На сьогодні до 30% податкових надходжень до державного бюджету забезпечується
за рахунок застосування заходів стягнення податкового боргу, передбачених
чинним законодавством i насамперед нормами Закону України від 21.12.2000
р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Працівники підрозділів стягнення податкового боргу не лише забезпечують
стягнення податків i зборів (обов’язкових платежів), а й здійснюють
заходи з погашення заборгованості до Пенсійного фонду, Фонду соціального
страхування, а також заборгованості суб’єктів господарювання за неповернуті
іноземні кредити та державні позички.
При цьому безпосередню роботу з платниками податків, які мають заборгованість
перед бюджетом, здійснюють податкові керуючі, на яких відповідно до
вимог вищезазначеного Закону покладено цілий ряд специфічних функцій,
пов’язаних із збереженням та контролем за відчуженням активів, які перебувають
у податковій заставі, вилученням та реалізацією майна боржників у рахунок
погашення податкового боргу, взаємодією із судовими органами та органами
державної виконавчої служби, виявленням та розшуком прихованих активів,
які можуть стати джерелом погашення заборгованості, попередженням проявів
фіктивного банкрутства тощо.
Таким широким колом повноважень i такою мірою відповідальності не наділено
жодних інших працівників податкової служби, а їх завантаженість за два
з половиною роки збільшилася втричі.
З набранням чинності Законом № 2181-III податковими керуючими підприємств-боржників
призначалися не тільки цивільні працівники підрозділів примусового стягнення,
а й працівники підрозділів оперативних заходів по скороченню податкового
боргу податкової міліції, причому співробітників податкової міліції
закріплювали переважно за великими проблемними боржниками.
Однак починаючи з грудня 2002 р. податкових керуючих з числа співробітників
підрозділів оперативних заходів по скороченню податкового боргу податкової
міліції, не передбачивши можливих наслідків, вивільнили від цих обов’язків.
Це призвело, з одного боку, до збільшення завантаженості цивільних працівників
та погіршення показників їх роботи, а з іншого — лише до збільшення
кількості порушених кримінальних справ без істотного поповнення державного
бюджету.
Тому з метою поліпшення роботи підрозділів стягнення органів державної
податкової служби щодо погашення податкового боргу великих боржників,
які використовують різні схеми виведення коштів та майнових активів,
що перебувають у податковій заставі, з-під контролю податкових органів,
здійснюють незаконне їх відчуження та інші порушення податкового законодавства,
наказом ДПА України від 14.10.2003 р. № 485 керівникам органів державної
податкової служби на місцях дозволено, у разі необхідності, призначати
працівників підрозділів оперативних заходів по скороченню податкового
боргу податкової міліції податковими керуючими діючих підприємств, податковий
борг яких перевищує 1 млн. грн. та які протягом трьох звітних періодів
не розраховуються з бюджетом або ухиляються від сплати податкового боргу
та стосовно посадових осіб яких порушено кримінальні справи.
Таким чином, працівники податкової міліції призначатимуться податковими
керуючими лише за проблемними боржниками, які в установлені законодавством
терміни не виконують своїх податкових зобов’язань i продовжують накопичувати
податковий борг.
Оцінка роботи податкових керуючих, у тому числі працівників податкової
міліції, відповідно до вимог зазначеного наказу здійснюватиметься не
за кількістю виявлених правопорушень, а за сумами надходжень до бюджетів
усіх рівнів, які надійшли за рахунок скорочення податкового боргу конкретних
суб’єктів підприємницької діяльності, за якими вони закріплені.