На сьогодні законодавчим актом, що регулює порядок оподаткування доходів
громадян, у тому числі від надання адвокатських послуг, та порядок подання
ними декларацій, є Декрет № 13-92, яким з 1 січня 1993 р. запроваджено
єдиний принцип оподаткування особистих доходів громадян на основі обчислення
прибуткового податку з їх сукупної річної суми.
Статтею 2 вищезазначеного Декрету встановлено, що об’єктом оподаткування
у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний
оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних
сукупних оподатковуваних доходів), одержаний як в натуральній, так i
в грошовій формі (національній або іноземній валюті) з різних джерел
як на території України, так i за її межами.
Справляння прибуткового податку з громадян провадиться підприємствами,
установами, організаціями i фізичними особами — суб’єктами підприємницької
діяльності залежно від того, за місцем основної чи не за місцем основної
роботи виплачується громадянам дохід. Особливості оподаткування доходів
громадян протягом календарного року визначено відповідними розділами
Декрету № 13-92. Зокрема, порядок оподаткування доходів, одержуваних
громадянами за місцем основної роботи, визначено статтями 8 i 9 (розділ
II) цього Декрету.
Так, справляння (обчислення) прибуткового податку із сукупного місячного
(річного) оподатковуваного доходу, одержуваного громадянами за місцем
основної роботи (до складу якого включається також гонорар чи винагорода,
якщо вона виплачується громадянам за місцем їх основної роботи), здійснюється
за шкалою ставок прогресивного оподаткування, встановлених Указом № 519/94.
Доходами, одержаними за місцем основної роботи (служби, навчання), вважаються
доходи, одержані від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб
суб’єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові
відносини, за умови обов’язкового ведення в цьому місці трудової книжки
i проведення відрахувань до фонду соціального страхування (ст. 8 Декрету
№ 13-92). Під час виплати громадянам доходів за місцем основної роботи
їм протягом календарного року надаються пільги щодо сплати прибуткового
податку.
Доходи громадян, одержані протягом року не за місцем основної роботи,
в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних
на основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру,
підлягають оподаткуванню прибутковим податком у джерела виплати за ставкою
20 відсотків від суми виплати (п. 3 ст. 7 Декрету).
Про виплачені громадянам доходи не за місцем основної роботи, підприємства,
установи, організації i фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності,
які провадять виплати зазначених доходів, зобов’язані протягом 15 календарних
днів за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу надіслати
до податкових органів за місцем державної реєстрації відомості про нараховані
та виплачені суми доходів i суми утриманих з них податків (статті 12,
19, розділ III Декрету № 13-92).
Після закінчення календарного року громадяни, які протягом року одержували
названі доходи, зобов’язані у строки, визначені законом (до 1 квітня),
подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму
сукупного доходу, одержаного як за місцем основної, так i не за місцем
основної роботи, для обчислення прибуткового податку за сукупним річним
доходом, виходячи з вимог єдиного принципу оподаткування особистих доходів
громадян — за сукупним річним доходом.
Податкові органи, здійснюючи перерахунок податку за сукупним річним
доходом, надають у відповідних випадках громадянам пільги щодо його
сплати, визначають суму податку із сукупного річного оподатковуваного
доходу, яка підлягає сплаті або поверненню громадянину.
За особливостями діяльності доходи приватних нотаріусів, адвокатів (від
здійснення індивідуальної адвокатської діяльності) та осіб, які систематично
провадять незалежну професійну діяльність, як i інші доходи, не передбачені
розділами II та III Декрету № 13-92 як об’єкт оподаткування, підлягають
оподаткуванню згідно з розділом IV (статті 13, 14) цього Декрету.