Спрощену систему оподаткування, обліку та звітності запроваджено з
метою державної підтримки малого підприємництва.
Відповідно до ст. 6 Указу № 727/98 суб’єкт малого підприємництва — юридична
особа замість ряду податків i зборів (обов’язкових платежів) сплачує
єдиний податок за ставкою 6 або 10 відсотків суми виручки від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг).
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається
сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий
рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів,
робіт, послуг).
Суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи, які перейшли на
спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати
інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію (виконання робіт,
послуг), крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами (Указ
№ 727/98).
Отже, підприємство для оподаткування єдиним податком повинно враховувати
всі кошти, отримані на розрахунковий рахунок та в касу від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг).
Крім того, згідно зі ст. 48 Закону № 2905-III заборонено здійснення
розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, в тому числі шляхом взаємозаліку,
застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних
платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов’язаних
з державним боргом України.
Таким чином, суб’єкт малого підприємництва — юридична особа, який працює
за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності зі сплатою
єдиного податку, не має права застосовувати інший спосіб розрахунків,
у тому числі й проведення заліку з бюджетом за використану електроенергію,
крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.