Відповідно до пп. 1.2 дія Порядку № 103 поширюється на платників податків
— юридичних осіб, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи,
що мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого
статусу, на яких згідно із законами покладено обов’язок утримання та/або
сплати податків i зборів (обов’язкових платежів), пені та сум штрафних
санкцій.
Пунктом 2 Порядку № 103 зазначено, що визначення та списання безнадійного
податкового боргу органами державної податкової служби здійснюється
щодо податків i зборів (обов’язкових платежів), контроль за своєчасністю,
достовірністю, повнотою нарахування яких покладено на відповідні контролюючі
органи згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 14 Закону № 1251-XII акцизний збір належить до загальнодержавних
податків i зборів (обов’язкових платежів). Статтею 1 Декрету № 18-92
зазначено, що акцизний збір — це непрямий податок на окремі товари (продукцію),
визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів
(продукції). Згідно зі ст. 8 цього Декрету здійснення контролю за правильністю
обчислення i своєчасністю сплати акцизного збору покладено на державні
податкові органи.
Визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню
органами державної податкової служби, здійснюється за даними карток
особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної
податкової служби в установленому порядку, станом на день виникнення
безнадійного податкового боргу (пп. 4.1 Порядку № 103).
Таким чином, якщо податковий борг з акцизного збору знайшов відображення
в картці особового рахунку платника податків, то такий податковий борг
підлягає списанню на загальних підставах.