• Дохід, отриманий резидентом Латвії на території України

Згідно з пп. 2.1.2 п. 2.1 ст. 2 Закону № 334/94-ВР платниками податку із числа нерезидентів є фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України.
Відповідно до п. 13.2 ст. 13 зазначеного Закону резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від здійснення господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 — 13.6, зобов’язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15% від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Відсотки, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі відсотки за борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом, є одним з видів доходів з джерелом їх походження з України відповідно до абзацу «а» п. 13.1 ст. 13 Закону № 334/94-ВР.
У разі якщо міжнародною угодою, ратифікованою Верховною Радою України, встановлено інші правила оподаткування, ніж ті, що передбачено цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору (п. 18.1 ст. 18 Закону № 334/94-ВР).
Конвенція між урядом України й урядом Латвії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід i на майно набрала чинності 21.11.96 р.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Конвенції відсотки, що виникають в одній Договірній Державі i сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися у цій другій Державі.
Проте відповідно до п. 2 ст. 11 Конвенції такі відсотки можуть також оподатковуватися у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, i відповідно до законодавства цієї держави, але якщо одержувач фактично має право на відсотки, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10% від загальної суми відсотків.
Вищезазначені положення дають змогу оподатковувати відсотки у Латвії — проте залишають право стягувати податок в Україні, якщо це передбачено її чинним законодавством, обмежене ставкою податку, зазначеною у п. 2 цієї статті (10% замість 15% згідно з чинним законодавством України). У п. 1 визначено загальний принцип оподаткування відсотків країною резиденції отримувача доходу i не надано платнику податку ні права вибору країни для здійснення сплати податку (Україна або Латвія), ні виключного права оподаткування на користь країни резиденції. Натомість у п. 2 надано Україні першочергове право оподаткування відсотків.
Таким чином, відсотки, що сплачуються юридичною особою — резидентом України компанії — резиденту Латвії, повинні оподатковуватися в Україні за ставкою 10% відповідно до п. 2 ст. 11 Конвенції.
Порядок № 470 надає право безпосередньо застосовувати норми i ставки, викладені у міжнародних договорах.
Крім того, за наявності банку — резидента Латвії у міжнародному каталозі «International Bank Identifier Code» відповідно до п. 5 Порядку № 470 підтвердження факту, що зазначений банк є резидентом Латвії, для застосування норми п. 2 ст. 11 Конвенції не потрібне.