Виправляємо помилки у декларації з ПДВ

I. Нормативна база
Зміни, внесені Законом № 550-IV, суттєво змінили порядок виправлення платником самостійно виявлених помилок у податковій звітності, у тому числі з ПДВ. Порівняємо редакцію Закону № 2181-III, що була чинною до прийняття зазначених змін, з редакцією, що є чинною на сьогодні, та зупинимося на основних моментах, відображених у змінах.

Стаття 5, пункт 5.1, абзаци другий — третій
У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків зобов’язаний подати нову податкову декларацію, що містить виправлені показники.	Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.Платник податків має право не пода-вати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Стаття 17, пункт 17.2, абзац перший
У разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання, а також самостійно погашає суму недоплати та штраф у розмірі десяти відсотків суми такої недоплати, штрафи, визначені підпунктами 17.1.2 — 17.1.7 п. 17.1 ст. 17, а також адміністративні штрафи, які відповідно до законодавства накладаються на платника податків (його посадових осіб) за відповідні правопорушення, не застосовуються.	Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний:а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п’яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недо-плати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на су-му штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збіль-шенням загальної суми податкового зобов’язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправле-ними показниками до закінчення граничного строку подання деклара-ції за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.При самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань адміністративні штрафи не накладаються.

Виходячи з наведених вище норм, для виправлення платником помилок, самостійно виявлених ним у поданій раніше податковій декларації, у тому числі в декларації з ПДВ, законодавство замість подання нової податкової декларації, що містить виправлені показники (уточненої декларації), визначає два альтернативних шляхи:
подання уточнюючого розрахунку;
відображення відповідних показників у податковій декларації з ПДВ та податковій декларації з ПДВ (скороченій) відповідно (далі — декларація) за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно виявлено.
Зазначимо, що такі помилки можуть призводити як до завищення податкових зобов’язань (завищення суми ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету, чи заниження суми ПДВ, заявленої до відшкодування з бюджету), так i до заниження податкових зобов’язань (заниження суми ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету, чи завищення суми ПДВ, заявленої до відшкодування з бюджету).
Водночас слід звернути увагу на те, що відповідно до абзацу б) п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-III у разі виявлення факту заниження податкового зобов’язання платник зобов’язаний відобразити виправлення помилки у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період.
При цьому виникає закономірне запитання: чи можуть бути виправлені платником самостійно виявлені ним помилки, які призвели до заниження податкового зобов’язання, якщо вони виявлені не в наступному податковому періоді після подання декларації, що містила такі помилки, а в інших майбутніх звітних періодах? З урахуванням наведених вище норм Закону № 2181-III відповідь на це запитання є позитивною: так, але не шляхом відображення відповідних показників у податковій декларації, а шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Це важливо!
Виправлення помилки, що призвела до заниження податкового зобов’язання, виявленої не в наступному податковому періоді після подання декларації, що містила таку помилку, а в інших майбутніх звітних періодах, може бути здійснено лише шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Підсумовуючи вищевикладене щодо шляхів виправлення платником самостійно виявлених ним помилок, зазначимо таке:
шляхом подання уточнюючого розрахунку в будь-якому майбутньому податковому періоді (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 Закону № 2181-III) можуть бути виправлені як помилки, що призвели до завищення податкового зобов’язання, так i помилки, що призвели до заниження податкового зобов’язання;
відображення відповідних показників у податковій декларації може бути здійснено: у податковій декларації за будь-який наступний податковий період (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 Закону № 2181-III) протягом якого такі помилки було самостійно виявлено — у разі виправлення помилок, які призвели до завищення податкового зобов’язання; у податковій декларації лише за наступний податковий період — у разі виправлення помилок, які призвели до заниження податкового зобов’язання.
Крім цього треба пам’ятати, що платник податку має право після подання декларації за звітний період до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками (п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-III).

Зверніть увагу!
У разі подання після подачі декларації за звітний період до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий період нової декларації з виправленими показниками у другій колонці рядка 012 «Звітна нова» спеціального поля податкової декларації з ПДВ та податкової декларації з ПДВ (скороченої) повинна бути позначка (х).

Зміна законодавчо встановленого порядку виправлення платником самостійно виявлених помилок у податкових деклараціях спричинила, в основному, зміни, внесені до податкової звітності з ПДВ наказом № 466. Цим наказом, зокрема, затверджено:
форму податкової декларації з ПДВ та податкової декларації з ПДВ (скороченої), у яких для виправлення платником самостійно виявлених ним помилок передбачено окремі рядки (8.1 та 16.1);
форму уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок та уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з ПДВ (скороченої)) (далі — відповідно уточнюючий розрахунок та уточнюючий розрахунок (скорочений)).
Слід зазначити, що декларацію, в якій відображено виправлення самостійно виявленої помилки, може бути подано платником до органу податкової служби в терміни, встановлені для подання податкової звітності з ПДВ за звітний період, в якому таку помилку виявлено, оскільки відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-III такі уточнені показники (у зв’язку з виправленням помилок) повинні зазначатися платником у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно виявлено.
Уточнюючий розрахунок та уточнюючий розрахунок (скорочений) можуть бути подані платником до органу податкової служби у будь-який момент.

Це важливо!
Уточнюючий розрахунок та уточнюючий розрахунок (скорочений) можуть бути подані платником до органу податкової служби у будь-який момент, а декларація, в якій відображено виправлення самостійно виявленої помилки, — лише в терміни, встановлені для подання податкової звітності з ПДВ за звітний період, в якому таку помилку виявлено.

При цьому зазначимо, що як уточнюючий розрахунок та уточнюючий розрахунок (скорочений), так i декларація, в якій відображено виправлення самостійно виявленої помилки, можуть бути подані не лише безпосередньо до податкового органу, а й надіслані поштою на адресу податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації платника (єдиний для всіх платників порядок відправлення податкової звітності поштою законодавчо запроваджено п. 4.1.7 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III). При цьому потрібно пам’ятати, що згідно з п. 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів i декларацій, затвердженого постановою № 799, звіти, розрахункові документи i декларації приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю з позначкою «Звіт» та з рекомендованим повідомленням про вручення. При цьому платник обов’язково складає у двох примірниках опис вкладення поштового відправлення із зазначенням у ньому поіменного переліку документів (останній абзац п. 6 Порядку).
Водночас слід звернути увагу на таке:
податкову декларацію, в якій відображено виправлення помилок показників декларації, граничний строк подання якої вже минув, може бути надіслано на адресу податкового органу не пізніше ніж за 10 днів (дата відправлення на поштовому штемпелі) до закінчення граничного строку, установленого для подання декларації за той період, в якому таку помилку було виявлено;
уточнюючий розрахунок та уточнюючий розрахунок (скорочений) можуть бути надіслані на адресу податкового органу в будь-який момент;
нову декларацію за такий самий період з виправленими показниками, що надсилається платником податку після подання декларації за звітний період до закінчення граничного строку подання цієї декларації, платник може надіслати на адресу податкового органу не пізніше ніж за 10 днів (дата відправлення на поштовому штемпелі) до закінчення граничного строку, установленого для подання декларації за цей звітний період.

Також треба пам’ятати, що відповідно до положень пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III до закінчення граничного строку подання (але без урахування згаданого десятиденного строку) зазначені декларації також можуть бути надіслані на адресу податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації платника поштою з описом укладеного та повідомленням про вручення в разі, якщо службова (посадова) особа такого податкового органу не виконує свій обов’язок щодо прийняття податкової декларації (відмовляється прийняти таку податкову декларацію з будь-яких причин або висуває будь-які передумови щодо її прийняття). При цьому платник зобов’язаний долучити до декларації складену в довільній формі заяву на ім’я керівника цієї інспекції (адміністрації) із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти таку декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. У цьому разі декларація вважається поданою в момент її вручення пошті (дата відправлення на поштовому штемпелі).
У разі невиконання службовою (посадовою) особою податкового органу свого обов’язку щодо прийняття уточнюючого розрахунку та уточнюючого розрахунку (скороченого) платник також може використати право, надане йому пп. 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-III в частині можливості надіслання на адресу податкового органу зазначених розрахунків, а може й не використовувати, оскільки, як зазначалося вище, такі уточнюючі розрахунки можуть бути надіслані податковому органу в будь-який момент без урахування згаданого вище десятиденного строку (але з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 Закону № 2181-III).
Якщо поштове відправлення втрачено або зіпсовано, платник податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про це зобов’язаний надіслати поштою (відповідно до положень зазначеного вище Порядку, затвердженого постановою № 799) або надати особисто (за його вибором) податковій інспекції (адміністрації) другий примірник такої податкової декларації чи уточнюючого розрахунку.
Нижче розглянемо деякі ситуації, пов’язані з виправленням платником самостійно виявлених ним помилок шляхом подання уточнюючого розрахунку. Період, за який виправляються помилки, надалі ум

ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 46 / 2003