Відповідно до пп. 8.6.3 п. 8.6 ст. 8 Закону № 2181-III надання майна,
що перебуває у податковій заставі, у наступну заставу або його використання
для забезпечення дійсної чи майбутньої вимоги третіх осіб не дозволяється.
Наступною заставою в даному разі є та, що виникає у зв’язку з укладенням
договору застави, тобто з правовідносин, що регулюються Законом № 2654-XII,
ст. 18 якого зазначено, що наступні застави вже заставленого майна допускаються
в разі, якщо інше не передбачено законом i попередніми договорами застави.
Порушення відповідного припису є підставою для визнання договору застави
недійсним згідно зі ст. 48 Цивільного кодексу.
Отже, банк не матиме права задовольнити свої вимоги за рахунок майна
підприємства, активи якого перебувають у податковій заставі.