Найчастіше термін «уцінка» зустрічається в розумінні уцінки товарів,
яка провадиться торгівельними організаціями, що, як правило, асоціюється
з будь-якими неліквідними характеристиками товарної одиниці, зокрема
це стосується застарілих, пошкоджених, таких, що не користуються попитом,
несезонних, неходових, розукомплектованих та інших товарів.
Поряд з цим такий термін широко використовується i в біржовій торгівлі,
оскільки біржі як організаційній формі оптового ринку i елементу його
інфраструктури також властиве проведення торгових операцій.
Крім того, для біржі, яка вважається барометром цін на ринку, зменшення
ціни є майже єдиним дієвим механізмом при аукціонному продажу біржових
товарів, ціни на які не влаштовують потенційних покупців.
Звичайно в процесі аукціонних торгів перемагає той, хто запропонував
найбільшу ціну. У разі ж якщо покупців не влаштовує стартова ціна, використовується
уцінка об’єкта продажу.
Статтею 17 Закону № 1956-XII кожній товарній біржі надано право самостійно
розробляти відповідні правила проведення аукціонних торгів.
Такими правилами передбачається можливість поступового зниження ціни
продажу майна, що підлягає реалізації на аукціоні, та регламентується
порядок проведення такої уцінки.
Для проведення уцінки, яка носить загальний характер (належить до будь-якого
майна, запропонованого до продажу), передбачається обов’язкове зазначення
лота, що виставляється на торги, його початкової ціни, кроку аукціону,
шкали розрахунку кроку збільшення/зменшення аукціону та інших умов.
За правилами англійського (стандартного) аукціону «на підвищення» під
уцінкою розуміють зниження первісно встановленої ціни продавцем товару.
Інакше кажучи, уцінка — це різниця між початковою (первинною) та остаточною
(зниженою) цінами продажу лота. Кроком аукціону вважається інтервал,
у межах якого змінюється об’явлена ліцитатором ціна товару. Крок аукціону
встановлюється для кожного окремого торгу i оголошується ліцитатором
перед початком аукціонних торгів. Шкала кроку як набір різних ставок
процентів кроку встановлюється Аукціонним комітетом відповідної біржі.
У процесі проведення аукціонних торгів зменшення початкової вартості
лота здійснюється лише відповідно до шкали кроку аукціону.
Водночас Порядок № 294 у доповнення до правил аукціонної торгівлі конкретизує
особливості проведення уцінки майна, що перебуває в податковій заставі.
Зокрема, пп. 4.8 Порядку № 294 передбачено, що зниження ціни лота відбувається
в разі, якщо покупці протягом 3 хвилин після оголошення початкової ціни
продажу не висловлюють бажання придбати активи за цією ціною. При цьому
остаточна ціна не може бути нижчою за 50% початкової ціни лота. Уцінення
відбувається поступово, i кожного разу ціна може зменшуватись не більше
ніж на 10% кроку аукціону.
Для розрахунку кроку аукціону використовується лише початкова ціна лота
(а не будь-яка інша), яка застосовується протягом усього аукціонного
торгу. З метою визначення суми, на яку може знижуватися ціна лота, кожного
разу від кроку аукціону вираховується 10%. Тобто кожну наступну (чергову)
ціну ліцитатор призначає шляхом поступового зменшення перш за все початкової
ціни, а у подальшому — поточної ціни на 10% встановленого кроку аукціону
i до її мінімального розміру.
Підсумовуючи викладене, необхідно відзначити ключові моменти процедури
уцінки майна:
може проводитись виключно ліцитатором, а не іншими учасниками аукціонного
торгу;
може проводитись лише після удару аукціонного молотка (гонга), тобто
якщо вийшов час, відведений на прийняття рішення (після спливу 3 хвилин);
відбувається у разі якщо покупців, які беруть участь в аукціоні, не
влаштовує запропонована ліцитатором початкова ціна продажу лота;
ціна на заставне майно може зменшуватись лише на встановлений відсоток
кроку аукціону (10% кроку аукціону);
зниження ціни продажу лота може відбуватись поступово, кожного разу
в однаковому розмірі;
кількість дій ліцитатора (ударів аукціонного молотка) по зниженню ціни
на майно, що реалізується в ході аукціонного торгу, не обмежується;
для остаточної ціни виставленого на аукціон лота встановлено граничну
межу, яка не може опускатися за 50% первинної вартості, тобто первинна
вартість не може бути зменшена більше ніж удвічі;
майно вважається уціненим та, відповідно, проданим у ході аукціону,
якщо будь-хто з покупців погодився із запропонованою ціною, яка вважатиметься
остаточною.
Для кращого сприйняття вищевикладеного порядку проведення уцінки майна,
що перебуває в податковій заставі i реалізується на біржовому аукціоні,
розглянемо приклад.
Так, первинна вартість токарного станка, який виставляється на аукціон,
дорівнює 3658 грн.
Остаточна (мінімальна) ціна лота не може бути меншою за 1829 грн. (50%
початкової ціни виставленого на продаж лота):
3658 грн. х 50% = 1829 грн.
Шкалу кроку збільшення/зменшення його первинної вартості на відповідній
біржі встановлено в розмірі від 1 до 6%. Тобто можливий розмір одного
кроку уцінки в сумарному виразі може коливатись від 36,58 до 219,48
грн.:
3658 грн. х 1% = 36,58 грн. або 3658 грн. х 6% =
= 219,48 грн.
Для окремого аукціонного торгу встановлено крок аукціону (у даному разі
це є кроком уцінки) у розмірі 4%, що становить 146,32 грн.:
3658 грн. х 4 % = 146,32 грн.
Відповідно 10% кроку аукціону, на які знижується ціна продажу лоту,
становить 14,63 грн.:
146,32 грн. х 10% = 14,63 грн.
Таким чином, ліцитатор може поступово знижувати ціну продажу лота від
3658 грн. до 1829 грн., з кожним ударом аукціонного молотка на суму
14,63 грн.
Схема розрахунку: 3658 — 14,63 = 3643,37 (грн.), 3643,37 — 14,63 = 3628,74
(грн.), 3628,74 — 14,63 == 3614,1 (грн.), ... 1872,9 — 14,63 = 1858,26
(грн.), 1858,26 — 14,63 = 1843,63 (грн.), 1843,63 — 14,63 = = 1829 (грн.)
(загальна кількість гонгів ліцитатора за інших рівних умов становить
126).
Насамкінець слід зазначити, що деякі специфічні особливості, притаманні
реалізації на біржовому аукціоні майна, яке перебуває в податковій заставі,
викликають ряд труднощів, пов’язаних саме з уцінкою заставного майна
в ході проведення біржового аукціону, а саме:
продаж такого майна порівняно з продажем будь-яких інших товарів, що
реалізуються на аукціоні, можна вважати більш ускладненим;
такий процес має розмитий предмет регулювання, оскільки крім біржової
діяльності він торкається й податкової сфери;
така реалізація ускладнює роботу ліцитатора, тобто здорожує процес реалізації
цієї групи товарів.