Останнім часом у платників податків та суб’єктів
зовнішньоекономічної діяльності через відомі проблеми з урожаєм зерна
в Україні виникають такі запитання: чи дозволяється ввезення сировини
(зерна) іноземним замовником на давальницьких умовах для переробки його
на спирт з наступним вивезенням готової продукції (спирту) за межі митної
території України; яким чином здійснюватимуться така переробка i оформлюватимуться
податкові зобов’язання; чи оподатковується частина спирту (готової продукції),
виробленого з давальницької сировини, що передається замовником спиртзаводу-виконавцю
в оплату за послуги; яким чином має забезпечуватися контроль за експортом
(вивезенням) спирту?
Виробляти спирт етиловий, коньячний i плодовий з давальницької сировини
за умови повного вивезення готової продукції за межі митної території
України дозволено лише нерезидентам (ст. 7 Закону № 481/95-ВР).
У разі ввезення товарів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності на
митну територію України нарахування та стягнення акцизного збору під
час митного оформлення давальницької сировини здійснюється з урахуванням
положень Закону № 327/95-ВР та Порядку № 83 (п. 7.4 Положення № 111,
п. 1.5 Порядку № 33).
До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах
належать операції, в яких сировина замовника на конкретному, а також
на заключному етапах переробки є основним матеріалом i її вартість становить
не менше ніж 20% загальної вартості готової продукції. При цьому обов’язковим
є попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини з метою
повернення виробленої з неї готової продукції замовнику. Під час розрахунку
вартості давальницької сировини у вартості готової продукції враховуються
вартість усієї вивезеної (ввезеної) давальницької сировини та витрати
з доставки цієї сировини до виконавця. При цьому давальницька сировина
визначається як сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби,
енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником
(чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або
вивезені за її межі українським замовником для використання у виробництві
готової продукції (Закон № 327/95-ВР, Порядок № 83).
Право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки,
а також на вироблену з неї готову продукцію належить замовнику. Сплата
ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) провадиться українським
виконавцем (суб’єктом господарської діяльності, який здійснює операції
з давальницькою сировиною) шляхом видачі простого векселя податковому
органу за місцезнаходженням виконавця з терміном платежу, що дорівнює
терміну здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більше
ніж на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної ВМД. Сума, зазначена
у векселі, визначається у валюті контракту на здійснення операцій з
давальницькою сировиною.
У цьому випадку виконавцем та векселедавцем може бути лише український
спиртзавод — державне підприємство, що отримав ліцензію на право виробництва
спирту етилового, коньячного або плодового.
Векселедержателем є податковий орган, в якому суб’єкт господарської
діяльності (векселедавець) зареєстрований як платник податків та який
обліковує, відстрочує i здійснює законодавчо передбачені заходи щодо
погашення векселя.
Вексель засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити
до бюджету відповідну суму коштів у порядку та в терміни, визначені
чинними законодавчими актами, i є податковим зобов’язанням, визначеним
самостійно векселедавцем i узгодженим від дня взяття на облік векселя
податковим органом за місцезнаходженням векселедавця. Перший примірник
векселя залишається у податковому органі, другий i третій примірники
векселя, взяті на облік (авізовані) податковим органом, повертаються
суб’єкту господарської діяльності для пред’явлення митним органам та
для власного обліку.
Відповідальність за своєчасність оплати (погашення) векселя (письмового
зобов’язання) несе векселедавець. У разі непогашення векселя (його частки)
у визначені терміни векселедавець зобов’язаний його оплатити. При цьому
на кожний вид мита, податків та зборів виписується окреме платіжне доручення.
Непогашений вексель визнається податковим боргом.
Підставою для митного оформлення давальницької сировини, що ввозиться
на митну територію України, є подання українським виконавцем до митного
органу копії векселя (письмового зобов’язання), авізованого (взятого
на облік) податковим органом за місцезнаходженням виконавця, та копії
зовнішньоекономічного контракту на переробку давальницької сировини.
Під час оформлення ВМД на ній робиться відмітка «Давальницька сировина»
i проставляється код відповідно до класифікатора угод.
Положення про особливості декларування та митного оформлення товарів
відповідно до конкретних митних режимів затверджуються наказами ДМС
України (п. 1.9 Інструкції № 307).
Підставою для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням
давальницької сировини, ввезеної на митну територію України, i вивозиться
з її території, є подання українським виконавцем до митного органу копії
векселя (письмового зобов’язання) та копії ввізної ВМД, а в разі потреби
— i висновку Торгово-промислової палати (ТПП) України або регіональних
торгово-промислових палат про те, що готова продукція вироблена внаслідок
переробки давальницької сировини, вартість якої становить не менше ніж
20% від загальної вартості готової продукції.
Підставою для погашення векселя (письмового зобов’язання) є подання
українським виконавцем до податкового органу за своїм місцезнаходженням
копії вивізної ВМД з відміткою митниці, що здійснила митне оформлення
готової продукції, про фактичне перетинання готовою продукцією митного
кордону України (п. 11 ст. 2 Закону № 327/95-ВР). При цьому проставляння
на вивізних ВМД відміток про фактичне вивезення за межі митної території
України готової продукції (спирту), виробленої з давальницької сировини
іноземного замовника, здійснюється відповідно до Порядку № 163/121.
Згідно з цим Порядком після фактичного вивезення в повному обсязі товарів,
задекларованих у ВМД у режимі експорту, за межі митної території України
митний орган, що здійснював митне оформлення експорту, одержує від митного
органу, в зоні діяльності якого здійснювалося вивезення товарів, повідомлення
про фактичне вивезення товарів за межі митної території України в порядку,
передбаченому наказом № 771. Для отримання експортного (бюджетного)
відшкодування ПДВ суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, який здійснив
операцію з вивезення продукції за межі митної території України, звертається
до митного органу, що здійснив митне оформлення експорту цих товарів,
із заявою про надання підтвердження про фактичне вивезення експортованих
ним товарів за межі митної території України. До заяви додається оригінал
п’ятого основного аркуша («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2
(МД-3), оформленої цим митним органом під час митного оформлення експорту
товарів. За відсутності зауважень та на підставі підтвердження про фактичне
вивезення товарів за межі митної території України в повному обсязі,
одержаного від митного органу, через який здійснювалося вивезення товарів,
митним органом на п’ятому основному аркуші ВМД форми МД-2 (МД-3) вчиняється
запис «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території
України в повному обсязі» та зазначається дата фактичного вивезення.
Цей запис засвідчується підписом відповідальної посадової особи митного
органу й гербовою печаткою митного органу, а п’ятий основний аркуш ВМД
повертається заявнику.
Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним
замовником на митну територію України з урахуванням вимог Закону № 327/95-ВР,
i вивозиться за межі митної території України, не оподатковується вивізним
(експортним) митом та іншими податками i зборами (крім митних зборів),
що справляються у разі експорту товарів, i не підпадає під режим ліцензування
та квотування. При вивезенні підакцизних товарів, вироблених з давальницької
сировини, за межі митної території України акцизний збір не сплачується.
За частину спирту як готової продукції, отриманої як плата за виконану
роботу, український виконавець (спиртзавод) має сплатити ввізне мито,
податки та збори, що справляються під час ввезення товарів (робіт, послуг),
у тому числі акцизний збір за ставками, встановленими Законом № 178/96-ВР
(п. 16 ст. 2 Закону № 327/95-ВР).
Готова продукція, вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним
замовником у порядку та на умовах, передбачених ст. 2 Закону № 327/95-ВР,
може реалізуватися на митній території України лише через зареєстроване
ним в Україні постійне представництво. Однак спирт, вироблений із давальницької
сировини, ввезеної іноземним замовником у порядку та на умовах, передбачених
ст. 2 Закону № 327/95-ВР, не може реалізуватися цим замовником на митній
території України через зареєстроване ним в Україні постійне представництво,
оскільки згідно зі ст. 7 Закону № 481/95-ВР нерезидентам дозволено виробляти
спирт етиловий, коньячний i плодовий з давальницької сировини лише за
умови повного його вивезення за межі митної території України.
Постановою № 610 запроваджено обов’язкові охорону i супроводження перевезень
спирту етилового, що експортується державними підприємствами, на умовах,
визначених Положенням № 699. Зазначене Положення поширюється на транзитне
переміщення алкогольних напоїв i тютюнових виробів з 15 серпня 1996
р. Метою охорони та супроводження товарів є забезпечення їх збереження
та обов’язкової доставки до митниць призначення для завершення митного
оформлення відповідно до законодавства. Охорона та супроводження товарів
здійснюються групами, кількість та склад яких визначаються начальником
відповідного підрозділу митного органу.
При цьому регламентуючими документами ДМС України передбачено, що у
разі перевезення автомобільним транспортом митне оформлення спирту етилового
та лікеро-горілчаних виробів повинно проводитися лише за наявності у
перевізника ліцензії на міжнародні перевезення вантажів та свідоцтва
про допущення транспортного засобу до перевезення вантажів під митними
печатками i пломбами. У разі наявності фактів порушень митного законодавства
перевізником чи експортером зазначеної продукції митне оформлення має
бути зупинено, а транспортний засіб затримано до підтвердження прикордонної
митниці про вивезення попередньої партії вантажу за межі митної території
України. Якщо ці вантажі перевозяться залізничним транспортом, митне
оформлення проводиться лише за наявності підтвердження про доставку
до митниці призначення попередньої партії вантажу з урахуванням термінів
доставки та проходження документів про підтвердження.
Щодо перевезень спирту етилового залізничним транспортом, то наказом
№ 18 затверджено перелік вантажів, які повинні супроводжуватися особовим
складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на
всьому шляху прямування залізницями України, i порядок проведення розрахунків
за супроводження i охорону вантажів особовим складом i засобами відомчої
воєнізованої охорони на залізничному транспорті України. До зазначеного
переліку вантажів увійшли: вино та горілка i лікеро-горілчані вироби,
що перевозяться у критих вагонах та контейнерах, спирт, пиво, вироби
з тютюну та махорки.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.08.98 р. № 708-р підприємствам-виробникам
дозволено відвантажувати на експорт спирт етиловий та алкогольні напої,
що вивозяться за межі України залізничним транспортом, за умови супроводження
цих товарів підрозділами воєнізованої охорони Укрзалізниці.