Види аудиторських перевірок
Під час проведення перевірок аудитори зобов’язані керуватися Національними
нормативами аудиту (далі — ННА) i Міжнародними стандартами аудиту (далі
— МСА). Цими документами встановлено вимоги до планування аудиту, його
проведення i документування.
Відповідно до ННА 1 «Вимоги національних нормативів аудиту» аудиторські
перевірки поділяються на перевірки з метою підтвердження достовірності
фінансової звітності й операційні перевірки, що є супутньою послугою.
Під час проведення операційної перевірки аудитор зобов’язаний провести
перевірки за окремими питаннями згідно з домовленістю з клієнтом. Узгоджені
між клієнтом i аудитором процедури перевірки здійснюються з метою задоволення
інтересів клієнта щодо дослідження інформації з окремих питань. Згідно
з МСА 120 «Концептуальна основа міжнародних стандартів аудиту» до супутніх
послуг належать огляди, узгоджені процедури i підготовка інформації.
Узгоджені процедури — процедури, узгоджені аудитором, суб’єктом господарювання
i відповідними третіми сторонами.
Завдання аудиту фінансової звітності досить чітко визначено МСА 200
«Мета i загальні принципи аудиту фінансової звітності» i ННА 3 «Мета
i загальні принципи аудиту фінансової звітності».
Під час виконання узгоджених процедур (операційного аудиту) аудитор
має керуватися МСА 920 «Завдання з виконання узгоджених процедур щодо
фінансової інформації» i дотримуватися Кодексу етики професійних бухгалтерів,
виданого Міжнародною федерацією бухгалтерів. МСА 920 установлено вимоги
до планування, документування, проведення процедур, одержання доказів
i складання звітності за результатами виконання узгоджених процедур.
Операційний аудит у кожному конкретному випадку переслідує певні цілі.
Для якісного виконання такої перевірки дуже важливо перед початком роботи
домовитися про всі питання перевірки із замовником. Саме тому доцільно
одержати від клієнта лист-заявку, в якому має бути відображено цілі
перевірки, період, що перевіряється, форму подання звіту, місце i терміни
проведення перевірки. Потім слід надіслати на адресу підприємства лист-згоду
i перелік документів, необхідних для здійснення перевірки. Лише після
укладання договору можна приступати до планування.
Планування аудиту
При плануванні аудиторської перевірки аудитор керується нормами ННА
9 «Планування аудиту», 10 «Знання бізнесу клієнта», 16 «Аналітичні операції»
i МСА 300 «Планування», 310 «Знання бізнесу», 520 «Аудиторські процедури».
Планування будь-якої аудиторської перевірки має властиві лише йому особливості.
Весь процес планування поділяється на три стадії:
попереднє планування;
складання загального плану;
розробка програми аудиту.
Попереднє планування аудиторської перевірки грунтується на вивченні
підприємства, що має бути перевірено. Знання про бізнес клієнта дуже
важливі. Необхідно одержати інформацію:
про економічні умови функціонування компанії;
про зміни у податковій сфері. Інформація такого роду безперервно вивчається
аудиторами;
про галузеві умови. Ознайомитися з галуззю клієнта можна за допомогою
бесід з попереднім аудитором, консультацій з персоналом підприємства,
вивчення необхідної інформації у спеціалізованих засобах масової інформації;
про персонал;
про продукцію, методи виробництва i фінансування.
Зразок програми вивчення бізнесу клієнта подано на стор. 59.
За результатами вивчення бізнесу клієнта складається план перевірки.
Найповнішим є план аудиту фінансової звітності. Приблизний зразок загального
плану подано на стор. 59.
План операційного аудиту, безумовно, включає лише розділи, необхідні
для виконання узгоджених із замовником процедур, тобто аудит яких визначено
листами i договором.
Особливості аудиту автозаправних станцій
При плануванні аудиту автозаправних станцій слід врахувати особливості
їхньої організації та функціонування. Це потрібно як для обов’язкового
аудиту, так i для операційного. Спеціальні вимоги до функціонування
автозаправних станцій регламентуються такими документами:
Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджені постановою
№ 1442;
Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску
та обліку нафти i нафтопродуктів на підприємствах i організаціях України,
затверджена наказом № 81/38/101/235/122;
Правила обов’язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів, затверджені
наказом № 19;
Перелік продукції, що підлягає обов’язкової сертифікації в Україні,
затверджений наказом № 498.
Складання програми аудиту
Не менш важливим документом у процесі планування є програма аудиту,
що, по суті, містить набір інструкцій для асистентів аудитора, які виконують
аудиторську перевірку. Крім того, програма є також засобом контролю
за належним виконанням роботи.
Теоретично можливе складання загальної програми з усіх розділів аудиту.
Саме такі програми складаються, як правило, під час планування операційних
перевірок, що охоплюють невелике коло питань. Якщо збір аудиторських
свідчень здійснюється декількома співробітниками, то програми доцільно
складати за кожним розділом аудиту.
Якщо план аудиторської перевірки АЗС може не дуже відрізнятися від запропонованого
зразка, то програми містять більше відмінностей. Особливу увагу слід
приділити плануванню перевірки організаційних питань, обліку надходження
i відпуску ПММ.
Бухгалтерський облік i оподаткування торгівлі нафтопродуктами на АЗС
не мають істотних відмінностей від таких торгівлі іншими товарами, тому
нижче подано перелік лише процедур, що є специфічними:
Бланки. PDF (24 kb)