|
• Погашення податкового боргу підприємства, що виник внаслідок
банкрутства банку
|
Внаслідок банкрутства банку «Україна» кошти
на сплату податків, списані з розрахункового рахунку підприємства,
не потрапили до бюджету. Згодом на підставі Закону № 2181-III
податкова інспекція прийняла рішення про зарахування коштів,
що надходили в рахунок сплати поточних зобов’язань, у погашення
податкового боргу, що виник з вини банку. Таким чином, податковий
борг було погашено, але до моменту повного погашення нараховувалися
пеня i штрафні санкції. З 01.07.2003 р. набрала чинності ст.
16 Закону № 2181-III у новій редакції, згідно з якою за наявності
податкового боргу та нарахованої пені платежі, що надходять
до бюджету, розподіляються пропорційно питомій вазі боргу
та пені. Таким чином, за відсутності податкового боргу поточними
платежами погашено пеню, внаслідок чого виникла недоїмка,
на яку знову нараховуватиметься пеня. Чи можна вважати дії
податкових органів правомірними у цьому разі?
|
|
Відповідно до пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону № 2181-III платник податків,
зборів (обов’язкових платежів) звільняється від відповідальності за
несвоєчасне або неповне зарахування платежу до бюджету або державного
цільового фонду з вини банку, включаючи нараховану пеню або штрафні
санкції.
Податковим роз’ясненням положень пп. 16.5.1 цього Закону в разі несплати
платежу до бюджету (державного цільового фонду) з вини банку в разі
ліквідації такого банку, затвердженим наказом № 29, установлено, що
в особовому рахунку платника податків, платежі якого не надійшли до
бюджету з вини банку, нарахування пені на суму заборгованості зупиняється
з дня прийняття такого платіжного документа установою банку по день
сплати суми, у період після відкриття ліквідаційної процедури, незалежно
від того, чи здійснював платник податків сплату платежів у період з
дати подання платіжного документа по дату відкриття ліквідаційної процедури.
Слід зазначити, що операція відміни нарахування пені діє до дати надходження
до бюджету в повному обсязі суми, зазначеної у невиконаному платіжному
документі.
Закон № 2181-III, звільняючи платника податків, зборів (обов’язкових
платежів) від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування
платежу до бюджету або державного цільового фонду з вини банку, в тому
числі нарахованої пені або штрафних санкцій, не звільняє платника податків
від обов’язку сплатити суму податкового зобов’язання або податкового
боргу, якщо таку суму не сплачено до бюджету, в тому числі з вини банку.
Тобто платник податків у разі ненадходження до бюджету платежу з вини
банку залишається боржником відповідного бюджету.
Згідно з пп. 5.4 п. 5 Інструкції № 342 облік надходження платежів (у
картках особових рахунків) здійснюється в порядку календарної черговості
настання граничних термінів узгоджених податкових зобов’язань.
Враховуючи те, що кошти на сплату податків, нарахованих у картках особових
рахунків платника податків, до бюджету не надійшли, наступні платежі,
у порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати
податкових зобов’язань, було зараховано в погашення заборгованості,
яка виникла. Аналогічно із запізненням погашалися щомісячні податкові
зобов’язання з цих податків, у зв’язку з чим відповідно до статей 16
та 17 Закону № 2181-III здійснювалося нарахування пені та штрафних санкцій
за несвоєчасне перерахування до бюджету сум податкових зобов’язань.
|