Інструкція складається з 15 розділів та 29 додатків.
У розділі першому Інструкції «Загальні положення» наведено перелік термінів,
які вживаються в її тексті, відповідно до ст. 1 Закону.
Розділ другий Інструкції містить докладний перелік платників страхових
внесків — як застрахованих осіб, так i страхувальників. У переліку з’явилися
нові категорії застрахованих осіб, зокрема:
особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу;
особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку або підвищення
кваліфікації з відривом від виробництва за направленням підприємств,
установ, організацій (без збереження заробітної плати та з отриманням
стипендії відповідно до законодавства);
особи, які отримують допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
Окремим підпунктом платниками визначено працівників воєнізованих формувань,
фельд’єгерської служби спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади з питань зв’язку та інформатизації, гірничорятувальних
частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної
служби, створеної відповідно до законодавства на постійній основі. Це
дасть змогу уникнути непорозумінь з платниками цих категорій.
Підпункт 2.2.13 Інструкції визначає перелік осіб, які можуть брати добровільну
участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
На відміну від попередньої Інструкції (затвердженої постановою правління
Пенсійного фонду України від 19.10.2001 р. № 16-6) платниками страхових
внесків на загальних підставах визначено суб’єктів підприємницької діяльності,
які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний
податок).
До переліку платників не включено страхувальників та застрахованих осіб,
яких визначено як таких з 1 січня 2005 р. Зокрема, протягом 2004 р.
особи, зазначені у пунктах 8, 11, 13, 14, 16 ст. 11 Закону, не є платниками
страхових внесків.
Процедура реєстрації страхувальників i застрахованих осіб та облік платників
страхових внесків, викладена в розділі третьому Інструкції, майже не
зазнала змін.
Розміри страхових внесків (розділ четвертий Інструкції) встановлено
відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування». Це означає, що вони залишилися такими самими, як i раніше,
чого не можна сказати про базу для нарахування страхових внесків, або,
як ми звикли називати, про об’єкт.
З 1 січня 2004 р. страхові внески нараховуються роботодавцями на суми
фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників,
що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати
та інших заохочувальних i компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній
формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими
відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним
особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру,
що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб, а також на
суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється
за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
Отже, якщо раніше збір не нараховувався лише на суми виплат, що не враховувалися
під час визначення бази для нарахування страхових внесків відповідно
до п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», то в рамках нового законодавства об’єкт для нарахування
страхових внесків пов’язано з податком на доходи фізичних осіб.
Крім того, особливістю нової Інструкції є те, що об’єкт розширено на:
суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється
за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;
суми доходу, що розподіляються між членами колективних, орендних підприємств,
сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств i підлягають
обкладанню податком на доходи фізичних осіб.
Нарахування та утримання страхових внесків на суми виплат винагород
фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового
характеру страхувальниками-роботодавцями здійснюється лише у випадках,
коли така фізична особа не є суб’єктом підприємницької діяльності.
Для застрахованих осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту)
або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи
за договорами цивільно-правового характеру, об’єктом для нарахування
страхових внесків є сума доходів у вигляді заробітної плати, інших виплат
i винагород, нарахованих (виплачених) платнику, що включаються до складу
загального оподатковуваного доходу.
При цьому страхові внески нараховуються (утримуються) на суми об’єкта
у межах максимальної величини, встановленої законодавством. На сьогодні
це — 2660 грн.
Отже, з 1 січня 2004 р. об’єкти для нарахування на фонд оплати праці
та утримання страхових внесків безпосередньо із заробітної плати збігаються.
Пунктом 4.3 Інструкції визначено, що фізичні особи — суб’єкти підприємницької
діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок,
єдиний податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть
участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії
законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують
страхові внески у фіксованому розмірі, встановленому відповідно до законодавства
України. Ця норма буде обов’язковою для виконання з моменту набрання
чинності відповідним законом, проект якого в цей час перебуває на розгляді
у Верховній Раді України.
Слід зазначити, що для таких категорій платників, як фізичні особи —
суб’єкти підприємницької діяльності та особи, які забезпечують себе
роботою самостійно (займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та
іншою діяльністю, пов’язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї
діяльності), встановлено сплату страхових внесків від суми доходу (прибутку),
отриманого від зазначеної діяльності, що підлягає обкладанню податком
на доходи фізичних осіб, але при цьому сума страхових внесків не може
бути меншою мінімального страхового внеску.
Пунктом 4.8 Інструкції визначено розмір мінімального страхового внеску
для всіх категорій застрахованих осіб. При цьому враховано встановлені
Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»
розміри страхових внесків для відповідних категорій застрахованих осіб
з урахуванням страхових внесків, які повинні нараховувати та сплачувати
за таких осіб їх страхувальники.
Найважливішим нововведенням з набранням чинності Законом є обов’язок
страхувальників сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду незалежно
від фактичної виплати нарахованої заробітної плати (доходу). Іншими
словами, обов’язок щодо сплати страхових внесків пов’язано лише з фактом
їх нарахування. Порядок обчислення та строки сплати визначено розділом
п’ятим Інструкції.
Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються
платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків
не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду
незалежно від виплат заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються
страхові внески.
Базовим звітним періодом є календарний місяць. У разі здійснення протягом
базового звітного періоду виплат, на які нараховуються страхові внески,
платники одночасно з видачею сум зазначених виплат зобов’язані сплачувати
авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню
на зазначені виплати (дохід), у розмірах, установлених для страхувальників
(32%, 4%, 42%).
Перерахування страхових внесків здійснюється платниками одночасно з
одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу),
у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або з виручки від
реалізації товарів (послуг).
Фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату
доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на
банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача
на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних
цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення
з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за
виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
Сплата страхових внесків у разі одержання товарів (послуг) або будь-яких
інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу) здійснюється
в останній робочий день базового звітного періоду.
Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником
страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення
цього періоду незалежно від виплат заробітної плати (доходу), на суми
яких нараховуються страхові внески.
Змінився і порядок сплати страхових внесків фізичними особами — суб’єктами
підприємницької діяльності за себе та членів їх сімей, які беруть участь
у провадженні ними підприємницької діяльності.
Зазначена категорія, яка працює на звичайній системі оподаткування,
протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня i до 15 листопада
сплачує авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового
внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати
авансових сум податку на доходи фізичних осіб — суб’єктів підприємницької
діяльності.
Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються
платником при остаточному розрахунку, який він здійснює до 1 квітня
наступного року за звітний рік на підставі даних річної податкової декларації.
Питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України
на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відображено
в розділі шостому Інструкції.
З 1 січня 2004 р. відшкодуванню підлягають не лише фактичні витрати
на виплату та доставку пенсій, призначених за списком № 2 виробництв,
робіт, професій, посад i показників, затвердженим Кабінетом Міністрів
України, i за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають
право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а й фактичні
витрати на виплату i доставку пенсій, призначених працівникам, зайнятим
повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими
i особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій,
посад i показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників,
що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах
(включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) з видобутку вугілля,
сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників
за списком робіт i професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Інструкцією встановлено єдиний порядок формування відомостей та повідомлень,
а також відшкодування зазначених витрат Пенсійного фонду як для пенсій,
призначених за списком № 2, так i пенсій, призначених за списком № 1.
Повідомлення надсилаються підприємствам один раз на рік до 20 січня
поточного року. А підприємства сплачують щомісяця до 25 числа зазначену
в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку
пенсій, призначених на пільгових умовах.
З 1 січня 2004 р. органам Пенсійного фонду повернено функції органу
стягнення. Процедуру стягнення своєчасно не нарахованих та/або не сплачених
страхувальниками сум страхових внесків, у тому числі обчислених органами
Пенсійного фонду, визначено розділом восьмим Інструкції. Тепер платнику,
який має недоїмку, органи Пенсійного фонду направляють вимогу про сплату
боргу. У разі невиконання платником цієї вимоги, тобто несплати зазначених
у ній сум протягом 10 робочих днів з дня її одержання, вона направляється
до органів державної виконавчої служби, оскільки є виконавчим документом.
Розділами дев’ятим та десятим Інструкції визначено порядок застосування
фінансових санкцій та нарахування пені.
До страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування органами Пенсійного фонду застосовуються
фінансові санкції згідно з частиною дев’ятою ст. 106 Закону.
Закон також передбачає застосування фінансових санкцій до банків за
несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські
рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, а також до страхувальників
за несвоєчасне перерахування за платіжними документами органів Пенсійного
фонду та за інші порушення норм цього Закону.
Пеня нараховується на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових
внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові
санкції в розмірі 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня за днем настання
строку сплати відповідного платежу до дня його фактичної сплати страхувальником.
Днем сплати вважається:
у разі перерахування сум боргу у безготівковій формі з банківського
рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду
— день списання установою банку суми платежу з банківського рахунку
страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок
органу Пенсійного фонду;
у разі сплати сум боргу готівкою — день внесення страхувальником коштів
до банківської установи чи відділення зв’язку для перерахування на банківські
рахунки органу Пенсійного фонду.
Про нарахування пені та накладення штрафів посадові особи органів Пенсійного
фонду виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення
вручаються під підпис керівнику або головному бухгалтеру страхувальника,
банку чи фізичній особі — суб’єкту підприємницької діяльності або надсилаються
листом з повідомленням про вручення.
Суми штрафів та пені підлягають сплаті страхувальником чи банком протягом
десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення або можуть
бути оскаржені у цей самий строк до вищого органу Пенсійного фонду або
в судовому порядку з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням
про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами якого
прийнято це рішення. Зауважимо, що на відміну від адміністративного
оскарження, передбаченого Законом, платник має право оскаржувати i суми
нарахованої пені, а у разі оскарження рішень про застосування штрафів
та пені скарга подається відразу до вищого органу Пенсійного фонду,
минаючи орган, який прийняв це рішення.
Особливу увагу слід звернути на порядок подання страхувальниками звітності
до органів Пенсійного фонду (розділ 11 Інструкції).
Підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства
України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання,
об’єднання громадян, профспілок, політичних партій (у тому числі філії,
представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених
підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних
партій, які мають окремий баланс i самостійно ведуть розрахунки із застрахованими
особами), військові частини, а також фізичні особи — суб’єкти підприємницької
діяльності (незалежно від обраної системи оподаткування своїх доходів)
та інші особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового
договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством,
або за договорами цивільно-правового характеру, колективні та орендні
підприємства, сільськогосподарські кооперативи i фермерські господарства
незалежно від обраного способу оподаткування доходів, іноземні дипломатичні
представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва,
інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, розташованих
на території України, якщо вони використовують працю громадян України
або осіб без громадянства (якщо інше не встановлено міжнародними договорами,
згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України), подають
до органів Пенсійного фонду України щомісяця не пізніше ніж через 20
днів із дня закінчення звітного місяця Розрахунок суми страхових внесків
на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначаються
самостійно обчислені ними суми страхових внесків за звітний місяць.
Уперше Розрахунок за новою формою платники зобов’язані подати за січень
2004 р. до 20 лютого 2004 р.
Наводимо календар подання платниками звітів та граничний строк сплати
сум нарахованих та зазначених у звіті страхових внесків.
| Місяць, за який подається Розрахунок (2004 р.) |
Строк подання Розрахунку |
Строк сплати суми, зазначеної в Розрахунку |
| Січень |
20.02.2004 |
20.02.2004 |
| Лютий |
22.03.2004 |
22.03.2004 |
| Березень |
20.04.2004 |
20.04.2004 |
| Квітень |
20.05.2004 |
20.05.2004 |
| Травень |
21.06.2004 |
21.06.2004 |
| Червень |
20.07.2004 |
20.07.2004 |
| Липень |
20.08.2004 |
20.08.2004 |
| Серпень |
20.09.2004 |
20.09.2004 |
| Вересень |
20.10.2004 |
20.10.2004 |
| Жовтень |
22.11.2004 |
22.11.2004 |
| Листопад |
20.12.2004 |
20.12.2004 |
| Грудень |
20.01.2005 |
20.01.2005 |
Базовий звітний період, що дорівнює кварталу, встановлено для фізичних
осіб — суб’єктів підприємницької діяльності та членів їх сімей, які
беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, а також
для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, тобто займаються
адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною
з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності.
Вищезазначені платники подають до управлінь Пенсійного фонду України
у районах, містах та районах у містах один раз на рік, але не пізніше
1 травня поточного року, Розрахунок авансових сум страхових внесків.
Уперше такий Розрахунок подається до 1 травня 2004 р.
Крім того, за підсумками року зазначені платники подають до органу Пенсійного
фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного
за звітним року. Вперше такий звіт за 2004 р. необхідно подати до 1
квітня 2005 р.
Платники, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок,
єдиний податок), подають до органу Пенсійного фонду один раз на рік
до 1 квітня наступного за звітним року річний звіт про нараховані та
сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків. Уперше платники
будуть заповнювати та подавати такий звіт за 2004 р. до 1 квітня 2005
р. Виконувати цю вимогу зазначена категорія платників зобов’язана у
разі прийняття відповідного закону про встановлення фіксованого розміру
страхового внеску.
I останнє, на що слід звернути увагу, — це сплата страхових внесків
платниками фіксованого сільськогосподарського податку.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»
сільськогосподарські підприємства — платники фіксованого сільськогосподарського
податку у 2004 р. сплачують страхові внески, передбачені Законом, у
розмірах та порядку, встановлених Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок». Таким чином, вони не повинні нараховувати 32% на заробітну
плату найманих працівників, на суми допомоги у зв’язку з тимчасовою
непрацездатністю та на суми винагород за угодами цивільно-правового
характеру. Водночас такі платники не звільняються від обов’язку нарахування,
утримання та перерахування до Пенсійного фонду 1% або 2% із сум доходу
у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, що нараховані
(виплачені) застрахованим особам відповідно до умов трудового або цивільно-правового
договору i включаються до складу загального оподатковуваного доходу
у строки, визначені для базового звітного періоду, що дорівнює календарному
місяцю.
Відповідно платники фіксованого сільськогосподарського податку повинні
щомісяця подавати звіт за формою згідно з додатком 23 до Інструкції
в частині щодо утримання страхових внесків із застрахованих осіб.