ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
16.12.2003 N 10278/6/17-0516
Про оподаткування доходів фізичних осіб
від здійснення підприємницької діяльності
у 2004 році
Державна податкова адміністрація України розглянула <...>
лист з питань оподаткування доходів, які одержуватимуть фізичні
особи від здійснення ними підприємницької діяльності у 2004 році,
та повідомляє таке.
1. Щодо збереження умов справляння прибуткового
податку з громадян до прийняття спеціального закону
з питань оподаткування доходів підприємців
З 1 січня 2004 року набуває чинності Закон України "Про
податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) (далі - Закон).
Пунктом 22.10 статті 22 Закону ( 889-15 ) зазначено, що
Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92
( 13-92 ) "Про прибутковий податок з громадян" втратив чинність,
крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від
заняття підприємницькою діяльністю (далі - Декрет), що
застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону
та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань
оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності
(далі - "спеціальний закон").
До спеціального законодавства щодо оподаткування фізичних
осіб - суб'єктів підприємницької діяльності на сьогодні
відносяться спеціальна (спрощена) система оподаткування (згідно з
Указом Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98
( 727/98 ) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції Указу
Президента України від 28 вересня 1999 року N 746 ( 746/99 ) (далі
- Указ) та звичайна (загальна) система оподаткування (згідно з
розділом IV Декрету ( 13-92 ).
Таким чином, з 1 січня 2004 року паралельно з розділом IV
Декрету ( 13-92 ) продовжуватиме діяти також і Указ ( 727/98 ).
Тому терміни, поняття (в частині об'єкта оподаткування,
оподаткуваного доходу суб'єктів підприємницької діяльності, виду
податку) і норми, що містяться в Декреті та Указі, продовжать
діяти й застосовуватимуться з урахуванням положень п. 9.12 ст. 9
Закону ( 889-15 ).
Що стосується правових норм п.п. 9.12.1 п.9.12 ст. 9 Закону
( 889-15 ), то ним установлено, що оподаткування доходів,
отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг,
виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без
створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує
ринковий збір, здійснюється за правилами, установленими
спеціальним законодавством із цих питань, з урахуванням норм цього
пункту. Тобто за правилами, установленими Декретом ( 13-92 ) для
фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності на звичайній
(загальній) системі оподаткування та Указом ( 727/98 ) для
фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які
застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
2. Щодо існуючого правового поля та особливостей
застосування окремих законодавчих актів,
що регулюють питання оподаткування підприємців
На сьогодні існують і надалі передбачені для фізичних осіб -
суб'єктів підприємницької діяльності кілька способів оподаткування
доходів, одержуваних ними від здійснення підприємницької
діяльності, кожен з яких має певні обмеження та переваги, а також
різний порядок оподаткування таких доходів, ведення обліку доходів
та витрат і порядок подання звітності. Тому діяльність щодо
кожного з них регулюється відповідними законодавчими та
нормативно-правовими актами.
У 2004 році правові норми щодо здійснення фізичними особами
підприємницької діяльності встановлюються Цивільним кодексом
України від 16.01.2003 р. N 435-IV ( 435-15 ), що набирає чинності
з 1 січня 2004 року. Згідно зі статтею 50 Цивільного кодексу
України право на здійснення підприємницької діяльності, не
забороненої законом, має фізична особа з повною цивільною
дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку
діяльність за умови її державної реєстрації в порядку,
установленому законом.
Зараз підприємницька діяльність регулюється Законом України
"Про підприємництво" ( 698-12 ), яким визначено; підприємництво -
це безпосередня, самостійна, систематична, на власний ризик
діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання
послуг з метою отримання прибутку, здійснювана фізичними та
юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької
діяльності в порядку, установленому законодавством. Згідно зі
статтею 3 цього Закону підприємці мають право без обмежень
приймати рішення та здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що
не суперечить чинному законодавству. Підприємництво здійснюється
на підставі принципу самостійного формування програми діяльності
та вибору постачальників і споживачів виготовлюваної продукції,
установлення цін відповідно до законодавства (ст. 5).
Звертаємо вашу увагу, що з 1 січня 2004 року Закон України
"Про підприємництво" ( 698-12 ) втрачає чинність (крім ст. 4), а
підприємницька діяльність здійснюватиметься відповідно до норм
Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. N 436-IV
( 436-15 ), згідно зі статтею 42 глави 4 якого сутність визначення
поняття "підприємництво" не змінюється.
Крім того, підприємницька діяльність фізичних осіб без
створення юридичної особи продовжуватиме регулюватися багатьма
законодавчими та нормативно-правовими актами (що діють на сьогодні
та не втрачають чинності і в 2004 році), вимог яких фізичні особи
- суб'єкти підприємницької діяльності повинні будуть дотримуватися
при її здійсненні. Наприклад, при обранні фізичною особою -
суб'єктом підприємницької діяльності загальної системи
оподаткування своїх доходів (розділ IV Декрету ( 13-92 ), залежно
від вибраного виду діяльності, нормативною базою разом зі
згаданими будуть, зокрема: закони України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ), "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ), "Про ліцензування деяких видів господарської
діяльності" ( 1775-14 ), "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ), "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ), "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ), "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ), "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ); декрети Кабінету Міністрів "Про прибутковий
податок з громадян" ( 13-92 ), "Про акцизний збір" ( 18-92 ),
відповідні постанови Верховної Ради України; інструктивні
матеріали Міністерства фінансів України, податкові роз'яснення
Державної податкової адміністрації України тощо.
Разом із тим прикінцевими положеннями Закону ( 889-15 )
передбачено, що у випадках, коли норми інших законів або інших
законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів
(прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону,
пріоритет мають норми цього Закону (п. 22.2 ст. 22).
3. Щодо особливостей оподаткування доходів фізичних
осіб - суб'єктів підприємницької діяльності
у джерела їх виплати (особливості застосування
п. 1.8 ст. 1 Закону ( 889-15 )
Як уже зазначалося, у 2004 році разом із Законом ( 889-15 )
діятимуть розділ IV Декрету ( 13-92 ) і Указ ( 727/98 ).
Статтею 14 розділу IV Декрету ( 13-92 ) встановлено, що
доходи громадянина, отримані від здійснення підприємницької
діяльності, які обкладаються фіксованим податком, не включаються
до складу його сукупного оподаткуваного доходу. Якщо платник
фіксованого податку протягом календарного року має будь-які інші
доходи (крім оподатковуваних фіксованим податком), вони
оподатковуються в загальному порядку.
Згідно зі статтею 2 Указу ( 727/98 ) дохід, отриманий від
здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним
податком, не включається до складу сукупного оподаткуваного доходу
такого платника за підсумками звітного року, а сплачена сума
єдиного податку - остаточна і не включається до перерахунку
загальних податкових зобов'язань платника єдиного податку.
Відповідно до статті 6 Указу платник єдиного податку не є
платником податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з
громадян) саме від здійснення того виду підприємницької
діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком.
До прийняття "спеціального закону" оподаткування доходу
фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності від продажу
товарів, надання послуг, виконання робіт у межах її
підприємницької діяльності без створення юридичної особи
здійснюється на підставі Декрету ( 13-92 ) й Указу ( 727/98 ) (а
не Закону ( 889-15 ). Згідно з п. 1.6 ст. 1 Закону термін
"загальний оподатковуваний дохід" визначається як будь-який дохід,
що підлягає оподатковуванню відповідно до цього Закону,
нарахований (виплачений) на користь платника податків протягом
звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід).
У зв'язку з цим термін "загальний оподатковуваний дохід
(оподатковуваний дохід)" у значенні, установленому Законом
( 889-15 ), до доходу фізичної особи - суб'єкта підприємницької
діяльності без створення юридичної особи від продажу товарів,
надання послуг, виконання робіт у межах її підприємницької
діяльності не застосовується.
Таким чином, на підставі положень пункту 1.6 статті 1 Закону
( 889-15 ) (а також підпункту 4.3.25 пункту 4.3 статті 4,
підпунктів 9.12.1 і 9.12.2 пункту 9.12 статті 9, статті 17 Закону;
статті 2 і 6 Указу ( 727/98 ); статті 14 Декрету ( 13-92 ) можна
зробити висновок: особа, відповідальна за нарахування, утримання
та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних
осіб при виплаті доходів фізичній особі - суб'єкту підприємницької
діяльності за виконані роботи, надані послуги, продані товари в
межах підприємницької діяльності такої фізичної особи, не повинна
(не має правових підстав) включати такі доходи до об'єкта
оподаткування - оподатковуваного місячного доходу такого
приватного підприємця під час здійснення виплати такого доходу,
оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу і
порушення сфер правового регулювання між Указом, Декретом і
Законом.
Ураховуючи, що відсутні законодавчі та методологічні підстави
для утримання податку (прибуткового податку з громадян та податку
з доходів фізичних осіб) у джерела виплати з доходу, отриманого
фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності (у тому
числі платником єдиного чи фіксованого податку) у межах здійснення
її підприємницької діяльності, не можуть застосовуватися щодо
таких доходів положення ст. 8 (у частині утримання податку у
джерела виплати) та інші норми Закону ( 889-15 ), зокрема, абзацу
другого п. 1.8 ст. 1 Закону. Згадане застереження не
поширюватиметься на "інші доходи" суб'єктів підприємницької
діяльності (у розумінні п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону).
Що стосується правових норм зазначеного п.п. 9.12.2 Закону
( 889-15 ), то він установлює вимоги щодо оподаткування саме
"інших доходів" суб'єкта підприємницької діяльності (в розумінні
Закону - це інші доходи, ніж визначені в підпункті 9.12.1 цього
пункту), тобто доходів, отриманих суб'єктом підприємницької
діяльності не в межах здійснення власної підприємницької
діяльності.
Ураховуючи наведене, норма абзацу другого п. 1.8 ст. 1 Закону
( 889-15 ) не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності,
котрі є платниками єдиного податку відповідно до Указу ( 727/98 ),
платниками фіксованого податку відповідно до статті 14 Декрету
( 13-92 ) або працюють на загальній системі оподаткування (ст. 14
Декрету), якщо це підтверджується наявністю в таких приватних
підприємців відповідного свідоцтва, патенту або платіжного
повідомлення. Зазначена норма абзацу другого п. 1.8 ст. 1 Закону
поширюється тільки на "інші доходи" суб'єктів підприємницької
діяльності - фізичних осіб, специфіка отримання яких (у тому числі
згідно з умовами договору) покладає отримання всіх видів вигод,
винагород і понесення всіх ризиків, пов'язаних із наданням або
ненаданням послуг (виконанням робіт) на замовників таких послуг
(робіт).
4. Щодо ставок податку
Згідно з Указом ( 727/98 ) фізичні особи, які здійснюють
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, при
дотриманні ними умов, визначених ст. 1 цього Указу, мають право
самостійно вибрати спосіб оподаткування доходів від здійснення
такої підприємницької діяльності за єдиним податком шляхом
отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку, в розмірі,
установленому місцевою радою залежно від виду підприємницької
діяльності: від 20 до 200 грн. на місяць (ст. 2 Указу).
Якщо фізична особа здійснює підприємницьку діяльність без
створення юридичної особи з продажу товарів та надання супутніх
такому продажу послуг на ринках, сплачуючи згідно з чинним
законодавством ринковий збір, то відповідно до ст. 14 (розділ IV)
Декрету ( 13-92 ) вона має право самостійно вибрати спосіб
оподаткування доходів, отриманих від цієї діяльності, шляхом
придбання патенту за фіксованим розміром податку: від 20 до 100
гри., установленим місцевою радою залежно від виду підприємницької
діяльності.
Що стосується ставки оподаткування доходів суб'єктів
підприємницької діяльності безпосередньо від здійснення цієї
діяльності, які не обрали спрощену систему оподаткування (за
єдиним податком - відповідно до Указу ( 727/98 ) або за фіксованим
податком - відповідно до Декрету ( 13-92 ), а працюючих за
загальною системою оподаткування (ст. 14 Декрету), то на підставі
п. 22.3 Закону ( 889-15 ) з 1 січня 2004 року по 1 січня 2007 року
для таких доходів діятиме ставка податку з доходів фізичних осіб
на рівні 13 % від об'єкта оподаткування.
Якщо фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності
одержують інші доходи, ніж від безпосереднього здійснення
підприємницької діяльності, то такі доходи згідно з п.п. 9.12.2 п.
9.12 ст. 9 Закону ( 889-15 ) оподатковуватимуться за загальними
правилами, установленими цим Законом для платників податків, котрі
не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Перший заступник голови
ДПА України О.Шитря