Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності
на сьогодні регулюється Указом № 727/98.
Для фізичних осіб — суб’єктів малого підприємництва ставки єдиного податку
для самостійного здійснення підприємницької діяльності встановлюються
місцевими радами у фіксованому розмірі, залежно від виду діяльності,
в межах від 20 до 200 грн. на місяць (ст. 2 Указу № 727/98). У разі
коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням
найманої праці або за участю в підприємницькій діяльності членів його
сім’ї, ставка єдиного податку для такого платника єдиного податку збільшується
на 50 відсотків за кожну найману особу та за кожного члена сім’ї.
Статтею 2 Указу № 727/98 визначено, що фізична особа — суб’єкт підприємницької
діяльності сплачує єдиний податок щомісяця на окремий рахунок відділень
Держказначейства України, які наступного дня після надходження коштів
перераховують суми єдиного податку в таких розмірах:
до місцевого бюджету — 43%;
до Пенсійного фонду України — 42%;
на обов’язкове соціальне страхування — 15% (у тому числі до Державного
фонду сприяння зайнятості населення — 4%) для відшкодування витрат,
які здійснюються відповідно до законодавства в зв’язку з тимчасовою
втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.
Розмежування та перерахування коштів до місцевих бюджетів та позабюджетних
фондів здійснюють органи Держказначейства України за місцем реєстрації
суб’єкта підприємницької діяльності, який сплачує єдиний податок, згідно
з Порядком № 107.
Розподіл суми єдиного податку суб’єктів малого підприємництва між держбюджетом,
місцевими бюджетами, Пенсійним фондом України, фондами соціального страхування
у співвідношенні, встановленому Указом № 727/98, здійснюють відділи
розмежування та оперативно-аналітичного обліку державних доходів територіальних
відділень.