Порядок оподаткування доходів громадян, які мають постійне місце проживання
в Україні, та надання їм пільг щодо сплати прибуткового податку регулюється
Декретом № 13-92. Об’єктом оподаткування є сукупний оподатковуваний
дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних
доходів), одержаний з різних джерел, як у грошовій, так i в натуральній
формі, національній або іноземній валюті, в тому числі i у вигляді орендної
плати за здані в оренду земельні частки (паї), оскільки доходи, що виплачуються
громадянам як не за місцем основної роботи за договором оренди земельної
частки (паю), не звільняються від оподаткування.
Особливості оподаткування доходів громадян протягом календарного року
визначено у відповідних розділах Декрету, зокрема порядок оподаткування
доходів, одержуваних громадянами не за місцем основної роботи, визначено
статтями 11 i 12 Декрету № 13-92.
Згідно зі ст. 11 цього Декрету доходи громадян, одержувані ними від
підприємств, установ, організацій i фізичних осіб — суб’єктів підприємницької
діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом,
за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів
підряду та інших договорів цивільно-правового характеру, та доходи фізичних
осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за
місцем основної роботи (служби, навчання) одержують доходи від здійснення
підприємницької діяльності, підлягають оподаткуванню у джерела виплати
за ставкою 20 відсотків відповідно до п. 3 ст. 7 Декрету № 13-92. До
таких доходів відносяться i доходи, одержувані громадянами, у тому числі
пенсіонерами та іншими категоріями громадян, не за місцем основної роботи
i за договорами оренди земельних ділянок, часток (паїв).
У разі виплати громадянам таких доходів під час визначення оподатковуваного
доходу у джерела виплати з такого доходу не виключається сума встановленого
чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму й не надаються пільги,
передбачені чинним законодавством та визначені ст. 6 Декрету № 13-92.
Пільги у вигляді зменшення сукупного оподатковуваного доходу громадян
на відповідну кількість неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
передбачені у пунктах 1, 2, 3 i 4 ст. 6 зазначеного Декрету, протягом
календарного року поширюються на доходи, одержувані громадянами за місцем
основної роботи (служби, навчання). Доходами, одержаними за місцем основної
роботи, вважаються доходи, одержані від підприємств, установ, організацій
та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин
має трудові відносини за умови обов’язкового ведення в цьому місці трудової
книжки i провадження відрахувань до фонду соціального страхування.
Щодо пільг для пенсіонерів, які одержують у визначених пенсійним законодавством
розмірах пенсії (державні пенсії не є об’єктом оподаткування згідно
з пп. «в» п. 1 ст. 5 Декрету № 13-92) та водночас одержують доходи за
договорами оренди земельних ділянок, часток (паїв) як не за місцем основної
роботи, то такі пенсіонери мають право на пільгу у вигляді зменшення
їхнього сукупного оподатковуваного доходу на один неоподатковуваний
мінімум (п. 1 ст. 6 цього Декрету), яка надається таким громадянам податковими
органами після закінчення календарного року під час проведення річних
перерахунків прибуткового податку за сукупним річним доходом на підставі
поданої (до 1 квітня) до податкової інспекції за місцем проживання такими
громадянами декларації (ф. № 1) про суму одержаного у звітному році
доходу.
Під час обчислення податковими органами річної суми податку з оподатковуваного
доходу виключаються встановлений чинним законодавством неоподатковуваний
мінімум на дату обчислення податку i, у відповідних випадках, суми пільг,
передбачені ст. 6 Декрету № 13-92, а також враховується сума податку,
утриманого у джерела виплати доходу.
Перерахунок прибуткового податку з громадян за сукупним річним доходом
податкові органи провадять протягом двох календарних місяців, наступних
за місяцем, у якому подано декларацію. За наслідками перерахунку надміру
утримана сума прибуткового податку з громадян підлягає поверненню громадянину
(пенсіонеру) не пізніше одного місяця після проведення остаточного розрахунку,
а додатково нарахована сума — підлягає сплаті ним до бюджету не пізніше
одного місяця з дня одержання повідомлення податкового органу.