Відповідно до ст. 1 Указу № 727/98 виручкою від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом
підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу
за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Тобто при визначенні виручки застосовується касовий метод її обчислення,
за яким враховуються всі надходження коштів на розрахунковий рахунок
та в касу суб’єкта малого підприємництва. Крім того, згідно з Порядком
ведення Книги обліку доходів i витрат суб’єкта малого підприємництва
— юридичної особи, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку
та звітності, затвердженим наказом № 554, в дохідній частині Книги відображаються
всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу суб’єктом
малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг),
майна, включаючи основні фонди, які належать суб’єкту малого підприємництва
й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи
та виручку від іншої реалізації.
Отже, у разі надходження на розрахунковий рахунок підприємства коштів
з бюджету на покриття збитків або на поточні витрати (в тому числі трансферти
з районного бюджету на виплату заробітної плати) ці кошти мають включатися
підприємством до бази оподаткування єдиним податком.
Водночас суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи сплачують
єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий
рахунок відділень Держказначейства України.
Відділення Держказначейства України наступного дня після надходження
коштів перераховують із суми єдиного податку:
до Пенсійного фонду України — 42%;
на обов’язкове соціальне страхування — 15% (у тому числі до Державного
фонду сприяння зайнятості населення — 4%) для відшкодування витрат,
які здійснюються відповідно до законодавства у зв’язку з тимчасовою
втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням
(ст. 3 Указу № 727/98).