З метою обчислення податку на прибуток термін «кредит» визначено як
кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами
у користування юридичним або фізичним особам на визначений термін та
під процент. Кредит розподіляється на фінансовий, товарний, інвестиційний
податковий та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики
(п. 1.11 ст. 1 Закону № 334/94-ВР).
Відповідно до пп. 1.11.1 п. 1.11 ст. 1 Закону № 334/94-ВР фінансовий
кредит — кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим
як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента,
або резидентами i нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових
установ згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами
або їх офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями
та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній
особі на визначений термін, для цільового використання та під процент.
Правила надання фінансових кредитів встановлюються Нацбанком України
(стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України
(стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.
Пунктом 7.9 ст. 7 Закону № 334/94-ВР встановлено окремий порядок оподаткування
операцій з борговими вимогами та зобов’язаннями, відповідно до пп. 7.9.1
якого не включаються до валового доходу i не підлягають оподаткуванню
кошти або майно, залучені платником податку у зв’язку з отриманням ним
фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів, а також поверненням основної
суми фінансових кредитів, наданих платником податку іншим особам-дебіторам.
Не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку
у зв’язку з поверненням ним основної суми кредиту іншим особам-кредиторам,
а також з наданням кредиту іншим особам-дебіторам (пп. 7.9.2 п. 7.9
ст. 7 Закону № 334/94-ВР).
Отже, підприємство при отриманні фінансового кредиту, що відповідає
визначенню, встановленому пп. 1.11.1 п. 1.11 ст. 1 Закону № 334/94-ВР,
до складу валового доходу не включає суми такого кредиту, а при його
поверненні не збільшує суми своїх валових витрат.
У випадку коли надавач коштів не підпадає під визначення кредитної установи,
вищезазначений порядок не застосовується.