Починаючи з 2004 р. платник податку з доходів фізичних осіб — резидент,
що має індивідуальний ідентифікаційний номер і який протягом звітного
року поніс витрати на сплату вартості середньої професійної або вищої
форми навчання на користь закладів освіти — резидентів, які здійснюють
свою діяльність відповідно до законодавства України з місцем знаходження
на її території, має право включити такі витрати до складу податкового
кредиту звітного податкового року.
До складу податкового кредиту включається сума коштів, фактично сплачена
платником податку на користь названих закладів освіти для компенсації
навчання як самого платника податку, так і іншого члена його сім’ї першого
ступеня споріднення (це батьки як платника податку, так і його чоловіка
або дружини, діти як такого платника податку, так і його дружини або
чоловіка, в тому числі усиновлені).
Зазначена сума документально підтверджених витрат включається платником
податку до податкового кредиту у розмірі, визначеному за кожний повний
або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
При навчанні платника податку або іншого члена його сім’ї першого ступеня
споріднення такі витрати включаються до податкового кредиту самого платника
податку або члена його сім’ї за їх вибором, якщо ж навчаються обидва
члени подружжя, то витрати на їх навчання включаються до податкового
кредиту кожним з них окремо шляхом подання річної податкової декларації
до 1 квітня наступного за звітним року.
Загальна сума коштів, сплачена платником протягом звітного року на користь
закладів освіти, яку платник податку або названі члени його сім’ї мають
право включити до складу податкового кредиту, не повинна перевищувати
розміру суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи,
встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на коефіцієнт
1,4 та округленої до найближчих 10 грн., помноженої на кількість місяців
навчання (повних або неповних) протягом такого звітного року. Сума плати
за навчання, внесена платником протягом звітного податкового року, що
перевищує цей розмір, не включається до складу податкового кредиту і
на наступні податкові роки не переноситься.
Законом № 889-IV (пп. 4.3.20 п. 4.3 ст. 4) також установлено пільгу
щодо плати за навчання платникам податку — найманим особам — працівникам,
навчання яких оплачується працедавцем на користь закладів освіти у рахунок
компенсації вартості підготовки чи перепідготовки такого платника податку
— найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами
такого працедавця.
Сума такої плати не включатиметься до оподатковуваного доходу таких
працівників у розмірі, що не перевищує розміру суми місячного прожиткового
мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового
року, помноженої на коефіцієнт 1,4 та округленої до найближчих 10 грн.
(у 2004 р. це становитиме 530 грн. на місяць (382 грн. х 1,4)) за кожний
повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої
особи.
Якщо така наймана особа припиняє трудові відносини з таким працедавцем,
не закінчивши такого навчання, або розірве трудові відносини, відпрацювавши
у такого працедавця менше ніж два роки після закінчення навчання, то
сума, сплачена працедавцем у компенсацію такого навчання, прирівнюється
до додаткових благ, наданих такій найманій особі протягом року, на який
припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню
на загальних підставах.