Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 334/94-ВР нематеріальний актив
— це об’єкт інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також
інші аналогічні права, визнані в порядку, встановленому відповідним
законодавством, об’єктом права власності платника податку.
Згідно з п. 14 ПБО 8 первісною вартістю нематеріальних активів, внесених
до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками
(учасниками) підприємства їх справедлива вартість.
Абзацом другим пп. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону № 334/94-ВР визначено,
що до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються
операції із включення таких основних фондів та нематеріальних активів
до статутного фонду такої іншої особи, з подальшим включенням основних
фондів до відповідних груп.
Відповідно до пп. 8.3.9 п. 8.3 ст. 8 Закону № 334/94-ВР для амортизації
нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний
окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи
з його первісної вартості з урахуванням індексації згідно з пп. 8.3.3
цієї статті протягом строку, який визначається платником податку самостійно,
виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів
або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної
експлуатації.
Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю
нематеріального активу нульового значення.
Таким чином, у податковому обліку амортизації підлягає справедлива вартість
нематеріальних активів у вигляді прав на використання майна та фірмових
назв.