|
• Визначення об’єкта плати за земельну ділянку
|
ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ
Територія підприємства становить 87,5 га,
з них 19,8 га займає під’їзна залізнична колія та 67,7 га
— землі виробничого призначення. З 67,5 га площі — 8,5 га
займають технологічні дробарні та розробка кар’єру. За 67,5
га землі підприємство сплачує податок як за землі виробничого
призначення, хоча у виробництві задіяно 8,5 га землі, а решта
у виробництві не використовується , тобто 59 га — це чагарники,
рілля, які сільська рада не хоче вилучати. За яку площу підприємство
повинно сплачувати земельний податок — за ту, яка за нею рахується,
чи за ту, яка використовується для виробничого призначення?
|
|
Згідно зі ст. 5 Закону № 2535-ХІІ об’єктом плати за землю є земельна
ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або
користуванні, у тому числі на умовах оренди. Підставою для нарахування
земельного податку, як встановлено ст. 13 цього Закону, є дані державного
земельного кадастру.
Отже, відповідно до вимог чинного законодавства України власники землі
та землекористувачі повинні сплачувати земельний податок за всю площу
наданих їм земельних ділянок.
Однак Земельний кодекс України визначив, що однією з підстав припинення
права власності чи користування земельною ділянкою є добровільна відмова
від права на неї.
Припинення права власності або права постійного користування землею
здійснюється за заявою власника землі чи землекористувача до відповідного
органу місцевого самоврядування або виконавчої влади (ст. 142 Земельного кодексу), який приймає рішення про припинення такого права.
У даному випадку, якщо сільська рада відмовляє у вилученні земельних
ділянок (при цьому мають бути зазначені причини відмови), то відповідно
до ст. 158 Земельного кодексу спір вирішується у судовому порядку.
|