квартал поточного року.