Підпунктом 8.4.8 п. 8.4 ст. 8 Закону № 334/94-ВР передбачено: якщо
з не залежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина)
зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений
відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози
чи неминучої їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку
в звітному періоді, в якому виникають такі обставини, не змінює балансову
вартість груп 2, 3 i 4 стосовно основних фондів цих груп.
У разі коли страхова організація компенсує платнику втрати, пов’язані
з виникненням обставин, визначених у пп.8.4.8 цього пункту, платник
податку в податковий період, на який припадає така компенсація, зменшує
балансову вартість відповідної групи основних фондів на суму компенсації
за основні фонди груп 2,3 i 4.
Підпунктом 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону № 334/94-ВР визначено, що датою
збільшення валового доходу вважається або дата зарахування коштів на
банківський рахунок платника податку, або дата фактичного надання результатів
робіт (послуг) платником податку.
З огляду на норми страхового законодавства (ст. 28 Закону № 85/96-ВР),
фактично наданими страхові послуги можливо вважати за умов, зокрема,
коли термін дії договору страхування закінчився або страховиком виконано
зобов’язання перед страхувальником у повному обсязі.
Страхова компанія, визнавши, що подія, яка призвела до загибелі або
пошкодження майна, є страховим випадком, протягом п’яти — десяти днів
з моменту отримання заяви від страхувальника повинна скласти страховий
акт, зазначити в ньому факт, причини та наслідки страхового випадку,
а також визначити розмір матеріального збитку.
Після розрахунків матеріального збитку страховик складає розрахунок
розміру страхового відшкодування, який є додатком до страхового акта.
Таким чином, дата складання страхового акта є датою зменшення балансової
вартості відповідної групи основних фондів на суму одержаного від страховика
страхового відшкодування за основні фонди груп 2 — 4.