Угода
про торговельні аспекти прав
інтелектуальної власності
(укр/рос)
Члени,
бажаючи зменшити викривлення і перешкоди в міжнародній
торгівлі та беручи до уваги необхідність сприяти ефективній і
належній охороні прав інтелектуальної власності, а також з метою
гарантування того, що заходи та процедури, спрямовані на
забезпечення права інтелектуальної власності, самі не стануть
бар'єрами для законної торгівлі;
визнаючи з цією метою необхідність нових норм та правил щодо:
(a) можливості застосування основних принципів ГАТТ 1994
( 981_003 ) та міжнародних угод або конвенцій з інтелектуальної
власності, які мають відношення до цієї Угоди;
(b) забезпечення адекватними стандартами та принципами, що
стосуються можливості надання, сфери дії і використання пов'язаних
із торгівлею прав інтелектуальної власності;
(c) забезпечення ефективними та відповідними примусовими
засобами захисту пов'язаних із торгівлею прав інтелектуальної
власності з урахуванням розбіжностей національних законодавчих
систем;
(d) забезпечення ефективними і швидкими процедурами для
багатостороннього запобігання та врегулювання суперечок між
урядами;
(e) заходів на перехідний період, спрямованих на якнайбільш
повну участь у кінцевих результатах переговорів;
визнаючи необхідність багатосторонньої системи принципів,
норм та правил міжнародної торгівлі сфальсифікованими товарами;
визнаючи, що права інтелектуальної власності є приватними
правами;
визнаючи основні цілі державної політики, що лежать в основі
національних систем охорони інтелектуальної власності, включаючи
цілі, пов'язані з розвитком та технологіями;
визнаючи також специфічні потреби найменш розвинених
країн-Членів у максимально гнучкому підході при впровадженні
законів у національному законодавстві та з метою надання їм
можливості створити міцну і життєздатну технологічну базу;
підкреслюючи важливість зменшення напруги шляхом досягнення
жорстких зобов'язань у врегулюванні суперечок у питаннях з
торговельних аспектів інтелектуальної власності через
багатосторонні процедури;
прагнучи встановити на основі взаємної підтримки відносини
між СОТ та Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (яка
далі в цій угоді іменується ВІПО), а також з іншими відповідними
міжнародними організаціями,
цим домовляються про наступне:
Частина I
Загальні положення та основні принципи
Стаття 1
Характер та сфера дії зобов'язань
1. Члени надають чинності положенням цієї Угоди. Члени
можуть, але не зобов'язані передбачати у своєму законодавстві
більш високий рівень охорони, ніж цього вимагає ця Угода, за
умови, що така охорона не порушує положень цієї Угоди. Члени є
вільними у визначенні відповідного методу впровадження положень
цієї Угоди у межах їх власної законодавчої системи та практики.
2. Для цілей цієї Угоди термін "інтелектуальна власність"
означає всі об'єкти інтелектуальної власності, які підпадають під
дію розділів 1-7 Частини II.
3. Члени надають режим, передбачений цією Угодою, підданим
інших Членів.(1) Що стосується відповідного права інтелектуальної
власності, то підданими інших Членів вважаються такі фізичні або
юридичні особи, які відповідають критеріям права на захист,
передбаченим у Паризькій конвенції (1967) ( 995_123 ), Бернській
конвенції (1971) ( 995_051 ), Римській конвенції та у Договорі з
інтелектуальної власності стосовно інтегральних мікросхем, якщо
всі Члени є членами СОТ, що підписали ці конвенції.(2) Будь-який
Член, що скористається можливостями, передбаченими у параграфі 3
Статті 5 або параграфі 2 Статті 6 Римської конвенції ( 995_763 ),
має сповістити Раду з торговельних аспектів прав інтелектуальної
власності ("Рада ТРІПС"), як передбачено цими положеннями.
----------------
(1) Термін "піддані", коли вживається в цій Угоді, означає у
випадку Члена СОТ з окремою митною територією особу, фізичну або
юридичну, яка мешкає постійно або яка має реальне чи діюче
промислове або комерційне підприємство на такій митній території.
(2) У цій Угоді "Паризька конвенція" означає Паризьку
конвенцію про захист промислової власності: "Паризька конвенція
(1967)" означає Стокгольмський акт цієї Конвенції ( 995_123 ) від
14 липня 1967 року. "Бернська конвенція" означає Бернську
конвенцію про захист творів літератури та мистецтва: "Бернська
конвенція (1971)" означає Паризький акт цієї Конвенції ( 995_051 )
від 24 липня 1971 року. "Римська конвенція" означає Міжнародну
Конвенцію про захист права виконавців, виробників фонограм та
радіомовних організацій ( 995_342 ), прийняту в Римі
26 жовтня 1961 року. "Договір з інтелектуальної власності стосовно
інтегральних мікросхем" (Договір ІПІЦ) означає Договір з
інтелектуальної власності стосовно інтегральних мікросхем,
прийнятий у Вашингтоні 26 травня 1989 року. "Угода СОТ"
( 995_342 ) означає Угоду про створення СОТ.
Стаття 2
Конвенції з інтелектуальної власності
1. Що стосується Частин II, III та IV цієї Угоди, Члени
повинні дотримуватися Статей 1-12 та Статті 19 Паризької конвенції
(1967) ( 995_123 ).
2. Ніщо у Частинах I-IV цієї Угоди не означає часткової або
повної відміни існуючих зобов'язань, які Члени можуть мати щодо
інших Членів згідно з Паризькою ( 995_123 ), Бернською
( 995_051 ), Римською конвенціями ( 995_763 ) та Договором з
інтелектуальної власності стосовно інтегральних мікросхем.
Стаття З
Національний режим
1. Кожний Член повинен надати підданим інших Членів режим не
менш сприятливий, ніж той, який він надає своїм підданим щодо
охорони інтелектуальної власності,(3) за винятками, які вже
передбачені, відповідно, у Паризькій конвенції (1967) ( 995_123 ),
Бернській конвенції (1971) ( 995_051 ), Римській конвенції
( 995_763 ) або в Договорі з інтелектуальної власності стосовно
інтегральних мікросхем. Що стосується виконавців, виробників
фонограм та радіомовних організацій, таке зобов'язання
застосовується лише щодо прав, передбачених цією Угодою. Будь-який
Член, що скористається можливостями, передбаченими у Статті 6
Бернської конвенції (1971) або у параграфі 1(b) Статті 16 Римської
конвенції, має сповістити Раду ТРІПС, як передбачено в цих
положеннях.
----------------
(3) Для цілей Статей 3 та 4 "захист" включає питання, що
впливають на наявність, отримання, сферу дії, збереження та
контроль за виконанням прав інтелектуальної власності, а також ті
питання, які впливають на використання прав інтелектуальної
власності, що окремо розглядаються у цій Угоді.
2. Члени можуть скористатися винятками, дозволеними у
параграфі 1, щодо судових та адміністративних процедур, включаючи
зазначення адреси для послуги або призначення представника в межах
юрисдикції Члена, лише у тому випадку, коли такі винятки необхідні
для забезпечення відповідності до законів та правил, які не
суперечать положенням цієї Угоди, коли такі дії не застосовуються
у такий спосіб, який означав би приховане обмеження торгівлі.
Стаття 4
Режим нації, яка користується
найбільшими перевагами
Стосовно охорони інтелектуальної власності, то будь-яка
перевага, сприяння, пільга або імунітет, що надається Членом
підданим будь-якої іншої країни, повинні бути негайно і безумовно
надані підданим всіх інших Членів. Це зобов'язання не поширюється
на будь-яку перевагу, сприяння, пільгу або імунітет, надані
Членом:
(a) що є результатом дії міжнародних угод із судової допомоги
або із захисту права у широкому розумінні і які не зводяться до
охорони інтелектуальної власності;
(b) відповідно до положень Бернської конвенції (1971)
( 995_051 ) або Римської конвенції ( 995_763 ), які визначають, що
наданий режим є результатом не національного режиму, а режиму,
наданого в іншій країні;
(c) стосовно прав виконавців, виробників звукозаписів та
радіомовних організацій, не передбачених цією Угодою;
(d) що є результатом дії міжнародних угод, які мають
відношення до захисту інтелектуальної власності, і набрали
чинності до введення в дію Угоди про СОТ ( 995_342 ) при тому, що
про такі угоди сповіщено Раду ТРІПС, і які не встановлюють
самочинну або невиправдану дискримінацію проти підданих інших
Членів.
Стаття 5
Багатосторонні угоди
про набуття та чинність охорони прав
Зобов'язання за Статтями 3 та 4 не застосовуються до
процедур, передбачених у багатосторонніх угодах, укладених під
егідою ВІПО, які стосуються набуття та підтримання чинності прав
інтелектуальної власності.
Стаття 6
Вичерпання прав
Для цілей врегулювання суперечок за цією Угодою, згідно з
положеннями Статей 3 та 4, ніщо в цій Угоді не використовується
для вирішення питання вичерпання прав інтелектуальної власності.
Стаття 7
Цілі
Захист та контроль за дотриманням прав інтелектуальної
власності повинні сприяти запровадженню технологічних нововведень
та передачі і розповсюдженню технологій для обопільної вигоди
виробників і користувачів технологічних знань у такий спосіб, що
сприяє соціальному та економічному добробуту, а також балансу прав
і обов'язків.
Стаття 8
Принципи
1. Члени можуть при формулюванні або внесенні змін та
доповнень до своїх законів і правил здійснювати заходи, необхідні
для захисту здоров'я та харчування населення, а також спонукати
суспільний інтерес у секторах, життєво важливих для їх
соціально-економічного та технологічного розвитку, за умови, що
такі заходи узгоджуються з положеннями цієї Угоди.
2. Відповідні заходи за умови, що вони відповідають
положенням цієї Угоди, можуть бути необхідні, щоб запобігти
зловживанню правами інтелектуальної власності власниками цих прав
або використанню практики, яка непомірно обмежує торгівлю чи
негативно впливає на передачу технологій між країнами.
Частина II
Стандарти щодо наявності, сфери дії
та використання прав інтелектуальної власності
Розділ 1: Авторське право та суміжні права
Стаття 9
Відношення до Бернської конвенції
1. Члени повинні виконувати Статті 1-21 Бернської конвенції
(1971) ( 995_051 ) та Додатка до неї. Однак Члени не мають прав
або обов'язків за цією Угодою стосовно прав, які надаються за
Статтею 6-bis згаданої Конвенції або похідних від неї прав.
2. Захист авторського права поширюється на вислови, а не на
ідеї, процедури, способи дії або математичні концепції як такі.
Стаття 10
Комп'ютерні програми та бази даних
1. Комп'ютерні програми у вихідному або об'єктному коді
охороняються подібно до охорони, що надається літературним творам
за Бернською конвенцією (1971) ( 995_051 ).
2. Компіляція даних або іншої інформації в електронній чи
іншій формі, яка завдяки відбору або упорядкуванню її змісту є
результатом інтелектуальної творчої діяльності, охороняється як
така. Така охорона не поширюється власне на дані або інформацію і
не стосується будь-якого авторського права, яке вже існує на самі
дані або інформацію.
Стаття 11
Право на здійснення комерційного прокату (оренди)
Що стосується принаймні комп'ютерних програм та
кінематографічних творів, Член забезпечує авторів та їх
правонаступників правом дозволяти або забороняти комерційний
прокат оригіналів або копій авторських творів широкому загалу.
Член звільняється від цього зобов'язання стосовно
кінематографічних творів, якщо такий прокат не призведе до
широкого розповсюдження копій таких творів, що значно послаблює
виключні права на репродукування, що надаються цим Членом авторам
та їх правонаступникам. Що стосується комп'ютерних програм, це
зобов'язання не застосовується до комерційного прокату (оренди),
якщо сама програма не є суттєвим об'єктом комерційного прокату
(оренди).
Стаття 12
Строк захисту
Якщо строк захисту твору, крім фотографічного твору або твору
прикладного мистецтва, обчислюється на основі, іншій, ніж
тривалість життя людини, такий строк повинен бути не меншим
50 років від кінця календарного року дозволеної відповідною особою
публікації, або у разі, коли такої дозволеної відповідною особою
публікації протягом 50 років від часу створення цього твору не
було, - то 50 років від закінчення календарного року створення
такого твору.
Стаття 13
Обмеження та винятки
Члени дотримуються обмежень та винятків стосовно виключних
прав у певних випадках, які не суперечать звичайному використанню
твору та не призводять до надмірної шкоди законним інтересам
власника прав.
Стаття 14
Охорона прав виконавців, виробників
фонограм (звукозаписів) та радіомовних організацій
1. Стосовно запису їхнього виконання на фонограмі, виконавцям
надається можливість запобігти наступних дій у разі, якщо записи
здійснюються без їхнього дозволу; наприклад, під час виступу та
відтворення такого запису. Виконавцям також надається можливість
запобігти наступних дій, якщо вони здійснюються без їхнього
дозволу: ефірне мовлення та пряма публічна трансляція виконань їх
виступу в прямому ефірі для широкого загалу.
2. Виробники фонограм повинні мати право дозволяти або
забороняти пряме чи опосередковане відтворення своїх фонограм.
3. Телерадіомовні організації мають право забороняти наступні
дії, якщо вони здійснюються без їхнього дозволу: запис,
відтворення та ретрансляцію через радіомовні засоби, а також
передачу телевізійними засобами. Якщо Члени не надають таких прав
телерадіомовним організаціям, вони забезпечують власників
авторського права щодо змісту передачі можливістю запобігти
здійснення вищезгаданих дій згідно з положеннями Бернської
конвенції (1971) ( 995_051 ).
4. Положення Статті 11 щодо комп'ютерних програм
застосовуються mutatis mutandis до виробників фонограм та
будь-яких інших власників прав щодо фонограм, як визначено в
законодавстві Члена. Якщо за станом на 15 квітня 1994 року Член
мав діючу систему виплати справедливої винагороди власникам прав
за комерційний прокат фонограм, він може зберегти таку систему за
умови, що комерційний прокат фонограм не може завдати суттєвої
шкоди виключним правам власників прав на фонограму на відтворення
копій власників цих прав.
5. Строк захисту, що надається за цією Угодою виконавцям та
виробникам фонограм, триває принаймні до закінчення 50-річного
періоду, відлік якого починається від кінця календарного року, в
якому було зроблено запис твору або в якому твір було виконано.
Згідно з параграфом 3 строк захисту триває щонайменше 20 років,
починаючи від закінчення календарного року, коли була зроблена
передача.
6. Щодо прав, наданих згідно з параграфами 1, 2 та 3,
будь-який Член може передбачити умови, обмеження, винятки та
застереження настільки, наскільки це дозволяється за Римською
конвенцією ( 995_763 ). Однак положення Статті 18 Бернської
конвенції (1971) ( 995_051 ) також застосовуються mutatis mutandis
до прав виконавців у фонограмах та виробників фонограм у
фонограмах.
Розділ 2: Товарні знаки
Стаття 15
Об'єкт, що охороняється
1. Будь-яке позначення або сполучення позначень, за допомогою
яких можна відрізнити товари або послуги одного підприємства від
товарів або послуг іншого підприємства, являють собою товарний
знак. Такі позначення, зокрема слова, включаючи власні імена,
літери, цифри, зображувальні елементи та комбінації кольорів, а
також будь-яке сполучення таких позначень мають право бути
зареєстровані як товарні знаки. Якщо позначенню не притаманна
здатність відрізняти відповідні товари та послуги, Члени можуть
запровадити реєстрацію в залежності від розрізнювальної здатності,
що набувається завдяки використанню. Члени можуть вимагати як
умову реєстрації, щоб позначення сприймалися візуально.
2. Параграф 1 не слід тлумачити таким чином, що він
перешкоджає Члену відмовляти у реєстрації товарного знака на інших
підставах за умови, що вони не суперечитимуть положенням Паризької
конвенції (1967) ( 995_123 ).
3. Члени можуть передбачити, що реєстрація залежатиме від
використання. Однак фактичне використання товарного знака не
повинно бути умовою для подання заявки на реєстрацію. Заявка не
повинна відхилятися лише на тій підставі, що використання, яке
передбачалося, не відбулося до закінчення трирічного періоду від
дня подання заявки.
4. Характер товарів або послуг, для яких має
використовуватися товарний знак, ні в якому разі не повинен бути
перешкодою для реєстрації товарного знака.
5. Члени повинні публікувати кожний товарний знак або до його
реєстрації, або відразу після того, як він був зареєстрований, і
надавати достатні можливості для подання звернення про анулювання
реєстрації. Крім того, Члени можуть надавати можливість для
подання заперечення проти реєстрації товарного знака.
Стаття 16
Права, що надаються
1. Власник зареєстрованого товарного знака повинен мати
виключне право забороняти всім третім сторонам, які не мають згоди
власника, використовувати в процесі торгівлі ідентичні або схожі
позначення для товарів чи послуг, які є ідентичними або схожими на
ті, стосовно яких реєструється товарний знак, де таке використання
призвело б у результаті до ймовірності плутанини. У випадку
використання ідентичного позначення для ідентичних товарів або
послуг ймовірність сплутати їх повинна вважатися презумпцією.
Вищезгадані права не повинні завдавати жодної шкоди існуючим
пріоритетним правам і не повинні впливати на можливість Членів
визнавати ці права чинними в залежності від їх використання.
2. Стаття 6-bis Паризької конвенції (1967) ( 995_123 )
застосовується mutatis mutandis. При визначенні, чи є товарний
знак загально відомим, Члени повинні брати до уваги обізнаність
відповідного сектора широкого загалу про цей товарний знак, у тому
числі відомість на території відповідного Члена, яка була отримана
в результаті просування товарного знака.
3. Стаття 6-bis Паризької конвенції (1967) ( 995_123 )
застосовується mutatis mutandis щодо товарів або послуг, відмінних
від тих, для яких зареєстровано товарний знак, за умови, що
використання цього товарного знака відносно таких товарів або
послуг вказувало б на зв'язок між такими товарами або послугами та
власником зареєстрованого товарного знака, і при цьому є
ймовірність, що інтересам власника зареєстрованого товарного знака
буде завдано шкоди в результаті такого використання.
Стаття 17
Винятки
Члени можуть надавати обмежені винятки з прав, що надає
товарний знак, таких як чесне використання описових термінів, за
умови, що такі винятки враховують законні інтереси власника
товарного знака та третіх сторін.
Стаття 18
Строк захисту
Первісна реєстрація, а також кожне наступне продовження
реєстрації товарного знака має здійснюватися на строк не менше
семи років. Продовження реєстрації товарного знака може
здійснюватися необмежено.
Стаття 19
Вимога використання
1. Якщо для збереження реєстрації необхідне використання, то
реєстрація може бути анульована лише після невикористання протягом
безперервного принаймні трирічного періоду, якщо тільки власником
товарного знака не будуть надані вагомі причини, що основані на
існуванні перешкод для такого використання. Обставини, які є
перешкодою для використання товарного знака, що виникають
незалежно від волі власника товарного знака, такі як обмеження
імпорту або інші урядові вимоги для товарів і послуг, що
захищаються цим товарним знаком, повинні визнаватися як поважні
причини для невикористання.
2. Використання товарного знака іншою особою за умови
контролю з боку власника знака повинно визнаватися як використання
товарного знака з метою збереження реєстрації.
Стаття 20
Інші вимоги
Використання іншого товарного знака в процесі торгівлі не
повинно невиправдано ускладнюватися спеціальними вимогами, такими,
як використання разом з іншим товарним знаком, використання у
спеціальній формі або використання у такий спосіб, який шкодить
здатності відрізняти товари або послуги одного підприємства від
товарів або послуг іншого. Це не усуває вимоги, яка визначає
використання товарного знака, що ідентифікує підприємство, яке
виробляє товари або послуги, разом, але без поєднання з ним, з
товарним знаком, що вирізняє специфічні товари або послуги такого
підприємства.
Стаття 21
Ліцензування та передача прав
Члени можуть визначати умови ліцензування та передачі прав на
товарні знаки; це означає, що примусове ліцензування товарного
знака не дозволяється і що власник зареєстрованого товарного знака
має право передавати право на товарний знак разом з передачею
підприємства або без передачі підприємства, якому належить
товарний знак.
Розділ 3: Географічні зазначення
Стаття 22
Захист географічних зазначень
1. Географічними зазначеннями, для цілей цієї Угоди, є
зазначення, які визначають товар як такий, що походить з території
Члена, регіону або місцевості на його території, коли дана якість,
репутація або інші характеристики товару значною мірою пов'язані з
його географічним походженням.
2. Щодо географічних зазначень Члени повинні забезпечити для
зацікавлених сторін законні способи, щоб запобігти:
(a) використання будь-яких засобів визначення або
представлення товару, який свідчить або передбачає, що товар
походить з географічної території іншої, ніж реальне місце
походження, у такий спосіб, що вводить в оману широкий загал
стосовно географічного походження товару;
(b) будь-якого використання, яке є актом недобросовісної
конкуренції в значенні зазначеному в Статті 10-bis Паризької
конвенції (1967) ( 995_123 ).
3. Країна-Член, ex officio, якщо дозволяє її законодавство
або на прохання зацікавленої сторони, відмовляє у реєстрації
товарного знака або признає недійсною реєстрацію товарного знака,
який містить або складається з географічного зазначення, стосовно
товарів, які не походять із зазначеної території, якщо
використання зазначення у товарному знаку для таких товарів на
території цієї країни має характер, котрий вводить в оману широкий
загал щодо реального місця походження цих товарів.
4. Захист згідно з параграфами 1, 2 та 3 повинен
застосовуватися проти географічного зазначення, яке, хоча у
буквальному розумінні правильно визначає територію, регіон або
місцевість походження товарів, але викликає у широкого загалу
хибне уявлення, що товар походить з іншої території.
Стаття 23
Додатковий захист географічних зазначень
для вин та спиртних напоїв
1. Кожний Член повинен забезпечити для зацікавлених сторін
законні засоби, що перешкоджають використанню географічних
зазначень, які ідентифікують вина, для вин, що не походять з
місця, визначеного даним географічним зазначенням, або зазначень,
які характеризують спиртні напої, щодо спиртних напоїв, що не
походять з місця, визначеного даним географічним зазначенням,
навіть коли реальне походження товару вказане або географічне
зазначення використане у перекладі чи супроводжується такими
словами, як "сорт", "тип", "стиль", "імітація" тощо.(4)
----------------
(4) Незважаючи на перше речення Статті 42, Члени можуть, з
огляду на ці зобов'язання, натомість передбачити контроль за
обов'язковим виконанням шляхом адміністративного впливу.
2. У реєстрації товарного знака для вин, який містить у собі
або складається з географічного зазначення, що ідентифікує вина,
або товарного знака для спиртних напоїв, який містить у собі чи
складається з географічного зазначення, що ідентифікує спиртні
напої, відмовляють або така реєстрація вважається недійсною
ex officio, якщо це дозволяється згідно з законодавством Члена або
на прохання зацікавленої сторони, щодо таких вин чи спиртних
напоїв, які не мають цього походження.
3. У випадку існування омонімічних географічних зазначень для
вин захист надається для кожного зазначення, згідно з положеннями
параграфа 4 Статті 22. Кожний Член повинен визначити практичні
умови, які дозволяють розрізняти такі омонімічні зазначення, з
урахуванням необхідності забезпечення справедливого режиму для
відповідних виробників і запобігання введення споживачів в оману.
4. З метою спрощення захисту географічних зазначень для вин в
Раді ТРІПС проводяться переговори стосовно встановлення
багатосторонньої системи сповіщення та реєстрації географічних
зазначень для вин, які відповідають вимогам для отримання захисту
на території Членів, що беруть участь у системі.
Стаття 24
Міжнародні переговори: винятки
1. Члени домовляються провести переговори, спрямовані на
посилення захисту окремих географічних зазначень за Статтею 23.
Положення параграфів 4-8 далі не повинні використовуватися Членом
для відмови від проведення переговорів або укладення двосторонніх
чи багатосторонніх угод. У контексті таких переговорів Члени
повинні прагнути розглядати питання про безперервне застосування
цих положень до окремих географічних зазначень, використання яких
було предметом таких переговорів.
2. Рада ТРІПС повинна постійно розглядати застосування
положень цього Розділу: перший такий розгляд проводиться протягом
двох років від дати набрання чинності Угодою СОТ ( 995_342 ).
Будь-яке питання, що впливає на виконання зобов'язань згідно з
цими положеннями, може бути винесено на розгляд Ради, яка на
прохання Члена проводить консультації з будь-яким Членом або
Членами з питання, з якого не було можливо знайти задовільне
рішення шляхом двосторонніх або багатосторонніх консультацій між
зацікавленими Членами. Рада повинна здійснювати такі заходи, які
можуть бути погоджені для спрощення дії та подальшого досягнення
цілей цього Розділу.
3. При впровадженні положень цього Розділу Члени не повинні
послаблювати охорону географічних зазначень, що існувала на
території цього Члена безпосередньо до дати набрання чинності
Угодою СОТ ( 995_342 ).
4. Жодне з положень цього Розділу не вимагає, щоб Член
перешкоджав неперервному і аналогічному використанню певних
географічних зазначень іншого Члена, що ідентифікують вина або
спиртні напої, стосовно товарів або послуг будь-яким із своїх
підданих або мешканців, які постійно використовували це
географічне зазначення щодо таких самих або зв'язаних з ними
товарів чи послуг на території цього Члена або (a) протягом
принаймні 10 років, що передують 15 квітня 1994 року, або (b)
добросовісно до цієї дати.
5. Якщо було подано заяву на реєстрацію чи товарний знак був
добросовісно зареєстрований або якщо права на товарний знак були
отримані завдяки добросовісному використанню:
(a) до дати застосування цих положень в цій країні, як
визначено у Частині VI; або
(b) до того, як географічне зазначення одержало захист у
країні свого походження:
заходи, прийняті з метою впровадження положень цього Розділу,
не повинні ущемляти права на реєстрацію чи чинні права на
зареєстрований товарний знак або право використовувати товарний
знак на тій підставі, що товарний знак ідентичний з географічним
зазначенням або подібний до нього.
6. Ніщо в цьому Розділі не вимагає від Члена застосовувати
положення цього Розділу щодо географічного зазначення будь-якого
іншого Члена до товарів або послуг, для яких відповідне зазначення
ідентичне з прийнятим у розмовній мові терміном, що означає
загальноприйняту назву таких товарів або послуг на території цього
Члена. Ніщо в цьому Розділі не вимагає від Члена застосовувати
положення цього Розділу щодо географічного зазначення будь-якого
іншого Члена щодо продуктів виноробства, для яких відповідні
зазначення є ідентичними із звичайною назвою сорту винограду, що
існує на території цього Члена на дату набрання чинності
Угодою СОТ ( 995_342 ).
7. Член може передбачати, що будь-який запит, зроблений
згідно з цим Розділом у зв'язку з використанням або реєстрацією
товарного знака, має бути поданий упродовж п'яти років після того,
як факт використання іншою особою зазначення, що охороняється,
стало широко відомим на території Члена або після дати реєстрації
товарного знака на території цього Члена за умови, що цей товарний
знак був опублікований на цю дату, якщо така дата передує даті,
коли факт використання іншою особою став відомим на території
цього Члена за умови, що географічне зазначення не було
використано або зареєстровано недобросовісно.
8. Положення цього Розділу ні у який спосіб не ущемляють
право будь-якої особи використовувати в торгівлі ім'я цієї особи
або ім'я попередника цієї особи у бізнесі (господарській
діяльності), крім випадків, коли таке ім'я використовується таким
чином, що це вводить в оману широкий загал.
9. Згідно з цією Угодою немає жодних зобов'язань щодо захисту
географічних зазначень, які не охороняються в країні свого
походження, або охорону яких у країні їхнього походження
припинено, або які більше не вживаються у цій країні.
Розділ 4: Промислові зразки
Стаття 25
Вимоги щодо охорони
1. Члени повинні забезпечувати охорону незалежно розроблених
промислових зразків, які є новими або оригінальними. Члени можуть
передбачити, що зразки не є новими або оригінальними, якщо вони не
дуже відрізняються від відомих зразків або комбінацій ознак
відомих зразків. Члени можуть передбачити, що такий захист не
поширюється на зразки через, головним чином, технічні або
функціональні міркування.
2. Кожний Член повинен гарантувати, що вимоги щодо
забезпечення охорони текстильних зразків, особливо щодо будь-яких
витрат, експертизи або публікації, суттєво не зменшать можливості
звертатися і отримувати таку охорону. Члени вільні виконувати це
зобов'язання через закон про промислові зразки або авторське
право.
Стаття 26
Охорона прав
1. Власник промислового зразка, що охороняється, повинен мати
право перешкоджати третім сторонам, які не мають дозволу власника
на виробництво, продаж або імпорт продукції, яка містить у собі
або включає зразок, який є копією або майже скопійований зі
зразка, що охороняється, якщо такі дії здійснюються з комерційною
метою.
2. Члени можуть надавати обмежені винятки щодо охорони
промислових зразків за умови, що такі винятки не будуть
безпідставно суперечити нормальному застосуванню промислових
зразків, що охороняються, і не будуть безпідставно завдавати шкоди
законним інтересам власників промислових зразків, що охороняються,
з урахуванням законних інтересів третіх сторін.
3. Захист надається на щонайменше 10 років.
Розділ 5: Патенти
Стаття 27
Патентоспроможні об'єкти
1. За положеннями параграфів 2 та 3 патенти видаються для
будь-яких винаходів, незалежно від того, чи є вони продуктами або
процесами в усіх сферах технології за умови, що вони є новими,
мають винахідницький рівень і є промислово придатними.(5) За
параграфом 4 Статті 65, параграфом 8 Статті 70 та параграфом 3
цієї Статті, патенти видаються і патентні права використовуються
без будь-якої дискримінації за місцем створення винаходу, сферою
технології та незалежно від того, чи є продукція зарубіжного чи
вітчизняного виробництва.
----------------
(5) Для цілей цієї Статті термін "винахідницький рівень" та
"промислово придатний" Члени можуть вважати синонімами термінів
"неочевидний" та "корисний" відповідно.
2. Члени можуть не допускати патентування винаходів,
перешкодження комерційного використання яких на їх території
необхідно для захисту громадського порядку або суспільної моралі,
включаючи охорону життя або здоров'я людей, тварин чи рослин, або
яке необхідне, щоб запобігти завдання значної шкоди навколишньому
природному середовищу за умови, що такий виняток не зроблено
тільки тому, що використання заборонено їх законодавством.
3. Члени можуть також не дозволяти патентування:
(a) діагностичних, терапевтичних та хірургічних методів
лікування людини або тварин;
(b) рослин та тварин, крім мікроорганізмів, та важливих
біологічних процесів для продукування рослин або тварин, крім
небіологічних та мікробіологічних процесів. Однак Члени повинні
забезпечити захист сортів рослин або через патенти, або
sui generis ефективну систему, або завдяки їх комбінації.
Положення цього підпараграфа буде переглянуто через 4 роки після
набрання чинності Угодою СОТ ( 995_342 ).
Стаття 28
Права, що надаються
1. Патент повинен надавати його власнику такі виключні права:
(a) коли об'єктом патенту є продукт, - перешкоджати третім
сторонам, які не мають дозволу власника, виробляти,
використовувати, пропонувати до продажу, продавати або
імпортувати(6) для цих цілей зазначений продукт;
----------------
(6) Це право, подібно до інших прав, передбачених цією Угодою
щодо використання, продажу, імпорту або іншого способу
розповсюдження товарів, підлягає положенням Статті 6.
(b) коли об'єктом патенту є процес, - перешкоджати третім
сторонам, які не мають дозволу власника, використовувати процес
або: використовувати, пропонувати на продаж, продавати або
імпортувати для цих цілей принаймні продукт, який було
безпосередньо отримано шляхом цього процесу.
2. Власники патенту також повинні мати право передавати або
передавати у спадщину патент чи укладати ліцензійні угоди.
Стаття 29
Умови для заявників на отримання патенту
1. Члени повинні вимагати від заявників, які бажають одержати
патент, щоб вони розкривали суть свого винаходу достатньо ясно і
повно з тим, щоб кваліфікована у відповідній галузі особа могла
використати винахід, а також можуть вимагати від заявників вказати
найкращий відомий їм спосіб використання винаходу на дату подання
заявки або при домаганнях на пріоритет - на дату пріоритету.
2. Члени можуть вимагати від заявника, який бажає одержати
патент, надати інформацію, яка стосується його відповідних заявок
та видачі йому іноземних патентів.
Стаття 30
Винятки з прав, що надаються
Члени можуть надавати обмежені винятки з виключних прав, що
надаються патентом, за умови, що такі винятки не будуть суттєво
суперечити нормальному використанню патенту та завдавати суттєвої
шкоди законним інтересам власника патенту, з огляду на інтереси
третіх сторін.
Стаття 31
Інше використання без дозволу власника прав
Якщо законодавство Члена дозволяє інше використання(7)
об'єкта патенту без дозволу власника прав, включаючи використання
урядом або третіми сторонами з дозволу уряду, повинні
враховуватися наступні положення:
----------------
(7) "Інше використання" означає використання інше, ніж
дозволене за Статтею 30.
(a) дозвіл на таке використання слід розглядати, виходячи з
його індивідуальних властивостей;
(b) таке використання може бути дозволене лише у тому разі,
якщо до такого використання запропонований користувач зробив
зусилля з метою отримати дозвіл від власника прав на прийнятних
комерційних умовах і що такі зусилля не мали успіху у прийнятний
період часу. Член може тимчасово відмовитися від цієї вимоги у
випадку надзвичайної ситуації в країні чи інших обставин крайньої
необхідності або у випадках некомерційного використання в
інтересах суспільства. Однак у випадках надзвичайної ситуації в
країні або інших обставин крайньої необхідності власник прав
повинен якомога швидше, наскільки це практично можливо, бути
поінформований про це. У випадку некомерційного використання в
інтересах суспільства, коли уряд або підрядник не здійснюючи
патентного пошуку знає або має очевидні підстави, щоб знати, що
чинний патент використовується або буде використовуватися урядом
чи для уряду, власник прав повинен бути негайно поінформований про
це;
(c) сфера та тривалість такого використання повинні
обмежуватися цілями, для яких воно було дозволене, а у випадках
використання напівпровідникових технологій це має бути лише
громадське некомерційне використання або для виправлення практики,
яку після судового чи адміністративного розгляду визнано
антиконкурентною;
(d) таке використання не повинно бути винятковим;
(e) таке використання не повинно передаватися, за винятком,
коли воно передається разом з тією частиною підприємства або
діловими зв'язками та репутацією, що пов'язані з таким
використанням;
(f) будь-яке таке використання повинно дозволятися переважно
для забезпечення внутрішнього ринку Члена, який дозволив таке
використання;
(g) дозвіл на таке використання повинен супроводжуватися
відповідальністю, підлягати відповідному захисту законних
інтересів уповноважених осіб, які надали дозвіл, і припиняється,
якщо припиняються і навряд чи відновляться знову обставини, які до
цього призвели. Компетентні органи влади повинні мати право
переглядати, на мотивований запит, питання про те, чи продовжують
існувати ці обставини;
(h) власник прав повинен отримувати адекватну компенсацію,
виходячи з обставин кожного випадку, та з урахуванням економічної
вартості дозволу;
(i) законна сила будь-якого рішення щодо дозволу такого
використання повинна підлягати судовому розгляду або іншому
незалежному розгляду у відповідному вищому органі влади цього
Члена;
(j) будь-яке рішення щодо компенсації, надане стосовно такого
використання, повинне підлягати розгляду в судовому порядку або
іншому незалежному розгляду у відповідному вищому органі влади
цього Члена;
(k) Члени не зобов'язані застосовувати умови, викладені у
підпараграфах (b) та (f), де таке використання дозволяється для
виправлення практики, яку визначено після судового або
адміністративного процесу як антиконкурентну. Необхідність
виправлення антиконкурентної практики може враховуватися при
визначені суми компенсації у таких випадках. Компетентні органи
повинні мати право відмовити у припиненні дозволу, якщо навряд чи
знову виникнуть обставини, які призвели до надання дозволу;
(l) коли дозволено таке використання патенту ("другий
патент"), який не може використовуватися без порушення іншого
патенту ("перший патент"), слід застосовувати такі додаткові
умови:
(i) винахід, що заявляється у другому патенті, повинен
включати важливі технічні переваги великого економічного значення
у порівнянні з винаходом, що заявляється у першому патенті;
(ii) власник першого патенту повинен мати право на перехресну
ліцензію за прийнятними умовами на використання винаходу, що
заявляється у другому патенті;
(iii) використання, дозволене щодо першого патенту, не
повинно передаватися, за винятком, коли також передаються права за
другим патентом.
Стаття 32
Анулювання/Втрата права
Повинна існувати можливість судового перегляду будь-якого
рішення щодо анулювання або втрати права на патент.
Стаття 33
Строк дії охорони
Строк дії охорони не повинен закінчуватися до закінчення
двадцятирічного періоду від дати подання заявки.(8)
----------------
(8) Зрозуміло, що ті Члени, які не мають системи надання
попередніх охоронних документів (original grant), можуть
передбачити, що строк дії охорони має визначатися від дати
направлення заявки до системи надання таких попередніх охоронних
документів (original grant).
Стаття 34
Патенти на спосіб виготовлення продукту;
обов'язок доведення
1. Для цілей цивільного судочинства стосовно порушень прав
власників згідно з параграфом 1(b) Статті 28, якщо суттю патенту є
спосіб отримання продукту, органи судової влади повинні мати право
наказувати відповідачу довести, що спосіб для отримання
ідентичного продукту відрізняється від запатентованого способу. У
зв'язку з чим Члени повинні передбачати, що принаймні за однієї з
наступних обставин будь-який ідентичний продукт, коли він
виробляється без дозволу власника патенту, повинен, за відсутністю
доказу протилежного, вважатися отриманим в результаті
запатентованого способу:
(a) якщо продукт, отриманий запатентованим способом, є новим;
(b) якщо існує значна ймовірність того, що ідентичний продукт
був виготовлений із використанням даного способу і власник патенту
був не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити спосіб, який
фактично використовувався.
2. Будь-який Член повинен мати можливість передбачати, що
"обов'язок доведення", про який ідеться у параграфі 1, повинен
існувати тільки для порушника, який підозрюється, якщо виконуються
умови, передбачені в підпараграфі (a), або лише якщо виконуються
умови, передбачені в підпараграфі (b).
3. При наведенні доказів протилежного слід враховувати
законні інтереси відповідача у захисті його виробничих та
комерційних таємниць.
Розділ 6: Компонування (топографії)
інтегральних мікросхем
Стаття 35
Відношення до Угоди ІПІЦ
Члени домовляються забезпечувати охорону компонувань
(топографій) інтегральних мікросхем (далі в цій Угоді -
"топографії") відповідно до Статей 2-7 (окрім параграфа 3
Статті 6), Статті 12 та параграфа 3 Статті 16 "Угоди про
інтелектуальну власність стосовно інтегральних мікросхем" і, крім
того, дотримуватися наступних положень.
Стаття 36
Обсяг охорони
За положеннями параграфа 1 Статті 37 Члени повинні вважати
незаконними такі дії, якщо вони здійснюються без дозволу власника
прав:(9) імпортування, продаж або розповсюдження в інший спосіб з
комерційною метою інтегральних мікросхем, топографіям яких надано
охорону, інтегральних мікросхем, складовою частиною яких є
інтегральні мікросхеми, топографіям яких надано охорону, або
вироби, які містять таку інтегральну мікросхему, лише доти, поки в
ній містяться незаконно вироблені інтегральні мікросхеми.
----------------
(9) Термін "власник права" у цьому розділі слід розуміти як
термін, що має таке ж значення, що і термін "власник права" в
Угоді ІПІЦ.
Стаття 37
Дії, що не потребують дозволу власника прав
1. Незважаючи на Статтю 36, жоден з Членів не повинен вважати
незаконним здійснення будь-яких дій, про які йдеться у цій Статті
щодо інтегральних мікросхем, складовою частиною яких є незаконно
відтворена топографія, або щодо будь-якого продукту, що містить
таку інтегральну мікросхему, якщо особа, що виконує або організує
такі дії, не знала або не мала розумних підстав, щоб знати,
купуючи інтегральну мікросхему або продукт, що містить таку
інтегральну мікросхему, що він включає незаконно відтворену
топографію. Члени повинні забезпечити, що після того, як особа
отримала належне повідомлення про те, що топографію було
відтворено незаконно, ця особа може виконувати будь-яку з дій
стосовно запасу продукції, який вона має у своєму розпорядженні
або який вона замовила до цього моменту, але на неї накладається
зобов'язання виплатити власнику прав суму, еквівалентну прийнятній
винагороді, яка сплачувалася б за вільно домовленою ліцензією
стосовно такої топографії.
2. Умови, викладені у підпараграфах (a)-(k) Статті 31, слід
застосовувати mutatis mutandis у випадку будь-якого примусового
ліцензування топографії або її використання урядом чи на користь
уряду без дозволу на те власника прав.
Стаття 38
Строк дії охорони
1. Для Членів, що вимагають реєстрації як умови охорони,
строк дії охорони топографій не повинен закінчуватися раніше, ніж
через 10 років, відлік яких починається від дати подання заявки на
реєстрацію або від дати її першого комерційного використання
будь-де в світі.
2. Для Членів, що не вимагають реєстрації як умови охорони,
топографії повинні бути під охороною протягом не менше ніж
10 років, відлік яких починається від дати її першого комерційного
використання будь-де в світі.
3. Незважаючи на положення параграфів 1 та 2, Член може
передбачити, що така охорона втрачає чинність через 15 років після
створення топографії.
Розділ 7: Захист нерозголошуваної інформації
Стаття 39
1. При забезпеченні ефективного захисту проти недобросовісної
конкуренції, як передбачено Статтею 10-bis Паризької конвенції
(1967) ( 995_123 ), Члени повинні надавати захист нерозголошуваної
інформації згідно з параграфом 2, а також даних, що надаються
Уряду та урядовим установам згідно з параграфом 3.
2. Фізичні та юридичні особи повинні мати можливість
перешкоджати тому, щоб інформація, яка законно знаходиться під їх
контролем, розголошувалась, збиралась або використовувалась іншими
особами без їхньої згоди у такий спосіб, який суперечить чесній
комерційній практиці,(10) якщо така інформація:
----------------
(10) Для цього положення "спосіб, який суперечить чесній
комерційній практиці" означає принаймні таку практику, як
порушення контракту, порушення довіри та спонукання до порушення,
і включає придбання інформації, що не підлягає розкриттю третіми
сторонами, які знали або не могли не знати, що з цим придбанням
пов'язана така практика.
(a) є секретною у тому розумінні, що вона як єдине ціле або у
точній сукупності та поєднанні її компонентів не є загально
відомою або доступною для осіб у колах, що звичайно мають справу з
інформацією, про яку йдеться;
(b) має комерційну цінність через те, що вона є секретною;
(c) зберігається у секреті внаслідок вжиття за відповідних
обставин певних заходів особою, яка законно здійснює контроль за
цією інформацією.
3. Члени, вимагаючи як умову отримання дозволу на збут
фармацевтичної продукції або продукції сільськогосподарської
хімії, у якій використовуються нові хімічні речовини, надання
нерозголошуваних даних випробувань або інших даних, отримання яких
потребує значних зусиль, повинні захищати такі дані від нечесного
комерційного використання. Крім того, Члени повинні захищати такі
дані від розкриття, окрім тих випадків, коли це необхідно для
захисту населення або якщо не вжито заходів для забезпечення
захисту таких даних від нечесного комерційного використання.
Розділ 8: Контроль за практикою
антиконкурентних дій у договірних ліцензіях
Стаття 40
1. Члени домовляються, що деяка ліцензійна практика або
умови, які мають відношення до прав інтелектуальної власності, що
обмежують конкуренцію, можуть мати негативні наслідки для торгівлі
і можуть бути перешкодою для передачі та розповсюдження
технологій.
2. Ніщо в цій Угоді не перешкоджає Членам визначати у своєму
законодавстві ліцензійну практику та умови, які можуть в окремих
випадках означати зловживання правами інтелектуальної власності,
що негативно впливатиме на конкуренцію на відповідному ринку. Як
передбачено вище, Член може прийняти, згідно з іншими положеннями
цієї Угоди, відповідні заходи для попередження або контролю такої
практики, які, наприклад, можуть включати виняткові умови щодо
зворотної передачі покупцем ліцензії технічної інформації продавцю
ліцензії, умови, що перешкоджають оскарженню законності та
примусовому пакетному ліцензуванню, у світлі відповідних
нормативних правових актів цього Члена.
3. Кожний Член повинен, отримавши відповідне прохання,
консультуватися з будь-яким іншим Членом, який має підстави
вважати, що власник прав інтелектуальної власності, який є
підданим або мешканцем Члена, до якого адресовано прохання щодо
консультації, дотримуватися практики, що порушує закони та правила
Члена, що подав прохання, щодо об'єкта положень цього Розділу, і
який прагне забезпечити дотримання такого законодавства, не
завдаючи шкоди будь-якій дії згідно з цим законом та повній
свободі у прийнятті остаточного рішення будь-якого Члена. Член, до
якого адресовано прохання, повинен приділяти повну та щиру увагу і
надавати відповідні можливості для консультацій із Членом, що
звернувся з таким проханням, і співпрацювати шляхом надання
відкритої для широкого загалу неконфіденційної інформації, яка
торкається предмета обговорення, а також іншої інформації, якою
володіє Член згідно з внутрішнім законодавством і до укладення
взаємно прийнятних домовленостей щодо забезпечення її
конфіденційності Членом, який звернувся з проханням.
4. Члену, піддані або мешканці якого є суб'єктом судочинства
на території іншого Члена стосовно підозри у порушенні законів та
правил цього іншого Члена щодо предмета цього Розділу, на його
прохання надається можливість для консультування з іншим Членом за
такими ж умовами, які передбачені у параграфі 3.
Частина III
Захист прав інтелектуальної власності
Розділ 1: Загальні зобов'язання
Стаття 41
1. Члени повинні гарантувати, що процедури щодо захисту прав
інтелектуальної власності, як визначено в цій Частині,
передбачаються їхнім законодавством з тим, щоб дозволити ефективні
заходи проти будь-якої дії, що порушує права інтелектуальної
власності, яка підлягає під цю Угоду, включаючи термінові заходи,
спрямовані на запобігання порушень та заходи, що стримують від
подальших порушень. Ці процедури повинні застосовуватися таким
чином, щоб уникнути створення бар'єрів для законної торгівлі та
забезпечити гарантії проти їх зловживань.
2. Процедури, що стосуються захисту прав інтелектуальної
власності, повинні бути справедливими та рівними для всіх. Вони не
повинні бути безпідставно ускладнені, вартість їх здійснення не
повинна бути високою або супроводжуватися значними матеріальними
затратами, містити безпідставні часові обмеження або невиправдані
затримки.
3. Рішення по суті справи бажано викласти у письмовій формі і
обгрунтовано. Вони повинні бути доступними принаймні для сторін
судочинства без невиправданих затримок. Рішення по суті справи
повинні базуватись лише на свідченнях, щодо яких сторонам було
надано можливість бути почутими.
4. Сторони судочинства повинні мати можливість перегляду
органом судової влади остаточних адміністративних рішень та, за
дотримання юридичних положень законодавства Члена стосовно
важливості справи, принаймні юридичних аспектів першого судового
рішення по суті справи. Однак не повинно існувати жодних
зобов'язань щодо надання можливості перегляду виправдання у
кримінальних справах.
5. Зрозуміло, що ця Частина не створює жодних зобов'язань
щодо запровадження судової системи для захисту прав
інтелектуальної власності, відмінної від тієї, що застосовується
для контролю за виконанням закону в цілому і не впливає на
можливість Членів контролювати виконання свого законодавства в
цілому. Ніщо в цій Частині не створює жодних зобов'язань стосовно
розподілу ресурсів між захистом прав інтелектуальної власності та
виконанням законодавства в цілому.
Розділ 2: Цивільно-правові та адміністративні
процедури і засоби правового захисту
Стаття 42
Чесні та справедливі процедури
Члени повинні зробити доступними для власників прав(11)
цивільно-судові процедури стосовно захисту будь-якого права
інтелектуальної власності, що охоплюються цією Угодою. Відповідачі
повинні мати право на письмові повідомлення, які мають бути
своєчасними, містити достатньо докладний виклад, в тому числі
підставу для претензій. Сторонам повинно бути дозволено бути
представленими незалежними адвокатами, а процедури не повинні
накладати надмірно обтяжливі вимоги щодо обов'язкової особистої
присутності. Всі сторони таких процедур повинні належним чином
отримати право для підтвердження своїх претензій і для
представлення всіх відповідних доказів. Процедура повинна
забезпечувати засоби визначення та захисту конфіденційної
інформації, якщо це не буде суперечити існуючим конституційним
вимогам.
----------------
(11) Для цієї Частини термін "власник права" включає
федерації та асоціації, юридичний статус яких дозволяє мати такі
права.
Стаття 43
Докази
1. Якщо Сторона надала розумний доказ, достатній для
обґрунтування її претензій, і навела доказ на підтвердження
претензій, який знаходиться під контролем протилежної сторони,
органи судової влади повинні мати право вимагати, щоб цей доказ
був представлений протилежною стороною, що за отриманням у
відповідних випадках умов, які гарантують захист конфіденційної
інформації.
2. У випадках, коли сторона судового розгляду добровільно і
не без достатніх підстав відмовляє у доступі до необхідної
інформації, або іншим чином не забезпечує її у прийнятний період,
або встановлює значні перешкоди у здійсненні процедури, пов'язаної
із заходом щодо захисту прав, - Член може надавати органам судової
влади право приймати попередні та заключні рішення, ствердні або
заперечні, на основі представленої їм інформації, включаючи скаргу
або доказ, представлений стороною, яка зазнала негативних
наслідків через відмову у доступі до інформації, що підлягає під
забезпечення сторонам можливості бути заслуханими, з питань
доказів або свідчень.
Стаття 44
Судова заборона
1. Органи судової влади повинні мати право вимагати від
сторони припинити порушення прав інтелектуальної власності та
inter alia запобігти введенню до комерційних каналів під їх
юрисдикцією імпортованих товарів, що ввозяться з порушенням прав
інтелектуальної власності, відразу після проходження такими
товарами митного кордону. Члени не зобов'язані надавати такі
повноваження стосовно об'єкта, що охороняється, придбаного або
замовленого стороною до того, як вона дізналася або мала достатні
підстави, щоб дізнатися про те, що торгівля таким об'єктом
означатиме порушення прав інтелектуальної власності.
2. Незважаючи на інші положення цієї Частини і за умови
виконання положень Частини 2, де конкретно розглядається
використання прав без дозволу власника прав урядами або третіми
сторонами, які мають дозвіл уряду, Члени можуть обмежити заходи
судового захисту, що існують проти такого використання виплатою
компенсації згідно з підпараграфом (h) Статті 31. В інших випадках
повинні застосовуватися заходи судового захисту за цією Частиною
або, якщо такі заходи судового захисту суперечать законодавству
Члена, повинні передбачатися пояснювальне рішення або компенсація.
Стаття 45
Завдана шкода
1. Органи судової влади повинні мати право вимагати від
порушника сплачувати власнику прав збитки у розмірі, достатньому
для адекватної компенсації шкоди, якої зазнав власник прав через
порушення його прав інтелектуальної власності порушником, який
свідомо або маючи достатні підстави для свідомої дії брав участь у
порушенні.
2. Органи судової влади повинні також мати право вимагати від
порушника сплатити власнику прав витрати, які можуть включати
відповідну винагороду адвокату. У відповідних випадках Члени
можуть дозволити судовим органам вимагати стягнення прибутку
та/або сплати встановлених раніше збитків навіть у випадках, коли
порушник несвідомо або маючи достатні підстави щоб знати, брав
участь у порушенні.
Стаття 46
Інші заходи усунення порушення прав
З метою створити ефективний засіб проти порушення прав
інтелектуальної власності органи судової влади повинні мати право
вимагати вивести з комерційних каналів без будь-якої компенсації
товари, стосовно яких були порушення, таким чином, щоб уникнути
завдання будь-якої шкоди власнику прав, або, якщо це не суперечить
існуючим конституційним вимогам, знищити такі товари. Органи
судової влади повинні також мати право вимагати без будь-якої
компенсації виведення з комерційних каналів матеріалів та
обладнання, які були значною мірою використані для виробництва
товарів, що порушують права інтелектуальної власності, таким
чином, щоб зменшити ризик подальших порушень. При розгляді таких
вимог слід враховувати необхідність співвідношення між серйозністю
порушення та призначених заходів усунення порушення прав
інтелектуальної власності, а також інтересами третіх сторін.
Стосовно товарів з фальсифікованим товарним знаком недостатньо
простого усунення незаконно використаного товарного знака, крім
виняткових випадків, щоб дозволити введення товарів до комерційних
каналів.
Стаття 47
Право інформації
Члени можуть передбачити, що органи судової влади повинні
мати право, якщо це буде відповідати серйозності порушення,
вимагати від порушника інформувати власника прав про третіх осіб,
задіяних у виробництві та розповсюдженні товарів та послуг, що
порушують його права, а також про їхні канали розповсюдження.
Стаття 48
Відшкодування відповідачу
1. Органи судової влади повинні мати право наказувати
стороні, за вимогою якої було вжито заходів і яка порушила
процедури захисту прав, надати стороні, яка зазнала хибних
обмежень або була позбавлена права, адекватну компенсацію за
шкоду, завдану їй внаслідок такого зловживання. Органи судової
влади також повинні мати право вимагати від заявника сплатити
витрати відповідача, які можуть включати оплату відповідних послуг
адвоката.
2. Що стосується застосування будь-якого законодавчого акта,
що має відношення до захисту прав інтелектуальної власності, то
Члени повинні звільняти лише громадські органи управління та
офіційних осіб від зобов'язання щодо відповідних заходів усунення
порушення прав інтелектуальної власності, якщо дії сумлінно
виконуються або призначаються в процесі застосування цього
законодавчого акта.
Стаття 49
Адміністративні процедури
Якщо в результаті адміністративних процедур за конкретними
обставинами справи може бути виданий наказ щодо адміністративних
процедур за конкретними обставинами справи, такі процедури повинні
відповідати принципам, еквівалентним по суті тим, що визначені в
цьому Розділі.
Розділ 3: Тимчасові заходи
Стаття 50
1. Органи судової влади повинні мати право вимагати виконання
негайних та ефективних тимчасових заходів з метою:
(a) запобігання порушень будь-якого права інтелектуальної
власності і, зокрема, запобігати введенню до комерційних каналів
під їх юрисдикцією товарів, включаючи імпортовані товари, відразу
після проходження митного кордону;
(b) збереження відповідних доказів відносно інкримінованого
порушення.
2. Органи судової влади повинні мати право ухвалювати
принаймні попередні заходи inaudita altera parte там, де це
доречно, особливо коли будь-яке відстрочення може завдати
непоправної шкоди власнику прав або коли є очевидний ризик того,
що доказ буде знищено.
3. Органи судової влади повинні мати право вимагати від
заявника надати всі прийнятні можливі докази з метою задовольнити
їх з достатнім рівнем певності у тому, що заявник є власником
права і що права заявника були порушені або невідворотно будуть
порушені, і видати заявнику судове розпорядження щодо забезпечення
застави або еквівалентної гарантії, достатньої для того, щоб
захистити відповідача і запобігти зловживанню.
4. Коли попередні заходи прийняті inaudita altera parte, слід
негайно повідомити сторони, чиїх інтересів це торкається,
щонайпізніше - після виконання заходів. Розгляд з правом бути
заслуханим має відбуватися на прохання відповідача з метою
вирішити, протягом прийнятного періоду після повідомлення про
заходи, чи необхідно ці заходи змінити, скасувати або підтвердити.
5. Органи влади, які застосовуватимуть тимчасові заходи,
можуть вимагати від заявника надати іншу інформацію, необхідну для
ідентифікації товарів, про які йдеться.
6. Без порушення положень параграфа 4 тимчасові заходи, вжиті
на основі параграфів 1 та 2, повинні, на прохання відповідача,
бути скасовані, або дію їх має бути призупинено, якщо судовий
розгляд, що веде до прийняття рішення за конкретними обставинами
справи, не почався протягом прийнятного періоду, який має бути
визначений органом судової влади, що прийняв судове розпорядження
про такі заходи, якщо це дозволяється законодавством Члена, або за
відсутністю такого визначення, не перевищує більш тривалий з двох
періодів: 20 робочих днів або 31 календарний день.
7. Коли тимчасові заходи скасовуються або вони втрачають
чинність через будь-яку дію чи бездіяльність заявника, або, як
згодом з'ясувалося, не було ніякого порушення чи загрози порушення
прав інтелектуальної власності, органи судової влади повинні мати
право прийняти щодо заявника судове розпорядження на прохання
відповідача надати відповідачу належну компенсацію за будь-яку
шкоду, завдану цими заходами.
8. Тою мірою, якою будь-які тимчасові заходи можуть
вимагатися в результаті адміністративних процедур, такі процедури
повинні відповідати принципам, еквівалентним по суті тим, які
визначені в цьому Розділі.
Розділ 4: Спеціальні вимоги
щодо заходів на кордоні(12)
----------------
(12) Якщо Член скасував майже всі види контролю за рухом
товарів через свій кордон з іншим Членом, з яким він становить
частину митного союзу, на такому кордоні не потрібно вимагати
застосування положень цього Розділу.
Стаття 51
Призупинення переміщення через митний кордон
Члени повинні, згідно з викладеними нижче положеннями,
прийняти процедури(13) для того, щоб надавати можливість власнику
прав, який має дійсні підстави підозрювати, що може відбуватися
імпортування товарів з фальсифікованим товарним знаком або
товарів, створених з порушенням авторських прав,(14) подати до
компетентних органів, адміністративних або судових, письмову заяву
з проханням, щоб митні органи затримали ці товари і не випускали
їх у вільний обіг. Члени можуть уможливити подання такої заяви
стосовно товарів, які мають відношення до іншого порушення прав
інтелектуальної власності, за умови виконання вимог цього розділу.
Члени також можуть забезпечити відповідні процедури стосовно
призупинення переміщення через митний кордон товарів, що порушують
права інтелектуальної власності, призначених для експорту з їх
території.
----------------
(13) Тобто, не повинно бути жодних зобов'язань застосовувати
такі процедури до імпорту товарів, випущених на ринок в іншій
країні власником права інтелектуальної власності або за його
згодою, чи до транзитних товарів.
(14) Для цілей цієї Угоди:
(a) термін "товари з фальсифікованим товарним знаком" означає
будь-які товари, в тому числі упаковку, які без дозволу містять
товарний знак, ідентичний законно зареєстрованому для таких
товарів товарному знаку, або який не можна відрізнити в основних
його аспектах від такого товарного знака і який, таким чином,
порушує права власника даного товарного знака згідно із
законодавством країни імпортування;
(b) термін "товари, виготовлені з порушенням авторських прав"
означає будь-які товари, які є копіями, зробленими без згоди
власника права або особи, належним чином уповноваженої власником
права у країні виробництва, і які безпосередньо або опосередковано
виготовлені з продукту, де виготовлення такої копії вважається
порушенням авторського права або суміжних з ним прав згідно з
законом країни імпортування.
Стаття 52
Заява
Від будь-якого власника права, який ініціює процедури за
Статтею 51, слід вимагати забезпечення відповідного доказу, який
задовольнив би компетентні органи у тому, що за законодавством
країни імпорту існує prima facie порушення прав інтелектуальної
власності власника такого права і надати достатньо докладний опис
товарів з тим, щоб митні органи могли їх легко розпізнати.
Компетентні органи повинні інформувати заявника протягом
прийнятого періоду часу про те, чи прийняли вони заяву, і якщо це
визначено компетентними органами, про період, протягом якого митні
органи вживатимуть заходи.
Стаття 53
Застава або еквівалентна гарантія
1. Компетентні органи повинні мати право вимагати від
заявника надати заставу або еквівалентну гарантію, достатні для
захисту відповідача та компетентних органів, а також щоб запобігти
зловживанню. Така застава або еквівалентна гарантія не повинні
безпідставно утримувати від звернення до цих процедур.
2. Якщо відповідно до заяви згідно з цим Розділом проходження
митного кордону товарами, що включають промислові зразки, патенти,
топографії інтегральних мікросхем або інформацію, яка не підлягає
розголошенню, у вільний обіг, було припинено митними органами на
підставі рішень, інших, ніж рішення судових або інших незалежних
органів, і період часу, передбачений Статтею 55, закінчився без
надання тимчасового права на звільнення товарів належним чином
уповноваженими органами, і при тому, що всі інші умови
імпортування були виконані, власник, імпортер або одержувач таких
товарів повинен отримати право на їх проходження митного кордону
при внесенні такої застави, суми якої достатньо для захисту
власника прав від будь-якого порушення. Виплата такої застави не
повинна заважати будь-яким іншим засобам судового захисту, до яких
може звернутися власник прав; зрозуміло, що застава повертається,
якщо власник прав не зміг протягом прийнятого періоду часу
домогтися в суді права на позов.
Стаття 54
Повідомлення про призупинення
Слід негайно повідомити імпортера та заявника про
призупинення проходження митного кордону товарами згідно зі
Статтею 51.
Стаття 55
Тривалість призупинення
Якщо протягом періоду, що не перевищує 10 робочих днів після
того, як заявник отримав повідомлення про призупинення, митні
органи не були поінформовані про те, що судовий розгляд, який веде
до рішення за конкретними обставинами справи, ініційований
стороною іншою, ніж відповідач, або що уповноважені органи
належним чином вжили тимчасових заходів, що продовжили
призупинення проходження митного кордону товарами, товари повинні
пройти митний кордон при тому, що всі інші умови імпорту або
експорту були виконані: у відповідних випадках це часове обмеження
може бути подовжене ще на 10 робочих днів. Якщо судовий розгляд,
що веде до прийняття рішення за конкретними обставинами справи,
ініційовано, - перегляд, включаючи право бути вислуханим, має
відбуватися на прохання відповідача з метою вирішити протягом
прийнятого періоду часу, чи слід ці заходи змінити, скасувати або
підтвердити. Незважаючи на вищевикладене, якщо призупинення
проходження митного кордону товарами здійснюється або
продовжується згідно з тимчасовими судовими заходами, слід
застосовувати положення параграфа 6 Статті 50.
Стаття 56
Відшкодування збитків імпортеру та власнику товарів
Відповідні органи повинні мати право вимагати від заявника
сплатити імпортеру, одержувачу вантажу або власнику товарів
відповідне відшкодування за будь-яку шкоду, якої вони зазнали
через незаконне затримання товарів або помилкове затримання
товарів, які пройшли митний кордон за Статтею 55.
Стаття 57
Право на інспекцію та інформацію
Без завдання шкоди захисту конфіденційної інформації Члени
повинні забезпечити компетентні органи правом надавати власнику
прав достатні можливості для проведення силами митних органів
інспектування будь-яких товарів з тим, щоб підкріпити доказами
претензії власника права. Компетентні органи повинні також мати
право надавати імпортеру еквівалентні можливості для інспектування
будь-яких таких товарів. У разі прийнятого позитивного рішення за
конкретними обставинами справи, Члени можуть надати компетентним
органам право інформувати власника прав про імена та адреси
відправника вантажу, імпортера та одержувача вантажу, а також про
кількість товарів.
Стаття 58
Дія ex officio
Якщо Члени вимагають від компетентних органів діяти за своєю
власною ініціативою і припиняти проходження через митний кордон
товарів, щодо яких вони одержали prima facie доказ порушення права
інтелектуальної власності:
(a) компетентні органи можуть у будь-який час зажадати від
власника права будь-якої інформації, яка може допомогти їм у
виконанні своїх повноважень;
(b) слід негайно повідомити імпортера та власника права про
призупинення. Якщо імпортер подав до компетентних органів апеляцію
проти призупинення проходження митного кордону, то призупинення
має залежати від умов, mutatis mutandis, викладених у Статті 55;
(c) Члени повинні звільнити як органи державної влади, так і
офіційних осіб від обов'язку вжити відповідні заходи щодо усунення
правопорушень лише у тому разі, якщо дії були виконані з чесними
намірами.
Стаття 59
Заходи щодо усунення правопорушень
Без порушення інших прав на позов, доступним для власника
прав, та згідно з правом відповідача домагатися перегляду органом
судової влади, компетентні органи повинні мати право вимагати
знищення товарів, що порушують право, або вилучення їх згідно з
принципами, викладеними у Статті 46. Щодо товарів з
фальсифікованим товарним знаком органи не повинні дозволяти
реекспорт товарів, що порушують право, у тому ж стані або
піддавати їх різним митним процедурам, окрім виняткових обставин.
Стаття 60
Імпорт de minimis
Члени можуть не застосовувати вищезгадані положення до
незначної кількості товарів некомерційного призначення, які
містяться в особистому багажі осіб або відправляються малими
партіями.
Розділ 5: Кримінальні процедури
Стаття 61
Члени повинні забезпечити застосування кримінальних процедур
та штрафів принаймні у випадках навмисної фальсифікації товарного
знака або з порушенням авторських прав у комерційних масштабах.
Заходи покарання повинні включати ув'язнення та/або грошові
штрафи, достатні для того, щоб служити засобом стримування
відповідно до рівня покарання, який застосовується у випадках
злочинів відповідної тяжкості. У відповідних випадках заходи
покарання повинні також включати накладення арешту, конфіскацію та
знищення товарів, що порушують право, та будь-яких матеріалів або
обладнання, які значною мірою були використані при вчиненні
порушення. Члени можуть передбачити застосування кримінальних
процедур та покарання і в інших випадках порушення прав
інтелектуальної власності, особливо коли вони вчинені навмисно та
в комерційних масштабах.
Частина IV
Набуття та підтримання чинності
прав інтелектуальної власності та відповідні
процедури inter partes
Стаття 62
1. Члени можуть вимагати як умову набуття та підтримання
чинності прав інтелектуальної власності згідно з Розділами 2-6
Частини II виконання прийнятних процедур та формальностей. Такі
процедури та формальності повинні відповідати положенням цієї
Угоди.
2. Якщо отримання прав інтелектуальної власності підпадає під
право, яке надається або реєструється, Члени повинні забезпечити,
що процедури надання або реєстрації, які повинні відповідати
основним умовам набуття права, дозволяють надання або реєстрацію
права протягом прийнятного періоду часу з тим, щоб уникнути
негарантованого скорочення періоду захисту.
3. Стаття 4 Паризької конвенції (1967) ( 995_123 ) повинна
застосовуватися mutatis mutandis для знаків послуг.
4. Процедури, що стосуються набрання та підтримання чинності
права інтелектуальної власності, і, якщо законодавство Члена
передбачає такі процедури, адміністративне скасування та inter
partes процедури, такі як оскарження, скасування та анулювання,
повинні базуватися на загальних принципах, викладених у параграфах
2 та 3 Статті 41.
5. Остаточні адміністративні рішення у будь-якій з процедур
згідно з параграфом 4 повинні підлягати перегляду у судовому
порядку або подібною до судової влади структурою. Однак не повинно
існувати жодних зобов'язань щодо можливості для такого перегляду
рішень у випадках невдалого оскарження або адміністративного
скасування відміни за умови, що підстави для таких процедур можуть
стати предметом процедур анулювання.
Частина V
Запобігання та врегулювання суперечок
Стаття 63
Відкритість
1. Закони та правила, а також остаточні судові рішення та
адміністративні норми загального застосування, які набирають
чинності через відношення Члена до змісту цієї Угоди (наявність та
сфера дії прав набрання, контроль за виконанням та запобігання
зловживання правами інтелектуальної власності) повинні бути
обнародувані або, якщо таке обнародування не можна здійснити,
поширені у такий спосіб, щоб надати можливість органам влади та
власникам прав ознайомитися з ними національною мовою. Угоди, що
стосуються змісту цієї Угоди, які діють між урядом або державними
установами Члена та урядом або державними установами іншого Члена,
повинні бути обнародувані.
2. Члени повинні повідомити Раду ТРІПС про закони та правила,
про які йдеться у параграфі 1, з метою допомогти Раді робити
розгляду дії цієї Угоди. Рада повинна намагатися звести до
мінімуму тягар, який несуть Члени при виконанні цього
зобов'язання, і може вирішити зняти зобов'язання повідомляти про
такі закони та правила безпосередньо до Ради у разі успішного
завершення консультацій з ВІПО про створення загального реєстру,
який міститиме ці закони та правила. Рада також повинна розглядати
у цьому зв'язку будь-які дії, що вимагаються стосовно повідомлень
згідно з зобов'язаннями за цією Угодою, які випливають з положень
Статті 6-ter Паризької конвенції (1967) ( 995_123 ).
3. Кожний Член повинен бути готовий у відповідь на письмове
прохання іншого Члена, надати такого роду інформацію, про яку
йдеться у параграфі 1. Член, маючи підстави вважати, що конкретне
судове рішення, або адміністративні норми, або двостороння угода у
сфері прав інтелектуальної власності торкається його прав за цією
Угодою, може також подати письмове прохання про надання доступу до
нього або про те, щоб його повідомляли достатньо детально про такі
конкретні судові рішення, адміністративні норми або двосторонні
угоди.
4. Ніщо в параграфах 1, 2 та 3 не вимагає від Члена
розкривати конфіденційну інформацію, що перешкоджала б виконанню
закону, або у будь-який інший спосіб суперечила б суспільним
інтересам, або завдавала шкоди законним комерційним інтересам
окремих підприємств, державних чи приватних.
Стаття 64
Врегулювання суперечок
1. Положення Статей XXII та XXIII ГАТТ 1994 ( 981_003 ) так,
як вони були розроблені та застосовані у Домовленості про
врегулювання суперечок ( 981_019 ), повинні застосовуватися при
проведенні консультацій та врегулюванні суперечок за цією Угодою,
якщо інше спеціально не передбачено у цій Угоді.
2. Підпараграфи 1(b) та 1(c) Статті XXIII ГАТТ 1994
( 981_003 ) не повинні застосовуватися для врегулювання суперечок
за цією Угодою протягом періоду 5 років від дати набрання чинності
Угодою СОТ ( 995_342 ).
3. Протягом періоду часу, про який ідеться у параграфі 2,
Рада ТРІПС повинна розглянути сферу та тип скарг, вид яких
передбачений у підпараграфах 1(b) та 1(c) Статті XXIII ГАТТ 1994
( 981_003 ), поданих згідно з цією Угодою, і надіслати Конференції
Міністрів свої рекомендації для ухвалення. Будь-яке рішення
Конференції Міністрів щодо ухвалення таких рекомендацій або
продовження періоду згідно з параграфом 2 повинно бути прийняте
лише шляхом консенсусу, а ухвалені рекомендації повинні бути
дійсними для всіх Членів без процесу подальшого формального
ухвалення.
Частина VI
Домовленості на перехідний період
Стаття 65
Домовленості на перехідний період
1. За положеннями параграфів 2, 3 та 4 жоден з Членів не
зобов'язаний застосовувати положення цієї Угоди до закінчення
загального періоду тривалістю один рік від набрання чинності
Угодою СОТ ( 995_342 ).
2. Країна-Член, що розвивається, має право відстрочити ще на
4 роки дату застосування, як визначено у параграфі 1, положень
цієї угоди, крім Статей 3, 4 та 5.
3. Будь-який інший Член, який перебуває у процесі переходу
від планово-централізованої до ринкової вільно-підприємницької
економіки і який здійснює структурні реформи в системі
інтелектуальної власності і стикається з особливими проблемами у
підготовці та впровадженні законодавства та регулювання щодо прав
інтелектуальної власності, також може скористатися періодом
відстрочення, передбаченим у параграфі 2.
4. Тою мірою, якою країна-Член, що розвивається, зобов'язана
за цією Угодою розширити охорону запатентованих виробів на сфери
технологій, які не мають такої охорони на його території на
загальну дату застосування цієї Угоди для цього Члена, як
зазначено у параграфі 2, вона може відстрочити застосування
положень стосовно запатентованих виробів Розділу 5 Частини II щодо
таких сфер технологій на додатковий період у 5 років.
5. Член, що користується перехідним періодом згідно з
параграфами 1, 2, 3 або 4, повинен гарантувати, що будь-які зміни
в його законодавстві, правилах та практиці, зроблені протягом
цього періоду, не призведуть до зниження рівня виконання положень
цієї Угоди.
Стаття 66
Найменш розвинені країни-Члени
1. Враховуючи особливі потреби та вимоги найменш розвинених
країн-Членів, їхні економічні, фінансові та адміністративні
обмеження, а також необхідність гнучкого підходу при створенні
життєздатної технологічної бази, від таких Членів не вимагається
застосовувати положення цієї Угоди, крім Статей 3, 4 та 5 протягом
10 років від дати застосування визначеної згідно з параграфом 1
Статті 65. Рада ТРІПС повинна за належно обґрунтованим проханням
найменш розвинутої країни-Члена продовжити цей період.
2. Розвинені країни-Члени повинні забезпечити стимули для
підприємств та організацій на їх територіях з метою сприяння та
стимулювання передачі технологій найменш розвинутим країнам-Членам
з тим, щоб надати їм можливість створити міцну і життєздатну
технологічну базу.
Стаття 67
Технічне співробітництво
З метою спрощення впровадження цієї Угоди розвинені
країни-Члени повинні забезпечувати, на прохання та за взаємно
узгодженими умовами, технічне і фінансове співробітництво на
користь країн-Членів, що розвиваються, та найменш розвинених
країн-Членів. Таке співробітництво повинне включати допомогу в
підготовці законів та правил про охорону і контроль за дотриманням
прав інтелектуальної власності, а також заходи, спрямовані на
запобігання зловживання ними, і повинні включати підтримку
стосовно створення та зміцнення національних відомств і установ,
що мають відношення до цієї сфери, в тому числі щодо підготовки
кадрів.
Частина VII
Іституційні домовленості: заключні положення
Стаття 68
Рада з торговельних аспектів
прав інтелектуальної власності
Рада ТРІПС повинна стежити за виконанням цієї Угоди і,
зокрема, дотриманням Членами своїх зобов'язань щодо неї, а також
повинна надавати Членам можливість проводити консультації з
питань, що відносяться до торговельних аспектів прав
інтелектуальної власності. Вона повинна також виконувати інші
зобов'язання, визначені для неї Членами, і, зокрема, надавати їм
будь-яку допомогу, з проханням про яку вони звернуться у контексті
процедур врегулювання суперечок. При виконанні своїх функцій Рада
ТРІПС може консультуватися й отримувати інформацію з будь-яких
джерел, які вона вважатиме за належні. Консультуючись у ВІПО, Рада
повинна шукати можливості створення протягом одного року від свого
першого засідання відповідних шляхів співпраці з органами цієї
Організації.
Стаття 69
Міжнародне співробітництво
Члени домовляються співробітничати один з одним з метою
ліквідації порушень прав інтелектуальної власності у міжнародній
торгівлі товарами. З цією метою вони повинні створити на своїй
території контактні пункти у своїх адміністративних органах,
повідомити про це і бути готовими обмінюватися інформацією про
торгівлю товарами, що порушують права. Вони повинні, зокрема,
сприяти обміну інформацією та співробітництву між митними органами
стосовно торгівлі товарами з фальсифікованими товарними знаками та
піратськими копіями продукції.
Стаття 70
Охорона прав на існуючий об'єкт
інтелектуальної власності
1. Ця Угода не означає виникнення зобов'язань щодо дій, які
відбулися до дати застосування Угоди для даного Члена.
2. Якщо інше не передбачене цією Угодою, ця Угода означає
виникнення зобов'язань стосовно всіх предметів Угоди, що існують
на дату застосування цієї Угоди для даного Члена і які мають
охорону на території такого Члена на зазначену дату або які
відповідають чи згодом відповідатимуть критеріям охорони за
умовами цієї Угоди. Щодо цього параграфа та до параграфів 3 та 4
зобов'язання щодо авторського права щодо існуючих товарів повинні
визначатися винятково за Статтею 18 Бернської конвенції (1971)
( 995_051 ), а зобов'язання стосовно прав виробників фонограм та
виконавців існуючих фонограм повинні визначатися винятково за
Статтею 18 Бернської конвенції (1971), як зазначено у параграфі 6
Статті 14 цієї Угоди.
3. Не повинно бути жодних зобов'язань щодо відновлення
охорони об'єкта, який на дату застосування цієї Угоди для даного
Члена відносився до суспільної власності.
4. Стосовно будь-яких дій щодо конкретних об'єктів, включаючи
об'єкт, що охороняється і який став таким, що порушує право
інтелектуальної власності згідно з умовами законодавства, що
відповідає цій Угоді і щодо якого розпочато або здійснено значне
інвестування до дати прийняття Членом Угоди СОТ ( 995_342 ),
будь-який Член може забезпечити обмеження юридичних засобів, якими
може скористатися власник прав щодо продовження таких дій після
дати застосування цієї Угоди для такого Члена. У таких випадках
Член повинен однак, принаймні забезпечити виплату справедливої
компенсації.
5. Член не зобов'язаний застосовувати положення Статті 11 та
параграфа 4 Статті 14 стосовно оригіналів або копій, придбаних до
дати набрання чинності Угодою для цього Члена.
6. Від Членів не повинно вимагатися застосовувати Статтю 31
або вимоги параграфа 1 Статті 27 стосовно того, що права на патент
повинні використовуватися без дискримінації щодо сфери технологій
та без дозволу власника прав, якщо дозвіл на таке використання був
наданий урядом до того, як ця Угода стала відома.
7. У випадках, коли захист права інтелектуальної власності
залежить від реєстрації, застосування захисту, яке було в процесі
оформлення на дату застосування цієї Угоди для даного Члена,
повинно дозволяти внести в нього зміни і доповнення так, щоб можна
було подати позов щодо будь-якого вдосконаленого закону,
передбаченого згідно з цією Угодою. Такі зміни і доповнення не
повинні включати нові об'єкти захисту.
8. Якщо Член не робить доступним станом на дату набрання
чинності Угодою СОТ ( 995_342 ) захист патентів на фармацевтичну і
агрохімічну продукцію відповідно до своїх зобов'язань за
Статтею 27, такий Член повинен:
(a) незважаючи на положення Частини VI, забезпечити,
починаючи від дати набрання чинності Угодою СОТ ( 995_342 ),
засоби, завдяки яким можна подавати заявки на патенти для таких
винаходів;
(b) застосувати до цих заявок станом на дату застосування
цієї Угоди критерії патентоспроможності, викладені в цій Угоді
так, ніби ці критерії застосовувалися на дату подання заявки на
території цього Члена або, якщо пріоритет можна встановити і
звертаються з проханням його встановити, дату пріоритету заявки;
(c) забезпечити захист патенту згідно з цією Угодою з моменту
видачі патенту та на решту строку його дії, відлік якого
починається від дати подання заявки згідно зі Статтею 33 цієї
угоди, для тих заявок, що задовольняють критерії, згадані у
підпараграфі (b).
9. Якщо продукт є предметом заявки на патент на території
Члена згідно з параграфом 8(а), виняткові права на збут повинні
надаватися, незважаючи на положення Частини VI, на період, який є
коротшим із наступних двох: п'ять років після отримання
маркетингового дозволу на території цього Члена або доти, поки
патент на продукт не буде наданий або відхилений на території
цього Члена, за умови, що в результаті набрання чинності
Угодою СОТ ( 995_342 ), заявка на патент була подана, а патент на
цей продукт було надано іншим Членом та від цього іншого Члена
отримано дозвіл на збут.
Стаття 71
Огляд положень Угоди та внесення змін
1. Рада ТРІПС повинна робити огляд впровадження цієї Угоди
після закінчення перехідного періоду, про який ідеться у
параграфі 2 Статті 65. Рада повинна, з огляду на досвід, набутий в
ході впровадження, переглянути його через два роки після
зазначеної дати і в подальшому такі ж проміжки часу. Рада також
може проводити перегляди у світлі будь-яких нових обставин, які
можуть викликати зміни та доповнення до цієї Угоди.
2. Щодо змін та доповнень, які служать лише цілям відповідати
більш високим досягнутим рівням захисту прав інтелектуальної
власності, а також тим, що діють в інших багатосторонніх угодах і
прийняті згідно з цими угодами іншими Членами СОТ, можна
звернутися до Конференції Міністрів з проханням вжити заходів
відповідно до параграфа 6 Статті X Угоди СОТ ( 995_342 ) на основі
прийнятої за принципом консенсусу пропозиції від Ради ТРІПС.
Стаття 72
Застереження
Застереження щодо жодного з положень цієї Угоди не діють без
згоди інших Членів.
Стаття 73
Винятки щодо безпеки
Ніщо в цій Угоді не слід тлумачити так, щоб:
(a) вимагати від Члена надсилати будь-яку інформацію,
розкриття якої він вважає таким, що суперечить його основним
інтересам безпеки; або
(b) утримати Члена від вжиття будь-яких заходів, які він
вважає необхідними для захисту його основних інтересів безпеки,
(i) пов'язаних з речовинами, здатними на ядерний розпад або з
похідними від них речовинами;
(ii) пов'язаними з шляхами пересування збройних сил,
обмундирування та засобів ведення воєнних дій, а також до шляхів
переміщення інших товарів та матеріалів, які виконуються прямо або
опосередковано для цілей постачання збройних сил;
(iii) вжитих під час війни або в умовах інших надзвичайних
ситуацій у міжнародних відносинах; або
(c) перешкоджати Члену вжити будь-яких заходів щодо виконання
його зобов'язань згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй
( 995_010 ) з метою підтримання миру та безпеки.
"Результати Уругвайського раунду
багатосторонніх торговельних
переговорів"
Тексти офіційних документів
Соглашение
по торговым аспектам прав
интеллектуальной собственности
Члены,
Желая уменьшить искажения и препятствия на пути развития
международной торговли и принимая во внимание необходимость
содействия эффективной и адекватной охране прав интеллектуальной
собственности и обеспечить, чтобы меры и процедуры по реализации
прав интеллектуальной собственности сами не становились барьерами
для законной торговли;
Признавая с этой целью необходимость разработки новых правил
и дисциплины, касающихся:
(a) применения основных принципов ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ) и
соответствующих соглашений или конвенций в области
интеллектуальной собственности;
(b) разработки адекватных норм и принципов применительно к
наличию, объему и использованию прав интеллектуальной
собственности, связанных с торговлей;
(c) обеспечения эффективными надлежащими средствами
реализации прав интеллектуальной собственности, связанных с
торговлей, принимая во внимание различия в национальных правовых
системах;
(d) разработки эффективных неотложных процедур на
многостороннем уровне для предотвращения и урегулирования споров
между правительствами;
(e) временных договоренностей, направленных на наиболее
полное участие в результатах переговоров;
Признавая потребность в многосторонней структуре принципов,
правил и дисциплины, относящихся к международной торговле
контрафактными товарами;
Признавая, что права интеллектуальной собственности являются
правами частных лиц;
Признавая основополагающие цели национальных систем,
обуславливающие государственную политику в области охраны
интеллектуальной собственности, включая цели развития и
технического прогресса;
Признавая также специфические потребности наименее развитых
стран-членов в отношении максимальной гибкости применения внутри
страны законов и правил с тем, чтобы содействовать им в создании
прочной и жизнеспособной технологической базы;
Подчеркивая важность уменьшения напряженности путем
достижения более жестких обязательств по решению споров по
торговым аспектам вопросов интеллектуальной собственности через
многосторонние процедуры;
Желая установить отношения взаимной поддержки между ВТО и
Всемирной организацией интеллектуальной собственности (далее в
настоящем Соглашении "ВОИС") так же, как и с другими
международными организациями;
Настоящим договариваются о следующем:
Часть I
Общие положения и основополагающие принципы
Статья 1
Сущность и сфера применения обязательств
1. Члены вводят в действие положения настоящего Соглашения.
Члены могут, но не обязаны, осуществлять в своих национальных
законах более обширную охрану, чем требуется по настоящему
Соглашению, при условии, что такая охрана не противоречит
положениям настоящего Соглашения. Члены могут свободно определять
надлежащий метод выполнения положений настоящего Соглашения в
рамках своих правовых систем и практики.
2. Для целей настоящего Соглашения термин "интеллектуальная
собственность" распространяется на все категории интеллектуальной
собственности, которые являются предметом разделов 1-7 части II.
3. Члены предоставляют режим, предусмотренный в настоящем
Соглашении, физическим и юридическим лицам других членов1. В
отношении соответствующего права интеллектуальной собственности
под гражданами других членов должны пониматься те физические или
юридические лица, которые отвечали бы критериям предоставления
охраны, предусмотренным в Парижской конвенции (1967 г.)
( 995_123 ), Бернской конвенции (1971 г.) ( 995_051 ) и Договора
по интеллектуальной собственности в отношении интегральных схем,
участниками которых являются все члены ВТО2. Любой член,
пользующийся возможностями, предусмотренными в пункте 3 статьи 5
или пункте 2 статьи 6 Римской конвенции ( 995_763 ), уведомляет,
как предусмотрено в упомянутых положениях, Совет по торговым
аспектам прав интеллектуальной собственности ("Совет по ТРИПС").
___________________
1 В настоящем Соглашении ссылка на "граждан" в случае
отдельной таможенной территории члена ВТО означает физических или
юридических лиц, которые имеют постоянное местожительство или
действительное и действующее промышленное или торговое предприятие
на упомянутой таможенной территории.
2 В настоящем Соглашении "Парижская конвенция" означает
Парижскую конвенцию по охране промышленной собственности:
"Парижская конвенция (1967 г.)" означает Стокгольмский акт этой
конвенции ( 995_123 ) от 14 июля 1967 г. "Бернская конвенция"
означает Бернскую конвенцию по охране литературных и
художественных произведений: "Бернская конвенция (1971 г.)"
означает Парижский акт этой конвенции ( 995_051 ) от 24 июля
1971 г. "Римская конвенция" означает Международную конвенцию
по защите исполнителей, производителей фонограмм и организаций
телерадиовещания ( 995_763 ), принятую в Риме 26 октября 1961 г.
"Договор по интеллектуальной собственности в отношении
интегральных схем" (Договор ИПИС) означает Договор по
интеллектуальной собственности в отношении интегральных схем,
принятый в Вашингтоне 26 мая 1989 г. "Соглашение по ВТО" означает
Соглашение об учреждении ВТО ( 995_342 ).
Статья 2
Конвенции в области интеллектуальной собственности
1. В отношении частей II, III и IV настоящего Соглашения
члены соблюдают статьи 1- 12 и статью 19 Парижской конвенции (1967
г.) ( 995_123 ).
2. Ничто в частях с I по IV настоящего Соглашения не должно
отличаться от существующих обязательств, которые члены могут иметь
по отношению друг к другу в соответствии с Парижской конвенцией
( 995_123 ), Бернской конвенцией ( 995_051 ), Римской конвенцией
( 995_763 ) и Договором по интеллектуальной собственности в
отношении интегральных схем.
Статья 3
Национальный режим
1. Каждый член предоставляет гражданам других членов режим не
менее благоприятный, чем тот, который он предоставляет своим
собственным гражданам в отношении охраны3 интеллектуальной
собственности, кроме исключений, уже предусмотренных
соответственно в Парижской конвенции (1967 г.) ( 995_123 ), в
Бернской конвенции (1971 г.) ( 995_051 ), в Римской конвенции
( 995_763 ) и в Договоре по интеллектуальной собственности в
отношении интегральных схем. Что касается исполнителей,
производителей фонограмм и вещательных организаций, это
обязательство применяется только в отношении прав, предусмотренных
по настоящему Соглашению. Любой член, пользующийся возможностями,
предусмотренными в статье 6 Бернской конвенции (1971 г.) или
пункте 1(b) статьи 16 Римской конвенции, уведомляет, как
предусмотрено в упомянутых положениях, Совет по ТРИПС.
___________________
3 Для целей статей 3 и 4 "охрана" включает вопросы,
затрагивающие наличие прав интеллектуальной собственности, их
приобретение, объем, сохранение в силе и реализацию, а также те
вопросы, которые затрагивают использование прав интеллектуальной
собственности и к которым особо обращено внимание в настоящем
Соглашении.
2. Члены могут воспользоваться исключениями, допускаемыми в
соответствии с пунктом 1 в отношении судебных и административных
процедур, включая выбор юридического адреса или назначение
поверенного в рамках юрисдикции члена, только в тех случаях, когда
такие исключения необходимы для соблюдения законов и правил,
которые не противоречат положениям настоящего Соглашения, и когда
подобные процедуры не применяются таким образом, чтобы стать
скрытым ограничением в торговле.
Статья 4
Режим наибольшего благоприятствования
В отношении охраны интеллектуальной собственности любые
преимущество, льгота, привилегия или иммунитет, которые
предоставлены членом гражданам любой другой страны,
незамедлительно и безусловно предоставляются гражданам всех других
членов. Освобожденными от этого обязательства являются любые
преимущество, льгота, привилегия или иммунитет, предоставленные
членом, которые:
(a) вытекают из международных соглашений по судебной помощи
или по обеспечению исполнения закона общего характера и не
ограничены только охраной интеллектуальной собственности;
(b) предоставлены в соответствии с положениями Бернской
конвенции (1971 г.) ( 995_051 ) или Римской конвенции
( 995_763 ), допускающими, что предоставленный режим является
функцией не национального режима, а режима, предоставленного в
другой стране;
(c) относятся к правам исполнителей, производителей фонограмм
и вещательных организаций, не предусмотренных по настоящему
Соглашению;
(d) вытекают из международных соглашений, связанных с охраной
интеллектуальной собственности, которые вступили в силу до
вступления в силу Соглашения по ВТО ( 995_342 ), при условии, что
о таких соглашениях уведомляется Совет по ТРИПС и что они не
являются произвольной или необоснованной дискриминацией против
граждан других членов.
Статья 5
Многосторонние соглашения по приобретению
или сохранению в силе охраны
Обязательства в соответствии со статьями 3 и 4 не применяются
к процедурам, предусмотренным в многосторонних соглашениях,
заключенных под эгидой ВОИС, которые связаны с приобретением или
сохранением в силе прав интеллектуальной собственности.
Статья 6
Исчерпание прав
Для целей урегулирования споров по настоящему Соглашению при
условии соблюдения положений статей 3 и 4, ничто в настоящем
Соглашении не используется для рассмотрения вопроса об исчерпании
прав интеллектуальной собственности.
Статья 7
Цели
Охрана и реализация прав интеллектуальной собственности
должны содействовать техническому прогрессу и передаче и
распространению технологии к взаимной выгоде производителей и
пользователей технологических знаний, способствуя
социально-экономическому благосостоянию, и к достижению баланса
прав и обязательств.
Статья 8
Принципы
1. При формировании или совершенствовании своих национальных
законов и правил члены могут принимать меры, необходимые для
охраны общественного здоровья и питания и содействия общественным
интересам в жизненно важных для их социально-экономического и
технического развития секторах, при условии, что такие меры
соответствуют положениям настоящего Соглашения.
2. Надлежащие меры при условии, что они соответствуют
положениям настоящего Соглашения, могут быть необходимы для
предотвращения злоупотреблений правами интеллектуальной
собственности со стороны владельцев прав или обращения к практике,
которая необоснованно ограничивает торговлю или неблагоприятным
образом влияет на международную передачу технологии.
Часть II
Стандарты в отношении наличия, объема и использования
прав интеллектуальной собственности
Раздел 1: Авторское право и смежные права
Статья 9
Отношение к Бернской конвенции
1. Члены соблюдают статьи 1-21 Бернской конвенции (1971 г.)
( 995_051 ) и Приложения к ней. Однако члены не имеют прав или
обязательств по настоящему Соглашению в отношении прав,
предоставляемых согласно статье 6-бис упомянутой Конвенции, или
прав, вытекающих из нее.
2. Охрана авторских прав должна распространяться на
специфические воплощения, но не на идеи, процедуры, методы работы
или математические концепции как таковые.
Статья 10
Компьютерные программы и компиляции данных
1. Компьютерные программы, как исходный текст, так и
объектный код охраняются как литературные произведения в
соответствии с Бернской Конвенции (1971 г.) ( 995_051 ).
2. Компиляции данных или другая информация в машиночитаемой
или в другой форме, которые по причине отбора или классификации
своего содержания составляют результат творчества, должны
охраняться как таковые. Такая охрана, которая не распространяется
на сами данные или информацию, не затрагивает авторское право,
существующее в самих данных или информации.
Статья 11
Права на прокат
В отношении, по меньшей мере, компьютерных программ и
кинематографических произведений член предоставляет авторам или их
правопреемникам право разрешать или запрещать публичный
коммерческий прокат оригиналов или копий их произведений,
охраняемых авторским правом. Член освобождается от этого
обязательства в отношении кинематографических произведений, если
только коммерческий прокат не привел к широкому копированию таких
произведений, что фактически нарушает исключительное право на
воспроизведение, предоставленное упомянутым членом авторам и их
правопреемникам. В отношении компьютерных программ это
обязательство не применяется к сдаче в коммерческий прокат, если
сама программа не является существенной частью объекта проката.
Статья 12
Срок действия охраны
При исчислении срока охраны произведения, за исключением
фотографических произведений или произведений прикладного
искусства на иной основе, чем человеческая жизнь, такой срок
составляет не менее 50 лет от конца календарного года, в котором с
согласия автора была осуществлена публикация или, при отсутствии
такой публикации в течение 50 лет от создания произведения, 50 лет
считая с конца календарного года создания произведения.
Статья 13
Ограничения и исключения
Члены сводят ограничения или изъятия в отношении
исключительных прав до некоторых особых случаев, которые не
вступают в противоречие с обычным использованием произведения и
необоснованно не ущемляют законные интересы владельца прав.
Статья 14
Охрана исполнителей, производителей фонограмм
(звукозаписей) и вещательных организаций
1. В отношении записи своего исполнения на фонограмму
исполнители имеют возможность не допускать следующих действий,
предпринятых без их разрешения: записи их исполнения, не
предназначенного для фонограммы, и воспроизведения такой записи.
Исполнители также имеют возможность не допускать следующих
действий, предпринятых без их разрешения: эфирного вещания и
сообщения для всеобщего сведения прямой трансляции их исполнения.
2. Производители фонограмм имеют право разрешать или
запрещать прямое или косвенное воспроизведение их фонограмм.
3. Вещательные организации имеют право запрещать следующие
действия, предпринятые без их согласия: запись, воспроизведение
записей и ретрансляцию через каналы эфирного вещания так же, как
публичное телевизионное вещание таких записей. Если члены не
предоставляют такие права вещательным организациям, они
предоставляют владельцам авторского права на объекты передачи
возможность не допускать вышеупомянутых действий с учетом
положений Бернской конвенции (1971 г.) ( 995_051 ).
4. Положения статьи 11 в отношении компьютерных программ с
учетом соответствующих изменений применяются к производителям
фонограмм и любым другим владельцам прав на фонограммы как
определено в законодательстве члена. Если на 15 апреля 1994 г.
член имел действующую систему выплаты справедливого вознаграждения
владельцам прав в связи с коммерческим прокатом фонограмм, он
может сохранить такую систему при условии, что коммерческий прокат
фонограмм не наносит материального ущерба исключительным правам
владельцев прав на воспроизведение.
5. Срок охраны, предоставляемый по настоящему Соглашению
исполнителям и производителям фонограмм, составляет по меньшей
мере до конца периода в 50 лет, считая с конца календарного года,
в котором была сделана запись или имело место исполнение. Срок
охраны, предоставленный согласно пункту 3, составляет, по меньшей
мере, 20 лет, считая с конца календарного года, в котором
состоялась передача.
6. В отношении прав, предоставленных в соответствии с
пунктами 1, 2 и 3, любой член может предусмотреть условия,
ограничения, исключения и оговорки в объеме допускаемом Римской
конвенцией ( 995_763 ). Однако положения статьи 18 Бернской
конвенции (1971 г.) ( 995_051 ) также с учетом соответствующих
изменений применяются к правам исполнителей и производителей
фонограмм в фонограммах.
Раздел 2: Товарные знаки
Статья 15
Предметы, охватываемые охраной
1. Любое обозначение или любое сочетание обозначений, с
помощью которых можно отличить товары или услуги одного
предприятия от товаров или услуг другого предприятия, могут
представлять собой товарный знак. Такие обозначение, в частности
слова, включая личные наименования, цифры, буквы, изобразительные
элементы и сочетание цветов, так же как любое сочетание таких
обозначений могут подлежать регистрации в качестве товарных
знаков. Если знаки не наследуют способности к различению
соответствующих товаров или услуг, Члены могут поставить
регистрацию знака в зависимость от различительной способности,
приобретенной в процессе использования. В качестве условия
регистрации члены могут предъявлять требование визуального
восприятия знаков.
2. Пункт 1 не означает, что член не может отказать в
регистрации товарного знака на других основаниях, при условии, что
они не отходят от положений Парижской конвенции (1967 г.)
( 995_123 ).
3. Члены могут поставить регистрацию в зависимость от
использования. Однако фактическое использование товарного знака не
является условием для подачи заявки на регистрацию. Заявка не
может быть отклонена исключительно на том основании, что
фактическое использование не имело место до истечения трехлетнего
периода с даты подачи заявки.
4. Характер товаров или услуг, для которых используется
товарный знак, ни в коем случае не является препятствием для
регистрации товарного знака.
5. Члены публикуют сведения о каждом товарном знаке или до
его регистрации, или непосредственно после нее и предоставляют
разумную возможность обращения с просьбой об аннулировании
регистрации. В дополнение, члены могут оставить за собой
возможность возражать против регистрации товарного знака.
Статья 16
Предоставленные права
1. Владелец зарегистрированного товарного знака имеет
исключительное право не разрешать третьим лицам без согласия
владельца использовать в ходе торговли идентичные или подобные
знаки для товаров или услуг, которые идентичны или подобны тем, в
отношении которых зарегистрирован товарный знак, когда существует
вероятность возникновения путаницы в результате такого
использования. В случае использования идентичного знака для
идентичных товаров или услуг должна учитываться вероятность
возникновения недоразумений. Права, описанные выше, не наносят
ущерба прежде приобретенным правам и не оказывают воздействие на
возможность членов ставить осуществление прав в зависимость от их
использования.
2. Статья 6-бис Парижской конвенции (1967 г.) ( 995_123 )
применяется mutatis mutandis к услугам. При определении того,
является ли товарный знак общеизвестным, члены принимают во
внимание известность товарного знака в соответствующих кругах
общества, включая известность в стране-члене, которая была
достигнута в результате рекламы товарного знака.
3. Статья 6-бис Парижской конвенции (1967 г.) ( 995_123 )
применяется mutatis mutandis к товарам или услугам, отличным от
тех, для которых зарегистрирован товарный знак, при условии, что
использование этого товарного знака упомянутых товаров или услуг
будет указывать на взаимосвязь между упомянутыми товарами или
услугами и владельцем зарегистрированного товарного знака, имея в
виду, что при таком использовании интересы владельца
зарегистрированного товарного знака могут быть ущемлены.
Статья 17
Исключения
Члены могут предусматривать ограниченные исключения из прав,
предоставляемых товарным знаком, например, добросовестное
использование описательных выражений, при условии, что такие
исключения учитывают законные интересы владельца товарного знака и
третьих лиц.
Статья 18
Срок охраны
Первоначальная регистрация и каждое продление срока действия
регистрации товарного знака осуществляются на срок не менее семи
лет. Регистрация товарного знака может продлеваться неограниченное
число раз.
Статья 19
Требование использования
1. Если использование является требованием для сохранения
регистрации, то регистрация может быть аннулирована только в
результате непрерывного срока неиспользования знака в течении трех
лет, если только владелец товарного знака не укажет на веские
причины, основанные на существовании препятствий такому
использованию. Обстоятельства, возникающие независимо от воли
владельца товарного знака, которые создают препятствие для его
использования, как например, импортные ограничения или другие
требования государства к товарам или услугам, охраняемым товарным
знаком, должны признаваться как веские причины для неиспользования
знака.
2. Использование товарного знака другим лицом при условии
контроля со стороны владельца знака признается для целей
сохранения регистрации как использование товарного знака.
Статья 20
Прочие требования
Использование товарного знака в торговле не должно быть
необоснованно ограничено специальными требованиями, такими как
использование с другим товарным знаком, использование в
специальной форме или использование способом, который может
нанести ущерб его способности отличать товары или услуги одного
предприятия от товаров или услуг других предприятий. Это не
устраняет требования, предписывающего использование товарного
знака, идентифицирующего предприятие, производящее товары или
услуги, наряду с товарным знаком, идентифицирующим специфические
товары или услуги упомянутого предприятия, но без его соединения с
этим знаком.
Статья 21
Лицензирование и передача прав
Члены могут определять условия лицензирования и передачи прав
на товарные знаки; при этом понимается, что не разрешается
принудительное лицензирование товарных знаков и что владелец
зарегистрированного товарного знака имеет право передавать права
на товарный знак с передачей предприятия, которому принадлежит
товарный знак, или без такой передачи.
Раздел 3: Географические указания
Статья 22
Охрана географических указаний
1. Для целей настоящего Соглашения географические указания
представляют собой обозначения, которые идентифицируют товар как
происходящий с территории члена или региона или местности на этой
территории, где определенное качество, репутация или другие
характеристики товара в значительной степени связываются с его
географическим происхождением.
2. В отношении географических указаний члены должны
предусмотреть правовые меры для заинтересованных сторон для
предотвращения:
(a) использования любых средств при обозначении или
презентации товара, которые указывают или вызывают ассоциацию, что
этот товар происходит из географического района отличного от
настоящего места происхождения, таким образом, что вводят публику
в заблуждение в отношении географического происхождения этого
товара;
(b) любому использованию, которое может рассматриваться как
недобросовестная конкуренция в пределах содержания Статьи 10-бис
Парижской конвенции ( 995_123 ).
3. Член ex officio, если это разрешено его законодательством,
или по запросу заинтересованной стороны может отказать в
регистрации товарного знака или признать недействительной
регистрацию товарного знака, состоящего или содержащего
географическое указание товаров, не происходящих с указанной
территории, если использование географического указания в товарном
знаке для таких товаров в этой стране-члене вводит в заблуждение
граждан в отношении истинного места происхождения.
4. Охрана в соответствии с пунктами 1, 2 и 3 должна
применяться в отношении географического указания, которое, хотя
буквально верно в отношении территории, региона или местности, из
которой происходят товары, но дает ошибочное представление
гражданам о том, что местом происхождения товаров является другая
территория.
Статья 23
Дополнительная охрана географических указаний
для вин и крепких спиртных напитков
1. Каждый член предусматривает правовые меры для
заинтересованных сторон для предотвращения использования
географического указания, идентифицирующего вина, для вин, не
происходящих из того места, которое названо в географическом
указании, или идентифицирующего крепкие спиртные напитки, для
крепких спиртных напитков, не происходящих из того места, которое
указано в данном географическом указании, даже если такое указание
обозначено подлинным указанием происхождения вина или спиртного
напитка или географическое указание используется в переводе или
сопровождается выражениями такими, как "вид", "тип", "стиль",
"имитация" или подобные4.
___________________
4 Несмотря на первое предложение статьи 42, в отношении этих
обязательств члены могут взамен предусматривать административные
меры для их исполнения.
2. В регистрации товарного знака для вин, который содержит
или состоит из географического указания, идентифицирующего вина,
или товарного знака для крепких спиртных напитков, который
содержит или состоит из географического указания,
идентифицирующего крепкие спиртные напитки, будет отказано, или
регистрация будет признана недействительной ex officio, если это
разрешено национальным законодательством члена, или осуществляется
по запросу заинтересованной стороны в отношении тех вин и крепких
спиртных напитков, которые не имеют этого географического
происхождения.
3. В случае одинаковых географических указаний для вин охрана
должна предоставляться каждому географическому указанию при
условии соблюдения положений пункта 4 статьи 22. Каждый член
определяет практические условия, по которым одинаковые указания
будут отличаться одно от другого, принимая во внимание потребность
обеспечить справедливый режим для заинтересованных производителей
и предотвратить введение потребителей в заблуждение.
4. В целях облегчения охраны географических указаний для вин,
в Совете по ТРИПС будут проводиться переговоры, касающиеся
учреждения многосторонней системы уведомлений и регистрации
географических указаний для вин, нуждающихся в охране в тех
членах, которые участвуют в этой системе.
Статья 24
Международные переговоры: исключения
1. Члены договариваются вступить в переговоры с целью
усиления охраны отдельных географических указаний в соответствии
со статьей 23. Положения пунктов 4-8, указанных ниже, не должны
использоваться членом для отказа в проведении переговоров или
заключении двусторонних или многосторонних соглашений. В рамках
таких переговоров члены должны быть готовы рассмотреть постоянное
применение этих положений к индивидуальным географическим
указаниям, использование которых было предметом таких переговоров.
2. Совет по ТРИПС будет постоянно рассматривать применение
положений настоящего раздела; первое такое рассмотрение должно
иметь место не позднее, чем через два года после вступления в силу
Соглашения по ВТО ( 995_342 ). Любой вопрос, затрагивающий
соблюдение обязательств, вытекающих из этих положений, может быть
вынесен на Совет, который по запросу члена консультируется с любым
членом или членами в отношении вопроса, по которому невозможно
было найти удовлетворительное решение посредством двусторонних или
многосторонних консультаций между заинтересованными членами. Совет
предпринимает такие действия, которые могут быть согласованы с
тем, чтобы способствовать действию настоящего раздела и достижению
его целей.
3. Применяя настоящий раздел, член не ослабляет охрану
географических указаний, которые существовали в этой стране-члене
непосредственно перед датой вступления в силу Соглашения по ВТО
( 995_342 ).
4. Ничто в настоящем разделе не рассматривается как
требование к члену препятствовать продолжающемуся и сходному
использованию географических указаний другого члена,
идентифицирующих вина или крепкие спиртные напитки в связи с
товарами или услугами любого из его граждан или лиц, проживающих
на его территории, которые использовали упомянутое географическое
указание постоянно в отношении указанных или связанных с ним
товаров или услуг на территории упомянутой страны-члена (a) в
течение, по меньшей мере, 10 лет, предшествующих 15 апреля 1994
г., или (b) добросовестно до упомянутой даты.
5. Если заявка на регистрацию товарного знака и его
регистрация осуществлялись добросовестно или права на товарный
знак были приобретены через его добросовестное использование,
либо:
(a) до даты применения таких положений в упомянутой
стране-члене, как определено в части VI, или
(b) до того, как географическое указание получило охрану в
стране происхождения;
меры, принятые для введения в действия настоящего раздела, не
ущемляют законность или действие регистрации товарного знака или
право на использование товарного знака по причине того, что такой
товарный знак идентичен или схож с географическим указанием страны
происхождения.
6. Ничто в настоящем разделе не требует от члена применять
положения, касающиеся географических указаний любого другого члена
в отношении товаров или услуг, для которых соответствующее
обозначение идентично термину, привычному в разговорном языке как
общепринятое название таких товаров или услуг на территории
упомянутого члена. Ничто в настоящем разделе не требует от члена
применять положения настоящего раздела, касающиеся географических
указаний любого другого члена в отношении продукции из винограда,
для которой с даты вступления в силу Соглашения по ВТО ( 995_342 )
соответствующее географическое указание идентично привычному
названию сорта винограда, существующему на территории упомянутого
члена.
7. Член может предусмотреть, что любой запрос, сделанный на
основании настоящего раздела в связи с использованием или
регистрацией товарного знака, должен быть представлен в течение
пяти лет после того, как упомянутому члену стало известно о
неправомерном использовании охраняемого географического указания
или после даты регистрации товарного знака в упомянутом члене, при
условии, что товарный знак был опубликован на эту дату, в том
случае, когда такая дата ранее даты, на которую упомянутому члену
стало широко известно о неправомерном использовании, при условии,
что географическое указание не используется или регистрируется
недобросовестно.
8. Положения настоящего раздела никаким образом не наносит
ущерба праву любого лица на использование в ходе торговли своего
имени или имени его делового предшественника за исключением
случаев, где такое использование имени вводит в заблуждение
общественность.
9. Настоящее Соглашение не создает обязательств по охране
географических указаний, которые не охраняются или охрана которых
прекращена в стране происхождения или которые вышли из
употребления в этой стране.
Раздел 4: Промышленные образцы
Статья 25
Требования к охране
1. Члены предоставляют охрану независимо созданным новым и
оригинальным промышленным образцам. Члены могут предусматривать,
что образцы не являются новыми и оригинальными, если они
значительно не отличаются от уже известных образцов или от
комбинаций их характерных черт. Члены могут предусматривать, что
такая охрана не должна распространяться на образцы, создание
которых вызвано, главным образом, техническими или функциональными
соображениями.
2. Каждый член гарантирует, чтобы требования, направленные на
обеспечение охраны текстильных образцов, в частности,
применительно к любым расходам, экспертизе или публикации не
препятствовали неоправданным образом возможности добиваться
предоставления такой охраны и ее получения. Члены свободны
соблюдать это обязательство посредством законодательства о
промышленных образцах или законодательства об авторском праве.
Статья 26
Охрана
1. Владелец охраняемого промышленного образца имеет право
препятствовать третьим лицам без его согласия создавать, продавать
или ввозить изделия, скопированные или в значительной степени
скопированные с охраняемого образца, если такие действия
предпринимаются в коммерческих целях.
2. Члены могут предусматривать ограниченные исключения из
охраны промышленных образцов при условии, что такие исключения не
вступают в необоснованное противоречие с обычным применением
защищенных промышленных образцов и не ущемляют необоснованно
законные интересы владельца защищенного образца, с учетом законных
интересов третьих лиц.
3. Срок действия такой охраны составляет не менее 10 лет.
Раздел 5: Патенты
Статья 27
Патентуемые объекты
1. При соблюдении положений пунктов 2 и 3 настоящей статьи
патенты выдаются на любые изобретения, независимо от того,
являются ли они продуктом или способом во всех областях техники,
при условии, что они обладают новизной, содержат изобретательский
уровень и являются промышленно применимыми5. Согласно пункту 4
статьи 65, пункту 8 статьи 70 и пункту 3 настоящей статьи патенты
выдаются и патентные права могут осуществляться вне зависимости от
места изобретения, области техники, а также от того, ввозятся ли
продукты или производятся на месте.
___________________
5 Для целей настоящей статьи, член может считать выражения
"изобретательский уровень" и "являются промышленно применимыми"
соответственно синонимами выражений "неочевидный" и "полезный".
2. Члены могут исключать из области патентуемых изобретения,
коммерческое использование которых необходимо предотвратить в
пределах их территорий для охраны общественного порядка или
морали, включая охрану жизни или здоровья людей, животных или
растений, или чтобы избежать серьезного ущерба окружающей среде,
при условии, что подобное исключение не делается только в силу
того, что использование запрещено их законодательством.
3. Члены также могут исключать из области патентуемых:
(a) диагностические, терапевтические и хирургические методы
лечения людей или животных,
(b) растения и животные, кроме микроорганизмов, а также
биологические, по существу, способы выращивания растений или
животных, иные чем небиологические и микробиологические процессы.
Члены предусматривают охрану сортов видов растений либо патентами,
либо эффективной единой системой в рамках специального
законодательства, либо любым их сочетанием. Положения настоящего
пункта должны быть повторно рассмотрены через четыре года после
даты вступления в силу Соглашения по ВТО ( 995_342 ).
Статья 28
Предоставляемые права
1. Патент предоставляет его владельцу следующие
исключительные права:
(a) если объектом патента является изделие, препятствовать
третьим лицам, без согласия владельца, совершать следующие
действия: создание, использование, предложение для продажи,
продажу или ввоз6 для этих целей упомянутого продукта;
___________________
6 Это право как все другие права, предоставляемые в
соответствии с настоящим Соглашением в отношении использования,
продажи, ввоза или другого распределения товаров, регулируется
положениями статьи 6.
(b) если объектом патента является способ, препятствовать
третьим лицам, без согласия владельца, совершать действие,
состоящее в использовании способа, а также следующих действий:
использование, предложение для продажи, продажу или ввоз для этих
целей продуктов, полученных непосредственно упомянутым способом.
2. Владельцы патентов также имеют право передавать права на
патент, передавать его по наследству и заключать лицензионные
договоры.
Статья 29
Требования, предъявляемые к заявителям на выдачу патента
1. Члены предъявляют к заявителю требование достаточно ясного
и полного раскрытия изобретения, чтобы оно могло быть воплощено
специалистом в данной области, и могут потребовать, чтобы
заявитель указал лучший способ воплощения изобретения, известный
изобретателю на дату подачи заявки, или в случаях, если
испрашивается приоритет, на дату приоритета заявки.
2. Члены могут потребовать от заявителя предоставить
информацию относительно заявок, поданных, и патентов, полученных
им в других странах.
Статья 30
Исключения из предоставляемых прав
Члены могут предусмотреть исключения из исключительных прав,
предоставляемых патентом, при условии, что такие исключения
необоснованно не вступают в противоречие с нормальным
использованием патента и необоснованно не ущемляют законные
интересы патентовладельца, учитывая законные интересы третьих лиц.
Статья 31
Другие виды использования без разрешения патентовладельца
Если законодательство члена разрешает другие виды
использования7 объекта патента без разрешения его владельца,
включая использование государством или третьими лицами,
уполномоченными государством, должны соблюдаться следующие
положения:
___________________
7 "Другие виды использования" относятся к любому
использованию, отличному от разрешенного на основании статьи 30.
(a) предоставление разрешения на такое использование должно
основываться на отдельных характеристиках предмета;
(b) использование может быть разрешено только в том случае,
если до начала такого использования предполагаемый пользователь
делал попытки получения разрешения от обладателя прав на
приемлемых коммерческих условиях и в течение разумного периода
времени, и эти попытки не завершались успехом. Это требование
может быть снято членом в случае чрезвычайных ситуаций в стране
или других форс-мажорных обстоятельств, или в случае
некоммерческого использования государством. При чрезвычайных
ситуациях в стране или других форс-мажорных обстоятельствах
патентовладелец, тем не менее, должен быть уведомлен как можно
скорее. В случаях некоммерческого использования государством, если
правительство или подрядчик, без проведения патентного поиска,
знает или имеет доказуемые основания знать, что действующий патент
используется или будет использоваться правительством или в
интересах правительства, то патентовладелец должен быть немедленно
проинформирован;
(c) объем и продолжительность такого использования
ограничиваются целями, для которых оно было разрешено, и в случае
технологии полупроводников оно должно быть предназначено
исключительно для некоммерческого использования государством или
для исправления практики, которая в результате судебных или
административных процедур определена как антиконкурентная;
(d) такое использование не является исключительным;
(e) такое использование не подлежит переуступке, кроме как с
той частью предприятия или его нематериальных активов, которые
осуществляют такое использование;
(f) любое такое использование должно быть разрешено в первую
очередь для обеспечения потребностей внутреннего рынка члена,
дающего разрешение на такое использование;
(g) разрешение на такое использование должно подлежать отмене
при соблюдении защиты законных интересов лиц, получивших такое
разрешение, если и когда обстоятельства, которые привели к этому,
прекращают существовать и, маловероятно, что они возобновятся.
Компетентные власти должны иметь полномочия для повторного
рассмотрения по мотивированному заявлению, если эти обстоятельства
продолжат существовать;
(h) патентовладельцу выплачивается соответствующее
вознаграждение, учитывая обстоятельства каждого случая и принимая
во внимание экономическую стоимость разрешения;
(i) правовая значимость любого решения, относящегося к
разрешению такого использования, должна подвергаться судебному
пересмотру или иному независимому пересмотру значительно более
высокими органами власти упомянутого члена;
(j) любое решение, касающееся вознаграждения,
предусмотренного в отношении такого использования, подвергается
судебному пересмотру или иному независимому пересмотру значительно
более высокими органами власти упомянутого члена;
(k) Члены не обязаны применять условия, изложенные в
подпунктах (b) и (f), в случаях, если такое использование
разрешено для исправления практики, определенной в результате
судебных или административных процедур, как антиконкурентная.
Необходимость исправления антиконкурентной практики, может быть
принята во внимание при определении в таких случаях размера
вознаграждения. Компетентные органы должны иметь полномочия
отказать в отмене разрешения, если и когда есть вероятность того,
что условия, которые привели к такому разрешению, возникнут вновь;
(l) если такое использование разрешает использование патента
("второго патента"), который не может быть использован, не нарушая
другого патента ("первого патента"), применяются следующие
дополнительные условия:
(i) изобретение, заявленное во втором патенте, по
сравнению с изобретением, заявленном в первом патенте, должно
включать важное техническое достижение, имеющее большое
экономическое значение;
(ii) владелец первого патента должен иметь право на
перекрестное лицензирование на приемлемых условиях для того, чтобы
использовать изобретение, заявленное во втором патенте; и
(iii) использование, разрешенное в отношении первого
патента, не может подлежать переуступке, кроме как с передачей
прав на второй патент.
Статья 32
Аннулирование патента/лишение прав на патент
Любое решение, касающееся аннулирования патента или лишения
прав на патент, может быть пересмотрено в судебном порядке.
Статья 33
Срок охраны
Предлагаемый срок охраны не заканчивается до истечения
периода в 20 лет, считая с даты подачи заявки8.
___________________
8 Подразумевается, что те члены, которые не имеют систему
выдачи первоначального патента, могут предусмотреть, что срок
охраны считается с даты подачи заявки в системе выдачи
первоначального патента.
Статья 34
Патенты на способ: бремя доказывания
1. Для целей гражданского производства в отношении нарушения
прав патентовладельца, упомянутых в пунктах 1(b) статьи 28, если
объектом патента является способ получения изделия, судебные
власти имеют полномочия потребовать от ответчика доказательств
того, что способ получения идентичного продукта отличается от
запатентованного способа. Вследствие этого члены предусматривают,
по меньшей мере, в одном из следующих случаев, что любой
идентичный продукт, произведенный без согласия патентовладельца,
при отсутствии доказательств противного, считается полученным
запатентованным способом:
(a) если продукт, полученный запатентованным способом,
является новым;
(b) если существует значительная вероятность того, что
идентичный продукт был изготовлен с применением данного способа, и
патентовладелец, прикладывая разумные усилия, не в состоянии
определить, какой в действительности процесс был использован.
2. Любой член по своему выбору может предусматривать, что
бремя доказывания, указанное в пункте 1, должно возлагаться на
предполагаемого нарушителя только в том случае, если выполнено
условие, упомянутое в пункте (a) или только в том случае, если
выполнено условие, упомянутое в пункте (b).
3. При представлении доказательств противного учитываются
законные интересы ответчиков по защите их производственных и
коммерческих секретов.
Раздел 6: Топологии (топографии) интегральных схем
Статья 35
Отношение к Договору ИПИС
Члены договариваются обеспечить охрану топологий (топографий)
интегральных схем (далее в настоящем Соглашении - "топологии") в
соответствии со статьями 2-7 (кроме пункта 3 статьи 6), статьей 12
и пунктом 3 статьи 16 Договора по интеллектуальной собственности в
отношении интегральных схем и, кроме того, соблюдать следующие
положения.
Статья 36
Объем охраны
При условии соблюдения пункта 1 статьи 37, члены должны
считать незаконными следующие действия, если они совершены без
разрешения правообладателя9: ввоз, продажу или иное распределение
для коммерческих целей охраняемой топологии, интегральной схемы,
содержащей охраняемую топологию, или изделия, включающего такую
интегральную схему, исключительно поскольку в ней остается
незаконно воспроизведенная топология.
___________________
9 Выражение "правообладатель" в настоящем разделе понимается
в том же значении, что и выражение "управомоченное лицо" в
Договоре ИПИС.
Статья 37
Действия, не требующие разрешения правообладателя
1. Несмотря на статью 36, ни один член не считает незаконным
совершение любых действий, на которые ссылаются в упомянутой
статье, в отношении интегральной схемы, в которую включена
незаконно воспроизведенная топология, а также любого изделия,
включающего такую интегральную схему, в случаях, если лицо,
совершающее или отдающее распоряжение о таких действиях, при
приобретении интегральной схемы или изделия, включающего такую
интегральную схему, не знало и не имело веских оснований знать,
что в нее включена незаконно воспроизведенная топология. Члены
предусматривают, что после того, как такое лицо получило
обоснованное уведомление о незаконном воспроизведении топологии,
упомянутое лицо может совершить любое из действий по отношению к
наличному запасу или заказанной до этого времени продукции, но
обязано уплатить правообладателю сумму, эквивалентную разумному
роялти, которое было бы уплачено при свободном приобретении
лицензии на такую топологию.
2. Условия, изложенные в подпунктах (a)-(k) статьи 31,
применяются с учетом соответствующих изменений, в случае любого
недобровольного лицензирования топологии или ее использования
правительством или в интересах правительства без разрешения
правообладателя.
Статья 38
Срок охраны
1. В членах, требующих регистрации в качестве условия
предоставления охраны, срок охраны топологии не должен
заканчиваться до истечения десятилетнего периода, считая с даты
подачи заявки на регистрацию или с первого коммерческого
использования, осуществленного где-либо в мире.
2. В членах, не предъявляющих требования регистрации в
качестве условия предоставления охраны, срок охраны топологии
составляет не менее 10 лет с даты первого коммерческого
применения, осуществленного где-либо в мире.
3. Несмотря на пункты 1 и 2, член может предусмотреть, что
защита должна истекать через 15 лет после создания топологии.
Раздел 7: Охрана закрытой информации
Статья 39
1. В процессе обеспечения эффективной защиты против
недобросовестной конкуренции, как предусмотрено в статье 10-бис
Парижской конвенции (1967 г.) ( 995_123 ), члены охраняют закрытую
информацию в соответствии с пунктом 2 и сведения, представленные
правительствам или государственным органам, в соответствии с
пунктом 3.
2. Физическим и юридическим лицам предоставляется возможность
препятствовать тому, чтобы информация, правомерно находящаяся под
их контролем, без их согласия была раскрыта, получена или
использована другими лицами способом, противоречащим честной
коммерческой практике10, при условии, что такая информация:
___________________
10 Для целей настоящего положения выражение "способ,
противоречащий честной коммерческой практике" подразумевает как
минимум такую практику, как расторжение договора, подрыв доверия
или содействие подрыву доверия, и включает приобретение закрытой
информации третьими лицами, которым было известно или не было
известно в результате грубой небрежности, что приобретение такой
информации подразумевает такую практику.
(a) является секретной в том смысле, что она в целом или в
определенной конфигурации и подборе ее компонентов не является
общеизвестной и легко доступной лицам в тех кругах, которые обычно
имеют дело с подобной информацией;
(b) ввиду своей секретности имеет коммерческую ценность; и
(c) является объектом надлежащих в данных обстоятельствах
шагов, направленных на сохранение ее секретности со стороны лица,
правомерно контролирующего эту информацию.
3. Члены, требуя в качестве условия для разрешения сбыта
фармацевтических или агрохимических продуктов, в которых
используются новые химические вещества, представления закрытых
данных об испытаниях или других сведений, получение которых
сопряжено со значительными усилиями, должны охранять такие данные
от недобросовестного коммерческого использования. Кроме того,
члены должны охранять такие данные от раскрытия, исключая случаи,
когда это необходимо в интересах защиты населения или, если не
предприняты меры, гарантировать, что эти данные охраняются от
недобросовестного коммерческого использования.
Раздел 8: Осуществление контроля за антиконкурентной
практикой через договорные лицензии
Статья 40
1. Члены соглашаются, что некоторые виды лицензионной
практики или условия, относящиеся к правам интеллектуальной
собственности, которые ограничивают конкуренцию, могут иметь
неблагоприятное воздействие на торговлю и препятствовать передаче
и распространению технологии.
2. Ничто в настоящем Соглашении не препятствует членам
указать в своем национальном законодательстве виды лицензионной
практики или условия, которые в отдельных случаях могут являться
злоупотреблением правами интеллектуальной собственности, имея
неблагоприятное воздействие на конкуренцию на соответствующем
рынке. Как предусмотрено выше, в соответствии с другими
положениями настоящего Соглашения член может принять надлежащие
меры для предотвращения или для предупреждения такой практики,
которая, к примеру, может включать эксклюзивные условия по
обратной передаче покупателем лицензии технической информации
продавцу лицензии, условия, предотвращающие оспаривание
законности, и принудительный комплекс соглашений по
лицензированию, заключенный на основе взаимных уступок, в свете
соответствующих законов и правил упомянутого члена.
3. Каждый член по запросу вступает в консультации с любым
другим членом, который имеет основание полагать, что владелец прав
интеллектуальной собственности, являющийся гражданином или
проживает на территории члена, которому адресован запрос о
консультациях, осуществляет деятельность в нарушение законов и
правил члена, делающего запрос о консультациях по вопросам,
рассматриваемым настоящим разделом, и который желает обеспечить
соблюдение такого законодательства, без ущерба для любых действий,
которые каждый из них мог бы начать в соответствии с законом, и
без ущерба для полной свободы принятия ими окончательного решения.
Член, которому адресован запрос, оказывает должное и
благожелательное внимание и предоставляет достаточные возможности
для консультаций с членом, делающим запрос, и сотрудничает путем
предоставления открытой для публики неконфиденциальной информации
по обсуждаемому вопросу и другой информации, которой он
располагает, при условии соблюдения национального законодательства
и заключения взаимно приемлемых соглашений, касающихся гарантии
конфиденциальности этой информации членом, делающим запрос.
4. Если граждане или лица, проживающие на территории одного
члена, подвергнуты судебным процедурам в другом члене в связи с
предполагаемыми нарушениями его законов и правил по существу
настоящего раздела, то первому, по запросу, предоставляется таким
другим членом возможность проведения консультаций в соответствии с
условиями, предусмотренными в пункте 3.
Часть III
Осуществление прав интеллектуальной собственности
Раздел 1: Общие обязательства
Статья 41
1. Члены обеспечивают, чтобы их национальное законодательство
содержало процедуры для осуществления прав интеллектуальной
собственности, как оговорено в настоящей части, позволяющие
прибегнуть к эффективным действиям, направленным против любого
нарушения прав интеллектуальной собственности, на которые
распространяется настоящее Соглашение, включая срочные меры для
предотвращения нарушений и средства, которые представляют правовую
санкцию на случай дальнейших нарушений. Эти процедуры применяются
таким образом, чтобы избежать создания барьеров в законной
торговле и обеспечить защиту против злоупотреблений ими.
2. Процедуры, обеспечивающие соблюдение прав интеллектуальной
собственности, должны быть равными для всех и справедливыми. Они
не должны быть излишне сложными или дорогостоящими и не должны
приводить к необоснованному увеличению сроков или неправомерным
задержкам.
3. Решения по существу дела представляются предпочтительно в
письменном виде и аргументированными. Они должны быть
предоставлены, по крайней мере, сторонам судебного разбирательства
без неоправданной задержки. Решения по существу дела должны
основываться исключительно на доказательствах, по которым сторонам
предоставлена возможность высказаться.
4. Сторонам судебного разбирательства предоставляется
возможность потребовать пересмотра окончательных административных
решений судебным органом и при соблюдении правовых положений,
предусмотренных законодательством члена, касающихся важности дела,
по меньшей мере, правовых аспектов исходных судебных решений по
существу дела. Однако не должно быть обязательств, предоставляющих
возможность пересмотра оправдания в уголовных делах.
5. Подразумевается, что настоящая часть не создает каких-либо
обязательств в отношении определения места судебной системы,
обеспечивающей соблюдение прав интеллектуальной собственности,
отличной от места системы по исполнению закона в общем, а также не
затрагивает правоспособность членов по общему исполнению закона.
Ничто в настоящей части не создает каких-либо обязательств в
отношении распределения средств между осуществлением прав
интеллектуальной собственности и общим исполнением закона.
Раздел 2: Гражданско-правовые и административные
процедуры и средства судебной защиты
Статья 42
Равные и справедливые процедуры
Члены предоставляют правообладателям11 возможность обращаться
к гражданским судебным процедурам, для обеспечения любого права
интеллектуальной собственности, предусмотренного в настоящем
Соглашении. Ответчики имеют право на своевременное письменное
подробное уведомление, содержащее существенные подробности,
включая основание для исков. Стороны имеют право быть
представленными независимым адвокатом, и процедуры не должны
вводить чрезмерно обременительных требований обязательного личного
присутствия. Всем сторонам таких процедур должно быть надлежащим
образом дано право на обоснование своих исков и представление всех
имеющих к этому отношение доказательств. Процедура предусматривает
средства идентификации и охраны конфиденциальной информации, если
только это не противоречит существующим конституционным
требованиям.
___________________
11 Для целей настоящей части, термин "правообладатель"
включает федерации и ассоциации, имеющие правовой статус,
позволяющий иметь такие права.
Статья 43
Доказательства
1. Если сторона предоставила имеющиеся обоснованные
доказательства, достаточные для того, чтобы подкрепить свои иски,
и конкретизировала доказательства, имеющие отношение к обоснованию
своих исков, которые находятся под контролем противной стороны,
судебные органы имеют право издать судебный приказ, предписывающий
предъявление этих доказательств противной стороной при соблюдении
в надлежащих случаях условий, которые обеспечивают охрану
конфиденциальной информации.
2. В случаях, когда сторона судебного разбирательства
самостоятельно и без веских причин отказывает в доступе к
необходимой информации или же ее не предоставляет в течение
разумного периода времени, либо значительно затрудняет проведение
процедуры, относящейся к мероприятию по приведению в действие
права, член может предоставить судебным органам полномочия
составить предварительные и окончательные решения, утвердительные
или отрицательные, на базе представленной им информации, включая
жалобу или заявление, представленные стороной, неблагоприятным
образом затронутой отказом в доступе к информации, при условии
предоставления сторонам возможности быть выслушанными по поводу
заявлений или доказательств.
Статья 44
Судебные запреты
1. Судебные органы имеют право издать судебный приказ,
предписывающий любой стороне воздержаться от нарушения прав, среди
прочего, препятствовать поступлению в торговые каналы, находящиеся
под их юрисдикцией, импортируемых товаров, которые содержат в себе
нарушение права интеллектуальной собственности, непосредственно
после таможенной очистки таких товаров. Члены не обязаны
предоставлять такие полномочия в отношении охраняемых объектов,
приобретенных или заказанных каким-либо лицом, прежде чем оно
узнает или имеет веские основания узнать, что торговля такими
объектами влечет нарушение права интеллектуальной собственности.
2. Несмотря на другие положения настоящей части, и при
условии соблюдения положений части II, которые касаются вопроса
использования прав без разрешения правообладателя
правительственными органами или третьими лицами, уполномоченными
правительством, члены могут ограничить средства судебной защиты,
имеющиеся против такого использования, выплатой вознаграждения в
соответствии с подпунктом (h) статьи 31. В других случаях
применяются средства судебной защиты в соответствии с настоящей
частью или в случаях, если эти средства противоречат
законодательству члена, предоставляется возможность обратиться к
деклараторным решениям и соответствующей компенсации.
Статья 45
Возмещение убытков
1. Судебные органы имеют право издать судебный приказ,
предписывающий нарушителю оплатить владельцу прав убытки, сумма
которых достаточна для того, чтобы компенсировать ущерб,
понесенный правообладателем в связи с нарушением его права
интеллектуальной собственности нарушителем, который знал или имел
достаточные основания знать о том, что он осуществляет
правонарушающие действия.
2. Судебные органы также имеют право издать судебный приказ,
предписывающий нарушителю возместить правообладателю расходы,
которые могут включать надлежащий гонорар адвоката. В
соответствующих случаях члены могут уполномочить судебные органы
потребовать взыскания прибыли и/или выплаты предварительно
установленных убытков даже в случаях, если нарушитель не знал или
не имел достаточных оснований знать о том, что он осуществляет
правонарушающие действия.
Статья 46
Другие меры судебной защиты
Для создания эффективного средства, предотвращающего
нарушение прав, судебные органы имеют право издать судебный
приказ, предписывающий, чтобы товары, по которым установили
нарушение прав, без какой-либо компенсации были устранены из
торговых каналов так, чтобы избежать причинения какого-либо вреда
правообладателю, или, если только это не противоречит существующим
конституционным требованиям, уничтожены. Судебные органы также
имеют право издать судебный приказ, предписывающий, чтобы
материалы и орудия производства, которые главным образом
использовались при создании контрафактных товаров, без какой-либо
компенсации были устранены из торговых каналов с тем, чтобы свести
к минимуму риски новых нарушений. При рассмотрении таких запросов
принимается во внимание необходимость соразмерять соотношение
между серьезностью правонарушения и средствами судебной защиты, а
также интересами третьих лиц. По отношению к товарам с
фальсифицированными товарными знаками простое устранение незаконно
проставленного товарного знака не является достаточным за
исключением случаев, для того, чтобы разрешить выпуск таких
товаров в торговые каналы.
Статья 47
Право на информацию
Члены могут предусмотреть, что судебные органы имеют право
издать судебный приказ, если только это соразмерно серьезности
нарушения прав, предписывающий нарушителю информировать владельца
прав о личности третьих лиц, участвовавших в производстве и
распределении контрафактных товаров или услуг, и каналах их
распределения.
Статья 48
Возмещение ущерба ответчику
1. Судебные органы имеют право издать судебный приказ
предписывающий стороне, по запросу которой были приняты меры и
которая недобросовестно использовала процедуры по осуществлению
прав интеллектуальной собственности, предоставить стороне,
незаконно обязываемой или ограничиваемой, достаточную компенсацию
за ущерб, понесенный в результате такого недобросовестного
использования. Судебные органы также имеют право издать судебный
приказ предписывающий заявителю возместить расходы ответчика,
которые могут включать надлежащий гонорар адвоката.
2. При исполнении любого законодательного акта, относящегося
к охране, или осуществлению соблюдения прав интеллектуальной
собственности, члены освобождают органы государственной власти и
их служащих только от того, чтобы они не подпадали под надлежащие
меры судебной защиты, в случаях, если они предприняты или
предполагается их добросовестное принятие в процессе применения
упомянутого правого акта.
Статья 49
Административные процедуры
В той мере, в какой любое гражданско-правовое средство
судебной защиты может быть потребовано в результате
административных процедур по существу дела, такие процедуры должны
соответствовать принципам, равноценным, в основном, тем, которые
изложены в настоящем разделе.
Раздел 3: Временные меры
Статья 50
1. Судебные органы имеют право издать судебный приказ,
предписывающий принятие безотлагательных и эффективных мер,
направленных на:
(a) на предотвращение возникновения нарушения любого права
интеллектуальной собственности и, в частности, предотвращение
поступления в торговые каналы, находящиеся под их юрисдикцией,
товаров, включая импортируемые товары непосредственно после
таможенной очистки;
(b) для сохранение соответствующих доказательств в отношении
предполагаемых нарушений.
2. Судебные органы имеют право принимать временные меры без
заслушивания другой стороны, где это уместно, в частности, в
случаях, если существует вероятность того, что любая задержка
причинит непоправимый вред правообладателю или же существует
доказуемый риск того, что улики будут уничтожены.
3. Судебные органы имеют право потребовать от заявителя
предоставить любые разумно доступные доказательства, чтобы с
достаточной степенью уверенности в том, что заявитель является
правообладатель и что его право нарушается или что такое нарушение
неизбежно, и распорядиться о том, чтобы заявитель предоставил
залог или равноценную гарантию, достаточную для защиты ответчика и
предотвращения злоупотреблений.
4. В случаях, если временные меры были приняты без
заслушивания другой стороны, затронутая сторона должна быть
поставлена об этом в известность безотлагательно, самое позднее
после выполнения мероприятия. По запросу ответчика осуществляется
пересмотр, включая право быть выслушанным, с целью принятия в
течение разумного периода времени после получения уведомления о
мерах решения по вопросу о том, должны ли эти меры быть изменены,
отменены или подтверждены.
5. От заявителя могут потребовать предоставления другой
информации, необходимой для идентификации товаров, рассматриваемых
властями, которые осуществляют предварительные меры.
6. Без ущерба пункту 4 временные меры, предпринятые на основе
пунктов 1 и 2, по запросу ответчика должны быть отменены или их
действие должно быть приостановлено иным образом в том случае,
если судебные разбирательства, ведущие к решению по существу дела,
не начинаются в течение разумного периода времени, определенного
судебным органом, который издает судебный приказ о принятии таких
мер, если это разрешено законодательством члена, или в отсутствие
такого определения, этот период не превышает 20 рабочих дней или
31 календарного дня в зависимости от того, какой из периодов
является более длительным.
7. В случае отмены или прекращения временных мер по причине
любого действия или оплошности заявителя или установления
впоследствии, что нарушения или угрозы нарушения права
интеллектуальной собственности не было, судебные органы имеют
право издать судебный приказ по запросу ответчика предписывающий
заявителю выплатить ответчику надлежащую компенсацию за любой
ущерб, причиненный этими мерами.
8. В той степени, в которой любая временная мера может быть
принята на основе судебного приказа в результате административных
процедур, последние соответствуют принципам, которые по существу
эквиваленты изложенным в настоящем разделе.
Раздел 4: Особые требования в отношении пограничных мер12
___________________
12 Если член снял в значительной степени всякие меры контроля
за передвижением товаров через границу с другим членом, с которым
он образует часть таможенного союза, то на упомянутой границе нет
необходимости требовать применения положений настоящего раздела.
Статья 51
Приостановление выпуска товаров
в обращение таможенными органами
Согласно положениям, изложенным ниже, члены принимают
процедуры13, позволяющие правообладателю, который имеет веские
основания подозревать, что может осуществляться ввоз товаров с
фальсифицированными товарными знаками или товаров, созданных с
нарушением авторских прав14, подать в компетентные
административные или судебные органы письменное заявление на
приостановление таможенными органами выпуска в свободное обращение
таких товаров. Члены могут предоставить возможность сделать такое
заявление в отношении товаров, которые содержат в себе иные
нарушения прав интеллектуальной собственности, при условии
соблюдения требований настоящего Раздела. Члены могут также
предусмотреть соответствующие процедуры, касающиеся
приостановления таможенными органами выпуска с их территорий
контрафактных товаров, предназначенных для экспорта.
___________________
13 Подразумевается, что не является обязательным применение
таких процедур к импорту товаров, поставленных на рынок в другой
стране правообладателем или с его согласия, или к транзитным
товарам.
14 Для целей настоящего Соглашения:
(a) выражение "товары с фальсифицированными товарными
знаками" означает любые товары, включая их упаковку, снабженные
без разрешения товарным знаком, который идентичен товарному знаку,
законно зарегистрированному для таких товаров, или который по
существенным признакам не может различаться от подобного товарного
знака и который в силу этого нарушает права владельца данного
товарного знака в соответствии с законодательством импортирующей
страны;
(b) выражение "товары, созданные с нарушением авторских прав"
означает любые товары, которые являются копиями, созданными без
согласия правообладателя или лица, должным образом им
уполномоченного в стране производства товара, и которые прямо или
косвенно изготовлены из какого-либо изделия, в случае, если
создание упомянутой копии явилось нарушением авторского права или
связанного с ним права в соответствии с законодательством
импортирующей страны.
Статья 52
Заявка
Любой правообладатель, начинающий процедуры в соответствии со
статьей 51, должен представить соответствующие доказательства,
убеждающие компетентные власти, что согласно законодательству
импортирующей страны, при отсутствии доказательств в пользу
противного, имеет место нарушение прав владельца интеллектуальной
собственности, и достаточно подробное описание товаров для их
легкого опознания таможенными органами. Компетентные власти в
течение разумного периода времени сообщают заявителю, приняли ли
они заявку, и в случаях, если это определяют компетентные власти,
сообщают о периоде, на который таможенные органы будут принимать
меры.
Статья 53
Залог или равноценная гарантия
1. Компетентные власти имеют право потребовать от заявителя
предоставления залога или равноценной гарантии, достаточной для
защиты ответчика и компетентных властей, и предотвращения
злоупотреблений правами. Такой залог или равноценная гарантия не
должны необоснованно удерживать от обращения к этим процедурам.
2. Если согласно заявке, поданной в соответствии с настоящим
разделом, выпуск в свободное обращение товаров, включающих
промышленные образцы, патенты, топологии интегральных схем или
закрытую информацию, приостановлен таможенными органами на основе
решения, принятого каким-либо органом помимо судебного или другого
независимого органа, и если период, предусмотренный в статье 55,
истек без предоставления условного освобождения надлежащим образом
уполномоченными органами, и в том случае, если выполнены все
другие условия для импорта, владелец, импортер или получатель
таких товаров должны иметь право на их выпуск при внесении залога,
сумма которого является достаточной для защиты правообладателя от
любых нарушений. Выплата такого залога не должна наносить ущерб
любым другим средствам судебной защиты, к которым может прибегнуть
правообладатель, при этом подразумевается, что от залога должны
освободить, если правообладатель в течение разумного периода
времени не сумеет добиться в суде права на иск.
Статья 54
Уведомление о приостановлении
Импортер и заявитель своевременно уведомляются о
приостановлении выпуска товаров согласно статье 51.
Статья 55
Продолжительность приостановления
Если в течение периода, не превышающего 10 рабочих дней после
передачи заявителю уведомления о приостановлении выпуска товаров в
свободное обращение, таможенные органы не будут информированы, что
судебное разбирательство, ведущее к решению по существу дела,
начато какой-либо стороной, помимо ответчика, или что надлежащим
образом уполномоченные органы приняли временные меры, продлевающие
приостановление выпуска товаров, товары должны быть выпущены в том
случае, если выполнены все другие условия для импорта или
экспорта; в надлежащих случаях этот предельный срок может быть
продлен еще на 10 рабочих дней. Если судебное разбирательство,
ведущее к решению по существу дела, начато, то по запросу
ответчика осуществляется пересмотр, включая право быть выслушанным
в течение разумного периода времени с целью принятия решения по
вопросу о том, должны ли эти меры быть изменены, отменены или
подтверждены. Несмотря на вышеизложенное, в случаях если
приостановление выпуска товаров осуществляется или продолжается в
соответствии с временной судебной мерой, то применяются положения
пункта 6 статьи 50.
Статья 56
Возмещение ущерба импортеру и владельцу товаров
Соответствующие органы имеют право издать судебный приказ,
предписывающий заявителю оплатить импортеру, грузополучателю и
владельцу товаров надлежащую компенсацию за любой ущерб,
причиненный им при незаконном задержании товаров или при
задержании товаров, выпущенных в свободное обращение согласно
статье 55.
Статья 57
Право на инспектирование и информацию
Без ущерба охране конфиденциальной информации члены
предоставляют компетентным властям полномочия предоставить
правообладателю достаточную возможность для инспектирования любых
товаров, задержанных таможенными органами, с целью обоснования его
исков. Компетентные власти также полномочны предоставить импортеру
равноценную возможность для инспектирования любых таких товаров. В
случаях, если по существу дела принято положительное решение,
члены могут предоставить компетентным властям полномочия
информировать владельца прав об именах и адресах грузоотправителя,
импортера и грузополучателя и о количестве данных товаров.
Статья 58
Действия по должности
Если члены требуют от компетентных властей действовать по
собственной инициативе и приостанавливать выпуск в свободное
обращение товаров, в отношении которых судя по имеющимся данным,
они располагают доказательствами, что право интеллектуальной
собственности нарушается:
(a) компетентные власти могут в любое время обращаться к
правообладателю за любой информацией, которая может им помочь в
осуществлении этих полномочий;
(b) импортер и правообладатель незамедлительно уведомляются о
приостановлении выпуска в свободное обращение. В случаях, если
импортер подал компетентным органам возражение против
приостановления выпуска в свободное обращение, приостановление с
учетом соответствующих изменений должно подчиняться условиям,
изложенным в статье 55;
(c) Члены освобождают органы государственной власти и их
служащих только от того, чтобы они не подпадали под надлежащие
меры судебной защиты, в случаях если они предприняты или
предполагается их предпринять добросовестно.
Статья 59
Меры по устранению условий правонарушений
Без ущерба другим правам на иск, доступным для
правообладателя, и при соблюдении права ответчика требовать
пересмотра в судебном органе, компетентные власти имеют право
издать судебный приказ, предписывающий уничтожение или устранение
из обращения контрафактных товаров в соответствии с принципами,
изложенными в статье 46. В отношении товаров с фальсифицированными
товарными знаками власти не разрешают реэкспорт контрафактных
товаров в неизменном состоянии или подчинять их особым таможенным
процедурам, кроме как в исключительных случаях.
Статья 60
Ввоз незначительного количества товаров
Члены могут не применять вышеизложенные положения к
незначительным количествам товаров некоммерческого характера,
содержащимся в личном багаже пассажиров или пересылаемых малыми
партиями.
Раздел 5: Уголовные процедуры
Статья 61
Члены предусматривают уголовные процедуры и штрафы, которые
применяются, по крайней мере, в случаях намеренной подделки
товарных знаков или нарушения авторского права, совершенных в
коммерческих масштабах. Меры пресечения включают тюремное
заключение, денежные штрафы, достаточные, по сравнению с другими
преступлениями подобной тяжести, чтобы предотвратить нарушение
прав. В надлежащих случаях меры пресечения включают наложение
ареста, конфискацию и уничтожение контрафактных товаров и любых
материалов и орудий производства, которые использовались при
совершении правонарушений. Члены могут предусмотреть уголовные
процедуры и наказания с целью применения в других случаях
нарушения прав интеллектуальной собственности, в частности, когда
они совершены умышленно и осуществлялись в коммерческих масштабах.
Часть IV
Приобретение и сохранение в силе прав интеллектуальной
собственности и смежные процедуры между сторонами
Статья 62
1. В качестве условия приобретения или сохранения в силе прав
интеллектуальной собственности, предусмотренных в соответствии с
разделами со 2 по 6 части II, члены могут потребовать соблюдения
разумных процедур и формальностей. Такие процедуры и формальности
не должны противоречить положениям настоящего Соглашения.
2. Если право интеллектуальной собственности приобретается
путем выдачи или регистрации, члены должны гарантировать, чтобы
процедуры выдачи или права регистрации с учетом соблюдения
основных требований к приобретению такого права, позволяли выдачу
или регистрацию права в течение разумного периода времени,
позволяющего избежать необоснованного сокращения срока охраны.
3. Статья 4 Парижской конвенции (1967 г.) ( 995_123 )
применяется mutatis mutandis к знакам обслуживания.
4. Процедуры, касающиеся приобретения или сохранения в силе
прав интеллектуальной собственности и, в случае, если
законодательство члена предусматривает такие процедуры,
административное аннулирование и такие процедуры между сторонами,
как возражение, признание недействительным и аннулирование,
регулируются общими принципами, изложенными в пунктах 2 и 3 статьи
41.
5. Окончательные административные решения, в ходе любой из
процедур, упомянутых в пункте 4, должны подвергаться пересмотру
судебным или квазисудебным органом. Однако не существует
обязательства предоставлять возможность для такого пересмотра
решений в случаях неудачного возражения или административного
аннулирования при условии, что основания для таких процедур могут
стать предметом процедур лишения юридической силы.
Часть V
Предотвращение и урегулирование споров
Статья 63
Гласность
1. Законы и правила, окончательные судебные решения и
административные правила общего применения, введенные в действие
членом и имеющие отношение к предмету настоящего Соглашения
(наличие, объем, приобретение, осуществление и предотвращение
злоупотреблений правами интеллектуальной собственности), подлежат
публикации или в случаях, если такая публикация нецелесообразна по
практическим соображениям, должны стать доступными для публики на
национальном языке, чтобы позволить ознакомиться с ними
правительственным органам и правообладателям. Соглашения,
касающиеся предмета настоящего Соглашения, которые действуют между
правительством или правительственным органом одного члена и
правительством или правительственным органом другого члена, также
подлежат публикации.
2. Члены уведомляют о законах и правилах, упомянутых в пункте
1, Совет по ТРИПС и, тем самым, оказывают содействие упомянутому
Совету в рассмотрении хода реализации настоящего Соглашения. Совет
предпринимает усилия, чтобы свести к минимуму бремя, которое
выполнение этого обязательства возлагает на членов, и может
принять решение об освобождении от обязательства уведомлять о
таких законах и правилах непосредственно Совет, если консультации
с ВОИС по вопросу об учреждении общего реестра, содержащего такие
законы и правила, будут успешными. Совет также рассматривает в
этой связи любое действие, которое может потребоваться в отношении
уведомлений согласно обязательствам по настоящему Соглашению,
вытекающим из положений статьи 6-тер Парижской конвенции (1967
г.) ( 995_123 ).
3. Каждый член в ответ на письменный запрос другого члена ВТО
должен быть готов предоставить информацию такого рода, о которой
идет речь в пункте 1. Член, имеющий основания полагать, что особое
судебное решение или административное правило или двустороннее
соглашение в области прав интеллектуальной собственности
затрагивает его права по настоящему Соглашению, может также
сделать письменный запрос на получение доступа к подобным особым
судебным решениям или административным правилам или двусторонним
соглашениям или просить чтобы его достаточно подробно о них
проинформировали.
4. Ничто в пунктах 1, 2 и 3 не требует от членов раскрытия
конфиденциальной информации, что препятствовало бы применению
закона или иным образом противоречило общественным интересам или
наносило ущерб законным коммерческим интересам отдельных
государственных или частных предприятий.
Статья 64
Урегулирование споров
1. Положения статей XXII и XXIII ГАТТ 1994 г. ( 981_003 ),
как они разработаны и применяются в соответствии с Договоренностью
о разрешении споров, применяются к консультациям и урегулированию
споров по настоящему Соглашению, если иное специально не оговорено
в настоящей статье.
2. Подпункты 1(b) и 1(c) статьи XXIII ГАТТ 1994 г.
( 981_003 ) не применяются к урегулированию споров по настоящему
Соглашению в течение пяти лет с даты вступления в силу Соглашения
по ВТО ( 995_342 ).
3. В течение периода, упомянутого в пункте 2, Совет по ТРИПС
изучает сферу применения и случаи предъявления претензий типа,
предусмотренного подпунктами 1(b) и 1(c) статьи XXIII ГАТТ 1994
г. ( 981_003 ), в соответствии с настоящим Соглашением, и
представляет свои рекомендации Конференции министров для
одобрения. Любое решение Конференции министров по одобрению таких
рекомендаций или продлению срока, упомянутого в пункте 2,
осуществляется только при наличии консенсуса, и принятые
рекомендации вступают в силу для всех членов без дальнейших
формальных процедур их принятия.
Часть VI
Переходные договоренности
Статья 65
Временные договоренности
1. При условии соблюдения пунктов 2, 3 и 4 ни один член не
обязан применять положения настоящего Соглашения до истечения
общего срока в один год после даты вступления в силу Соглашения по
ВТО ( 995_342 ).
2. Развивающаяся страна-член имеет право отложить начало
применения Соглашения, как определено в пункте 1, положений
настоящего Соглашения, кроме статей 3, 4 и 5 на дополнительный
период в четыре года.
3. Любой другой член ВТО, который находится в процессе
перехода от централизованно планируемой системы к рыночной
экономике свободного предпринимательства и который осуществляет
структурную реформу своей системы интеллектуальной собственности и
сталкивается со специфическими проблемами подготовки и реализации
законов и правил в области интеллектуальной собственности и их
выполнению, также может воспользоваться периодом отсрочки, как это
предусмотрено в пункте 2.
4. В той мере, в какой настоящее Соглашение обязывает
развивающуюся страну-члена распространить патентную охрану на
продукты в области техники, которые не настолько охраняются на ее
территории, на общую дату применения настоящего Соглашения в
отношении упомянутого члена, как определено в пункте 2, она может
отложить применение положений о патентах на продукты раздела 5
части II для таких областей техники на дополнительный период в
пять лет.
5. Член, который воспользуется переходным периодом в
соответствии с пунктами 1, 2, 3 или 4, обеспечивает, что любые
изменения в его законах, правилах и практике, сделанные во время
упомянутого периода, не приведут к меньшей степени соответствия с
положениями настоящего Соглашения.
Статья 66
Наименее развитые страны-члены
1. Учитывая специфические нужды и потребности наименее
развитых стран-членов, их экономические, финансовые и
административные ограничения и их потребность в гибкости для
создания жизнеспособной технической базы, к таким членам не
предъявляется требование применения положений настоящего
Соглашения, за исключением статей 3, 4 и 5, в течение периода 10
лет с даты его применения, как определено согласно пункту 1 статьи
65. По мотивированному должным образом запросу наименее развитой
страны-члена, Совет по ТРИПС предоставляет продление этого
периода.
2. Развитые страны-члены будут стимулировать предприятия и
учреждения, расположенные на своей территории, для поощрения и
содействия передаче технологии наименее развитым странам-членам, в
целях обеспечения условий для создания прочной и жизнеспособной
технической базы.
Статья 67
Техническое сотрудничество
С целью содействия выполнению настоящего Соглашения, развитые
страны-члены по запросу и на взаимно согласованных условиях
предоставляют техническое и финансовое сотрудничество в пользу
развивающихся и наименее развитых стран-членов. Такое
сотрудничество включает помощь в разработке законов и правил по
охране и осуществлению прав интеллектуальной собственности, а
также по предотвращению злоупотреблений такими правами, и включает
поддержку в отношении учреждения или укрепления национальных
ведомств и учреждений, имеющих отношение к этим вопросам, в том
числе к обучению персонала.
Часть VII
Институциональные мероприятия: Заключительные положения
Статья 68
Совет по торговым аспектам прав интеллектуальной собственности
Совет по ТРИПС осуществляет наблюдение за действием
настоящего Соглашения и, в частности, исполнением членами своих
обязательств, вытекающих из него, и предоставляет членам
возможность консультироваться по вопросам, связанным с торговыми
аспектами прав интеллектуальной собственности. Он выполняет любые
другие функции, возложенные на него членами, и, в частности,
предоставляет любое содействие, о котором они просят, в связи с
процедурами разрешения споров. При выполнении своих функций Совет
по ТРИПС может консультироваться и обращаться за информацией к
любому источнику, который он считает подходящим. При
консультативном участии ВОИС, Совет в течение одного года с даты
проведения своего первого заседания предпринимает меры для
достижения соответствующих договоренностей о сотрудничестве с
органами упомянутой Организации.
Статья 69
Международное сотрудничество
Члены договариваются о взаимном сотрудничестве для устранения
международного обмена товарами, нарушающими права интеллектуальной
собственности. С этой целью они учреждают контактные пункты в
своих административных органах, уведомляют об этом и проявляют
готовность к обмену информацией по торговле товарами, нарушающими
эти права. В частности, они содействуют обмену информацией и
взаимодействию между таможенными органами в отношении товаров с
фальсифицированными товарными знаками и товарами, произведенными с
нарушением авторских прав.
Статья 70
Охрана существующих объектов
1. Настоящее Соглашение не дает основание для возникновения
обязательств, вытекающих из действий, совершенных данным членом до
даты применения Соглашения.
2. Если иное не предусмотрено в настоящем Соглашении, оно
создает обязательства в отношении всех объектов интеллектуальной
собственности, существовавших на дату вступления в силу Соглашения
в отношении отдельного члена, которые охраняются в этой
стране-члене на указанную дату или которые удовлетворяют или, как
ожидается, впоследствии будут удовлетворять критериям
охраноспособности в соответствии с условиями настоящего
Соглашения. Что касается условий настоящего пункта и пунктов 3 и
4, то авторско-правовые обязательства в отношении существующих
произведений определяются исключительно на основании статьи 18
Бернской конвенции (1971 г.) ( 995_051 ), а обязательства,
касающиеся прав производителей фонограмм и исполнителей в
существующих фонограммах, определяются исключительно на основании
статьи 18 Бернской конвенции (1971 г.), насколько она применима в
соответствии с пунктом 6 статьи 14 настоящего Соглашения.
3. Не возникает обязательств по восстановлению охраны прав на
объекты интеллектуальной собственности, которые на дату начала
применения настоящего Соглашения в отдельной стране-члене
оказались в сфере общественного достояния.
4. В отношении любых действий, касающихся конкретных изделий,
включающих в себя охраняемые объекты, которые становятся
контрафактными на основании законодательства, соответствующего
настоящему Соглашению, и которые были начаты или в отношении
которых были сделаны существенные инвестиции до даты принятия
соответствующим членом Соглашения по ВТО ( 995_342 ), любой член
может предусмотреть ограничение средств судебной защиты, к которым
может прибегнуть правообладатель в отношении продолжения таких
действий после даты начала действия настоящего Соглашения в
отношении такого члена, однако, в таких случаях, член, по меньшей
мере, предусматривает выплату справедливого вознаграждения.
5. Член не обязан применять положения статьи 11 и пункта 4
статьи 14 в отношении оригиналов или копий, приобретенных до даты
начала действия настоящего Соглашения в отношении такого члена.
6. Члены не обязаны применять статью 31 или требование,
изложенное в пункте 1 статьи 27, согласно которым патентные права
могут предоставляться без дискриминации в отношении областей
техники без разрешения правообладателя в случаях, если разрешение
на такое использование было предоставлено правительством до даты,
с которой настоящее Соглашение стало известным.
7. Если охрана прав интеллектуальной собственности
предоставляется при условии регистрации, в заявки на
предоставление охраны, которые находятся на рассмотрении на дату
применения настоящего Соглашения в отношении данного члена,
разрешается вносить изменения, направленные на испрашивание более
широкой охраны, предусмотренной положениями настоящего Соглашения.
Такие изменения не должны включать новые пункты формулы.
8. Если член, начиная с даты вступления в силу Соглашения по
ВТО ( 995_342 ), не предоставляет охрану на фармацевтические и
агрохимические продукты, соразмерную с его обязательствами по
статье 27, упомянутый член должен:
(a) независимо от положений части VI предусмотреть с даты
вступления в силу Соглашения по ВТО ( 995_342 ) условия, с помощью
которых могут подаваться заявки на выдачу патентов на такие
изобретения;
(b) начиная с даты применения настоящего Соглашения,
применять к этим заявкам критерии патентоспособности, как изложено
в настоящем Соглашении, как если бы упомянутые критерии
применялись на дату подачи заявки в упомянутом члене, или, при
наличии и испрашивании приоритета, на дату приоритета заявки; и
(c) обеспечить патентную охрану в соответствии с настоящим
Соглашением с даты выдачи патента и на остаток срока действия
патента, считая с даты подачи заявки в соответствии со статьей 33
настоящего Соглашения, для тех из этих заявок, которые
удовлетворяют критериям охраны, упомянутым в подпункте (b).
9. Если продукт является объектом заявки на патент в члене в
соответствии с пунктом 8(a), исключительные права на сбыт
предоставляются, несмотря на положения части VI, на период в пять
лет после санкционирования сбыта в упомянутом члене или до выдачи
патента на продукт или отказа в его выдаче в этом члене, в
зависимости от того, какой период короче, при условии, что после
вступления в силу Соглашения по ВТО ( 995_342 ), заявка на патент
была подана, и патент выдан на упомянутый продукт в другом члене,
а санкционирование сбыта получено в таком другом члене.
Статья 71
Контроль за ходом реализации Соглашения и внесение поправок
1. Совет по ТРИПС рассмотрит ход реализации настоящего
Соглашения после истечения переходного периода, упомянутого в
пункте 2 статьи 65. Совет, принимая во внимание опыт,
приобретенный в ходе реализации Соглашения, рассмотрит ход его
реализации через два года после этой даты и затем будет проводить
такое рассмотрение каждые два года. Совет также может проводить
рассмотрение в свете любых имеющих к этому отношение новых
событий, которые могут служить основанием для внесения изменений
или поправок в настоящее Соглашение.
2. Поправки, служащие только цели привязки к более высоким
уровням охраны прав интеллектуальной собственности, достигнутым и
действующим в других многосторонних соглашениях и принятым в
соответствии с упомянутыми соглашениями всеми членами ВТО, могут
быть переданы Конференции министров для осуществления действий в
соответствии с пунктом 6 статьи X Соглашения по ВТО ( 995_342 ) на
основе предложения, достигнутого путем консенсуса, Совета по
ТРИПС.
Статья 72
Оговорки
Никакие оговорки не могут быть сделаны в отношении любых
положений настоящего Соглашения без согласия других членов.
Статья 73
Исключения по соображениям безопасности
Ничто в настоящем Соглашении не должно быть истолковано:
(a) как требование к любому члену предоставлять любую
информацию, раскрытие которой он рассматривает как противоречащее
существенным интересам его безопасности; или
(b) как препятствующее любому члену предпринимать любые
действия, которые он считает необходимыми для защиты существенных
интересов своей безопасности:
(i) в отношении расщепляемых материалов или материалов,
из которых они получаются;
(ii) в отношении торговли оружием, боеприпасами и военной
техникой, а также подобной торговли другими товарами и
материалами, которая осуществляется прямо или косвенно для целей
снабжения вооруженных сил;
(iii) если они предпринимаются в военное время или в
других чрезвычайных обстоятельствах в международных отношениях;
или
(c) как препятствующее любому члену предпринимать любые
действия во исполнение его обязательств на основании Устава
Организации Объединенных Наций ( 995_010 ) в целях сохранения
международной безопасности и мира.