Відповідно до пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону № 2181-III податковий
борг платника податків, визнаного у встановленому порядку банкрутом,
вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю активів
банкрута, визнається безнадійним та підлягає списанню. Механізм такого
списання визначено Порядком № 103.
Так, згідно з п. 4.1 цього Порядку визначення сум безнадійного податкового
боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється
за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в
органах державної податкової служби в установленому порядку, станом
на день виникнення податкового боргу.
Пунктом 4.2 Порядку № 103 визначено, що днем виникнення безнадійного
податкового боргу вважається дата прийняття судом відповідного рішення.
Таким чином, у разі якщо активів банкрута виявилося недостатньо для
задоволення вимог кредиторів, то на підставі ухвали суду про затвердження
звіту ліквідатора списанню підлягає вся сума податкового боргу, що обліковувалася
в картках особових рахунків платника податків, станом на день прийняття
судом такої ухвали. В зазначеному випадку ця сума дорівнює 23 тис. грн.