Як буде перераховано пенсії нинішнім пенсіонерам
за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування»?
Перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника,
за вислугу років, призначених до набрання чинності Законом № 1058-IV,
здійснюватиметься за новими нормами на підставі документів про вік,
страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що містяться
на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства,
яке діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами
Пенсійного фонду (ст. 43 Закону № 1058-IV).
Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом,
враховується заробітна плата, з якої було раніше обчислено пенсію відповідно
до Закону № 1788-XII, за документами, наявними у пенсійній справі, тобто
можливі такі варіанти:
за 12 останніх календарних місяців роботи підряд перед зверненням за
пенсією;
за 24 останні календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією;
за 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності;
за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової
діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи
з 1 липня 2003 р. до моменту звернення за пенсією;
за фактично відпрацьований час (1, 2, 3 місяці);
або, за вибором пенсіонера, враховується заробітна плата (дохід) за
будь-які 60 календарних місяців роботи підряд до 1 липня 2000 р., незалежно
від перерв, та весь період стажу починаючи з 1 липня 2000 р.
Заробітну плату (дохід) за період стажу, набутого до 1 липня 2000 р.,
враховують на підставі документів (довідок) про нараховану заробітну
плату, а за період стажу починаючи з 1 липня 2000 р. — за даними системи
персоніфікованого обліку.
Це означає, що у випадках, коли особа отримувала високу заробітну плату,
а страхові внески до Пенсійного фонду сплачувала тільки з частини отримуваного
заробітку, то для розрахунку розміру пенсії буде враховано лише той
заробіток, з якого сплачено страхові внески та який обліковано у системі
персоніфікованого обліку Пенсійного фонду.
До заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми
виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності
цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства нараховувалися
внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне
пенсійне страхування.
Згідно з постановою № 605 з 1 червня поточного року граничну суму заробітної
плати (доходу), з якої справляються страхові внески, встановлено на
рівні 2660 грн. (раніше ця величина становила 1000 грн., 1600 грн.,
2200 грн.).
За періоди до липня 1998 р. (тобто до часу, коли було вперше запроваджено
обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися
зазначені внески (збір)) до заробітної плати (доходу) для обчислення
пенсії враховуються суми, що включалися до заробітної плати, з якої
обчислювали пенсію відповідно до Закону № 1788-XII. Ці суми не повинні
перевищувати 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день
отримання зазначених сум. Наприклад, при обчисленні індивідуального
коефіцієнта заробітку заробіток особи за будь-який місяць 1978 р. може
бути враховано в межах 818,72 крб. (146,2 х 5,6).
Для визначення розміру пенсії за новими правилами враховуватимуться
два основних показники — страховий (трудовий) стаж i заробітна плата
особи.
За страховим (трудовим) стажем буде обчислено коефіцієнт стажу (Кс),
а заробітну плату використано для визначення індивідуального коефіцієнта
заробітку i заробітної плати (Зп), з якої обчислюють пенсію.
Законом № 1058-IV передбачено, що розмір пенсії за віком обчислюється
за новою формулою, яка виглядає таким чином:
П = Зп х Кс,
де П — розмір пенсії, грн.;
Зп — осучаснений заробіток (дохід) застрахованої особи;
Кс — коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Виходячи із зазначеної формули для обчислення розміру пенсії необхідно
визначити дві її складові: Зп — заробітну плату (дохід), з якої обчислюється
пенсія, i Кс — коефіцієнт стажу.
Коефіцієнт стажу (Кс)
Коефіцієнт стажу визначається виходячи із наявного страхового стажу
за документами пенсійної справи на час перерахунку пенсії.
Періоди до набрання чинності Законом № 1058-IV враховуватимуться у тому
самому порядку, що передбачений чинним законодавством, тобто з урахуванням
пільгового обчислення стажу (наприклад, робота чи військова служба під
час Великої Вітчизняної війни враховується один рік за два роки, реабілітованим
громадянам — один рік за три, час перебування у фашистських концтаборах,
гетто та інших місцях примусового утримання — один рік за три тощо).
Після набрання чинності Законом № 1058-IV, тобто з 1 січня 2004 р.,
всі періоди страхового стажу враховуватимуться в одинарному розмірі.
Періоди роботи до 1 січня 1991 р. у районах Крайньої Півночі та місцевостях,
прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також
на острові Шпіцберген зараховуються до страхового стажу в порядку i
на умовах, передбачених законодавством, що було чинним до 1 січня 1991
р. При цьому страховий стаж визначається відповідно до Переліку районів
Крайньої Півночі i місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі,
в редакції постанови Ради Міністрів СРСР від 03.01.83 р. № 12 i застосовується
пільгове обчислення страхового стажу з 01.08.45 р. по 01.03.60 р. у
подвійному розмірі, а за період роботи з 01.03.60 р. — у півторакратному
розмірі. Зазначений порядок обчислення страхового стажу застосовується
i при проведенні перерахунків пенсій, призначених до 1 січня 2004 р.,
за наявності документів, які підтверджують факт роботи цих осіб у даних
місцевостях та те, що на них поширювались пільги, передбачені для осіб,
які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних
до районів Крайньої Півночі.
Коефіцієнт страхового стажу визначатиметься за формулою
См х Вс
|
|
|
Кс = —————————, |
|
|
100% х 12
|
|
|
де См — сума місяців страхового стажу;
Вс — визначена Законом № 1058-IV величина оцінки одного року страхового
стажу (у відсотках).
Загальна величина коефіцієнта страхового стажу не може перевищувати
0,75, а для осіб, які працювали на роботах з особливо шкідливими i особливо
важкими умовами праці за Списком № 1, — 0,85.
Заробіток для обчислення пенсії (Зп)
Для того щоб визначити заробітну плату, з якої обчислюватиметься розмір
пенсії, фактична заробітна плата, відомості про яку подає особа для
обчислення пенсії, порівнюється із середньою заробітною платою в Україні
за відповідний місяць. Фактично шляхом ділення заробітної плати особи
на середню заробітну плату в Україні у розрізі кожного місяця періоду,
який вибрано особою для обчислення пенсії, визначатимуться щомісячні
коефіцієнти заробітку. Коефіцієнт заробітку визначається числом з п’ятьма
знаками після коми.
Потім щомісячні коефіцієнти заробітку підсумовуватимуться та при діленні
цієї суми на їх кількість визначатиметься середній (середньоарифметичний)
коефіцієнт заробітку особи.
Враховуючи те, що статистичні дані про середню заробітну плату в Україні
до 1 січня 1992 р. у розрізі кожного місяця відсутні, у разі подання
застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну
плату за період до 1 січня 1992 р. при визначенні коефіцієнта заробітної
плати середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді
вважається щомісячною середньою заробітною платою в Україні відповідного
року (кварталу).
Зп = Зс (Ск : К),
де Зс — середня заробітна плата в Україні за календарний рік, що передує
року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії;
Ск — сума коефіцієнтів заробітку застрахованої особи за кожний місяць
(Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К — кількість місяців страхового стажу в періоді, за які розраховано
коефіцієнти заробітку.
Визначення заробітку для обчислення пенсії провадиться шляхом множення
середньої заробітної плати в Україні за попередній рік (перед зверненням
за призначенням пенсії) на середньоарифметичний (середній) коефіцієнт
заробітку особи.
Із отриманої величини скоригованого (осучасненого) заробітку обчислюватиметься
розмір пенсії за віком.
При перерахунку пенсії, призначеної до 1 січня 2004 р., Зп визначають
шляхом множення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях
економіки України за 2002 р. (вона становить 306,45 грн.), на середньоарифметичний
індивідуальний коефіцієнт заробітку.
Слід зазначити, що не всі пенсіонери можуть розраховувати на підвищення
розміру пенсії з 1 січня 2004 р. (у декого з них після перерахунку пенсії
за вищенаведеною формулою вона зменшиться). Але Закон № 1058-IV гарантує
право пенсіонера продовжувати отримувати пенсію, обчислену за нині діючим
пенсійним законодавством, тобто з урахуванням ст. 19 Закону № 1788-XII.
При цьому розмір пенсії не може перевищувати максимальних розмірів пенсій,
визначених Законом № 1788-XII для відповідних категорій пенсіонерів
(трьох чи чотирьох мінімальних пенсій за віком, відповідно — 150 грн.
та 200 грн.), i не може бути нижчим за розмір трудової пенсії за віком
з урахуванням цільової грошової допомоги (91,80 грн.).
Виплата пенсій працюючим пенсіонерам
Пенсії у солідарній системі працюючим пенсіонерам виплачуватимуться
у повному розмірі незалежно від отримуваного доходу. Виняток становлять
лише особи, яких було звільнено за півтора року до досягнення пенсійного
віку за скороченням штатів у зв’язку з реорганізацією чи ліквідацією
підприємства, пенсії яким призначено відповідно до ст. 26 Закону № 803-XII.
Такі пенсії виплачуватимуться тільки непрацюючим пенсіонерам.