Запровадження з 01.01.2004 р. єдиної ставки податку в розмірі 15% (до
01.01.2007 р. діятиме ставка 13%), фіксована ставка податку на доходи,
які підлягатимуть кінцевому оподаткуванню при їх виплаті: грошові або
майнові призи, виграші в азартні ігри, розіграші (крім лотерей, які
згідно з цим Законом мають статус державних) — 30% (26%).
Запровадження з 01.01.2005 р. порядку:
оподаткування операцій з продажу (обміну, інших видів відчуження) об’єктів
нерухомого майна — 1%, 5% або 13% залежно від строку придбання у власність
такого майна;
оподаткування процентів на банківський депозит (вклад), вклад до небанківських
фінансових установ або процентів (дисконтних доходів) на депозитні (ощадні)
сертифікати — 5%;
оподаткування дивідендів, роялті — 13%;
оподаткування операцій з інвестиційними активами (акції, корпоративні
права) (інвестиційного прибутку) — 13%;
оподаткування доходів, отриманих у зв’язку з довгостроковим страхуванням
життя, та недержавного пенсійного страхування — 13%;
оподаткування доходів, отриманих внаслідок прийняття у спадок коштів,
майна, немайнових прав, — 0%, 5%, 13% та 26% залежно від родинних стосунків
та виду спадкового майна;
оподаткування доходів, отриманих як подарунок та
як спадщина.
З метою створення рівних умов оподаткування для всіх платників податків
скасувано деякі пільги та привілеї з оподаткування за професійною ознакою
(з 01.01.2004 р. сплачуватимуть податок з доходів фізичних осіб працівники
сільськогосподарських підприємств, підприємств атомної енергетики, військовослужбовці,
судді та ін.).
Суми податку, що утримуватимуться з грошового забезпечення, грошових
винагород та інших виплат військовослужбовців, осіб рядового та начальницького
складу органів внутрішніх справ, спрямовуватимуться виключно на виплату
рівноцінної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Мінімальна заробітна плата з 01.01.2003 р. становить 185 грн., з 01.12.2003
р. — 205 грн. на місяць. Прожитковий мінімум на 2003 р. становив 365
грн. на місяць у розрахунку на одну особу (для працездатних осіб).
З 01.01.2004 р. прожитковий мінімум передбачено
у розмірі 382 грн. на місяць на одну особу (для працездатних осіб).
Водночас Законом № 889-IV передбачено збереження неоподатковуваного
мінімуму. Зокрема встановлено, що у разі якщо норми інших законів містять
посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування
використовуватиметься сума у розмірі 17 грн.
Законом запроваджено досить суттєву новацію. На відміну від чинного
порядку зменшення сукупного оподатковуваного доходу громадян на певну
кількість неоподатковуваних мінімумів Законом передбачено систему надання
так званих податкових соціальних пільг. Розмір пільг установлено у відсотках
(100, 150, 200%) розміру мінімальної заробітної плати у розрахунку на
місяць, затвердженого законом на 1 січня звітного податкового року.
Величину відсотків встановлено для відповідної категорії платників,
які матимуть право на отримання таких пільг.
Безперечною особливістю цього Закону є встановлення права платника податку
на податковий кредит, який є сумою витрат, фактично понесених платником
податку — резидентом у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг)
у резидентів України протягом звітного року (окремі пункти статті «Податковий
кредит» набирають чинності з 1 січня 2005 р.).
На суму таких витрат дозволяється зменшення суми загального річного
оподатковуваного доходу платника, одержаного ним за наслідками календарного
року.
Законом встановлено деякі особливості в оподаткуванні таких доходів,
як доходи від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм
(піднайм); проценти, дивіденди, роялті; доходи від операцій з інвестиційними
активами; доходи, отримані у вигляді благодійної допомоги; доходи, отримані
за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного
страхування; доходи від операцій, пов’язаних з іпотечним житловим кредитуванням,
рухомим та нерухомим майном тощо.
Що ж до оподаткування процентів, то Законом чітко визначено:
по-перше, проценти як вид доходу належать до пасивних доходів. Сюди
віднесено також доходи, отримані у вигляді дивідендів, роялті, страхових
виплат i відшкодувань, а також орендних (лізингових) платежів за договорами
оперативної оренди;
по-друге, податковий агент (банк), який нараховує проценти, надає податковий
розрахунок загальної суми нарахованих процентів i загальної суми стягнених
з них податків у складі податкової декларації з податку на прибуток
підприємств. При цьому інформація про окремий вклад (депозит) фізичної
особи, суму нарахованих на нього процентів, а також відомості про таку
фізичну особу — вкладника до податкових органів не надаються.
Одним із важелів забезпечення суто технічного виконання вимог цього
Закону є визначення юридичної особи, її філій, відділень, інших відокремлених
підрозділів або фізичної особи чи представництва нерезидента податковими
агентами. Вони зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей
податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку. Податкові
агенти зобов’язані також подавати податковий розрахунок сум доходу,
нарахованого платнику податку, а також сум утриманого з них податку
до податкових органів згідно із законодавством i нести відповідальність
за порушення норм цього Закону.
Податковим агентом є також фізична особа — суб’єкт підприємницької діяльності,
яка використовує найману працю інших фізичних осіб i виплачує їм заробітну
плату.
Крім того, за новим Законом річна декларація про майновий стан i доходи
(податкова декларація) подається платником податку, який:
зобов’язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону
або інших законів;
має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту.
Декларація є єдиною для всіх законодавчо встановлених випадків її подання.
Платник податку до 1 березня року, наступного за звітним, має право
звернутися із запитом до відповідного податкового органу з проханням
заповнити річну податкову декларацію, а податковий орган зобов’язаний
надати безоплатні послуги з такого заповнення. Відмова посадової (службової)
особи податкового органу надати зазначені послуги звільняє платника
податку від будь-якої відповідальності за неповне або неправильне заповнення
декларації.
Особою, яка несе відповідальність за неповне або несвоєчасне повернення
суми надміру сплаченого податку, в тому числі внаслідок застосування
права на податковий кредит, є:
податковий орган, який порушує строки подання розрахунку такої суми
або занижує її розмір;
орган державного казначейства, що порушує строки такого повернення або
занижує його розмір.
За неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку
на користь платника податку сплачуються такі штрафи:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного
строку її виплати, — у розмірі 10% такої суми;
при затримці від 31 до 90 календарних днів — у розмірі 50% такої суми;
при затримці понад 91 календарний день — у розмірі 100% такої суми.
Нарахування таких штрафів самостійно здійснюється органом державного
казначейства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Повернення суми надміру сплаченого податку та штрафів здійснюється органом
державного казначейства за рахунок доходів бюджету, до якого зараховується
такий податок.
Отже, зниження ставок оподаткування забезпечить поповнення власного
бюджету окремого громадянина, вплине на безперечне зростання попиту
на товари (послуги) споживчого ринку i, як наслідок, спричинить збільшення
доходів підприємств за рахунок саме часткового вивільнення коштів фонду
оплати праці.
Вивільнення частки коштів фонду оплати праці дасть змогу прискорити
грошовий обіг, що, у свою чергу, позитивно вплине на розвиток виробництва,
створення нових робочих місць i отримання додаткових надходжень до бюджету
податку з доходів фізичних осіб.