ПЕНСІЙНА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

З 1 січня 2004 р. мають вступити в дію Закони України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі — Закон) та "Про недержавне пенсійне забезпечення" ухвалені Верховною Радою України 9 липня 2003 р. Фактично це означає початок пенсійної реформи в нашій країні, у необхідності якої вже ніхто не сумнівається. Зазначені Закони спрямовані на відновлення соціальної справедливості у питаннях пенсійного забезпечення громадян шляхом диференціації розмірів пенсій. Для цього визначення пенсійних нарахувань провадитиметься за двома основними показниками — трудовим стажем і заробітною платою особи.

З метою роз'яснення сутності запланованих змін, які будуть стосуватися практично кожного громадянина України, "ЮК" розпочинає серію публікацій на цю тему.

Якою є структура системи пенсійного забезпечення в Україні?

Зазначеними вище законодавчими актами детально регламентовано правові засади функціонування реформованої системи пенсійного забезпечення, котра матиме трирівневу структуру.

Перший рівень — солідарна система — функціонуватиме за тим самим принципом, що й нині діюча. Внески до солідарної пенсійної системи сплачуватимуть усі працюючі громадяни країни та їхні роботодавці. За рахунок цих коштів виплачуватимуться страхові пенсії, розмір котрих залежатиме від розміру заробітної плати, з якої сплачуватимуться страхові внески, та страхового стажу, протягом якого вони сплачувалися. Для цього в Україні запроваджено персоніфікований облік надходжень страхових внесків. На кожну застраховану особу відкрито персональну облікову картку, де зазначено ідентифікаційний номер Держреєстру фізичної особи, паспортні дані, відомості про страховий стаж, заробітну плату і розмір сплачених страхових внесків — за місяцями тощо. Персональна облікова картка зберігатиметься в Пенсійному фонді впродовж усього життя застрахованої особи, після її смерті — ще 75 років. Інформація на персональній обліковій картці — конфіденційна. У Законі перелічено випадки, коли органи Пенсійного фонду мають право її використовувати, обмежено коло осіб, які мають доступ до інформаційної системи персоніфікованого обліку.

Реформована солідарна пенсійна система створює однакові права на пенсійне забезпечення для всіх категорій працюючих громадян, у тому числі й тих, хто забезпечує себе роботою самостійно, а також найманих працівників у приватному секторі економіки.

Запроваджується новий механізм нарахування пенсій, що враховуватиме величину заробітку, з якого сплачувалися пенсійні страхові внески, та страховий стаж, упродовж котрого працівник сплачував страхові внески.

Крім того, за умовами Закону буде знято максимальне обмеження розмірів трудових пенсій (нині — 150 грн.), а нинішнім пенсіонерам буде надано право на перерахунок за новим принципом уже призначених пенсій.

Другий рівень загальнообов'язкового державного пенсійного страхування — накопичувал,ьна система, її сутність у тому, що частина обов'язкових внесків до пенсійної системи накопичуватиметься в єдиному Накопичувальному фонді і обліковуватиметься на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян, які сплачуватимуть такі внески. При цьому загальний рівень пенсійних відрахувань залишиться незмінним.

Кошти з накопичувальної системи інвестуватимуться в економіку країни для одержання інвестиційного доходу і захисту їх від інфляційних процесів. Кошти на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян будуть їхньою власністю, скористатися ними вони зможуть після досягнення пенсійного віку (або раніше цього терміну у випадках, передбачених законом, приміром, у разі інвалідності). Виплати з Накопичувального фонду здійснюватимуться у вигляді довічних пенсій додатково до виплат із солідарної системи.

Якщо перший рівень солідарної системи запрацює вже з 1 січня 2004 р., другий буде впроваджено лише після формування певних економічних передумов, тобто після поліпшення економічної ситуації в Україні, а також створення відлагодже-ної і ефективної системи державного нагляду в цій сфері.

Третій рівень системи пенсійного забезпечення (недержавний) передбачено створити на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їхніх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень. Основу такої системи становитимуть недержавні пенсійні фонди. Працівники матимуть можливість на добровільних засадах, за бажанням, додатково до заощаджень у загальнообов'язковій накопичувальній системі перераховувати внески до обраного ними недержавного пенсійного фонду. До недержавних пенсійних фондів можуть залучатися і кошти роботодавців на користь працівників. Внески до недержавних пенсійних фондів працівників і роботодавців оподатковуватимуться на пільгових умовах. Розмір пенсії в системі недержавного пенсійного забезпечення залежатиме від розміру страхових внесків і терміну, впродовж якого вони накопичувалися, а також одержаного на них інвестиційного доходу. Законом «Про недержавне пенсійне забезпечення» детально виписано всі вимоги до функціонування недержавних пенсійних фондів, системи управління цими фондами та їхніми активами. З боку держави буде встановлено дієвий нагляд за системою недержавного пенсійного забезпечення. Крім того, двома новими законами передбачено суворий контроль за грошовими потоками на всіх рівнях системи пенсійного забезпечення, що гарантує захист інтересів застрахованих осіб в процесі накопичення коштів і їх виплати.

Перший і другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні — це загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а другий і третій — система накопичувального пенсійного забезпечення.

Система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування будується на принципах страхування. Це означає, що норми Закону поширюватимуться тільки на застрахованих осіб, які сплачують внески самостійно або за яких внески сплачують роботодавці чи відповідні бюджетні або цільові фонди.

Які принципи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування?

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами:

законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності;

права на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування осіб, які відповідно до Закону не підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню;

заінтересованості кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні після виходу на пенсію;

рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу);

солідарності та субсидування в солідарній системі;

фінансування видатків на виплату пенсій, надання соціальних послуг за рахунок страхових внесків, бюджетних коштів і коштів цільових фондів;

спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду для здійснення оплати договорів страхування довічної пенсії і одноразової виплати залежно від розмірів накопичень застрахованої особи з урахуванням інвестиційного доходу;

державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, які визначені у Законі;

організації управління Пенсійним фондом на основі паритетності представників від застрахованих осіб, роботодавців та держави і на засадах гласності, прозорості та доступності його діяльності;

обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених Законом;

цільового та ефективного використання коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

відповідальності суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:

— громадяни України, які застраховані згідно із Законом та досягли встановленого Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб — члени їхніх сімей та інші особи, передбачені Законом;

— особи, яким до дня набрання чинності Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але які мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" — за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених Законом,— члени їхніх сімей.

Право на отримання довічної пенсії та одноразової виплати за рахунок коштів Накопичувального фонду мають застраховані особи і члени їхніх сімей та/або спадкоємці на умовах та в порядку, визначених Законом.

Особи, які не підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, але добровільно сплачували страхові внески в порядку та розмірах, встановлених Законом, до солідарної системи та/або накопичувальної системи пенсійного страхування, мають право на отримання пенсії і соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду та/або отримання довічної пенсії чи одноразової виплати за рахунок коштів Накопичувального фонду.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг Із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

— пенсія за віком;

— пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

— пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За рахунок коштів Накопичувального фонду, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснюються такі пенсійні виплати:

  1. довічна пенсія з установленим періодом;
  2. довічна обумовлена пенсія;
  3. довічна пенсія подружжя;
  4. одноразова виплата.

У солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду.

До соціальних послуг, передбачених Законом, належить також допомога на поховання пенсіонера.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Які особи підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню?

Згідно із Законом можна визначити такий перелік осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню (далі посилання робитимуться на пункти цього переліку):

  1. громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент)) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру;
  2. члени колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів та фермерських господарств, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент);
  3. фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
    До членів сімей фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою — суб'єктом підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю;
  4. особи, які забезпечують себе роботою самостійно — займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності;
  5. громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах, консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);
  6. громадяни України та особи без громадянства, які працюють в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);
  7. особи, обрані на виборні посади до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на виборній посаді;
  8. особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах Міністерства внутрішніх справ України;
  9. працівники воєнізованих формувань, особи начальницького і рядового складу фельд'єгерської служби спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань зв'язку та інформатизації, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, створеної відповідно до законодавства на постійній основі;
  10. особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу;
  11. особи, які отримують щомісячні страхові виплати відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", крім осіб, які отримують виплати у зв'язку зі смертю годувальника, та непрацюючих осіб, які отримують пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;
  12. особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації' з відривом від виробництва за направленням підприємств, установ, організацій (без збереження заробітної плати та з отриманням стипендії відповідно до законодавства);
  13. особи, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
  14. один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства;
  15. особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності;
  16. безробітні в період отримання допомоги по безробіттю. Особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до переліку, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, територіальним органом Пенсійного фонду в термін не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі — договір про добровільну участь) відповідно до типового договору, що затверджується правлінням Пенсійного фонду.

Договір про добровільну участь повинен містити:

Договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата застрахованою особою страхових внесків за попередні періоди. При цьому сума сплачених страхових внесків за кожний місяць не може бути меншою ніж мінімальний страховий внесок.

Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.

Територіальний орган Пенсійного фонду відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у разі якщо особа:

В інших випадках відмова в укладенні договору про добровільну участь не допускається.

Договір про добровільну участь може бути достроково розірваний:

застрахованою особою:

територіальним органом Пенсійного фонду в разі:

В інших випадках дострокове розірвання договору про добровільну участь не допускається.

Участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування припиняється:

У разі якщо особа не сплачувала страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування під час навчання, у період визнання інвалідом, тимчасового виїзду за кордон тощо, за нею зберігається право на набутий страховий стаж та право на пенсійні активи, що обліковані на її накопичувальному пенсійному рахунку. Особа, яка припинила участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, може поновити свою участь у цьому виді страхування з набуттям нею статусу, згідно з яким вона підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до Закону або шляхом укладення у вищезазначеному порядку договору про добровільну участь.

Хто може бути страхувальником у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та які їх права та обов'язки?

Страхувальниками відповідно до Закону є:

а) роботодавці:

б) підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу,— для осіб, зазначених у пунктах 7—9, 12—14 переліку,

в) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття — для осіб, зазначених у пункті 16 переліку,

г) фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання УкраІ'ни — для непрацюючих осіб, за яких роботодавець сплачує внески в сумі меншій, ніж сума внеску із заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, а також для непрацюючих осіб, зазначених у пункті 11 переліку,

г) застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 переліку, а також особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Страхувальник має право:

Страхувальник зобов'язаний:

1) зареєструватися в територіальних органах Пенсійного фонду в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, як платник страхових внесків у десятиденний термін із дня:

Страхувальник зобов'язаний зареєструватися в територіальних органах Пенсійного фонду незалежно від того, чи він фактично веде господарську діяльність та провадить розрахунки з оплати праці, чи ні;

2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи за кожним календарним місяцем та календарним роком, зберігати ці дані за період до 1 липня 2000 р. протягом 75 років, а за період після цієї дати — протягом усього часу сплати страхових внесків та протягом п'яти років після припинення їх сплати на паперових носіях та в електронному вигляді за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форми документа, після чого дані передаються до архіву на належне зберігання протягом 70 років згідно з порядком, установленим Кабінетом Міністрів України;

3) допускати посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;

4) подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом;

5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу — членам сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суми сплачених страхових внесків та інші відомості, що стосуються застрахованої особи та подаються до територіальних органів Пенсійного фонду;

6) нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески;

7) пред'являти на вимогу виконавчих органів Пенсійного фонду та застрахованих осіб, за яких страхувальник сплачує страхові внески, повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків;

8) вимагати в разі прийому на роботу або укладення відповідного договору із фізичною особою пред'явлення нею свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

9) повідомляти територіальний орган Пенсійного фонду про прийом на роботу або укладення відповідного договору з фізичною особою, яка не зареєстрована в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (у тому числі вперше приймається на роботу) або не пред'явила на вимогу страхувальника свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, і подавати необхідні відомості та документи для реєстрації зазначеної особи;

10) отримати в територіальному органі Пенсійного фонду від імені фізичної особи, яку він зобов'язаний зареєструвати у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та видати його застрахованій особі;

11) повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду:

12) виконувати інші вимоги, передбачені Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону.

Які права та обов'язки застрахованої особи?

Застрахована особа має право:

  1. отримати в установленому законодавством порядку свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
  2. отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі;
  3. вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку;
  4. отримувати безоплатно у виконавчих органах Пенсійного фонду відомості, внесені до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку, в тому числі інформацію про пенсійні активи, що обліковуються на її накопичувальному пенсійному рахунку, та про призначення і здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та в порядку, визначеному Законом;
  5. звертатися Із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку;
  6. обирати або змінювати в порядку, визначеному законом, страхову організацію, яка здійснює виплату довічних пенсій;
  7. обирати порядок здійснення виплати пенсії;
  8. оскаржувати в установленому законодавством порядку дії страхувальника, виконавчих органів Пенсійного фонду, їх посадових осіб та інших суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
  9. на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених Законом;
  10. залишатись учасником системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в разі тимчасового припинення до досягнення пенсійного віку сплати страхових внесків з дотриманням вимог Закону;
  11. достроково розривати договір про добровільну участь у порядку, визначеному Законом;
  12. інші права відповідно до Закону.

Застрахована особа зобов'язана:

  1. пред'являти свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на вимогу страхувальника, посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду;
  2. надавати на вимогу страхувальника, територіального органу Пенсійного фонду документи, що засвідчують відомості, які мають бути занесені або містяться в її персональній обліковій картці в системі персоніфікованого обліку;
  3. повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку, ви'Ізд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої' особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення;
  4. укладати договір страхування довічної пенсії з обраною страховою організацією та не розривати цей договір протягом життя (крім випадків зміни страхової організації згідно із Законом);
  5. виконувати Інші вимоги, передбачені Законом та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону.

Хто встановлює розмір страхових внесків та за яким принципом відбувається їх нарахування, обчислення та сплата?

Страхові внески повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат І соціальних послуг, передбачених Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників І застрахованих осіб.

Страхові внески до солідарної системи нараховуються:

Страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5—7, 9, 10, 12 і 15 переліку, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної' плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески.

Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої') продукції' (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством, у разі:

Обчислення територіальними органами Пенсійного фонду сум страхових внесків за минулі періоди провадиться виходячи з розміру страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески.

Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування — на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Страхувальники — фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Як буде проводитись персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування?

Органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках.

Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від:

Інформація з бази даних системи персоніфікованого обліку, що ведеться в електронній формі, може надаватися за запитом страхувальників або застрахованих осіб у вигляді документа, що відповідає вимогам законодавства.

На кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується постійний Ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів.

Персональна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості:

1) умовно-постійна частина персональної облікової картки: модифікований ідентифікаційний номер;

прізвище, ім'я та по батькові на поточний момент;

прізвище при народженні;

дата народження;

місце народження;

стать; -.

адреса постійного місця проживання;

серія, номер і назва документа, з якого взято відомості до персональної облікової картки;

громадянство;

відомості про членів сім'ї, які знаходяться на утриманні застрахованої" особи, та її дітей;

номер телефону (за згодою);

відмітка про смерть;

2) частина персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплачених страхових внесків:

ідентифікаційний номер страхувальника;

рік, за який внесено відомості;

розмір страхового внеску до Пенсійного фонду за відповідний місяць;

сума сплачених страхових внесків до Пенсійного фонду за відповідний місяць;

страховий стаж;

ознака особливих умов праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні;

сума заробітної плати (грошового забезпечення, доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;

сума доходу (прибутку) осіб, які провадять підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент);

3) частина персональної облікової картки, яка відображає сплату за рахунок коштів Пенсійного фонду пенсії застрахованій особі за місяцями:

дата, з якої призначено пенсію;

місяць нарахування (перерахунку, індексації) пенсії;

сума періодів страхового стажу;

коефіцієнт страхового стажу;

коефіцієнт заробітної плати (доходу);

заробітна плата (дохід) для обчислення, перерахунку, індексації пенсії;

розмір пенсії для виплати;

запис про членів сім'ї, які знаходяться на утриманні застраховано'] особи;

4) частина персональної облікової картки, яка відображає стан пенсійних активів застрахованої особи або здійснення виплат спадкоємцям накопичувального пенсійного рахунку:

сума заробітної плати (грошового забезпечення, доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;

розмір та сума сплачених страхових внесків на накопичувальний пенсійний рахунок за відповідний місяць;

сумарний розмір інвестиційного доходу за попередні періоди;

чиста вартість пенсійних активів;

загальна кількість одиниць пенсійних активів;

сума коштів, перерахована страховій організації, обраній застрахованою особою, для оплати договору страхування довічної' пенсії' і дата перерахування цих коштів;

відмітка про смерть застрахованої особи.

Персональна облікова картка застрахованої особи зберігається в Пенсійному фонді протягом усього життя цієї особи, а після її смерті — протягом 75 років на паперових носіях та в електронному вигляді за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форми документа.

Дані про відкриття розрахункових та інших рахунків стра-хувальниками-роботодавцями виконавчі органи Пенсійного фонду отримують від банків, у яких ведуться ці рахунки.

Відомості про осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5—10, 12— 15 переліку *, подаються до територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками-роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують цим особам заробітну плату, грошове забезпечення (заробіток), допомогу. Відомості про застрахованих осіб, зазначених у пунктах З і 4 переліку, подаються до територіального органу Пенсійного фонду безпосередньо цими особами, а про осіб, зазначених у пунктах 11 І 16 переліку,— Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Форми документів, порядок та строки їх подання встановлюються правлінням Пенсійного фонду.

Органи реєстрації' актів громадянського стану за формою, встановленою відповідно до законодавства, протягом десяти робочих днів із дня реєстрації смерті особи подають

відповідні відомості територіальним органам Пенсійного фонду.

Органи, що "здійснюють державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, зобов'язані надсилати один примірник реєстраційної картки територіальному органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Як відбувається обчислення страхового стажу?

Страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії' за віком, з якого обчислюється розмір пенси по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою пенсійного віку (чоловіками — 60, жінками — 55 років) та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би вищезазначеного віку.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку — на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством., що діяло до набрання чинності Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон).

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:

ТП = Св : В, де:

ТП — тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;

Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць;

В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

При цьому за кожний повний рік стажу роботи, до набрання чинності Законом, на підземних роботах, на роботах з

особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад І показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:

Кс= См х Вс / 100%х12 ,де

Кс — коефіцієнт страхового стажу;

См — сума місяців страхового стажу;

Вс — визначена величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування — 0,8 %.

Для особи, яка брала участь у солідарній і накопичувальній системах, визначається один коефіцієнт страхового стажу як сума коефіцієнта страхового стажу за період участі тільки в солідарній системі та коефіцієнта страхового стажу, визначеного за період участі в солідарній і накопичувальній системах.

Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого Законом, - 0,85.

Які умови призначення та розмір пенсії за віком?

Особи мають право на призначення пенсії за віком після' досягнення чоловіками 60 років, жінками — 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Розмір пенси' за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П — розмір пенси, у гривнях;

Зп — заробітна плата (дохід) застрахованої особи, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс — коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності Законом,— відповідно до Закону.

При цьому частина розміру пенсії за*віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому Законом.

Розмір пенси за віком не обмежується.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків — 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі 20 відсотків середньої' заробітної' плати працівників, зайнятих у галузях економіки УкраГни, за попередній рік, яка визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

За наявності страхового стажу менше п'яти років пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Особі, яка набула права на пенсію за віком, але після до-І-агнрння пенсійного віку виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього строку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком за кожний повний рік страхового стажу після досягнення пенсійного віку в такому порядку:

Кількість років відкладеного виходу на пенсію за віком

Підвищення розміру пенсії на

1

3,00 %

2

6,71 %

3

11,83 %

4

18,54 %

5

27,07 %

6

36,46 %

7

46,85 %

8

58,43 %

9

71,19 %

10

85,32 %

При цьому підвищення розміру пенсії за неповний рік страхового стажу не здійснюється.

На яких підставах призначається пенсія по інвалідності?

Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності певного страхового стажу.

Особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності:

до досягнення особою 23 років включно — 2 роки;

від 24 років до досягнення особою 26 років включно — 3 роки;

від 27 років до досягнення особою 31 року включно — 4 роки;

для осіб 32 років і старших — 5 років.

Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соці-альної експертизи (далі — МСЕК) згідно із законодавством.

Органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів МСЕК.

Згідно із Законом розміри пенсії по інвалідності обчислюватимуться у відсотках до розмірів пенсій за віком, з урахуванням страхового стажу.

При призначенні пенсії по інвалідності дуже важливим є те, що до страхового стажу зараховуватиметься період від дня визнання застрахованої особи інвалідом до досягнення нею загальновстановленого пенсійного віку.

Якщо особа після визнання її інвалідом працюватиме і сплачуватиме внески до Пенсійного фонду, вона матиме право на загальних підставах звернутися до органів Пенсійного фонду, аби при обчисленні розміру пенсії врахували її заробіток, з якого сплачувалися страхові внески. Відпрацьований стаж у цьому випадку не матиме визначального впливу на розмір пенсії', оскільки до страхового стажу вже буде зараховано період перебування на інвалідності.

Для визначення пенсії по інвалідності або в разі втрати годувальника спочатку необхідно обчислити розмір пенсії за віком, який у даному випадку є базовим для визначення розмірів пенсії по Інвалідності або пенсії в разі втрати годувальника, як показано вище.

Таким чином, буде враховано:

1) тривалість страхового стажу;

2) заробіток, з якого сплачено страхові внески до Пенсійного фонду;

3) індивідуальний коефіцієнт заробітку (доходу) особи;

4) середню заробітну плату по Україні за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, або середню заробітну плату по Україні за 2002 р. (у разі перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності Законом).

Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності.

Розмір пенсій по інвалідності визначають залежно від розміру пенсії за віком:

інвалідам І групи —100 % пенсії за віком;

інвалідам II групи — 90 % пенсії за віком;

інвалідам III групи — 50 % пенсії за віком.

У разі зміни групи інвалідності пенсію в новому розмірі виплачуватимуть з дня, коли змінено групу інвалідності, а якщо особу визнано інвалідом нижчої групи, пенсію виплачують за попередньою групою до кінця місяця, в якому її змінено. У випадку визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою, пенсію виплачуватимуть до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Інвалідам — чоловікам старше 60 років і жінкам старше 55 років — пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих інвалідів провадиться тільки за їх заявою.

У разі якщо особа не з'явилася в органи МСЕК на повторний огляд у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.

У разі якщо строк повторного огляду МСЕК інвалідом пропущено з поважних причин або в разі визнання його знову інвалідом виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату до дня повторного огляду, але не більш як за три роки, якщо орган МСЕК визнає її за цей період інвалідом. При цьому якщо під час повторного огляду інваліда переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенси інвалідові було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо він не отримував пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд без поважних причин, то в разі наступного визнання його інвалідом виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Органи МСЕК зобов'язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду в порядку, встановленому законодавством, про результати повторного огляду осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та про нез'явлення цих осіб на зазначений огляд.

Яким особам і в якому розмірі призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника?

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, які проходили строкову військову службу,— незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться вищезазначені особи, якщо вони були на повному утриманні померлого годувальника або одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.

Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

Положення Закону, що стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

Пенсії' у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї — 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї —100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Дітям-сиротам пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в таких самих розмірах, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку,— довічно.

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.

На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.

Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.

Який порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії та за яким принципом відбувається призначення, перерахунок та виплата пенсії?

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 р., незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 р.

У разі якщо страховий стаж становить період менший, ніж п'ять років, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Для визначення розміру пенсії за віком заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності Законом — на умовах, зазначених вище.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 р. враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 р. — за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп — заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс — середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск — сума коефіцієнта заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз, + Кз2 + Кз3 +... + Кзп);

К — кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік для визначення заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії'.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв: Зс, де:

Кз — коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв — сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс — середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:

Зв = 3 + Зд, де:

Зв — сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

З — сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зд —сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою:

Зд =Д / Т х 100%, де:

Д — сума доплати;

Т — розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 р. при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою працівників, зайнятих у галузях економіки України, відповідного року (кварталу).

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки Укра'І-ни, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенси'.

При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбання спеціального торгового патенту), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за формулою:

3=Д х 4 / Т, де:

3 — сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітно'І плати (доходу);

П — сума фактично сплаченого відповідного податку (плати за патент) у розрахунку на відповідний місяць, у гривнях;

4 — відсоток відрахувань до Пенсійного фонду від суми фактично сплаченого відповідного податку (плати за патент), чинний в межах відповідного періоду;

Т — розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

Під час визначення доходу фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується розмір податку (плати за патент), що сплачує така фізична особа, без збільшення розміру податку (плати за патент), передбаченого законодавством, за членів його сім'ї, які беруть участь у здійсненні цією фізичною особою підприємницької' діяльності, та за осіб, які перебувають з- нею у трудових відносинах.

Під час визначення доходу члена сім'ї фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності для обчислення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується сума податку (плати за патент), внесена за одного члена сім'ї, на яку відповідно до законодавства збільшується відповідний податок (плата за патент) зазначеної фізичної' особи — суб'єкта підприємницької діяльності.

При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які сплачують страхові внески у фіксованому розмірі, в тому числі членів їх сімей, що беруть участь у

здійсненні підприємницької діяльності, отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за формулою:

3=-Ф / Тх 100%, де

З — сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Ф — сума фактично сплаченого страхового внеску у фіксованому розмірі за відповідний місяць;

Т — розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

До заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

Пенсії індексуються відповідно до законодавства про і: індексацію грошових доходів населення. Крім індексації пенсії, у разі якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20 відсоткам темпів зростання середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком. Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.

У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

Перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності Законом, здійснюється за нормами Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

У разі якщо при відстрочці часу призначення пенсії за віком не здійснюється підвищення розміру пенсії за неповний рік страхового стажу, пенсія призначається з дня, що настає за останнім днем повного року відстрочки часу виходу на пенсію, який враховано до страхового стажу, а в разі його відсутності — з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку;

2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до Закону.

Переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами.

Перерахунок призначеної пенсії, крім деяких випадків, передбачених Законом, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії — з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії,— з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Який порядок виплати пенсій та якою є відповідальність органів Пенсійного фонду та посадових осіб за порушення у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування?

Нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми нестриманої пенсії, але не більше як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Пенсія виплачується щомісяця у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України.

Пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення.

Пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються законом. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності.

Під час перебування пенсіонера в місцях позбавлення волі виплата призначеної йому пенсії здійснюється на загальних підставах у порядку, встановленому законодавством.

Під час перебування пенсіонера на повному державному утриманні у відповідній установі (закладі) йому виплачується 25 відсотків призначеної пенсії. У випадках, якщо розмір його пенсії перевищує вартість утримання, виплачується різниця між пенсією і вартістю утримання, але не менше 25 відсотків призначеної' пенсії.

Якщо у пенсіонера, який перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, є непрацездатні члени сім'ї, які перебувають на його утриманні, пенсія виплачується в такому порядку: 25 відсотків пенсії — самому пенсіонерові, а інша частина пенсії, але не більш як 50 відсотків призначеного розміру пенсії,— зазначеним членам сім'ї.

Частина пенсії, що залишилася після виплати суми пенсії пенсіонеру та членам його сім'ї, перераховується до установи (закладу), де пенсіонер перебуває на повному державному утриманні, за його особистою заявою. Зазначені кошти зараховуються на банківські рахунки цих установ понад бюджетні асигнування і спрямовуються виключно на поліпшення умов проживання в них пенсіонерів у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Дітям-сиротам за період перебування на повному державному утриманні пенсія у зв'язку з втратою годувальника виплачується в повному розмірі та перераховується на їхні особисті рахунки у банку.

Іншим дітям, які перебувають на повному державному утриманні, виплачується 50 відсотків призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника та перераховується на їхні особисті рахунки у банку. При цьому частина пенсії, що залишилася після виплати суми пенсії у зв'язку з втратою годувальника, перераховується на банківський рахунок установи, де ця дитина перебуває на повному державному утриманні, і спрямовується виключно на поліпшення умов проживання дітей у цих установах.

Виплата пенсії здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому пенсіонер зарахований на повне державне утримання.

Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася не-доотриманою у зв'язку з його смертю, не включається до складу спадщини і виплачується по місяць смерті включно непрацездатним членам сім'ї, які знаходилися на його утриманні. Батькам, чоловіку (дружині), а також членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, сума недоотриманої пенсії виплачується незалежно від того, чи належать вони до кола непрацездатних членів сім'ї, та від перебування на його утриманні.

У разі звернення кількох членів сім'ї померлого пенсіонера належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначена сума пенсії виплачується, якщо звернення за нею надійшло не пізніше 12 місяців після смерті пенсіонера.

У разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячно'І пенси', яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Організація, що здійснює виплату І доставку пенсій, несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на неї функцій відповідно до законодавства та укладеного з нею договору.

Які показники застосовуються під час призначення та перерахунку пенсій?

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі — Закон) встановлює, що розмір пенсій жителів України буде залежати від того, як довго і яку суму вони сплачували до Пенсійного фонду.

Кабінет Міністрів України 20 листопада 2003 р. прийняв постанову "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян", якою зобов'язав Пенсійний фонд під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону застосовувати для визначення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначені Державним комітетом статистики показники за період з 1958 по 2002 р. згідно з додатками 1 і 2.

Державний комітет статистики та Пенсійний фонд дали пропозицію, а Кабінет Міністрів України погодився щодо застосування під час перерахунку пенсій відповідно до ст. 43 Закону показника середньої заробітної плати за 2002 р. на рівні 306, 45 гривні. Буде збільшено на 4,2 відсотка розмір трудових пенсій з урахуванням цільової грошової допомоги, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника з цих причин) особам, які не одержували права на підвищення розміру пенсій після Гх перерахунку відповідно до ст. 43 Закону.

Особам, які одержали право на підвищення розміру пенсій після їх перерахунку відповідно до зазначеної вище статті, підвищення здійснюється не менше як на 4,2 відсотка.

Підвищення розміру трудових пенсій згідно з цією постановою проводиться без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткових пенсій, сум індексації та не застосовується для визначення розмірів соціальних пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсій. Після набрання чинності Законом (з 1 січня 2004 р.) розмір пенсій буде визначатися за спеціальною формулою, згідно з якою розмір пенсії — це сума двох складових: заробітку, з якого особа сплачувала внески в Пенсійний фонд, та страхового стажу (періоду сплати цих внесків).

Після перерахунку пенсії громадян підвищаться, але у всіх по-різному. В одних пенсії збільшаться внаслідок високого заробітку і великого стажу, іншим (тим, у кого розмір пенсій після перерахунку в силу об'єктивних причин не виросте) виплати з січня 2004 р. підвищаться на 4,2 відсотка.

Додаток 1
до постанови Кабінету Міністрів України
від 20 листопада 2003 р. № 1783

ПОКАЗНИКИ СЕРЕДНЬОМІСЯЧНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, за 1958—1991 роки, що застосовуються під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до статей 40 і 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Рік

Показник середньомісячної' заробітно'І плати робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки

1958

76,7

1959

77,7

1960

78,3

1961

81,3

1962

84,2

1963

85,4

1964

87,6

1965

93,86

1966

96,7

1967

100

1968

107

1969

110,68

1970

115,17

1971

118,57

1972

121,91

1973

125,3

1974

128,46

1975

133,54

1976

139,84

1977

142,88

1978

146,22

1979

148,74

1980

155,12

1981

157,89

1982

163,08

1983

165,75

1984

169,55

1985

173,95

1986

179

1987

185,01

1988

199,79

1989

217,74

1990

248,4

1991

495,4

Додаток 2
до постанови Кабінету Міністрів України
від 20 листопада 2003 р. № 1783

ПОКАЗНИКИ СЕРЕДНЬОМІСЯЧНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 1992—2002 роки, що застосовуються під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до статей 40 і 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Місяць

1992 рік

1993 рік

1994 рік

1995 рік

1996 рік

1997 рік

1998 рік

1999 рік

2000 рік

2001 рік

2002 рік

 

карбованців

гривень

Січень

1523,5

14204

745523

32,08

103,28

126,68

136,82

148,16

180,97

253,39

320,76

Лютий

1681,1

17854

753622

41,53

108,95

126,36

137,85

152,03

190,62

263,66

328,7

Березень

2375,9

22945

854490

50,23

117,55

135,15

149,76

166,61

210,67

281,03

354,81

Квітень

2784,1

25396

894400

53,67

116,28

133,14

146,39

165,53

205,35

288,93

355,78

Травень

3277,7

30489

956833

60,74

119,44

139,53

148,61

168,87

213,21

302,96

358,88

Червень

4966,3

60423

1093323

71,39

125,47

144,3

158,01

180,76

228,78

317,81

377,41

Липень

5065

76564

1176261

75,84

130,46

151,44

159,21

183,27

238,49

327,31

398,1

Серпень

5422,1

88737

1234596

81,39

129,99

147,67

153,21

180,94

247,44

329,33

390,07

Вересень

7189,1

208343

1321503

88,73

132,7

150,34

156,4

186,44

249,04

326,34

391,14

Жовтень

8171,6

253272

1950560

95,18

134,87

149,65

156,07

186,85

254,11

335,75

397,49

Листопад

10550,3

327639

2644956

101,22

132,27

147,07

155,54

190,39

257,58

334,44

395,7

Грудень

16987,8

836534

3490047

124,48

151,51

165,81

176,09

218,88

296,26

378,45

442,91

Матеріал підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист

Інформаційно-довідкова газета "Юрист консультує" 33/2003

Інформаційно-довідкова газета "Юрист консультує" 34/2003

Інформаційно-довідкова газета "Юрист консультує" 35/2003